Ухвала

від 20.11.2023 по справі 553/126/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/126/23 Номер провадження 11-кп/814/2069/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

представника установи ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 11 травня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою заяву захисника- адвоката ОСОБА_10 задоволено та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, судимому, засудженому:

08.07.2020 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення,

замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи строком 1 рік 2 місяця 18 днів з відрахуванням 20% із заробітної плати на користь держави.

Своє рішення суд мотивував тим, що з урахуваннямданих проособу засудженого, гарантії працевлаштування засудженого, суд дійшов переконання, що за час перебування ОСОБА_8 у виправній колонії ним досягнуто значних успіхів на шляху до соціалізації, доведено можливість стати повноцінним та законослухняним членом суспільства, засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, відбув половину строку призначеного покарання, має міцні соціальні зв`язки, працездатний, по місцю відбування покарання працевлаштований, добре відноситься до праці, йому гарантоване працевлаштування післяможливого звільнення з місць позбавлення волі, а тому є передбачені статтею 82КК України підстави для заміни йому невідбутої частини покарання більш м`яким у виді виправних робіт, з відрахуванням 20% заробітної плати в дохід держави щомісячно.

Не погоджуючисьз рішеннямсуду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що за час відбування покарання засуджений допускав порушення вимог режиму та на нього неодноразово накладалися стягнення та проводили з ним бесіди. Тобто поведінка засудженого понад рік відбування покарання не була бездоганною.

Крім цього він працював не постійно: у 2020 році 4 місяці, у 2021 році 5 місяців, у 2022 році 5 місяців. При цьому у деякі місяці працював не весь час, а по кілька днів. Тому неможливо дійти висновку про сумлінне ставлення ОСОБА_8 до праці.

Отримані засудженим заохочення та позитивна характеристика на час звернення з клопотанням не є достатніми доказами його виправлення.

Також вказує, що засуджений знаючи про те, що вироком суду з нього на користь потерпілих були стягнуті кошти на відшкодування моральної шкоди, будь-яких дій для відшкодування шкоди він не вживав.

Вказав, що за попереднім вироком ОСОБА_8 був звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, проте висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин в період іспитового строку.

Отже вважає, що надані суду матеріали не доводять сумлінну поведінку ОСОБА_8 впродовж усього часу відбування покарання.

Крім цього, зазначає, що на час звернення з клопотанням ОСОБА_8 не працевлаштований та лише має намір працевлаштуватися. Виправні роботи повинні відбуватися на підприємствах, в установі, організації незалежно від форми власності за місцем роботи засудженого. Проте фізична особа-підприємець не відноситься до таких підприємств, установ та організацій. Заява від фізичної особи-підприємця не є належним доказом реалізації можливості працевлаштуватися, оскільки не містить адреси місця роботи засудженого, що позбавляє орган пробації здійснювати контроль за порядком і умовами відбування покарання за місцем роботи засудженого.

Інші учасники судового розгляду ухвалу не оскаржили.

Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги, засудженого, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу залишити без змін, представника установи, який вказав, що засуджений довів своє виправлення та додатково, після ухвалення судом першої інстанції рішення, отримав ще три заохочння, перевіривши матеріали провадження та особової справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Під час апеляційного перегляду судового рішення встановлено, що ОСОБА_8 засуджений 08.07.2020 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення.

Початок строку покарання ОСОБА_8 обраховується з 08.07.2020, кінець строку покарання 29.07.2024.

Відповідно до частини 1 статті 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Частинами 3 та 4 ст. 82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення та після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.

Необхідною умовою застосування положень статті 82 КК України є те, що засуджений став на шлях виправлення, про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов`язків.

Задовольняючи подання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, суд першої інстанції ретельно та належним чином перевірив доводи заяви щодо наявності підстав, передбачених ст. 82 КК України.

При цьому, судом було враховано, що ОСОБА_8 засуджений за тяжкий злочин, станом на час розгляду справи відбув частину строку покарання, а тому відповідно до п.2 ч.4 ст. 82 КК України йому може бути замінено невідбуту частину покарання більш м`яким.

Суд першої інстанції встановив, що у місцях позбавлення волі ОСОБА_8 перебуває з 29.05.2020, відбував покарання в ДУ «Полтавська установа виконання покарання (№23)». За час перебування в установі характеризувався посередньо. З 02.09.2020 відбував покарання в ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)». За час перебування в установі характеризується добре. Два рази притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашені в установленому законом порядку. 5 раз заохочувався за виконання покладених на нього обов`язків та дотримання правил поведінки і правил внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Працевлаштований на виробництві установи в бригаді елекрозварювальників. До праці та до виконання покладених обов`язків ставиться сумлінно, поставлені завдання виконує вчасно. До виконання робіт по благоустрою території та приміщень установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою, бере особисту участь у їх проведенні. Дбайливо ставиться до майна установи, здійснює за ними належний догляд. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу.

З довідки про наявність заохочень та стягнень вбачається, що засуджений отримав два стягнення 22.02.2021 та 26.05.2021, які погашені в установленому законом порядку та 5 заохочень: 18.01.2022, 15.04.2022, 15.07.2022, 14.10.2022, 16.01.2023.

Тому, враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_8 став на шлях виправлення.

З висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів враховує, що засуджений впродовж відбування покарання отримав 2 стягнення, про що зазначає прокурор, проте враховуючи, що після проведення із засудженим виховних заходів, ОСОБА_8 змінив свою поведінку і отримував лише заохочення.

Також з пояснень представника установи, крім вказаних у довідці про заохочення та стягнення заохочень, засуджений отримав також заохочення 16.04.2023, 16.06.2023, 16.10.2023, що вказує на позитивні зміни в поведінці засудженого.

Доводи прокурора, що він працював не постійно спростовується довідкою установи про те, що ОСОБА_8 , крім оплачуваної роботи, виконував роботу на безоплатній основі та роботи по благоустрою установи.

Виконавчі листи на засудженого до установи не надходили, тому стягнення та судові витрати не проводилися.

Крім цього, враховуючи, що з часу ухвалення рішення судом першої інстанції, до дати розгляду справи засуджений отримав ще 3 заохочення та не отримав жодного стягнення, що в сукупності з іншими обставинами, вказує на позитивні зміни, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Доводи прокурора про неврахування того, що злочин вчинено під час іспитового строку є безпідставними, оскільки ст. 82 КК України та роз`яснення Пленуму Верховного суду України в постанові «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» не передбачають врахування даних обставин під час розгляду питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Крім цього не узгоджуються з вимогами чинного законодавства і доводи прокурора про неможливість відбування засудженим покарання у виді виправних робіт у фізичної особи-підприємця, так як виправні роботи відбуваються за місцем роботи засудженого на підприємствах (в установах, організаціях) незалежно від форми власності і організаційно-правової форми (ч. 1 ст. 41 КВК України) і не можуть бути призначені виключно безробітним, а також фізичним особам підприємцям. Будь-яких обмежень щодо відбування покарання засудженим, який офіційно працевлаштований у фізичної особи-підприємця немає.

Як вбачається з матеріалів справи фізична особа-підприємець ОСОБА_11 в особі директора ОСОБА_11 , який займається діяльністю за КВЕД 38.11 «Збирання безпечних відходів з подальшою їх обробкою та продажем», гарантує працевлаштування громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаду пресувальник відходів (виробництво целюлози, паперу, картону і виробів з них), посадовим обов`язком якого буде переробка безпечних відходів під пресом. Графік виконання робіт установлюється з 09:00 год. до 18:00 год., обідня перерва з 13:00 год. до 14:00 год. ФОП ОСОБА_11 зобов`язується оплачувати заробітну плату працівнику у розмірі 7800 грн. за місяць до кінця його виправного строку та терміну який йому призначить суд та після закінчення призначеного судом часу.

За таких обставин, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлена судом ухвала щодо ОСОБА_8 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора не вбачає.

Керуючись ст. 404,407,419КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 11 травня 2023 року щодо ОСОБА_8 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4