Рішення

від 13.11.2023 по справі 914/2180/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2023 Справа № 914/2180/23

За позовною заявою: ОСОБА_1 , м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Богемія, м.Мостиська, Мостиський район, Львівська область

про: зобов`язання надати інформацію щодо діяльності товариства та копій документів

Суддя У.І. Ділай

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: А.В.Наход - адвокат, Ю.О.Михновецький - адвокат

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023, справу №914/2180/23 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою суду від 19.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.09.2023.

Ухвалою від 07.09.2023 підготовче засідання відкладено на 26.09.2023.

Ухвалою від 26.09.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2023.

Ухвалами від 12.10.2023 та від 02.11.2023 розгляд справи відкладено.

13.11.2023 від відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення.

Представник позивача в судове засідання 13.11.2023 не з`явився, однак направив клопотання, в якому повідомив про свою зайнятість в іншому судовому процесі. В обґрунтуванні поданого клопотання представник позивача зазначив про факт надання усіх необхідних доказів на підтвердження наведених у позові доводів, відтак, представник позивача просив задоволити позовні вимоги та розглянути справу без його участі.

У судове засідання 13.11.2023 представники відповідача заперечили проти позову та просили відмовити в його задоволенні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Богемія» (81300, Львівська область, Яворівський район, м.Мостиська, вул. Грушевського, буд. 49-Б, ідентифікаційний код 32188444) з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 25 %, що становить у грошовому еквіваленті 1 575 000, 00 тисяч гривень.

Як зазначено в позові, на підставі ч. 4 та ч. 5 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" 27 січня 2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання копій документів згідно з переліком, наведеного у ч. 1 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Заява була направлена позивачем засобами поштового обігу цінним листом з описом вкладення на юридичну адресу відповідача (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, буд. 49-Б) та за місцем проживання директора Товариства ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

Заява отримана директором Товариства 30.01.2023.

За твердженням позивача вимога не була задоволена відповідачем, жодних документів чи іншої відповіді на вимогу ОСОБА_1 не надходило.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не надав позивачу документів, які зазначені у вимозі від 27.01.2023. Відтак, позивач подав позов до Господарського суду Львівської області про зобов`язання ТзОВ «Богемія» надати копії таких документів:

-протоколи загальних зборів учасників за весь період діяльності товариства (з 12.11.2002);

-статути товариства, у тому числі нові редакції та зміни до статуту за весь період діяльності товариства (з 12.11.2002);

-документи товариства, що регулюють діяльність органів управління товариства (положення, накази тощо), та зміни до них;

-накази і розпорядження виконавчого органу товариства за останні три роки; аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; фінансову звітність (баланс, звіт про фінансові результати) товариства за останні три роки;

-документи звітності, що подаються відповідним державним та контролюючим органам за останні три роки;

-правовстановлюючі, реєстраційні та інші документи, що підтверджують речові права товариства на майно (земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, транспортні засоби, обладнання тощо);

-документи бухгалтерського обліку за останні три роки.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з огляду на таке.

Від імені учасника ТОВ «Богемія» Іваник Ірини Олександрівни, в інтересах якої та на підставі довіреності діяв начебто уповноважений представник Іваник Олег Богданович. На підтвердження повноважень представника до Заяви було долучено роздруковану фотографію завіреної О.Б.Іваником копії нотаріально засвідченої довіреності від 13.01.2023.

Відповідач зазначив, що копія довіреності від 13.01.2023 за своїм змістом та формою не відповідала вимогам законодавства України, а із роздрукованої фотографії довіреності неможливо встановити її дійсність, законність та коло повноважень за нею.

ТОВ «Богемія» звернуло увагу, що самостійно не мало можливості перевірити чинність довіреності від 13.01.2023 з огляду на відсутність вказаної інформації у відкритому доступі. А тому, зазначена обставина стала підставою для залишення без розгляду заяви ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 . Відповідач письмової відповіді на зазначену заяву на надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обов`язком держави.

Одними з таких законодавчо закріплених прав громадян України є корпоративні права.

Відповідно до ст. 113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Богемія» є юридичною особою та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За змістом ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просить зобов`язати ТзОВ «Богемія» надати копії документів, передбачених ч. 1 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Для вирішення питання щодо наявності правових підстав для задоволення позову суду необхідно встановити підставність заявлених вимог. Якщо за результатами розгляду справи такого факту не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Богемія».

Згідно пункту 5 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають, зокрема, право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

На підставі статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" 27.01.2023 представником позивача О.Б.Іваником за допомогою засобів поштового зв`язку направлено відповідачу заяву від 25.01.2023 про надання копій документів згідно із переліком. До заяви долучено копію довіреності від 13.01.2023, посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу І.О.Чорним та зареєстрована за №88.

Відповідач про отримання вказаної заяви підтвердив. Водночас, відповідач зазначив, що копія довіреності від 13.01.2023 за своїм змістом та формою не відповідала вимогам законодавства України, а із роздрукованої фотографії довіреності неможливо встановити її дійсність, законність та коло повноважень за нею. Відтак, відповідач залишив без розгляду заяву О.Б.Іваника, який діяв в інтересах І.О.Іваник.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, а суд, своєю чергою, під час судового провадження оцінює подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, і, оскільки оптимальним стандартом доказування є аргументи, викладені сторонами, то через призму наданих доказів суд приймає рішення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що оцінка доказів - це визначення їх об`єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з огляду на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності - є усунення суперечностей між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають з отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Згідно з ч.2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

На вимогу суду ОСОБА_1 не надала для огляду оригіналів документів, які слугують підставою позову, зокрема, довіреності від 13.01.2023, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу І.О.Чорним та зареєстрована за №88, якою передбачено повноваження Іваника Олега Богдановича як уповноваженого представника позивача для отримання документів згідно з ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Разом з тим, належним чином засвідченої копії вказаної довіреності матеріали справи також не містять.

Доказів звернення ОСОБА_1 самостійно із заявою (згідно з ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") до відповідача також не подано.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 244 Цивільного кодексу України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Вчинення представником правочинів на підставі довіреності є свідченням існування між ним та особою, яку представляють, домовленості на вчинення юридичних дій.

Довіреність сама по собі не є підставою виникнення відносин представництва, а лише дозволяє їх суб`єктам зручніше оформити ці відносини. Центральною функцією довіреності є інформаційна функція для третьої особи - учасника правочину, адже сама з її змісту вона переважно дізнається про зміст, обсяг, строк та характер повноважень представника. Оскільки повноваження представника випливають не з довіреності, а з іншої підстави, ознайомлення з довіреністю необхідне в першу чергу для третіх осіб, з якими укладається правочин. З цією метою закон дозволяє довірителю надати довіреність безпосередньо третій особі.

Суд погоджується з доводами відповідача про необхідність подання довіреності або належним чином її засвідченої копії представником позивача для отримання документів згідно з ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Здійснюючи юридичну оцінку обставинам цієї справи та зважаючи на відсутність довіреності від 13.01.2023, позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів відповідачем, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом. За вказаних обставин суд доходить висновку про відсутність порушення суб`єктивного права позивача у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 22.11.2023.

Суддя Ділай У.І.