Рішення

від 13.11.2023 по справі 460/17324/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2023 року м. Рівне№460/17324/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ясковець О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Красовський В.Б.,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКТЕ" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКТЕ" (далі також ТОВ "РЕКТЕ"; позивач) до Рівненської митниці (далі також відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2023/000003/2 від 12.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2023/000082.

Позовна заява обґрунтована тим, що з метою митного оформлення товарів декларантом подано митну декларацію №23UA204130003181U9, відповідно до якої заявлено два види товарів, зокрема, товар №2 "Поліетіленгліколь PEG-6000", по якому відповідачем і було прийнято спірні рішення. Митну вартість імпортованого позивачем товару №2 "Поліетіленгліколь PEG-6000" заявлено за резервним методом визначення митної вартості на рівні 1,8 USD/кг на комерційних умовах поставки FCA Люблін згідно "Інкотермс". Проте, митний орган дійшов висновку про наявність неточностей та розбіжностей у документах та сформував повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів. Позивач вказує, що він надав митному органу усі належні документи, а тому спірні рішення є протиправними та просить позов задовольнити, скасувавши рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2023/000003/2 від 12.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204130/2023/000082.

Ухвалою суду від 14.08.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у справі на 07.09.2023 на 09:30 год.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та 28.08.2023 подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечень зазначає, що у інформації, наданій декларантом під час подання митної декларації на імпортований позивачем товар №2 "Поліетіленгліколь PEG-6000", було відсутнє обґрунтування числового значення рівня заявленої митної вартості товарів, що імпортується, наявні окремі розбіжності в поданих до митного оформлення документах та не містилися всі данні відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості тому, відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, яка останнім належним чином виконано не було. Крім того, вказав про надання відповідачу консультації відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України щодо митної вартості подібного товару. Враховуючи те, що заявлені числові значення складових митної вартості не були підтверджені документально та не піддаються обчисленню, відповідач стверджував, що застосування рівня митної вартості товару №2 "Поліетіленгліколь PEG-6000" за самостійно заявленим позивачем резервним методом на рівні 1,8 USD/кг було неможливим, відповідно до чого було прийнято спірні рішення. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

06.09.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній висловив свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Ухвалою суду від 07.09.2023 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 21.09.2023 на 11:00 год.

21.09.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.10.2023 до 15:30 год.

16.10.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 02.11.2023 до 15:30 год.

У судовому засіданні, призначеному на 02.11.2023, судом допитано свідка ОСОБА_1 (декларант ТОВ "РЕКТЕ"), який повідомив про відомі йому обставини справи, зокрема свідок зазначав про узгодження з митним органом заявленої митної вартості товару за результатами проведення відповідної консультації з відповідачем.

02.11.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2023 до 12:00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 13.11.2023, представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених у позові підстав. Просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні, призначеному на 13.11.2023, представник відповідача проти позовних вимог заперечив з наведених відзиві мотивів. Просив повністю відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Між ТОВ "РЕКТЕ" (далі - Покупець) та виробничо-комерційним підприємством "Standard" Польща (далі - Продавець) укладено контракт №246L/2022 від 13.04.2022 (далі - Контракт), за умовами п. 1.1, якого Продавець взяв на себе зобов`язання продати, а Покупець купувати хімічну продукцію у відповідності до проформи-інвойсу до цього Контракту, що є його невід`ємною частиною. Загальна сума узгодженого до поставки товару визначена сторонами в розмірі 11280,00 Євро.

На виконання умов Контракту Продавцем було продано, а Покупцем придбано оцінюваний товар за інвойсом №23L00419 від 06.07.2023, умовами поставки визначено "FCA Люблін" ("Інкотермс").

У відповідності до умов Контракту та згідно обставин адміністративної справи, позивачем подано митну декларацією від 09.06.2023 №23UA204130003181U9 на товари товар №1 "Бікарбонат натрію харчовий з антизлежувачем" в кількості 19200 кг., вартістю 7680,00 Євро та товар №2 "Поліетіленгліколь PEG-6000" в кількості 2400 кг., вартістю 3600,00 Євро, за самостійно обраним позивачем резервним (шостим) методом визначення митної вартості товарів.

Під час здійснення митного контролю та перевірки, поданих до митного оформлення митної декларації від 09.06.2023 №23UA204130003181U9, товарно-супровідних документів, митним органом сформоване повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації продавця; відомості щодо експедиційної винагороди експедитора; джерело цінової інформації на підставі якої заявлена вартість другорядним методом та повідомлено, що у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованих товарів.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів та відомостей, відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2023/000003/2 від 12.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204130/2023/000082.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 12.06.2023 №23UA204130003188U2, із застосуванням положень ч.7 статті 55 Митного кодексу України. Митну вартість товару №2"Поліетіленгліколь PEG-6000" визначено митним органом на рівні 245740,9920 UAH або за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 6720,00 USD, тобто 2,8 USD/кг, відповідно до цінових відомостей щодо митної вартості на подібні товари, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 27.04.2023 № 23UA100180506108U8.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України (далі також МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).

За правилами частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

В ситу приписів пункту 2 частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до положень статті 54 МК України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку.

Згідно з частиною 1 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 МК України встановлено що, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та зокрема у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 МК України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 9 статті 58 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

За результатами опрацювання посадовими особами відповідача наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, виявлено, що такі документи містять неточності та розбіжності: зокрема представником відповідача вказано, що у автотранспортній накладній від 07.06.2023 № б/н в гр. 1 "Відправник" зазначено "PPH STANDARD SP. Z O.O.; UL. KAROLA OLSZEWSKIEGO 10 20-481 LUBLIN; POLSKA по дорученню LIMITED MIABILITY COMPANY REKTE V.SIMONENKO STR. 10/89; 46016 TERNOPIL; Ukraina". Таким чином, встановлено розбіжності щодо відправника товару. Також представник відповідача зазначив, що декларантом подано до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 07.06.2023 № 48, заявку-договір на організацію перевезення вантажу №07/06 від 07.06.2023, договір про транспортно- експедиційне обслуговування № П-01/01/22/1 від 01.01.2022, проте в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 07.06.2023 № 48 не вказано експедиційні витрати. Зокрема, представником відповідача вказано, що у поданому до митного оформлення електронному інвойсі гр31 МД виробником товару вказано "Henan Tongshang Imp. Exp.Co.,Ltd.", проте в наданих декларантом листі з цінами виробника та витягу з інтернету виробником товару №2 зазначено "Lotte Chemical", що свідчить про розбіжності щодо виробника товару. Також декларантом надано витяг з мережі Інтернет з вартістю товару №2 в китайських юанях без прив`язки до актуального курсу долара США або євро на умовах поставки Шанхай, Китай.

Разом з тим, за результатом опрацювання наданих сторонами пояснень, перевірки їх доказами та аналізу наявних в матеріалах справи документів, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вказаної норми Митного кодексу України, посадова особа відповідача, з метою належного здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зобов`язана здійснити перевірку усіх числових показників складових заявленої позивачем митної вартості імпортованого вантажного автомобіля, зокрема і витрат на транспортування автомобіля.

З цією метою посадовою особою відповідача, у відповідності до частини 3 статті 53 МК України, уповноваженій особі позивача - митному брокеру направлено електронну вимогу щодо надання додаткових документів, зокрема виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Також, представником позивача зазначено, що з метою здійснення митного контролю та повного з`ясування обставин та відомостей поданих до митного оформлення, посадовою особою відповідача у митного брокера також було витребувано виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки.

Як слідує із матеріалів справи та поданого відзиву на позовну заяву, на вимогу митного органу декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки.

Відповідно, у зв`язку відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що згідно правових висновків Верховного Суду, зазначених у постанові від 08.09.2020, адміністративне провадження №К/9901/19054/18, аналіз норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Таким чином, під час здійснення митного оформлення позивач не підтвердив належними документами, у відповідності до вимог статті 58 МК України, відомостей щодо складових митної вартості імпортованих товарів.

Представником позивача, на спростування доводів представника відповідача, не наданого ґрунтовних пояснень та доказів, зокрема і щодо порушення відповідачем, при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2023/000003/2 від 12.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204130/2023/000082, положень частини 2 статті 19 Конституції України, оскільки останні прийнятті митним органом відповідно до наданих повноважень та у спосіб визначений Митним кодексом України.

Таким чином, у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого вантажного автомобіля, у зв`язку з чим відповідач витребував додаткові документи та вказані вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах могли бути усунуті або ж пояснені декларантом після отримання запиту митного органу, проте декларант не спростував твердження відповідача про виявлені у документах недоліки та не надав додаткових документів, які б дозволяли митниці однозначно встановити і перевірити заявлену декларантом митну вартість.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі № 809/1557/17, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі № 822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Запропонувавши надати додаткові документи та інші документи на підтвердження заявлених в митних деклараціях відомостей, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

З огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, проте декларант жодних інших документів митному органу не подав, що стало підставою для коригування митної вартості товарів не за ціною договору (контракту).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 3 ст.53 МК України.

При цьому, за змістом пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане вище свідчить про те, що у митного органу були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2023/000003/2 від 12.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204130/2023/000082.

Суд вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митної декларації, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.

Узагальнюючи наведене, суд переконаний, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації прийняті Рівненською митницею правомірно, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган навів переконливі аргументи, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем доведена.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКТЕ" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕКТЕ" (вул. В.Симоненка, 10, офіс 89, м.Тернопіль, 46016, ЄДРПОУ/РНОКПП 37016058)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 22 листопада 2023 року

Суддя С.А. Борискін