Постанова

від 21.02.2024 по справі 917/908/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/908/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

представники сторін в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" (вх.№2722П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2023 (суддя Т.М. Безрук, повний текст рішення складено 22.11.2023) у справі №917/908/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД", Одеська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас", м. Полтава

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" про стягнення 152 364,84 грн - основного боргу, 12 334,20 грн - пені, 267 360,88 грн - штрафу, 304,72 грн - інфляційних, 740,05 грн - 3% річних згідно з договором поставки нафтопродуктів № 19/07/22 від 19.07.2022 (з врахуванням уточненої позовної заяви (а.с.34).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.11.2023 у справі №917/908/23 (суддя Т.М. Безрук) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД" 152364 грн 84 коп. основного боргу, 12334 грн 20 коп. пені, 304 грн 72 коп. відшкодування інфляційних втрат, 740 грн 05 коп. - 3 % річних, 7618 грн 24 коп. штрафу, 2684 грн 00 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору, 6000 грн 00 коп. - відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

В іншій частині у позові відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріас" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2023 у справі №917/908/23 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Просить розглядати справу за участю представника апелянта.

В апеляційній скарзі зазначає, що задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції у мотивувальній частині зазначив, що факт прийомки продукції позивачем за укладеним між сторонами договором підтверджується видатковими накладними, які підписана з нашого боку та ніяких претензій щодо її якості в накладній не зазначено. В той же час, підписання видаткової накладної свідчить про фізичну передачу Товару обумовленого в договорі. Тобто підписання видаткової накладної не свідчить про відсутність претензій щодо якості поставленого товару, це свідчить лише про поставку товару Покупцю.

Зазначає, що двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023 для розгляду справи №917/908/23 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі №917/908/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" на рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2023 у справі №917/908/23 залишено без руху. Ухвалено заявнику апеляційної скарги усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме - докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

27.12.2023 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріас" через підсистему Електронний суд надіслало до суду клопотання про усунення недоліків (вх.№16210). До вказаного клопотання апелянт додав платіжну інструкцію від 27.12.2023 №6563-8846-2647-6960 про сплату судового збору на суму 4026,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" на рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2023 у справі №917/908/23. Встановлено позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його скаржнику. Витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/908/23.

08.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 917/908/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" на рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2023 у справі №917/908/23 до розгляду на "21" лютого 2023 р. о 14:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. №132.

Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

19.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2525) в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що апеляційна скарга фактично не містить викладення щодо недоліків оскаржуваного рішення, а лише зазначає про нібито незаконність позовних вимог. Скаржник не надає нових доказів та пояснень на підтвердження власної позиції, а ґрунтується виключно припущені, що обов`язок щодо сплати товару виникає тільки у разі його належної якості. При цьому не зазначено жодної норми процесуального закону, які за переконанням апелянта були порушені судом. Виходячи з поведінки ТОВ «ТРІАС» та його представників у Господарському суді Полтавської області, позивач вбачає в їх діях прагнення максимально затягнути розгляд справи та відтермінувати вступ рішення суду у закону силу.

Просить також здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ТРЕЙД ОІЛ ЛТД». Враховуючи намір ТОВ «ТІРАС» та його представників у затягуванні розгляду справи просить відмовити у задоволені клопотань щодо відкладення розгляду справи

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Відповідач про причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД"" (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріас" (далі відповідач, покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 19/07/22 від 19.07.2022 (далі Договір; а.с.9-13, 40-44), за умовами якого сторони домовилися, зокрема, про наступне:

- п.1.1 - постачальник зобов`язується постачати покупцю нафтопродукти: дизельне паливо (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість;

- п. 1.2.- асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у видаткових накладних та/або на відпуск нафтопродуктів форми №16-НП (надалі - Відомість);

- п. 1.6.- відпуск товару здійснюється за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н., с. Нерубайське, вул. Пастера, б.40;

- п. 2.1.- ціна за одиницю виміру кількості товару встановлюється за погодженням сторін у рахунках-фактурах, відомостях та/або видаткових накладних на товар;

- п. 3.2.- передача покупцю товару здійснюється по місцезнаходженню постачальника з урахування п.1.6. Договору уповноваженій особі покупця. Факт передачі товару від постачальника покупцю підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної та/або Відомості на товар;

- п. 3.3. - право власності на товар та ризики втрати та/або пошкодження переходять до покупця у момент завантаження продавцем товару у транспортний засіб покупця на території АЗС;

- п.4.2. - розрахунки за товар здійснюються покупцем не пізніше 14 (чотирнадцяти) днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної та/або Відомості на відпуск товару;

- п.6.2.- покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати всі платежі за даним договором;

- п.11.8. договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар (паливо дизельне) на загальну суму 152364,84 грн, що підтверджується двостороннє підписаними видатковими накладними: № 310 від 07.03.2023 на суму 83764,84 грн, № 458 від 29.03.2023 на суму 68600,00 грн (а.с. 14-15, 45-46). Вказані накладні підписані без зауважень та посвідчені печатками сторін.

Позивач у позові зазначає, що відповідач за отриманий товар не розрахувався, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2023-08.05.2023 (а.с.16,47).

Позивач направив відповідачу претензію № 1 від 23.05.2023 з вимогою сплатити заборгованість (а.с.17-18, 48-50).

Позивач у позові вказує, що відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 433 104,69 грн. заборгованості, що складається з: суми основного боргу - 152 364,84 грн, пені - 12 334,20 грн, штрафу - 267360,88 грн, інфляційних витрат - 304,72 грн, трьох процентів річних - 740,05 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 152364 грн 84 коп. основного боргу, 12334 грн 20 коп. пені, 304 грн 72 коп. відшкодування інфляційних втрат, 740 грн 05 коп. - 3 % річних, 7618 грн 24 коп. штрафу, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення чинного законодавства та умов договору не сплатив заборгованість в сумі 152 364,84 грн за отриманий товар.

Також суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення 12 334,20 грн пені; штрафу в частині стягнення 7618 грн 24 коп.; 307,72 грн інфляційних та 740,05 грн - 3% річних.

Разом з цим, суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського Полтавської області від 22.11.2023 у справі №917/908/23 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас", які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині стягнення 152364 грн 84 коп. основного боргу, 12334 грн 20 коп. пені, 304 грн 72 коп. відшкодування інфляційних втрат, 740 грн 05 коп. - 3 % річних, 7618 грн 24 коп. штрафу.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Судами встановлено, що в підтвердження поставки відповідачу товару позивач надав видаткові накладні №310 від 07.03.2023 на суму 83764,84 грн, № 458 від 29.03.2023 на суму 68600,00 грн (а.с. 14-15, 45-46). Вказані накладні підписані без зауважень та посвідчені печатками сторін. Заборгованість в сумі 152364,84 грн підтверджена у двостороннє підписаному та посвідченому печатками акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2023-08.05.2023 (а.с.16, 47).

Надані до матеріалів справи договір та інші первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.

Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, в порушення вказаних норм та умов договору заборгованість в сумі 152 364,84 грн за отриманий товар відповідач позивачу не сплатив.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 152 364,84 грн боргу за поставку товару є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача не заслуговують на увагу, оскільки товар був прийнятий ТОВ «ТРІАС», жодних претензій щодо його якості та кількості матеріали справи не містять.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 ГК України встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Також ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання і забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею) або іншим способом.

Згідно з п.8.2. Договору у разі прострочення покупцем оплати за поставлений товар постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен деньпрострочення, починаючи з першого дня, до повної оплати за поставлений товар. Якщо покупець не сплачує оплату за поставлений Товар, протягом 30 (тридцяти) днів, то покупцю нараховується штраф у розмірі 1% (одного відсотка) від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, у випадку не сплати оплати за поставлений Товар, більше 30 (тридцяти) днів, то штраф нараховується у розмірі 5% (п`яти відсотків) від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі п.8.2. Договору позивач нарахував 12 334,20 грн пені за період з 22.03.2023 по 29.05.2023 та 267 360,88 грн 5 % штрафу.

Оскільки відповідач не оплатив товар за Договором, то позивач правомірно заявив вимоги про стягнення 12334,20 пені. Правильність їх розрахунку суд перевірив та встановив, що позивач суму пені обмежив подвійною обліковою ставкою НБУ у відповідності до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, вимоги про стягнення 12 334,20 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини друга 549 ЦК України).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Водночас у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин права передбачати у договорі можливість одночасного стягнення двох видів пені.

За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення та штрафу у відсотках від суми простроченого платежу за кожен день прострочення свідчить про подвійне стягнення та суперечить статті 61 Конституції України.

Штраф, визначений сторонами у договорі, може стягуватися лише у відсотках від суми простроченого платежу.

Враховуючи, що відповідач не проводив оплату за поставлений товар, більше 30 днів, то заявлений позивачем штраф на підставі п. 8.2 Договору у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості становить 7618 грн 24 коп.

Отже, позовні вимоги про стягнення 7618 грн 24 коп. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення штрафу місцевий суд правомірно відхилив, як безпідставні.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач правомірно заявив вимоги про стягнення 307,72 грн інфляційних за період квітень 2023 року та 740,05 грн - 3% річних за періоди 22.03.2023-29.05.2023, 13.04.2023-29.05.2023 (поетапно), (а.с.51-52). Правильність розрахунку суд перевірив.

Позовні вимоги частині стягнення 307,72 грн інфляційних та 740,05 грн - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що в тексті апеляційної скарги скаржник взагалі не наводить підстав для скасування судового рішення, не надає будь-яких пояснень стосовно того, в чому саме полягає незаконність рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2023 у справі №917/908/23 в оскаржуваній частині слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2023 у справі №917/908/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Оіл ЛТД" 152364 грн 84 коп. основного боргу, 12334 грн 20 коп. пені, 304 грн 72 коп. відшкодування інфляційних втрат, 740 грн 05 коп. - 3 % річних, 7618 грн 24 коп. штрафу залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 04.03.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко