Постанова

від 22.11.2023 по справі 140/10506/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/10506/23 пров. № А/857/16400/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельське АТП» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі № 140/10506/23 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельське АТП» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Андрусенко О.О. в м. Луцьку Волинської області 04.08.2023 року в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Ковельське АТП» (далі - ТДВ «Ковельське АТП», позивач) звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.03.2023 № 357064.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови було допущено неправильну кваліфікацію правопорушення, а саме замість абзацу одинадцятого частини першої статті 60 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-ІІІ) застосовано абзац шостий названої правової норми.

Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив таку залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 06.02.2023 № 013966 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області проведено рейдову перевірку (місце перевірки: АС-1 м. Житомир, дата перевірки 10.02.2023) транспортного засобу марки BOVA, д.н. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , що належить ТДВ «Ковельське АТП», про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.02.2023 № 350050.

Вказаним актом рейдової перевірки зафіксовано здійснення міжнародних регулярних перевезень пасажирів по маршруту Колобжег-Маріуполь транспортним засобом, обладнаним повіреним цифровим тахографом, без документів, передбачених статтею 53 Закону № 2344-ІІІ, а саме роздруківок даних роботи водія на паперовому носії за період з 07.02.2023 по 09.02.2023. Відповідальність за таке порушення передбачена абзацом шостим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ - здійснення резидентом України міжнародних перевезень пасажирів без документів, визначених статтею 53 Закону № 2344-ІІІ. Акт перевірки підписаний водієм ОСОБА_1 без зауважень.

03.03.2023 відповідач надіслав позивачу рекомендованим листом повідомлення від 03.03.2023 № 13666/22/24-23 про розгляд 27.03.2023 з 10 по 12 годину справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, виявлених під час рейдової перевірки.

Постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області від 27.03.2023 № 357064 про застосування адміністративно-господарського штрафу за виконання перевізником 10.02.2023 на АС-1 м. Житомир міжнародних перевезень без документів, визначених статтею 53 Закону № 2344-ІІІ, а саме роздруківки даних роботи водія на паперовому носії за період з 07.02.2023 по 09.02.2023, зо що абзацом шостим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ передбачена відповідальність, з перевізника ТДВ «Ковельське АТП» стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн.

Позивач, не погоджуючись із вищенаведеним, звернувся до суду із цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на зафіксовані в акті рейдової перевірки від 10.02.2023 № 350050 порушення, а саме здійснення міжнародних регулярних перевезень пасажирів транспортним засобом, обладнаним цифровим повіреним тахографом, без документів, передбачених статтею 53 Закону № 2344-ІІІ, а саме роздруківок даних роботи водія на паперовому носії за період з 07.02.2023 по 09.02.2023, відповідачем правомірно притягнуто перевізника ТДВ «Ковельське АТП» до відповідальності згідно абзацу шостого частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 53 Закону № 2344-ІІІ при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (частина сьома статті 53 цього Закону).

Згідно з частиною восьмою статті 53 Закону № 2344-ІІІ водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010р. (далі Інструкція № 385) картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ Інструкції № 385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

11.10.2005р. набув чинності Закон України № 2819-IV від 7 вересня 2005 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».

20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».

Оцінюючи доводи апелянта, апеляційний суд зазначає, що щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія. Для такого приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Згідно фактичних обставин справи на автомобілі позивача облаштовано цифровий тахометр, у якому використовується карту водія, роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія. В той же час в такому приладі щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - не використовуються.

Тому водій транспортного засобу зобов`язаний був на вимогу інспектора роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок.

У свою чергу, актом рейдової перевірки від 10.02.2023 № 350050 зафіксовано здійснення міжнародних регулярних перевезень пасажирів транспортним засобом, обладнаним цифровим повіреним тахографом, без документів, передбачених статтею 53 Закону № 2344-ІІІ, а саме - роздруківок даних роботи водія на паперовому носії за період з 07.02.2023 по 09.02.2023, відповідальність за що передбачена абзацом шостим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Щодо доводів апелянта про те, що згідно письмових пояснень водія інспектор, що здійснював рейдову перевірку автобуса, попросив роздрукувати з тахографа режим роботи та відпочинку за 10.02.2023 та водій виконав таку вимогу, також водій запропонував інспектору самостійно підключитись до тахографа і одержати інформацію про режим роботи водія за будь-який період чи роздрукувати з тахографа на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок, то такі повністю спростовуються відеозаписом перевірки, який наявний в матеріалах справи. Крім того, згідно з відеозаписом, встановлено, що водій ОСОБА_1 на вимогу інспектора надав роздруківку даних тахографа лише за 10.02.2023. Також інспектор, перевіривши дані тахографа шляхом виведення на екран, виявив відсутність записів за період з 07.02.2023 по 09.02.2023. Крім того, було з`ясовано відсутність у водія бланку підтвердження діяльності за вказаний період.

Щодо доводів апелянта про неправильну кваліфікацію правопорушення суд зазначає наступне.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена приписами статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 6 частини першої);

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 11 частини першої).

Зазначеними нормами передбачена кваліфікація різних за своїм складом порушень:

- відсутність документів, передбачених статтею 53 вказаного Закону;

- порушення вимог використання тахографа, які полягають у виконанні міжнародного автомобільного перевезення без контрольного пристрою (тахографу) або з вимкненим тахографом, відсутність щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не можна ототожнювати з роздруківками на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Відтак, норми абзацу 11 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ на вчинене позивачем порушення не поширюються.

У свою чергу, правильною кваліфікацією відсутності роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія є саме приписи абзацу 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Підтвердженням такого висновку слугує та обставина, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, передбаченим статтею 53 Закону № 2344-ІІІ, необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та видів перевезень (пасажирських, вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф. Тобто, вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом; інші документи, наведені в частинах третій шостій статті 53 Закону № 2344-ІІІ, є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент).

Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абзацу 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, через що відсутні правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Наведені обставини в своїй сукупності мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, при цьому решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Покликання апелянта на постанову Верховного Суду від 10 травня 2019 року у справі № 816/124/17 безпідставне, оскільки дана постанова винесена у справі, яка стосується правовідносин, відмінних від тих, які встановлені у справі, що розглядається.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельське АТП» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі № 140/10506/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар