Постанова

від 16.11.2023 по справі 910/14954/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2023 р. Справа№ 910/14954/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

без повідомлення учасників справи

розглянув апеляційну скаргу Національної служби здоров`я України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023

у справі № 910/14954/22 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полфармхолдинг»

до Національної служби здоров`я України

про стягнення 69857,76 грн.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛФАРМХОЛДИНГ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Національної служби здоров`я України грошові кошти у розмірі 69857,76 грн. як відшкодування вартості лікарських засобів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань на підставі умов договору №0000-32ТР-М000 про реімбурсацію від 23.12.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Національної служби здоров`я України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛФАРМХОЛДИНГ» заборгованість у розмірі 69857,76 грн., судовий збір у розмірі 2481,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7700,00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Національна служба здоров`я України 10.08.2023 (згідно поштового трекінгу на конверті) звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/14954/22 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Так, скаржник стверджує, що суд не дослідив допущені порушення строків з боку позивача при подачі звіту, а оскільки позивач порушив умови п.9 договору щодо строків звернення зі звітом для отримання оплати, то відповідно звіт відповідачем не прийнято та він не підлягає оплаті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/14954/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14954/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Національної служби здоров`я України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/14954/22.

06.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14954/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 апеляційну скаргу Національної служби здоров`я України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/14954/22 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

15.09.2023 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної служби здоров`я України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/14954/22, справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

25.09.2023 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

03.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення відповідача на відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначив, що пункт 12 договору застосовується відповідачем лише у тому випадку, якщо НСЗУ було подано аптечному закладу уточнений звіт типу В. Уточнений звіт подавався НСЗУ аптечному закладу у разі виявлення обставин, які потенційно могли вказувати на невірну кількість лікарського засобу, що виписана лікарем в електронному рецепті, відпущеному аптечним закладом за звітний період. А оскільки відповідачем позивачу не подавався уточнений звіт, а позивачем не подано відредагований звіт до 15.11.2022, то відповідачем застосовано п. 9 договору, яка регулює відносини у разі неподання звіту.

03.11.2023 позивачем подано заперечення, в яких зазначив, що п. 12 спірного договору не містить вказівки щодо уточнюючого звіту типу В або про види помилок у звіті позивача за яких не має відбуватись відшкодування, а тому вважає заперечення відповідача безпідставними.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 14 лютого 2024 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, справа №910/14954/22 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Національна служба здоров`я України (далі також - відповідач, НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. НСЗУ у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 3 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1101 (далі - Положення), одним з основних завдань НСЗУ є виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій.

На виконання означеного завдання відповідач згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі - Закон) та пп. 4 п. 4 Положення, укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення та договори про реімбурсацію.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 23.12.2021 між Національною службою здоров`я України (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛФАРМХОЛДИНГ» (далі - позивач, аптечний заклад) був укладений договір про реімбурсацію №0000-32ТР-М000, відповідно до умов якого аптечний заклад зобов`язується відпускати лікарські засоби згідно з обраною групою/групами станів (нозологій), які зазначені у цьому договорі, за роздрібними цінами, визначеними в Реєстрі, а НСЗУ зобов`язується відповідно до умов договору відшкодовувати повністю або частково аптечному закладу вартість лікарських засобів (здійснювати реімбурсацію), відпущених пацієнтам на підставі електронних рецептів, записи про які внесені до електронної системи охорони здоров`я (далі - система), відповідно до Порядку реімбурсації лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. №854 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення", в межах загального обсягу бюджетних асигнувань, передбачених для реімбурсації лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, встановлених у кошторисі.

Згідно з п. 9 договору аптечний заклад зобов`язаний подати НСЗУ звіт про відпущені лікарські засоби та їх вартість, яка підлягає реімбурсації за цим договором, за звітний період (далі - звіт) протягом наступного звітного періоду з урахуванням абзаців другого - шостого цього пункту.

У абзацах другому - шостому пункту 9 договору сторони домовились, що у грудні аптечний заклад зобов`язаний подати НСЗУ звіти про лікарські засоби та їх вартість, яка підлягає реімбурсації за цим договором: до 19 грудня включно - про лікарські засоби, відпущені у попередній звітній період; до 28 грудня включно - про лікарські засоби, відпущені у період з 1 по 19 грудня. Лікарські засоби, відпущені у період з 20 по 31 грудня включно, та інформація про їх вартість включається до першого звіту наступного року. Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний або святковий день, звіт подається останнього робочого дня звітного періоду (у грудні - останнього робочого дня, що передує 28 числу цього місяця). Оплата за звітом, поданим після строку, визначеного абзацами першим - четвертим цього пункту, не здійснюється. Звіт є первинним документом.

Відповідно до п.10 договору звіт формується на підставі даних із системи та скріплюється кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи аптечного закладу.

Згідно з п.11 договору звітними періодами є:

у період до 30 вересня 2021 р.: з 1 по 15 число місяця включно; з 16 числа по останній день місяця включно;

у період з 1 жовтня 2021 р. по 30 листопада 2021 р. - з 1 числа по останній день відповідного місяця включно;

у грудні 2021 р. - з 1 по 19 число місяця включно;

у період з 1 січня 2022 р.: з 1 по 15 число місяця включно; з 16 числа по останній день місяця включно; у грудні - з 1 по 19 число місяця включно.

При цьому, в п.12 договору сторони обумовили, що у разі виявлення невідповідностей між даними звіту та даними фінансової чи статистичної звітності аптечного закладу, іншою інформацією або документами про відпущені лікарські засоби за договором НСЗУ має право подати заперечення до звіту та проект уточненого звіту протягом п`яти робочих днів з дати виявлення такої невідповідності. Аптечний заклад зобов`язаний розглянути заперечення та подати НСЗУ уточнений звіт з накладеним кваліфікованим електронним підписом протягом трьох календарних днів з дати їх надсилання.

Якщо аптечний заклад не подав уточнений звіт, оплата за відповідний період тимчасово зупиняється до дати подання такого звіту.

У разі виявлення обставин, що призводять до збільшення або зменшення суми оплати за звітом за попередні звітні періоди, за умови документального підтвердження таких обставин та узгодження їх сторонами сума оплати у поточному звіті коригується на відповідну суму, що відображається у розділі «розрахунок-коригування».

Цей договір є укладеним та набирає чинності з дати його підписання обома сторонами, але не раніше початку строку дії договору, визначеної в оголошенні про його укладення і діє до 31.12.2022 року. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін не більше ніж на три місяці (п. 29 договору).

Будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються чинними та обов`язковими для сторін за умови, що вони скріплені кваліфікованими електронними підписами обох сторін з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п.35 договору).

На виконання умов договору про реімбурсацію №0000-32ТР-М000 від 23.12.2021 позивач засобами електронного зв`язку 03.11.2022 о 14:04 надіслав на електронну пошту відповідача звіт №32689613R22J2A про відпущені лікарські засоби та їх вартість за звітній період 16.10.2022 - 31.10.2022 на суму в розмірі 69857,76 грн, після чого було отримано автоматичну відповідь, з якої вбачається, що звіт пройшов автоматичну перевірку, у разі виникнення питань з позивачем зв`яжуться представники відділу роботи з договорами з аптеками. Сторонами зазначене не заперечується.

11.11.2022 відповідач на електронну пошту позивача надіслав відповідь в якій зазначив, що за результатами перевірки електронного звіту за період 16.10.-31.10.2022 виявлено помилки: рядки звіту 21, 27, 43, 60, 61, 65, 68, 75, 81, 84, 85 не пройшли перевірку з проханням внести виправлення й надіслати правильний звіт.

14.11.2022 відповідачем повторно направлено лист про необхідність подати підписаний звіт №32689613R22J2A за період з 16.10.2022 по 31.10.2022.

Листом №37 від 18.11.2022 позивач просив відповідача більш детально розглянути випадок, що стався з поданням звіту. У відповідь на який відповідач листом №41662/4-15-22 від 05.12.2022 повідомив, що звіт за період 16.10.2022 - 31.10.2022 на суму в розмірі 69857,76 грн не підлягає оплаті, оскільки позивачем не подано коректний підписаний звіт до 23:59:59 15.11.2022.

19.12.2022 позивач надіслав на електронну пошту відповідача уточнений звіт №32689613R22J2A про відпущені лікарські засоби та їх вартість за звітній період 16.10.2022 - 31.10.2022 на суму в розмірі 69857,76 грн. У відповідь на який відповідач електронним листом від 20.12.2022 повідомив позивача, що звіти за 1 половину листопада подані після 30.11.2022 не приймаються та не підлягають оплаті відповідно до п.9 договору.

21.12.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу по договору про реімбурсацію №0000-32ТР-М000 від 23.12.2021, просив провести відшкодування за уточнюючим звітом за період 16.10.2022-31.10.2022, поданого 19.12.2022 у 7-ми денний строк з дня отримання вимоги. Проте, відповідач не здійснив відшкодовування аптечному закладу вартість лікарських засобів (здійснив реімбурсацію) за період 16.10.2022 - 31.10.2022 на суму в розмірі 69857,76 грн.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 69857,76 грн. Відповідач, в свою чергу, вважає, що оскільки станом на 15.11.2022 відповідач не отримав підписаний позивачем звіт, а виправлений звіт був отриманий відповідачем лише 19.12.2022, тобто з порушенням строку, визначеного договором, тому оплата за звітом не здійснюється.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання щодо договорів про реімбурсацію" від 27 лютого 2019 року № 136 встановлено, що з 1 січня 2022 року суб`єкти господарювання укладають з Національною службою здоров`я один договір про реімбурсацію, яким визначається група/групи станів (нозологій), для лікування яких відповідно до програми державних гарантій медичного обслуговування населення Національною службою здоров`я відшкодовується вартість лікарських засобів за таким договором, про що суб`єкти господарювання зазначають у заяві про укладення договору про реімбурсацію, яку подають не пізніше 25 грудня 2021 року зазначеній Службі. Реімбурсація лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за договорами про реімбурсацію, укладеними на підставі заяв, поданих суб`єктами господарювання після 25 грудня 2021 року, здійснюється починаючи з дати набрання чинності такими договорами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.1 Порядку укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року №136, (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин сторін) він визначає механізм укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію з НСЗУ (далі - договір) відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Дія цього Порядку поширюється на укладення, зміну та припинення договору між НСЗУ та суб`єктами господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - суб`єкти господарювання) (п.2 Порядку).

Документообіг, пов`язаний з укладенням, зміною та припиненням договору, здійснюється через електронну систему охорони здоров`я (далі - система) з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п.4 Порядку).

Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як зазначалось вище, пунктами 9-11 договору сторони встановили строки для подачі звіту про відпущені лікарські засоби та їх вартість, яка підлягає реімбурсації за цим договором за звітний період.

І як вірно зазначив місцевий господарський суд, позивач подав звіт №32689613R22J2A про відпущені лікарські засоби та їх вартість за звітній період 16.10.2022 - 31.10.2022 у строк, визначений умовами спірного договору, а саме 03.11.2022, що не заперечувалось відповідачем у поданій заяві по суті спору.

Однак, електронним листом від 11.11.2022 відповідач повідомив позивача, що за результатами перевірки електронного звіту за період 16.10.-31.10.2022 виявлено помилки: рядки звіту 21, 27, 43, 60, 61, 65, 68, 75, 81, 84, 85 не пройшли перевірку з проханням внести виправлення й надіслати правильний звіт.

Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 12 договору визначено, що у разі виявлення невідповідностей між даними звіту та даними фінансової чи статистичної звітності аптечного закладу, іншою інформацією або документами про відпущені лікарські засоби за договором НСЗУ має право подати заперечення до звіту та проект уточненого звіту протягом п`яти робочих днів з дати виявлення такої невідповідності. Аптечний заклад зобов`язаний розглянути заперечення та подати НСЗУ уточнений звіт з накладеним кваліфікованим електронним підписом протягом трьох календарних днів з дати їх надсилання. Якщо аптечний заклад не подав уточнений звіт, оплата за відповідний період тимчасово зупиняється до дати подання такого звіту.

Тобто, виходячи з аналізу п. 12 договору, у даному випадку, внаслідок виявлення відповідачем невідповідностей у поданому звіті №32689613R22J2A про відпущені лікарські засоби та їх вартість за звітній період 16.10.2022 - 31.10.2022, про що було повідомлено позивача 11.11.2022, позивач зобов`язаний був розглянути вказані заперечення та подати НСЗУ уточнений звіт протягом трьох календарних днів з дати їх надсилання, тобто у строк по 14.11.2022. Проте, уточнений звіт №32689613R22J2A про відпущені лікарські засоби та їх вартість за звітній період 16.10.2022 - 31.10.2022 на суму в розмірі 69857,76 грн був поданий на адресу відповідача 19.12.2022, тобто з пропущенням строку, визначеного договором.

Водночас, як вірно зазначив місцевий господарський суд, правові наслідки неподання уточненого звіту після надання заперечень НСЗУ містяться в п.12 договору про реімбурсацію №000-32ТР-М000 від 23.12.2021 і передбачають, що якщо аптечний заклад не подав уточнений звіт, оплата за відповідний період тимчасово зупиняється до дати подання такого звіту.

Посилання відповідача на п.9 договору вірно не прийнято місцевим господарським судом, оскільки цей пункт договору визначає наслідки неподання звіту взагалі.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Національна служба здоров`я України мала виконувати взяті на себе зобов`язання щодо здійснення відшкодування відповідно до умов укладеного між сторонами договору про реімбурсацію №0000-32ТР-М000 від 23.12.2021.

Також, колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, що пункт 12 договору застосовується відповідачем лише у тому випадку, якщо НСЗУ було подано аптечному закладу уточнений звіт типу В, який відповідачем позивачу не подавався, оскільки цим пунктом не визначено в якій формі мають подаватись такі заперечення, як і не визначалась форма або тип уточненого звіту, який мав направлятись відповідачем позивачеві у разі виявлення невідповідностей.

Водночас, 11.11.2022 відповідачем була направлена на адресу позивача відповідь, в якій відповідач зазначив, що за результатами перевірки електронного звіту за період 16.10.2022-31.10.2022 виявлено помилки: рядки звіту 21, 27, 43, 60, 61, 65, 68, 75, 81, 84, 85 не пройшли перевірку з проханням внести виправлення й надіслати правильний звіт. Отже, відповідачем були висловлені заперечення до звіту, які враховані позивачем.

Крім того, за умовами п. 35 договору будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються чинними та обов`язковими для сторін за умови, що вони скріплені кваліфікованими електронними підписами обох сторін з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Проте, відповідачем не надано доказів внесення змін до спірного договору в частині порядку та форми подачі заперечень до звіту та проект уточненого звіту у разі виявлення невідповідностей між даними звіту та даними фінансової чи статистичної звітності аптечного закладу.

Відтак, узгоджені сторонами умови договору про реімбурсацію №0000-32ТР-М000 від 23.12.2021 відносно строків подачі звіту та його уточнення (виправлення), визначені пунктами 9-12 договору, є чинними, не визнані недійсними, а тому, їх дотримання є обов`язковим в силу ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Інші доводи також не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції, не свідчать про порушення ним норм матеріального чи процесуального права, а тому, рішення першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Таким чином, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Національної служби здоров`я України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/14954/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/14954/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Матеріали справи №910/14954/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік