П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/13166/21
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,
повний текст судового рішення
складено 17.08.2023, м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фермерського господарства «ЄВМ» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року по справі за позовом фермерського господарства «ЄВМ» до Баштанської міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2021 року фермерське господарство «ЄВМ» (надалі позивач, ФГ «ЄВМ») звернулось до суду з позовом до Баштанської міської ради (надалі - відповідач, в якому просило визнати протиправним та скасування пункти 6, 11, 14 рішення Баштанської міської ради рішення від 22.07.2021 року №43, якими громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га в межах Новоєгорівського старостинського округу Баштанського району Миколаївської області та передані ці ділянки у власність цим особам.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельні ділянки, які передані спірними пунктами рішення Баштанської міської ради рішення від 22.07.2021 року №43 у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 входять до земельної ділянки площею 37,2 га., яка у 1997 році була передання ОСОБА_4 у постійне користування земельну ділянку, який у 1999 році вступив до ФГ «ЄВМ» разом зі своєю земельною ділянкою та став членом цього фермерського господарства, використовуються ФГ «ЄВМ». З цих підстав позивач вважає, що спірним рішенням №43 порушені його права на користування належною йому земельною ділянкою.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів з такою позицією суду першої інстанції погодитися не може з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частинами 1 та 3 ст.19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; та інші.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник щодо правомірності рішення Баштанської міської ради рішення від 22.07.2021 року №43 в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га та передачі цих ділянок у власність цим особам.
Тобто, позивач оспорює правомірність надання оскаржуваним рішенням іншим особам земельних ділянок, якими, за його твердженням, він користується.
Таким чином, в даному випадку має місце спір про цивільне право, а тому подальше оспорювання права власності на спірні земельні ділянки не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей встановлювати (визнавати) належність права власності на земельні ділянки.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.
Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Така правова позиція відображена у чисельних рішення Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, зокрема, в постановах від 17.04.2018 року у справі №815/6956/15, від 05.06.2018 року у справі №826/13628/1630 та від 01.2019 року у справі №755/10947/17.
За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням того, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку адміністративного судочинства, то ухвалене судом першої інстанції у цій справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі відповідно до ч.1ст.319 та п.1 ч.1 ст.238 КАС України підлягає закриттю.
Керуючись ст.238, ст.311, ст.315, ст.319, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу фермерського господарства «ЄВМ» задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року скасувати.
Провадження в адміністративній справі за позовом фермерського господарства «ЄВМ» до Баштанської міської ради про визнання протиправним та скасування пунктів 6, 11, 14 рішення Баштанської міської ради від 22 липня 2021 року №43 закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 24.11.2023 |
Номер документу | 115112037 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Кравченко К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні