Рішення

від 16.11.2023 по справі 520/25874/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 листопада 2023 року № 520/25874/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,

представника позивача - Тітова І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вільне" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вільне" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00230990701 від 31 липня 2023 року, складене ГУ ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00230830701 від 31 липня 2023 року, складене ГУ ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позову зазначено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31 липня 2023 року № 00230990701 та № 00230830701 є протиправними та такими, що порушують права позивача, а відтак підлягають скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.10.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача із посиланням на норми Податкового кодексу України вказано, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення останнім податкового законодавства, що належним чином зафіксовано в акті перевірки. Відтак, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення є такими, що складені у відповідності до норм законодавства.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року ухвалено розгляд справи №520/25874/23 за вищевказаним позовом здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначити розгляд справи в спрощеному позовному провадженні на 16.11.2023 року о 11:00 год. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Представником відповідача до суду не було подано будь-яких заяв стосовно обставин не прибуття у судове засідання або наявності підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вільне", код ЄДРПОУ 30763770, зареєстроване у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Судовим розглядом справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області в період з 16.06.2023 року по 22.06.2023 року, було проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань правомірності визначення сум від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатом якої складено акт від 29.06.2023 року № 20293/20-40-07-01-03/30763770 «Про результати проведення документальної виїзної перевірки СТОВ «ВІЛЬНЕ» (код ЄДРПОУ 30763770) з питань правомірності визначення сум від`ємного значення з податку на додану вартість».

Відповідно до висновків від 29.06.2023 року № 20293/20-40-07-01-03/30763770 перевіркою встановлено порушення СТОВ «ВІЛЬНЕ»:

- п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховуються до складу ПК наступного звітного періоду, р.21Б на загальну суму 246215 грн., у тому числі за квітень 2023 року на суму 246215 грн.;

- п. 89 Підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року зі змінами га доповненнями не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 246215 грн., у тому числі за березень 2023року на суму 246215 грн.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що не погоджуючись з висновками контролюючого органу, які викладені в акті, товариством було подано до контролюючого органу заперечення до акту.

На підставі висновків акту від 29.06.2023 року № 20293/20-40-07-01-03/30763770 контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення № 00230990701 від 31 липня 2023 року, яким донараховано позивачеві суму податку на додану вартість в розмірі 246215,00 грн., та № 00230830701 від 31 липня 2023 року, яким застосовано до позивача фінансові санкції за порушення строків складення та реєстрації податкових накладних в розмірі 3400,00 грн.

Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Приписами п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В той же час, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З аналізу вказаних норм вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту акту перевірки та поданого до суду відзиву на позов вбачаються доводи контролюючого органу стосовно того, що в порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, підприємство СТОВ «ВІЛЬНЕ» не визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операції з понаднормового та не обґрунтованого (документально не підтверджено пов`язаність з господарською діяльністю) списання добрива (КАС-32), що призвело до заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість за березень 2023 року на суму 246215,00 грн.

При цьому, представником відповідача зазначено, що враховуючи максимальну допустиму норму для підживлення озимої пшениці добривом «КАС-32», позивач на площі 851 га було допущено понаднормову кількість використання добрива в розмірі 54612 кг. На суму 1231073,00 грн. (вартість добрива 22542 грн/тону).

Вказаного висновку контролюючий орган дійшов висновку з огляду на положення Закону України «Про пестициди і агрохімікати», Національного стандарту України ДСТУ 7925:2015 «Максимальні допустимі норми внесення азотних добрив під сільськогосподарські культури залежно від ґрунтів та природних зон» та Спеціального випуску журналу «пропозиція» «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Під час розгляду справи встановлено доводи позивача стосовно того, що внесення добрив відбувалось у весняно-літній період, за яким норма внесення азоту для озимої пшениці становить 80-100 кг/га діючих речовин відповідно до ДСТУ 7925:2015.

В той же час, представником відповідача у акті перевірки наведено посилання на п. 5.4. ДСТУ 7925:2015 про норму внесення добрив під час позакореневого підживлення озимої пшениці в розмірі не більше 30 кг/га.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного протиерозійного та інших видів районування земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 26 травня 2004 р. №681, в Україні виділяється п`ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зонтагірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів). Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов`язані з ними особливості використання земель насамперед сільськогосподарського призначення.

Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічно документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Зі змісту наданих під час розгляду справи позивачем пояснень встановлено доводи стосовно того, що з аналізу Схеми природно-сільськогосподарського районування земель України, вбачається, що Харківська область входить до зони X (Лісостепова Лівобережна, Харківсько-Окольський округ). При цьому, відповідна норма внесення азоту для озимої пшениці (90 кг/га) встановлена в тому числі для земель Лісостепу лівобережного.

На підтвердження фактичного використання добрив/агрохімікатів СТОВ «ВІЛЬНЕ» було надано контролюючому органу акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № ОВОО - 000001 від 27.03.2023 року; № ОВОО - 000002 від 28.03.2023 року; № ОВОО - 000003 від 29.03.2023 року; № ОВОО - 000004 від 30.03.2023 року та № ОВОО - 000005 від 31.03.2023 року, що містять дані про використання 134980 кг добрива «КАС-32» на площу 851 га.

Також, судом встановлено доводи позивача стосовно того, що внесення позивачем 134980 кг добрив «КАС-32» не свідчить про внесення останнім азоту для озимої пшениці в зазначеній кількості. Так, в ДСТУ 7925:2015 встановлено кількість діючої речовини у складі добрив, а не загальну кількість добрив, яку необхідно використовувати. В той же час, представником позивача наголошено на обставинах того, що самим відповідачем в акті було визначено, що вміст діючої речовини в добривах, які були внесені позивачем складає 31,9%, тобто, зі 134980 кг внесених позивачем добрив «КАС-32», вміст діючої речовини складає 43058,62 кг. на 851 га. Таким чином, кількість діючої речовини, внесеної позивачем на 1 га складає 50,6 кг/га, що є показником в межах норми, визначеної ДСТУ 7925:2015.

Також, представником позивача вказано, що з матеріалів перевірки та самого акту перевірки встановити однозначну документально підтверджену суму донарахованих СТОВ «ВІЛЬНЕ» податкових зобов`язань з податку на додану вартість не надається за можливе у зв`язку із не зазначенням Відповідачем даних щодо кількості діючої речовини у азотних добривах, внесених позивачем на конкретне поле, а також у зв`язку із відсутністю експертних методик, які б передбачали порядок використання в даному випадку усереднених показників. Масова частка азоту у рідких азотних добривах КАС-32 встановлена вимогами ТУ У 24.1-00203826-024-2002 та складає 31-33%. Масова частка азоту кожної окремої партії добрив, випущених виробником продукції, зазначається у паспортах. Однак проведення ідентифікації конкретної партії добрив з датою та полем, на які їх було внесено, вимагає перевірки додаткових операцій, які не зазначені ревізорами ГУ ДПС в Харківській області в акті, і жодним чином останніми не підтверджені.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що правові відносини, пов`язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров`я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, права і обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері визначені положеннями Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 № 86/95-ВР.

Також, журнал «Пропозиція» - спеціалізоване щомісячне українське видання з питань агробізнесу з тематичними вкладками, у тому числі Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, що створена за даними Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, містить інформацію (строки, норми, способи застосування, а також обмеження щодо використання) по препаратах, зареєстрованих і дозволених до використання в Україні.

Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні розроблений згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328, що прийнята відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати" від 02.03.1995 № 86/95-ВР.

Зазначені акти містять положення щодо регулювання порядку та норм використання пестицидів та агрохімікатів, стосуються процесу вирощування сільськогосподарських культур, визначають відповідальність за їх порушення, при цьому не стосуються питань оподаткування.

Приписами ст.16 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" від 02.03.1995 № 86/95-ВР визначено, що державна політика у сфері діяльності, пов`язаної з пестицидами і агрохімікатами, реалізується Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та іншими органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Також, відповідно до ст. 16-7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 № 86/95-ВР до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері діяльності, пов`язаної з пестицидами і агрохімікатами, належить здійснення державного нагляду (контролю) за поводженням з пестицидами і агрохімікатами.

Отже, питання здійснення контролю за використанням пестицидів та агрохімікатів відноситься до компетенції відповідного органу, у даному випадку Держпродспожслужби.

В той же час, суд зазначає, що журнал "Пропозиція" не є нормативно-правовим документом та не може застосовуватись для визначення податкових зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час розгляду справи не підтверджено висновки податкового органу щодо понаднормового списання агрохімікатів під час вирощування сільськогосподарської продукції та до суду не подано доказів, які свідчать про надлишок використання цих агрохімікатів для обробки земель, що свідчить в свою чергу про необґрунтованість та не підтвердження доводів контролюючого органу щодо заниження суми податку на додану вартість.

Також, під час розгляду справи встановлено доводи контролюючого органу стосовно того, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 89 Підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, що виразилось у не здійсненні реєстрації в ЄРПН податкової накладної за березень 2023 року на суму ПДВ 246215,00 грн., граничним строком реєстрації податкової накладної 18.04.2023 року, що є підставою для застосування до товариства штрафних санкцій відповідно до п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України у розмірі 3400,00 грн.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що на виконання п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ЄРПН є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положеннями п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 до останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Пункт 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 12-15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України з 01.02.2015 реєстрації у ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У разі порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Положеннями пункту 120-1.1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної у ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 366 календарних днів.

Законом України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" від 12.01.2023 року №2876-IX внесено до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України такі зміни, а саме: підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

"89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".

Перевіркою встановлено, шо СТОВ "ВІЛЬНЕ" в порушення пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України не зареєструвало в ЄРПН податкову накладну за березень 2023 року на суму податку на додану вартість 246215,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в рамках розгляду даної справи судом встановлено відсутність підстав для збільшення грошових зобов`язань позивачу з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням № 00230990701 від 31 липня 2023 року, що в свою чергу унеможливлює застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на що слід вважати протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00230830701 від 31 липня 2023 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3400,00 грн.

Відтак, на переконання суду, наявні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00230990701 та № 00230830701 від 31 липня 2023 року, складених Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вільне".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вільне" (вул. Миру, буд. 16,смт. Вільшани,Дергачівський район, Харківська область,62360) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00230990701 та № 00230830701 від 31 липня 2023 року, складені ГУ ДПС у Харківській області.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вільне" (вул. Миру, буд. 16,смт. Вільшани, Дергачівський район, Харківська область,62360, код ЄДРПОУ 30763770) сплачену суму судового збору у розмірі 3744 (три тисячі сімсот сорок чотири) грн. 22 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ - 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2023 року.

Суддя Мельников Р.В.