Постанова

від 22.11.2023 по справі 440/3351/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 р. Справа № 440/3351/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Довгопол М.В.) від 12.06.2023 року по справі № 440/3351/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Лтава"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Агрокомплекс Лтава", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 85722 від 29.11.2021;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 32335 від 16.06.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 41280 від 05.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 50028 від 06.10.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 7945 від 15.02.2023;

зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити ТОВ АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА (ЄДРПОУ 44142869), з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки первинне рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку від 29.11.2021 № 85722, прийняте контролюючим органом у зв`язку з наявною податковою інформацією "Учасник схеми формувань ймовірно ризикового податкового кредиту", а не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165, а у кожному наступному рішенні про відповідність товариства критеріям ризиковості відповідач вказував іншу господарську операцію та з іншим контрагентом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 року позовну заяву ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 85722 від 29.11.2021, № 32335 від 16.06.2022, № 41280 від 05.08.2022 - повернуто позивачеві.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року по справі №440/3351/23 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 50028 від 06.10.2022, № 7945 від 15.02.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року по справі № 440/3351/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" (ідентифікаційний код 44142869) зареєстроване як юридична особа, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 41-42 т. 1/. Товариство зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.04.2021, індивідуальний податковий номер 441428616240, що підтверджується витягом №2116244500014 з Реєстру платників податку на додану вартість /а.с. 43, т. 1/.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.11.2021 № 85722 /а.с. 44, т. 1/ про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, визначено відповідність ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав наявності такої податкової інформації: «Учасник схеми формування ймовірно ризикового податкового кредиту».

07.06.2022 ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" подано до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку /а.с. 45-46, т. 1/. До повідомлення додано пояснення від 07.06.2022 № 0706-1 /а.с. 48-54, т. 1/.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.06.2022 № 32335 /а.с. 55, т. 1/ про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 07.06.2022 № 0706-1, визначено відповідність ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з неспростованою податковою інформацією щодо ризиковості, у зв`язку з неподанням повідомлення за формою № 20-ОПП про наявні об`єкти оподаткування та наявності податкового боргу.

28.07.2022 ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" подано до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку /а.с. 56, т. 1/. До повідомлення додано пояснення від 28.07.2022 № 2807-1 /а.с. 57-64, т. 1/.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.08.2022 № 41280 /а.с. 65, т. 1/ про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 28.07.2022 № 2807-1, визначено відповідність ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на те, що ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" не надано платіжні документи, які підтверджують виконання грошових зобов`язань підприємства перед ДП "Укрліктрави" та платіжні документи по розрахункам з іншими контрагентами. За даними ЄРПН, фінансової та статистичної звітності, наданої платником, залишки запасів (нереалізованої продукції) станом на поточну дату, а саме кукурудзи та соняшнику становлять 50,6 млн. грн, однак, платником не надано документи складського зберігання цих сільськогосподарських культур.

27.09.2022 ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" подано до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку /а.с. 66, т. 1/. До повідомлення додано пояснення від 27.09.2022 № 2709-1 /а.с. 68-71, т. 1/.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.10.2022 № 50028 /а.с. 72, том 1/ про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 27.09.2022 № 2709-1, визначено відповідність ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В рішенні зазначено, що не спростовано податкову інформацію щодо здійснення ризикових операцій. За даними ЄРПН, у 2022 році відсутня реєстрація податкових накладних за послуги зберігання насіння соняшнику ТОВ "Амбар Інвест" та послуги перевезення. Відповідно до наданих копій ТТН, відсутня інформація, що власником (замовником/вантажовідправником) перевезеного соняшнику є ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА". Відсутня сплата податку на додану вартість на протязі 2021-2022 років.

06.02.2023 ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" подано до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку /а.с. 73, т. 1/. До повідомлення додано пояснення від 06.02.2023 № 0602 /а.с. 75-80, т. 1/.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.02.2023 № 7945 /а.с. 81-82, т. 1/ про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 06.02.2023 № 0602, визначено відповідність ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначено коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. У графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника критеріям ризиковості платника податку» вказано:

- постачання за період з 01.10.2021 по 31.10.2021, код операції згідно УКТЗЕД 1005, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44201494;

- придбання за період з 01.07.2021 по 30.09.2021, код операції згідно УКТЗЕД 1005, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37471692;

- придбання за період з 01.07.2021 по 30.09.2021, код операції згідно УКТЗЕД 120600, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37471692;

- придбання за період з 01.07.2021 по 30.09.2021, код операції згідно УКТЗЕД 1201, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37471692.

У графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» зазначено такі документи: розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), та зауважено, що платником не надані копії акту приймання-передачі соняшника на склад, платіжні документи за послуги зберігання (по договору п.п. 5.3. протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Не погодившись з рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 50028 від 06.10.2022, № 7945 від 15.02.2023, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

В доводах апеляційної скарги щодо відповідності ТОВ «Агрокомплекс Лтава» п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, у витягу з протоколу Комісії від 06.10.2022 № 130 відповідач по справі послався на те, що ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" перебуває на обліку з 26.02.2021 в ГУ ДПС у Полтавській обл, (м. Полтава). Основний вид діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Статутний фонд - 10,0 тис.грн. Зареєстровано платником ПДВ 01.04.2021. за даними податкової декларації з ПДВ за серпень 2022 задекларовано від`ємне значення 3003,1 тис.грн. Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2022 року чисельність працюючих за червень 2022 року 3 особи, середня зарплата 6,8 тис.грн. У липні подано повідомлення про прийняття на роботу 4 осіб. В 2022 році сплачено до бюджету податку на прибуток 53,1 тис.грн., єдиного внеску 40,7 тис.грн., ПДФО 34,0 тис.грн. Податок на додану вартість на протязі 2021 - 2022 років не сплачувався. Відповідно до повідомлення за формою №20-ОПП задекларовано п`ять земельних ділянок в Полтавському районі, с. Бричківка, офіс (м.Полтава), склад (Кіровоградська обл.. Новоукраїнський р-н, с. Мала Виска), два комбайни, жатка. Відповідно до Фінансової звітності малого підприємства станом на 31.12.2021 основні засоби відсутні, запаси складають 50 620,6 тис.грн. До повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" надано копію нотаріально посвідченого договору № 06/07 купівлі-продажу незавершеного виробництва від 06 липня 2021 року з ДП "УКРЛІКТРАВИ" (37471692), договір на реалізацію соняшника, а також інші первинні документи, які підтверджують придбання послуги зберігання, перевезення, платіжні документи, які підтверджують виконання грошових зобов`язань. Разом з цим, за даними ЄРПН, відсутня реєстрація податкових накладних за послуги зберігання насіння соняшнику ТОВ "Амбар Інвест". Відповідно до наданих копій ТТН, відсутня інформація, що власником (замовником/вантажовідправником) перевезеного соняшнику є ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА».

Щодо відповідності ТОВ «Агрокомплекс Лтава» п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, у витягу з протоколу Комісії від 15.02.2023 № 33, в доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що керівником підприємства є Веселов Олександр Григорович, який займає аналогічну посаду в 3 суб`єктах господарювання та зареєстрований як ФОП. Згідно з повідомленням за формою № 20-ОПП задекларовано: 5 земельних ділянок (с. Бричківка), трактор колісний (Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S660) - 2 одиниці, жатку, офіс, склад. Згідно останньої поданої фінансової звітності станом на 31Л2.2021 року основні засоби відсутні, вартість запасів - 50 620,6 тис.грн. Відповідно звіту про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (ф. 4 ДФ) за 4 квартал 2022, у грудні кількість працюючих на підприємстві становила 7 осіб, середня заробітна плата- 7 093,16 грн. За 2022 рік сплачено до бюджету єдиного внеску - 69,9 тис.грн., ПДФО - 60,2 тис. грн., податку на прибуток - 53,1 тис.грн. У 2023 році єдиного внеску - 9,7 тис.грн., ПДФО 8,7 тис. грн. Податкові декларації з ПДВ платником подано з січень - грудень 2022 року Відповідно до податкової декларації з ПДВ за грудень 2022 року задекларовано від`ємне значення у сумі 2 622,5 тис.грн.. Ліміт в СЕА ПДВ станом на 13.01.2023 становить 2560,2 тис. грн. За період з 01.01.2022 по 13.02.2023 поповнення ліміту в СЕА ПДВ грошовими коштами відсутнє.

Покупцями є:

ТОВ "АГРО ТРЕЙДІНГ КАПІТАЛ" (44201494, ДПІ - 1123, ОВД - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, внесений до журналу ризикових з 26.01.2023) реалізовано у жовтні 2021 року кукурудзу врожаю 2021р. (кед УКТЗЕД 1005), на загальну суму ПДВ 630,0 тис.грн.;

ТОВ "АГРАРНО-НАСІННЕВА КОМПАНІЯ" (38803662, ДПІ - 1601, ОВД - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур), реалізовано ЗЗР на загальну суму ПДВ 496,7 тис.грн., реєстрацію зупинено на суму ПДВ 84,9 тис.грн.;

ТОВ "ЮНІКОР ТРЕЙДІНГ" (43161503, ДПІ - 2655, ОВД - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин), реалізовано соняшник, на суму ПДВ 219,6 тис.грн.;

ТОВ "ЕЛІЦИН-ПРОДАКШН" (36734901, ДПІ - 1114, ОВД - виробництво олії та тваринних жирів) реалізовано соя (код УКТЗЕД 1201900000), на загальну суму ПДВ 88,9 тис.грн., зареєстровано у повному обсязі.

Зареєстровано податкові накладні на «умовний продаж ІПН 600000000000» (ПН № 17 від 12.08.2022 від контрагента-постачальника ПДАУ (00493014), придбано послуги по незавершеному виробництві у вигляді посівів 2022 року насіння соняшнику суму ПДВ 381,7 тис.грн.;

Згідно даних ЄРПН податковий кредит ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" з травня 2021 року по грудень 2022 року становить 4465,5 тис.грн., який сформований за рахунок придбання товарів/послуг:

ДП "Укрліктрави" (37471692, внесений до журналу ризикових з 09.01.2023), придбано у липні - вересні 2021 року зерно кукурудзи (код УКТЗЕД 1005900000), зерно пшениці (код УКТЗЕД 1001), насіння соняшнику (код УКТЗЕД 1206009900), пшениця м`яка (код УКТЗЕД 1001912000), соя (код УКТЗЕД 1201900000), посів кукурудзи (код ДКПП 1005), посів соняшник (код ДКПП 120600), на загальну суму ПДВ 2349,2 тис.грн., зареєстровано у повному обсязі, включено до ПЗ;

ТОВ "АГРАРНО-НАСІННЕВА КОМПАНІЯ (38803662), придбано ЗЗР на загальну суму ПДВ 518,4 тис.грн.;

ТОВ "ХЮРРЕМ (38852547), придбано послуги по суборенді нежитлового приміщення, вприскування посівів, збір врожаю кукурудзи 2021р., на суму ПДВ 395,8 тис.грн.;

- ПДАУ (00493014), придбано послуги по незавершеному виробництві у вигляді посівів 2022 року насіння соняшнику (код ДКПП 120), на загальну суму ПДВ 381,7 тис.грн.;

Також платником придбано ЗЗР, послуги по додатковому аналізу/зберігання/ очистка/переоформлення/приймання/сушіння соняшнику, послуги по організації перевезення та доставки вантажу за маршрутами, добрива, послуги охорони, дизельне паливо та послуги відповідального зберігання нафтопродуктів та інше.

Серед контрагентів наявні такі, що перебувають у переліку ризикових платників податків: податкові зобов`язання на ризикових покупців складає 34,67 відс.; податковий кредит від ризикових контрагентів на 52,60 відс. від загальної суми податкового кредиту.

До повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" подано пояснення щодо здійснення господарської діяльності та копії документів, але не виключно, серед яких: договір комісії, де комісіонером виступає ТОВ "УКР ЗЕРНО СЕРВІС, акт приймання - передачі насіння соняшника, Угода про припинення дії договору комісії; акт - розрахунок операцій із зберіганням зерна по складу; договір з додатками складського зберігання зерна, реєстри ТТН та ТТН на перевезення насіння соняшника та кукурудзи, акт надання послуг приймання кукурудзи на склад, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) зберігання зерна соняшнику та кукурудзи 2021 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 27 та рахунок 631.

Податковий орган зазначив, що платником не надані копії акту приймання - передачі соняшника на склад, платіжні документи за послуги зберігання (по договору п.п 5.3 протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку).

На підставі цього вважає, що спірні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є правомірними.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до пункту 8 яких таким критерієм є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, пунктом 8 додатку № 1 до Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Пунктом 7 Порядку № 1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, наведене свідчить про те, що платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податковим органом в автоматизованому режимі здійснюється розшифрування та проводяться перевірки реквізитів та відомостей, зазначених у податковій накладній, зокрема і відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами такого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня (далі Комісія) та прийняття відповідного рішення, в якому зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Віднесення платника податків до ризикових є безумовною підставою для зупинення податкової накладної, складеної таким платником. Зазначене правило поведінки є імперативним і не допускає можливості прийняття іншого рішення. Разом з тим, законодавцем на Комісію покладено розгляд питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, яке можливе у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку (договори та додатки до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські та розрахункові документи тощо). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС і за результатами розгляду яких за встановленою процедурою Комісією приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз. 8 пункту 40 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тобто Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Тобто, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання ТОВ «Агрокомплекс Лтава» для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Дослідивши оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, колегією суддів установлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаних рішень.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Судовим розглядом зі змісту спірних рішень встановлено, що комісією регіонального рівня прийняті рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Тобто рішення прийняті з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Проте, до матеріалів справи ГУ ДПС у Полтавській області на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень не надано податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття Комісією спірних рішень.

Контролюючим органом не надано результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44, 46 Порядку № 1165 при прийнятті Комісією спірних рішень.

Водночас, позивачем після прийняття ГУ ДПС у Харківській області спірних рішень скеровано на адресу контролюючого органу пояснення та копії первинних документів, які спростовують твердження відповідача про відповідність ТОВ «Агрокомплекс Лтава» критеріям ризиковості платника податку.

Зі змісту оскаржуваних рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 50028 від 06.10.2022, № 7945 від 15.02.2023 слідує, що останні прийнято за наслідками розгляду повідомлень позивача про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 27.09.2022 та 06.02.2023 відповідно.

Водночас, первинним рішенням, яким було визнано відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку і яке послугувало підставою для подання позивачем надалі повідомлень про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, є рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.11.2021 № 85722 /а.с. 44, т. 1/, яким визначено відповідність ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав наявності такої податкової інформації: «Учасник схеми формування ймовірно ризикового податкового кредиту».

Отже, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС ЛТАВА" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Фактично, таке рішення було прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Колегія суддів зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не довів наявності обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, з огляду на що рішення № 50028 від 06.10.2022, № 7945 від 15.02.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 22 липня 2021 року у справі № 520/480/20, від 07 квітня 2023 року у справі №280/3639/20.

Щодо висновків суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити ТОВ «Агрокомплекс Лтава» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зауважує таке.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження) шляхом прийняття відповідного рішення.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, з урахуванням установлених обставин, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

При цьому, судом ураховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити ТОВ «Агрокомплекс Лтава» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Оскільки рішення про визначення ТОВ «Агрокомплекс Лтава» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року по справі №440/3351/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк