Ухвала

від 21.11.2023 по справі 620/8998/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/8998/23

У Х В А Л А

21 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі за адміністративним позовом Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Новгород-Сіверська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023 апеляційну скаргу Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 залишено без руху у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження.

Вказану ухвалу отримано скаржником 01.11.2023, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено, заяву про поновлення строку не подано, інші причини його пропуску не вказано.

У межах встановленого законом десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначив причини пропуску строку, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Так, суд вже наголошував на тому, що із датою реєстрації вхідної документації норми чинного законодавства не пов`язують право поновлення встановлених законом строків апеляційного оскарження, які бути пропущені скаржником.

Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення скаржник посилається також на запровадження на території України воєнного стану.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Водночас скаржник не зазначив, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне звернення із апеляційною скаргою, враховуючи те, що ситуація у м. Києві, Київській та Чернігівській областях з квітня 2022 року була контрольована, органи державної влади працювали у штатному режимі.

У ситуації, що склалася, абстрактне посилання на наявність загроз з боку держави-терориста російської федерації, не може бути самостійною причиною недотримання встановлених законом строків. Без надання доказів тому, що такі загрози створили об`єктивні перешкоди у реалізації права на апеляційне оскарження, відповідні посилання не можуть слугувати підставою для поновлення строків.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі №380/19423/21.

Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської обласної про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя А.Ю. Коротких