Постанова

від 22.11.2023 по справі 477/928/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22.11.23

22-ц/812/1253/23

Справа номер 477/928/23 Головуючий суду першої інстанції Козаченко Р. В.

Провадження номер 22-ц/812/1253/23 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Серебрякової Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Богуславською О. М.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на ухвалу Жовтневогорайонного судуМиколаївської області від08серпня 2023року,постановлену за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» та Групи компаній «Укрлендфармінг» про розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяв сторін

В травні 2023 року ОСОБА_1 подав до суду позов про: 1) розірвання договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 4823381300:06:000:0182, 4823381300:06:000:0184, 4823381300:06:000:0187, 4823381300:06:000:0051, 4823381300:06:001:0165, 4823381300:06:000:0018, 4823381300:06:000:0179, 4823381300:06:000:0180, 4823381300:05:000:0182, 4823381300:06:000:0181, 4823381300:03:000:0223, 4823381300:03:000:0319, 4823381300:03:000:0320, 4823381300:03:000:0653, 4823381300:06:000:0172, 4823381300:06:000:0023, 4823381300:06:000:0039, 4823381300:02:000:0640, 4823381300:06:000:0170, 4823381300:02:000:0660, 4823381300:02:000:0623, 4823381300:06:000:0021, 4823381300:03:000:0022, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» та позивачем і його покійною матір`ю ОСОБА_2 ; 2) про стягнення з вказаного товариства орендної плати за період з 2017 по 2022 роки; 3) про стягнення з відповідача компенсації за втрати.

Підставою для розірвання договорів оренди землі позивач зазначив систематичну несплату відповідачем орендної плати.

Відповідач заперечував проти задоволення позову через його недоведеність у зв`язку з відсутністю розрахунку заборгованості орендної плати відповідно до кожного договору оренди землі та пропуском строку позовної давності.

02серпня 2023року ОСОБА_1 подав досуду заявупро забезпеченнядоказів шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» інформації, яка підтверджена документальними доказами (платіжками, банківськими виписками або ін.), про виплату йому та його матері, після смерті якої він є її правонаступником, орендної плати по кожному договору оренди земельних ділянок за період 2017-2022 років, а у разі відсутності таких документів довідки про заборгованість з орендної плати по кожному договору оренди зазначених земельних ділянок за період 2017-2022 років.

Заява обґрунтована тим, що самостійно він не в змозі отримати інформацію про заборгованість із орендної плати, так як через бойові дії на території Миколаївської області відповідач не знаходиться за зареєстрованим місцем розташування.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 травня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду. Суд відкрив провадження у справі, вирішивши розглядати її за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів задоволено.

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» надати завірені платіжні бухгалтерські документи про сплату орендної плати за період 2017-2022 років за укладеними ним у 2016-2020 роках договорами оренди землі з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У разі відсутності документів про сплату орендної плати зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» надати оформлену належним чином та підписану повноважними посадовими особами довідку про наявність заборгованості зі сплати орендної плати за період 2017-2022 роки (із зазначенням боргу по кожному договору та по кожному року окремо).

Строк виконання цієї ухвали судом встановлено тривалістю у десять днів з дня її отримання.

Постановляючи такуухвалу,суд першоїінстанції виходивз того,що вона єобґрунтованою.Суд вважавнеобхідним забезпеченнявказаних нимдоказів шляхомїх витребуваннячерез те,що позивачпозбавлений можливостіїх отриматисамостійно,а наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати має значення для правильного вирішення заявленого позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із цією ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначав, що ухвала суду не містить жодного обґрунтування щодо необхідності забезпечення доказів. Суд не вказав, які обставини свідчать, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Також відповідач наполягав на тому, що витребування бухгалтерських документів за період з 2017 року не має жодної необхідності, тому що стягнення грошових коштів за межами строків позовної давності в судовому порядку не може бути здійснено.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до вимог статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1-3статті 116 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Отже, забезпечення доказів це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 1статті 117 ЦПК Україниу заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо).

Аналіз норм права, що регулюють порядок вирішення вказаного питання, дає можливість зробити висновок про те, що задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об`єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося.

Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.

Цивільним процесуальним законодавством передбачено механізм витребування доказів як способу забезпечення доказів (ст. 116 ЦПК України) та витребування доказів (ст. 84 ЦПК України).

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення доказів, ОСОБА_1 зазначив про неможливість самостійно отримати відповідні докази з метою підтвердження своїх позовних вимог, оскільки через бойові дії на території Миколаївської області підприємство відповідача не знаходиться за зареєстрованим місцем знаходження.

Тобто,як вбачаєтьсязі змістузаяви ОСОБА_1 про забезпеченнядоказів, вимоги заявника по суті є клопотанням про витребування доказів, адже полягають у тому, що на час звернення до суду він не може отримати ці докази, а не тому що ці докази згодом не можна буде отримати взагалі. В поданій заяві про забезпечення доказів заявником не наводяться доводи, які свідчать про ризик втрати чи знищення витребуваних доказів.

Механізм сприяння сторонам, у яких виникають складнощі в отриманні доказів, і які вони не можуть одержати самостійно, передбачений саме статтею 84 ЦПК України.

ЦПК України відрізняє такі процесуальні дії як забезпечення доказів та витребування доказів.

Для вирішення питання про забезпечення доказів, слід враховувати положенняст.116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. В інших випадках витребування доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази.

Згідно з частиною першоїстатті 84ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Незважаючи на те, що в ЦПК України відмежовано ці поняття та закріплено різними статтями, позивач помилково ототожнив витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим, та витребування доказів як сприяння суду сторонам в поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно.

У поданій заяві про забезпечення доказів не зазначено, яким чином витребування доказів у відповідача стане неможливим або утрудненим в майбутньому, не вказано, яким чином письмові докази, які можуть бути надані відповідачем, будуть втрачені або збирання подання таких доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Жодних доказів на підтвердження даних обставин позивачем не додано.

З огляду на наведене відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення доказів в порядку ст.116 ЦПК України.

Суд першої інстанції на вказане не звернув уваги, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень пункту 2 частини першоїстатті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно пункту 4 частини першоїстатті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині, зокрема, є порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Проте позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів в порядку статті 84 ЦПК України у випадку неможливості самостійного їх отримання.

Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» задовольнити.

Ухвалу ЖовтневогорайонногосудуМиколаївської областівід08серпня2023рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Серебрякова

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 22 листопада 2023 року.