Рішення

від 13.11.2023 по справі 904/3818/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3818/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", м. Чорноморськ, Одеська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Логістик Інвест", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про перевантаження імпортної автотехніки в розмірі 1 082 192,38 грн.

Представники:

Від позивача: Марченко О.М, довіреність №5 від 02.01.2023, представник

Від відповідача: Грабовий А.В., довіреність № ГЛІ-Ю/22 від 25.01.2023, представник

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Логістик Інвест" про стягнення заборгованості за договором №38/и про перевантаження імпортної автотехніки від 03.03.2021 в розмірі 1 082 192,38 грн., з яких:

- 607 682, 52 грн. - основний борг;

- 119 093, 24 грн. - інфляційні втрати;

- 334 104, 73 грн. - пеня;

- 21 311, 89 грн. - 3 % річних.

Ухвалою від 17.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

31.07.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.09.2023.

21.08.2023 від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

21.08.2023 від позивача надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 24.08.2023 задоволено клопотання Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

28.08.2023 від відповідача надійшла заява про продовження строку для подання відзиву та відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позову.

04.09.2023 позивач в підготовчому засіданні заявив, що відзив на позов не отримав.

Відповідач проти позову заперечив.

Ухвалою від 04.09.2023 відкладено підготовче засідання на 03.10.2023.

11.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

03.10.2023 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

Ухвалою від 03.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 06.11.2023. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.10.2023.

30.10.2023 позивач в підготовче засідання не з`явився. В телефонному режимі представник позивача (Марченко О.М. ( НОМЕР_1 )) повідомив, що у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою, вона не зможе прийняти участь в даному судовому засіданні.

Відповідач в підготовчому засіданні проти позову заперечив.

Ухвалою від 30.10.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 13.11.2023.

13.11.2023 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті позовних вимог.

Позивач підтримав позовні вимоги

Відповідач проти позову заперечив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

13.11.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтуванні неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про перевантаження імпортної автотехніки № 38/и від 03.03.2021 щодо оплати отриманих послуг.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач зазначив, що позивачем на виконання спірного договору було здійснено вивантаження транспортних засобів з кількох морських суден, що були прийняті у порту. Вивантажені транспортні засоби були поставлені на майданчики зберігання у позивача та видавалися для митного оформлення та передання представникам відповідача.

Після початку повномасштабних бойових дій 24.02.2023, на виконання Розпорядження Голови Одеської військової адміністрації від 02.03.2022 № 51/А-2022П - Державне підприємство "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" - припинило відпуск транспортних засобів з терміналу №5.

Позивачем було направлено лист № 37/07.1-07 від 15.03.2022, яким повідомлено відповідача про неможливість виконання своїх зобов`язань за договором, та було повідомлено про вилучення транспортних засобів, що зберігалися у позивача на користь держави.

У відповідь на запит логістичної компанії ТОВ "Кар Сервіс Делівері" Одеська вйськова адміністрація зазначила про вилучення декотрих транспортних засобів на користь Збройних Сил України, з додаванням переліку вилучених транспортних засобів.

Після початку повномасштабних бойових дій - з вантажних терміналів позивача декілька разів здійснювалася реквізиція транспортних засобів, про що свідчить лист від Одеської ВГА № 5083/501-25/4443/2-22 від 10.06.2022 про додатковий перелік реквізованих транспортних засобів.

Відповідач стверджує, що позивач відмовився від виконання обов`язків за спірним договором у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, про що позивач направив листа відповідачу № 15/01-449 від 03.03.2022.

Відповідач зазначає, що позивач не надав йому належних доказів настання форс-мажорних обставин, оскільки позивачем не надано відповідного сертифікату.

Відповідач також вказує, що його майно було частково вивезене з майданчиків зберігання позивача та передане третім особам.

Крім того, відповідач посилається на розпорядження Голови Одеської військової адміністрації від 02.03.2022 № 51/А-2022П- Державне підприємство "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" - припинило відпуск транспортних засобів з терміналу № 5, та всі наявні в ньому автомобілі були передані у розпорядження ГУ НП в Одеській області для використання у потребах держави в умовах воєнного стану.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначив, що зі змісту відзиву вбачається, що відповідач не заперечує наявність існуючої заборгованості в розмірі 607 682,52 грн. та не заперечує розмір і правильність нарахування позивачем штрафних санкцій.

Позивач вказує, що частина заборгованості Відповідача виникла ще до 24.02.2022 - повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Так само послуги, за які виставлено відповідачу рахунки, було надано Відповідачу до 24.02.2022.

Зокрема, це рахунки № И/1258 від 31.01.2022 р, № И/1440 від 01.02.2022 р., № И/1441 від 01.02.2022 р., № И/1624 від 02.02.2022 р., № И/1439 від 03.02.2022 р., № И1442 від 03.02.2022 р., № И/1758 від 11.02.2022 р., № И/1901 від 14.02.2022 р., № И/2375 від 17.02.2022 р., № И2376 від 17.02.2022 р., № И/2552 від 22.02.2022 р., № И/2553 від 22.02.2022 р., № И/2573 від 22.02.2022 р., заборгованість по яким становить 248 670,25 грн.

З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ДП «МТП «Чорноморськ» було позбавлено можливості повноцінно виконувати укладені з контрагентами договори внаслідок використання ресурсів Підприємства, в т.ч. й поромного комплексу, для забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану, про що було письмово повідомлено всіх контрагентів Підприємства. Зокрема й на підставі розпорядження Голови Одеської обласної військової адміністрації від 02.03.2022 № 51/А-2022 «Про використання ресурсів», яким було визначено використовувати ресурси для потреб Головного управління Національної поліції в Одеській області, що перебувають на території 5 терміналу, спеціалізованого комплексу ДП «МТП «Чорноморськ».

В подальшому, підприємство частково відновило свою роботу та здійснювало видачу одержувачам вантажів, які прибули до 24.02.2022.

Як вбачається з генеральних актів № 5R0000242, № 5R0000339, № 5R0000028 та № 5R0000303 автомобілі, експедитором яких є Відповідач, прибули в Чорноморський морський порт на суднах «НАЕ SHIN» та «YONG SHIN» та були поставлені до причалу під вивантаження Позивачем у період з 11.10.2021 р. по 25.01.2022.

Після отримання Позивачем нарядів від Відповідача на видачу вантажу їх одержувачам, Підприємство повністю виконало умови Договору та видало вантаж їх одержувачам.

На адресу Підприємства надійшов 61 наряд Відповідача про видачу автомобілів їх одержувачам, які Підприємством було виконано в повному обсязі та на підставі яких Відповідачу виставлено рахунки за надані послуги:

- від 02.12.2021 №-№ 447/1421, 441/1422 (генеральний акт № 5R0000303);

- від 07.01.2022 №-№ 544/1216, 542/1218, 545/1222, 539/1221, 543/1217, 551/1418, 520/1414, 522/1415, 519/1416, 517/1417, 550/1419, 549/1420, 553/2005, 552/2006, 524/2004, 558/2130 (генеральний акт № 5R0000339), №-№ 555/16, 567/2209, 564/2211, 565/2207, 566/2208 (генеральний акт № 5R0000028);

- від 07.02.2022 № 568/2210 (генеральний акт № 5R0000028);

- від 10.02.2022 №-№ 562/15, 563/18 (генеральний акт № 5R0000028);

- від 14.04.2022 №-№ 622, 621 (генеральний акт № 5R0000242), 611/638, 620

(генеральний акт № 5R0000339), 615(генеральний акт № 5R0000303), 576/489, 578/490, 583/491, 584/492, 585/493, 588/494, 595/495, 574/496, 590/527, 594/528, 592/523, 597/522, 586/505, 598/507, 582/504, 572/501, 579/502, 587/506, 600/508, 581/503, 613/576, 614/594, 612/639, 610/637, 608/636, 607/635, 605/634, 604/633, 601/632, 593/521 (генеральний акт № 5R0000028).

Позивач зазначив, що всі наряди на відвантаження вантажу їх одержувачам були оформлені належним чином, підписані та скріплені печаткою Товариства. Зазначені наряди виконувались Підприємством одразу після їх отримання. Саме тому послуги по зберіганню вантажу нараховані Підприємством по дату фактичної видачі вантажу їх одержувачам.

Таким чином, рахунки були виставлені Відповідачу виключно після повного виконання Позивачем його нарядів на відвантаження вантажу - видачу автомобілів їх власникам та виключно на ту кількість, яка була зазначена в нарядах та була в наявності у Підприємства.

Щодо доводів Відповідача про часткове вивезення його майна з майданчиків зберігання Підприємства та його передачу третім особам, то слід зазначити, що жодних претензій з боку Відповідача про такі обставини на адресу ДП «МТП «Чорноморськ» не надходило.

Позивач вказує, що Відповідач не є власником вантажу - автомобілів, які прибули в Чорноморський морський порт на суднах «НАЕ SHIN» та «YONG SHIN», а є лише експедитором зазначеного вантажу, тобто особою, яка супроводжує вантаж на території Підприємства під час його вивантаження та відвантаження, а також надає послуги власникам вантажу на підставі окремо укладених договорів між ним та такими власниками, з митного та іншого документального оформлення вантажу до моменту його видачі власникам. Отже, доводи Відповідача, викладені у відзиві, з приводу «реквізиції» транспортних засобів не заслуговують на увагу.

За автомобілі, про які зазначено в листах Одеської обласної державної адміністрації № 2853/5/01-45/2786/2-22 від 14.04.2022 та № 5083/5/01-25/4443/2-22 від 10.06.2022, копії яких долучено Відповідачем до відзиву, Підприємством рахунки за послуги з вивантаження, відвантаження та зберігання Підприємством Відповідачу не виставлено.

На виконання умов п. 3.5 Договору, Позивачем було направлено на електронну адресу Відповідача для здійснення оплати рахунки та Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідні періоди.

28.02.2023 ДП «МТП «Чорноморськ» направлено на адресу Відповідача лист про наявність заборгованості перед Підприємством по Договору № 38/И від 03.03.2021 та повторно направлено оригінали рахунків та актів, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення та квитанціями Укрпошти.

Також представником Відповідача підписано та засвідчено печаткою товариства акти виконаних робіт по використанню інфраструктури порту автотранспортом Імпорт (Автотехніка), які складались одразу після виконання робіт на поромному терміналі в ДП «МТП «Чорноморськ».

Позивач вказує, що Відповідач у відзиві за позовну заяву не спростовує факт того, що він не направив до Позивача уповноваженого представника для отримання екземплярів Актів приймання-здачі наданих послуг не пізніше 8-го календарного дня після відвантаження суднової партії вантажу з Підприємства.

При цьому позивач вважає, що строк повернення Актів приймання-здачі наданих послуг умовами Договору не визначений, в зв`язку із чим є правомірним посилання на ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Позивач стверджує, якщо Відповідач мав претензії або зауваження з приводу невиконання або неналежного виконання Позивачем умов Договору саме по тому вантажу, який було відвантажено Підприємством на підставі його нарядів, та на підставі яких виставлено Відповідачу рахунки та направлено Акти для підписання, то всі зауваження він мав право викласти письмово та направити Відповідачу разом з відмовою від підписання Актів приймання-здачі наданих послуг.

Оскільки Відповідач не виконав свого обов`язку щодо направлення свого представника для отримання екземплярів актів приймання-здачі наданих послуг, то відповідно до умов Договору такі акти вважаються прийнятими Відповідачем без зауважень і мають силу документу, підписаного Відповідачем, а послуги вважаються наданими в повному обсязі та належним чином.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення заборгованості за договором про перевантаження імпортної автотехніки № 38/и від 03.03.2021 щодо оплати отриманих послуг, а також правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Логістик Інвест", (Клієнт) було укладено договір про перевантаження імпортної автотехніки № 38/и від 03.03.2021 та додаткову угоду до договору №38/и від 30.12.2021.

Пунктом 1.1 договору визначено, що підприємство вивантажує із суден типу PO-РО завезену клієнтом, у погоджених з підприємством об`ємах, кількість вантажу, виділяє складську площу для зберігання вантажу клієнта, навантажує в залізничні вагони і/ або автотранспорт та документально оформлює імпортну автотехніку, а клієнт планує до перевантаження 1000 одиниць автотехніки та зобов`язується оплатити надані йому підприємством послуги в погодженому цим договором порядку.

Відповідно до підп. 2.1.1., 2.1.2. п. 2.1. договору підприємство здійснює вивантаження вивантаження вантажу із суден типу PO-РО і його прийом відповідно до діючих правил, звичаїв самотужки та по фактично витраченому часу обробки судна.

Здійснює складування і зберігання вантажу на відкритих складських площах підприємства, без права користування вантажем, і приймає всі належні від нього заходи щодо забезпечення схоронності вантажу при його перевалці та зберіганні.

Згідно з п.2.2.5 договору клієнт видає підприємству не пізніше, ніж за 48 годин до підходу судна наряди на відвантаження вантажу. Наряд повинен містити повну адресу, транспортні і платіжні реквізити одержувача, спосіб визначення кількості вантажу, особливі вказівки клієнта і інші необхідні дані. Сторони договору здійснюють оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом відповідно до Правил оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 13.12.2004 № 1098.

Пунктом 2.2.16 договору передбачено, що клієнт зобов`язаний отримати у підприємства (особисто, факсом або електронною поштою на електронну адресу клієнта, вказану в розділі 8 договору) попередній (авансовий) та остаточний рахунки для здійснення оплат у строки визначені розділом 3 договору, акти приймання-здачі виконаних робіт на підпис та засвідчення власною печаткою.

Згідно з п.2.3.4 договору, клієнт ознайомлений з вільними тарифами підприємства, що існують на день укладення цього договору та застосовуються підприємством в процесі виконання цього договору і згодний з їхнім застосуванням.

Згідно з п.3.1 договору та п.1 додаткової угоди клієнт оплачує послуги підприємства за діючими у підприємстві тарифами (визначеними договором п.п.3.1.1- 3.1.3, 3.1.5).

Відповідно до п.3.5 договору клієнт зобов`язаний не пізніше 8-го календарного дня після відвантаження суднової партії вантажу з підприємства направити до підприємства уповноваженого представника для отримання екземплярів акту приймання-здачі наданих послуг з рахунком на оплату та повернути підприємству підписаний та засвідчений власною печаткою належний підприємству екземпляр акту.

Даний акт приймання-здачі наданих послуг зокрема, але не виключно, містить інформацію про господарську операцію.

Прийом-передача акту для підпису та рахунку на оплату здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис у реєстрі пред`явлених рахунків.

У разі невиконання клієнтом зазначених зобов`язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного клієнтом. При цьому, у разі неотримання клієнтом за його вини акту приймання-здачі наданих послуг, належний йому екземпляр акту та рахунок надсилається підприємством на адресу клієнта рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Сторони погодились, що акт приймання-здачі всіх наданих за даним договором послуг, підписаний уповноваженим представником сторін, є документом, що підтверджує факт надання підприємству послуг на користь клієнта.

Остаточний розрахунок клієнт здійснює протягом 10 банківських днів з моменту надання підприємством послуг. Оплата здійснюється на банківські реквізити, вказані у рахунку підприємства. Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

Підприємство зараховує кошти за зобов`язаннями клієнта в хронологічному порядку їх виникнення, якщо клієнтом не зазначено призначення платежу у платіжних документах (п. 3.7. договору).

Пунктом 3.10. договору встановлено, що при наявності технічної можливості сторони здійснюють оформлення актів надання послуг, у вигляді електронних документів із застосуванням до них електронного цифрового підпису (ЕЦП) засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу за допомогою системи електронного документообігу. Документи, сформовані в електронному вигляді із застосуванням ЕЦП за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, мають таку ж юридичну силу, як оригіналу у паперовій формі з підписами та печатками сторін.

У разі використання сторонами різних систем документообігу або ЕЦП повинні мати можливість взаємної роботи та верифікації ключів один з одним. При відсутності технічної можливості оформлення Актів наданих послуг у вигляді електронних документів їх оформлення здійснюється у паперовій формі з підписами та скріпленням печатками сторін.

Згідно п. 3.12. договору, вартість послуг підприємства, що встановлена в іноземній валюті, розраховується підприємством та оплачується клієнтом у національній валюті України за курсом Національного Банку України на день надання послуг (виконання робіт).

У разі, якщо клієнт діє від імені та за рахунок нерезидента, він надає в сектор транспортного експедирування і облікової діяльності Спеціалізованого Поромного Комплексу підприємства договір доручення або довіреність, в такому випадку оплата послуг підприємству здійснюється клієнтом від імені та за рахунок нерезидента в іноземній валюті. Вартість послуг, що затверджена підприємством у національній валюті, оплачуються клієнтом в іноземній валюті за курсом НБУ на день надання послуг (виконання робіт).

У відповідності до п. 3.14. договору плата за навантажувально-розвантажувальні роботи та інші платежі, за винятком плати за зберігання, розраховуються за тарифами та ставками, чинними на дату складання відвантажувального повідомлення. Плата за зберігання обчислюється за ставками, чинними в дні, за які вона підлягає стягненню.

Відповідно до п.6.6 договору за порушення строків сплати, передбачених у розділі 3 даного договору, підприємство має право нарахувати клієнту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством.

Пунктом 7.1. договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2021 встановлено, що договір набуває чинності від дня його укладання і діє до 31.12.2022.

Додатковою угодою від 30.12.2021 сторони доповнили договір п. 7.13, згідно якого надання послуг за цим договором здійснюється підприємством лише після виконання клієнтом п. 3.4. цього договору. У разі невиконання клієнтом п. 3.4. цього договору, договір вважається припиненим з 11 банківського дня, з дня укладання цього договору (додаткової угоди) та сторони не пов`язані між собою будь-якими зобов`язаннями, обов`язками та правами за цим договором.

На виконання умов договору у період з 11.10.2021 по 27.01.2022 до ДП «МТП «Чорноморськ» зайшли судна «Hae Shin», «Young Shin» та «GMT ASTRO» під вивантаження автомобілів, що підтверджується Генеральними актами № 5R0000242, 5R0000339, 5R0000028, 5R000303.

Відповідач направив на адресу позивача наряди на відвантаження автомобілів їх отримувачам (т.1, а.с. 108-174).

Позивач направив на електронну адресу відповідача наступні рахунки та акти приймання передачі робіт (надання послуг): № И/1258 від 31.01.2022 на суму 60 035,69 грн., № И/1440 від 01.02.2022 на суму 17 878,13 грн., № И/1441 від 01.02.2022 на суму 20 432,16 грн., № И/1624 від 02.02.2022 на суму 564,10 грн., № И/1442 від 03.02.2022 на суму 18 707,33 грн., № И/1439 від 03.02.2022 на суму 8 443,43 грн., № И/1758 від 11.02.2022 на суму 9 422,50 грн., №И/1901 від 14.02.2022 на суму 13 297,79 грн., № И/2375 від 17.02.2022 на суму 32 998,19 грн., № И/2376 від 17.02.2022 на суму 279,94 грн., №И/2552 від 22.02.2022 на суму 12 494,21 грн., № И/2553 від 22.02.2022 на суму 74 965,25 грн., № И/2573 від 22.02.2022 на суму 847,02 грн., № И/3053 від 06.05.2022 на суму 60 377,06 грн., № И/3118 від 12.05.2022 на суму 134 421,26 грн., № И/3170 від 26.05.2022 на суму 17 074,26 грн., № И/3339 від 13.06.2022 на суму 10 492,20 грн., № И/3340 від 13.06.2022 на суму 78 616,85 грн., №И/3624 від 13.07.2022 на суму 289,98 грн., № И/3625 від 13.07.2022 на суму 12 292,20 грн., №И/3626 від 13.07.2022 на суму 33 347,12 грн., № И/3381 від 14.06.2022 на суму 12 101,34 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 629 378,01 грн.

Направлення даних актів та рахунків підтверджується даними з програми « 1С:Підприємство».(т. 2, а.с.10-32).

Також відповідачем підписані акти виконаних робіт по використанню інфраструктури порту автотранспортом імпорт (Автотехніка) (т. 1, а.с. 175-178).

28.02.2023 позивач направив на адресу відповідача лист про наявність заборгованості за спірним договором та повторно направив акти та рахунки (т. 2, а.с. 34-39).

Позивач зазначає, що відповідач частково сплати вартість наданих послуг за рахунком № И/1258 від 31.01.2022 у сумі 21 695,49 грн., у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 607 682,52 грн.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Надаючи оцінку правовій природі укладеного між сторонами договору, суд зауважує, що останній фактично є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст.204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір про надання послуг є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 607 682,52 грн матеріали справи не містять.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 607 682,52 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правомірність нарахування пені.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов`язання за договором у вигляді пені передбачена пунктом 6.6 договору, яким передбачено, що підприємство має право нарахувати клієнту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 334 104,73 грн. за загальний період прострочення з 15.02.2022 по 30.06.2023.

Відповідач контррозрахунку пені не надав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про вірність наданого розрахунку та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 334 104,73 грн.

Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення міститься у п.6.6 укладеного договору, відповідно до якого за порушення строків сплати, передбачених у розділі 3 даного договору, підприємство має право нарахувати клієнту також інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 21 311,89 грн. за загальний період прострочення з 15.02.2022 по 30.06.2023.

Відповідач контррозрахунку 3% річних не надав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про вірність наданого розрахунку та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 21 311,89 грн.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 119 093,24 грн. за загальний період прострочення з 15.02.2022 по 30.06.2023.

Відповідач контррозрахунку інфляційних втрат не надав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про вірність наданого розрахунку та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 119 093,24 грн.

Щодо посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Сторона, що не виконала або неналежним чином виконала зобов`язання, взяті на себе відповідно до будь-якого договору, несе відповідальність, якщо не доведе, що вона сталася внаслідок однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», з наступними змінами та доповненнями, які вплинули на зобов`язання таким чином ,що унеможливила його виконання у термін, передбачений цим договором.

Сторона, щодо якої трапилась неможливість виконати прийняття на себе зобов`язання внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, зобов`язана протягом 5 календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин письмово повідомити іншу сторону про їх настання, очікуваний термін дії і припинення таких обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про настання форс-мажорних обставин позбавляє іншу сторону, що посилається на них, права посилатися на них з метою звільнення від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Строк виконання зобов`язань для сторони за цим договором, що перебуває під дією форс-мажорних обставин переноситься на термін дії таких обставин. Однак, якщо форс-мажорні обставини або їх наслідки триватимуть більше 30 календарних днів, сторони розпочнуть переговори щодо заходів по виходу із ситуації; однак, якщо протягом додаткових 10 днів сторони не досягнуть згоди, то кожна зі сторін може відмовитися від виконання відповідного договору й розірвати відповідний договір в односторонньому позасудовому порядку.

Належним підтвердженням факту настання форс-мажорних обставин є сертифікат, виданий торгово-промисловою палатою України, або уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати. (п.п. 4.1.-4.4. договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2021).

Доказів звернення до позивача з відповідним сертифікатом ТПП та доказами неможливості виконання договору відповідачем не надано.

Крім того, більшість актів та рахунків на оплату виконаних послуг було виставлено до 24.02.2022, тобто до введення на території України воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що майно відповідача частково було вивезене з майданчиків зберігання позивача та передане третім особам, оскільки, автомобілі, зазначені в позовній заяві, отримані відповідачем без жодних заперечень.

З урахуванням встановлених обставин щодо виконання Позивачем обумовленх договором послуг та порушення Відповідачем своїх зобов`язань в частині сплати за них визначеної договором суми, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Логістик Інвест" про стягнення заборгованості за договором про перевантаження імпортної автотехніки в розмірі 1 082 192,38 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Логістик Інвест" (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17, офіс 9; ідентифікаційний код 43884612) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6; ідентифікаційний код 01125672) основний борг в розмірі 607 682,52 грн., пеню в розмірі 334 104,73 грн, 3% річних у розмірі 21 311,89 грн., інфляційних втрат у розмірі 119 093,24 грн. судовий збір у розмірі 16 232,89 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано- 22.11.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко