Ухвала

від 15.11.2023 по справі 907/938/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" листопада 2023 р. м. УжгородСправа № 907/938/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (за вх.№02.3.1-02/7759/23 від 03.11.2023 р.) про залишення позовної заяви без розгляду

у межах розгляду справи № 907/938/23

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації), м. Ужгород

та Адміністрації державної прикордонної служби України, м. Київ

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород

та Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, с. Солотвино, Тячівського району

про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельну ділянку

За участю представників:

прокурор - Толстореброва Олена Олександрівна, службове посвідчення № 077121 від 28 березня 2023 року - в режимі відеоконференції

від позивача (Закарпатської обласної державної адміністрації) - не з`явився

від позивача (Адміністрації державної прикордонної служби України) - Рибак Іван Іванович, довіреність від 14 липня 2022 року - в режимі відеоконференції

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - не з`явився

від третьої особи позивачів - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації), м. Ужгород та Адміністрації державної прикордонної служби України, м. Київ до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород та Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, про усунення перешкод державі в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації та Адміністрації Державної прикордонної служби України у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом: -скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 53,5473 га з кадастровим номером 2124482400:06:001:0002 з припиненням речових прав (права комунальної власності та права оренди); - зобов`язання Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області повернути Закарпатській обласній державній (військовій) адміністрації земельну ділянку 53,5473 га з кадастровим номером 2124482400:06:001:0002, яка розташована в урочищі Ростока с. Нижня Апша Тячівського р-ну Закарпатської області.

Ухвалою суду від 12.10.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Розгляд справи № 907/938/23 вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ). Підготовче засідання у справі призначено на 15.11.2023 року.

Ухвалою суду від 30.10.2023 року задоволено подану заяву Адміністрації державної прикордонної служби України, представника Рибак І.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 02.11.2023 року задоволено клопотання заступника офісу Генерального прокурора про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03.11.2023 року Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області надіслано суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

У своїй заяві відповідач 2 наводить свої обґрунтування щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, зокрема, посилається на те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Приписами частини третьої статі 23 Закону України "Про прокуратуру" закріплено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статі, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у від повідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Водночас зазначає, що аналіз положень статі 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статі 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у разі відсутності такого органу.

Відтак, за доводами відповідача 1, враховуючи наведені положення законодавства та категорію і правовий статус земель згідно відомостей Державного земельного кадастру (землі сільськогосподарського призначення комунальної форми власності) для захисту яких ініційовано звернення до суду в інтересах держави, відповідач зауважує що саме Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області є повноважним органом державної влади, до компетенції якого віднесені питання захисту земель комунальної власності та розпорядження такими землями.

Разом з тим, вважає безпідставним звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі 3акарптської обласної державної адміністрації та Адміністрації державної прикордонної служби України, без належного обґрунтування здійснення неналежним чином органом державної влади чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або відсутність такого органу.

Відповідач 1 стверджує, що, витребовуючи земельну ділянку у Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та зазначаючи відповідачем селищну раду, прокурор мав визначити підставу для представництва в суді законних інтересів держави відсутність органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

У запереченнях на заяву відповідача 1 про залишення позову без розгляду Адміністрації державної прикордонної служби України вважає, що заступником Генерального прокурора вірно визначено орган, що уповноважений на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах.

При цьому зазначає, що Держгеокадастр вправі розпоряджатись лише землями сільськогосподарського призначення, до яких спірні земельні ділянки не належать.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Адміністрація Держприкордонслужби вважає, що заступником Генерального прокурора при зверненні до суду з позовною заявою дотримано вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 ГПК України, оскільки вірно визначено орган, що уповноважений на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, повідомлено такого про порушення прав на земельні ділянки та надано розумний строк для вжиття заходів щодо поновлення таких, у зв`язку з чим, просять суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду.

10.11.2023 Офісом Генерального прокурора на адресу суд скеровано письмове заперечення по суті клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. В обгрунтування своєї позиції прокурор зазначає, що офісом Генерального прокурора з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносин: поінформовано листом від 07.08.2023 № 11/3/1-154вих-23 Закарпатську обласну державну (військову) адміністрацію та листом від 07.08.2023 №11/3/1-І 57вих-23 Адміністрацію Державної прикордонної служби України про виявлені порушення вимог законодавства щодо незаконності розпорядження та користування землями оборони, розташованими у межах прикордонної смуги. Однак незважаючи на очевидність порушення інтересів держави ні Закарпатська обласна державна (військова) адміністрація, ні Адміністрація Державної прикордонної служби України до суду з позовом про повернення державі земельної ділянки, яка входить до складу земель оборони, а також скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі права комунальної власності та оренди на цю земельну ділянку не звернулись, що свідчить про нездійснення ними захисту інтересів держави.

Так, Закарпатською обласною державною (військова) адміністрацією листом від 18.08.2023 № 12905/06-16 та Адміністрація Державної прикордонної служби України листом від 22.08.2023 № 71/40698 повідомили Офіс Генерального прокурора, що заходи з метою захисту інтересів держави в судовому порядку щодо повернення земельної ділянки площею 53,5473 га з кадастровим номером 2124482400:06:001:0002 та скасування відповідної державної реєстрації в Державному земельному кадастрі не вживались.

Прокурор вказує на те, що звернувся до суду у виключному випадку, з метою захисту реальних інтересів держави, зокрема щодо порушення вимог земельного законодавства при розпорядженні землями оборони, що в свою чергу і призводить до порушень інтересів держави.

Отже, прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив органи, які, хоч і уповноважені державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжили.

Зазначені дії прокурора також узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17.

Відтак зазначає, що доводи відповідача 2 про відсутність повноважень прокурора здійснювати представництво інтересів держави у цій справи є необґрунтованими та безпідставними.

Аналізуючи позицію учасників справи щодо клопотання відповідача 2 та наявності підстав для залишення позову без розгляду, суд констатує наступне.

За приписами Конституції України, земля, яка знаходиться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу. Право власності Українського народу є публічною власністю. Такі властивості об`єктів права власності Українського народу, як загальнодоступність, життєва необхідність зумовлюють особливі риси цього виду права власності.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що ніхто без дозволу, виданого компетентними владними органами, не має права користуватися державною власністю.

Земельна ділянка, яка є предметом спірних правовідносин, перебуває у власності держави. Крім того, остання відноситься до категорії земель оборони, які розміщені вздовж державного кордону.

Особливість статусу цих земель потребує від органів, які здійснюють розпорядження і контроль за цільовим їх використанням, забезпечення максимальної захищеності від протиправних посягань, недопущення погіршення їхнього стану.

Разом з тим перебування цієї земельної ділянку у комунальній власності та реєстрація такого речового права у Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням ділянки (1.5) для ведення селянського (фермерського) господарства створили передумови для допущення порушень вимог законодавства при розпорядженні та користуванні зазначеними землями.

Заступником Генерального прокурора звертаючись із вказаним позовом до суду належним чином обґрунтовано наявність порушення інтересів держави та підстави для їх представництва прокурором, вірно визначено позивачів, зокрема осіб, інтереси яких порушено при укладенні спірного договору. звернення прокурора з цим позовом до суду сприятиме поновленню прав держави на розпорядження та користування землями оборони.

Водночас звертають увагу суду, що наявність вказаних порушень у спірних правовідносинах при розпорядженні та користуванні землями оборони під час дії у країні воєнного стану впливає на ефективність обороноздатності держав в цілому.

Розглянувши клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду, суд не вбачає підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Предметом спору у даній справі є вимоги усунення перешкод у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності із ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз положень частини 3-5 ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування або інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Таким чином із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що компетентним органом не вживалися заходи щодо захисту інтересів держави, що свідчить про можливість настання невідворотних негативних наслідків для інтересів держави.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.

За наведеного, керуючись ст. 226, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Направити копію ухвали сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її ухвалення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст складено 22.11.2023

Суддя Ремецькі О.Ф.