ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2023 Справа № 917/908/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД", Одеська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас", м. Полтава
про стягнення заборгованості
представники сторін не з`явились
встановив:
До Господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" про стягнення 152 364,84 грн - основного боргу, 12 334,20 грн - пені, 267 360,88 грн - штрафу, 304,72 грн - інфляційних, 740,05 грн - 3% річних згідно з договором поставки нафтопродуктів № 19/07/22 від 19.07.2022 (з врахуванням уточненої позовної заяви (а.с.34).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач подав клопотання від 24.07.2023 (вхід. № 9218 від 28.07.2023) про залучення до справи доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач подав клопотання від 21.11.2023 про розгляд справи без його участі. Це клопотання суд задовольнив.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.
У первісній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД" заявило вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" про стягнення 152364,84 грн - основного боргу, 12334,20 грн - пені, 450 198,69 грн - штрафу, 304,72 грн - інфляційних, 740,05 грн - 3% річних згідно з договором поставки нафтопродуктів № 19/07/22 від 19.07.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2023 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с. 23-24).
Ухвалою від 09.06.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків (а.с. 28). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.30-54).
У заяві про усунення недоліків позивач вказав, що сума позову становить 433104,69 грн, проте у прохальній частині позовної заяви була допущення описка щодо значення суми штрафу, де замість вірного 267 360,88 грн вказано помилково 450 198,69 грн.
До заяви про усунення недоліків позивач додав нову редакцію позовної заяви, у якій прохає стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІАС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ОІЛ ЛТД заборгованість за Договором поставки нафтопродуктів № 19/07/22 від 19.07.2022 року у розмірі 433 104,69 грн, що складається з: суми основного боргу - 152 364,84 грн, пені - 12 334,20 грн, штрафу - 267360,88 грн, інфляційних витрат - 304,72 грн, трьох процентів річних - 740,05 грн.
За змістом п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання.
Ухвалою від 26.06.2023 суд відкрив провадження у справі № 917/908/23, прийняв вказану заяву з уточненими позовними вимогами до розгляду, визнав справу малозначною, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.55-56).
Розгляд справи проводиться стосовно вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІАС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ОІЛ ЛТД заборгованість за Договором поставки нафтопродуктів № 19/07/22 від 19.07.2022 року у розмірі 433 104,69 грн, що складається з: суми основного боргу - 152 364,84 грн, пені - 12 334,20 грн, штрафу - 267 360,88 грн, інфляційних витрат - 304,72 грн, трьох процентів річних - 740,05 грн.
Відповідач подав клопотання від 22.08.2023 (вхід. № 10351 від 23.08.2023) про розгляд справи в порядку загального провадження.
Ухвалою від 04.09.2023 (а.с.86-87) суд задовольнив це клопотання, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 26.09.2023.
Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.06.2023, надіслана відповідачу на адресу: вул. Зигіна, буд. 29, м. Полтава, Полтавська обл., 36014 повернулася до суду з довідкою поштового відділення від 04.07.2023 про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.57-61).
За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріас зареєстроване за адресою: вул. Зигіна, буд. 29, м. Полтава, Полтавська обл., 36014, (а.с.27).
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 26.06.2023 вважається врученою відповідачу 04.07.2023.
Також ухвала від 26.06.2023 надсилалися на електронну пошту сторін, вказану у позовній заяві (а.с.68).
На офіційному сайті Господарського суду Полтавської області 27.06.2023 суд розмістив відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с.69).
Ухвали від 04.09.2023 та від 26.09.2023 були доставлені позивачу, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 04.09.2023 та від 26.09.2023 (а.с.89, 116) та заявами позивача від 11.09.2023 (а.с.91, 95), а також доставлені засобами поштового зв`язку, що підтверджено поштовим повідомленням від 05.09.2023 (а.с.97).
Ухвали від 04.09.2023 та від 26.09.2023 були доставлені відповідачу, що підтверджується довідками від 05.09.2023 та від 26.09.2023 про доставку ухвал представнику відповідача в системі "Електронний суд" (а.с.88, 117).
Ухвали суду від 04.09.2023 та від 26.09.2023, надіслані відповідачу на адресу: вул. Зигіна, буд. 29, м. Полтава, Полтавська обл., 36014 повернулася до суду з довідками поштового відділення від 11.09.2023 та від 06.10.2023 про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.98-101, 106-110).
Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвали суду від 04.09.2023 та від 26.09.2023вважається врученою відповідачу 11.09.2023.
Відповідач через підсистему «Електронний суд» подав заяву від 31.10.2023 про припинення повноважень його представника Бурба К. В.
Відповідач подав клопотання від 31.10.2023 про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прийняти в ньому участь нового представника адвоката Книш С. І. та для ознайомлення цього представника з матеріалами справи.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 31.10.2023 суд задовольнив це клопотання відповідача та для надання можливості ознайомитися із матеріалами справи та оголосив перерву у судовому засіданні на 21.11.2023.
Ухвала від 21.11.2023 була доставлена представнику позивача (адвокату Волканову Є. В.) та представнику відповідача (адвокату Книш С. І.) що підтверджується довідками від 31.10.2023 про доставку ухвал в системі "Електронний суд".
Отже, сторони належно повідомлені про розгляд цієї справи у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України.
Позивач подав клопотання від 21.11.2023 про розгляд справи без його участі. Це клопотання суд задовольнив.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 21.11.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД"" (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріас" (далі відповідач, покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 19/07/22 від 19.07.2022 (далі Договір; а.с.9-13, 40-44), за умовами якого сторони домовилися, зокрема, про наступне:
- п.1.1 - постачальник зобов`язується постачати покупцю нафтопродукти: дизельне паливо (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість;
- п. 1.2.- асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у видаткових накладних та/або на відпуск нафтопродуктів форми №16-НП (надалі - Відомість);
- п. 1.6.- відпуск товару здійснюється за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н., с. Нерубайське, вул. Пастера, б.40;
- п. 2.1.- ціна за одиницю виміру кількості товару встановлюється за погодженням сторін у рахунках-фактурах, відомостях та/або видаткових накладних на товар;
- п. 3.2.- передача покупцю товару здійснюється по місцезнаходженню постачальника з урахування п.1.6. Договору уповноваженій особі покупця. Факт передачі товару від постачальника покупцю підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної та/або Відомості на товар;
- п. 3.3. - право власності на товар та ризики втрати та/або пошкодження переходять до покупця у момент завантаження продавцем товару у транспортний засіб покупця на території АЗС;
- п.4.2. - розрахунки за товар здійснюються покупцем не пізніше 14 (чотирнадцяти) днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної та/або Відомості на відпуск товару;
- п.6.2.- покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати всі платежі за даним договором;
- п.11.8. договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору.
На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар (паливо дизельне) на загальну суму 152364,84 грн, що підтверджується двостороннє підписаними видатковими накладними: № 310 від 07.03.2023 на суму 83764,84 грн, № 458 від 29.03.2023 на суму 68600,00 грн (а.с. 14-15, 45-46). Вказані накладні підписані без зауважень та посвідчені печатками сторін.
Позивач у позові зазначає, що відповідач за отриманий товар не розрахувався, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2023-08.05.2023 (а.с.16,47).
Позивач направив відповідачу претензію № 1 від 23.05.2023 з вимогою сплатити заборгованість (а.с.17-18, 48-50).
Позивач у позові вказує, що відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив. Це стало підставою для подання цього позову.
При вирішення спору суд зазначає наступне.
Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.
В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
В підтвердження поставки відповідачу товару позивач надав видаткові накладні № 310 від 07.03.2023 на суму 83764,84 грн, № 458 від 29.03.2023 на суму 68600,00 грн (а.с. 14-15, 45-46). Вказані накладні підписані без зауважень та посвідчені печатками сторін. Заборгованість в сумі 152364,84 грн підтверджена у двостороннє підписаному та посвідченому печатками акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2023-08.05.2023 (а.с.16, 47).
Подані суду договір та інші первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.
Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, в порушення вказаних норм та умов договору заборгованість в сумі 152 364,84 грн за отриманий товар відповідач позивачу не сплатив.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 152 364,84 грн боргу за поставку товару обґрунтованими, підтвердженими матеріалами прави та задовольняє їх.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 230 ГК України встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).
Також ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання і забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею) або іншим способом.
Згідно з п.8.2. Договору у разі прострочення покупцем оплати за поставлений товар постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з першого дня, до повної оплати за поставлений товар. Якщо покупець не сплачує оплату за поставлений Товар, протягом 30 (тридцяти) днів, то покупцю нараховується штраф у розмірі 1% (одного відсотка) від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, у випадку не сплати оплати за поставлений Товар, більше 30 (тридцяти) днів, то штраф нараховується у розмірі 5% (п`яти відсотків) від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.
На підставі п.8.2. Договору позивач нарахував 12 334,20 грн пені за період з 22.03.2023 по 29.05.2023 та 267 360,88 грн 5 % штрафу.
Оскільки відповідач не оплатив товар за Договором, то позивач правомірно заявив вимоги про стягнення 12334,20 пені. Правильність їх розрахунку суд перевірив та встановив, що позивач суму пені обмежив подвійною обліковою ставкою НБУ у відповідності до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".
Отже, вимоги про стягнення 12 334,20 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини друга 549 ЦК України).
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
Водночас у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин права передбачати у договорі можливість одночасного стягнення двох видів пені.
За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення та штрафу у відсотках від суми простроченого платежу за кожен день прострочення свідчить про подвійне стягнення та суперечить статті 61 Конституції України.
Штраф, визначений сторонами у договорі, може стягуватися лише у відсотках від суми простроченого платежу.
Враховуючи, що відповідач не проводив оплату за поставлений товар, більше 30 днів, то заявлений позивачем штраф на підставі п. 8.2 Договору у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості становить 7618 грн 24 коп.
Отже, позовні вимоги про стягнення 7618 грн 24 коп. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В іншій частині вимоги про стягнення штрафу суд відхиляє як безпідставні.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі цієї норми позивач правомірно заявив вимоги про стягнення 307,72 грн інфляційних за період квітень 2023 року та 740,05 грн - 3% річних за періоди 22.03.2023-29.05.2023, 13.04.2023-29.05.2023 (поетапно), (а.с.51-52). Правильність розрахунку суд перевірив.
Позовні вимоги частині стягнення 307,72 грн інфляційних та 740,05 грн - 3% річних суд визнає обґрунтованими та задовольняє.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі, до яких включає витрати на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу.
Суд встановив, що при подачі цього позову позивач сплатив 6496,57 грн судового збору за платіжною інструкцією від 29.05.2023 № 1729 (а.с.7). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 30.05.2023 (а.с.25).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із загальної суми позовних вимог, які задоволені судом, судовий збір належить сплачувати в сумі 2684,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України вказана сума судового збору покладається на відповідача.
У позовній заяві позивач навів орієнтовний розрахунок судових витрат, згідно якого він планував понести 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
В ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надані такі докази.
- ордер від 29.05.2023, виданий Адвокатським об`єднанням «Практика» на надання адвокатом Волкановим Є. В. правової допомоги позивачу (а.с.21);
- договір № 1 про надання правової допомоги від 22.05.2023, укладений між позивачем (клієнтом) та Авокатським об`єднанням «Практика», за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання виплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання правової допомоги, розмір якого передбачений Додатковою угодою, яка являється невід`ємною частиною цього Договору;
- додаткову угоду № 1 від 22.05.2023 до Договору про надання правової допомоги від 22.05.2023, в якій сторони узгодили вартість надання юридичних послуг клієнту встановлюється у фіксованому розмірі та становить 15 000,00 грн, незалежно від витраченого часу адвокатів об`єднання;
- акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023, в якому сторони підтвердили надання адвокатом послуг на суму 15000,00 грн.
Отже, сторони домовились про фіксовану вартість послуг адвоката - 15 000,00 грн.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адвокат Волканов Є. В. є учасником та співвласником адвокатського об`єднання «Практика» (ідентифікаційний код 40781528).
Згідно з правовою позицією висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати датського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Так, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача. Тому в цьому випадку подавати опис робіт, виконаних адвокатом, не обов`язково.
Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої відшкодуванню підлягають як ті витрати, які вже були сплачені, так і ті, що мають бути сплачені відповідною стороною згідно з умовами договору. Такі висновки відображені, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19. Так, гонорар може сплачуватись як до надання відповідних послуг адвокатом, так і після.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу у суді є підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд встановив, що сума заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн є обґрунтованою, стосується розгляду цієї справи, є співрозмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також співрозмірні з ціною позову.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, заявлена сума витрат на правничу допомогу, підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача у розмірі 6000,00 грн.
Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" (вул. Зигіна, буд. 29, м. Полтава, Полтавська область, 36014; ідентифікаційний код 31758446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД" (вул. Пастера, буд. 40, с. Нерубайське, Біляївський район, Одеська область, 67661; ідентифікаційний код 40618889) 152364 грн 84 коп. основного боргу, 12334 грн 20 коп. пені, 304 грн 72 коп. відшкодування інфляційних втрат, 740 грн 05 коп. - 3 % річних, 7618 грн 24 коп. штрафу, 2684 грн 00 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору, 6000 грн 00 коп. - відшкодування витрат на професійну правову допомогу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині у позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного судового рішення: 22.11.2023.
Суддя Т. М. Безрук
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2023 |
Оприлюднено | 24.11.2023 |
Номер документу | 115102205 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Безрук Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні