Постанова

від 21.11.2023 по справі 910/4415/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. Справа№ 910/4415/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Андрейко О.О.;

відповідача - Шевченко О.В., Косик С.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023

у справі №910/4415/23 (суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Подільський цемент"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення збитків.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Акціонерне товариство "Подільський цемент" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 461970,50 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов договору, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та положень Статуту залізниць України не було забезпечено збереження прийнятого до перевезення вантажу - вугілля кам`яного при перевезенні у вагонах №№63837546, 58063199, 56041031, 55329346, 62199567, 50064591, 61078242, 59955146, 62008321, 59955450, 54751003, 56299969, 61606323, 61017208 за накладними №01986, 01924, 01987, 02375 та 01927, з огляду на що Акціонерне товариство "Подільський цемент", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути збитки у вигляді недостачі поставленого вантажу на суму 470660,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 відкрито провадження у справі №910/4415/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 у справі №910/4415/23 позов Акціонерного товариства "Подільський цемент" задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням відповідача та не прийняв до уваги, що комерційними актами зафіксовано сліди просипання вантажу (вугілля кам`яного 0-20 мм) та не прилягання розвантажувальних люків до шеленгових листів, внаслідок чого утворилися зазори різних розмірів, що спричинило втрату вантажу. При цьому вагони були технічно справними, що підтверджується актами про технічний стан вагонів.

Таким чином відповідач стверджує, що враховуючи специфіку вантажу, що перевозився (вугілля кам`яне 0-20 мм, тобто вантаж фактично представляв золу), відправник повинен був вжити заходів для запобігання просипанню вантажу через конструктивні зазори, проте відповідних дій вчинено не було. А відтак саме особа яка здійснювала навантаження має нести відповідальність за встановлення придатності вагонів до перевезення конкретного вантажу, дотримання технічних вимог по розміщенню вантажу, а також за наслідки незадовільного навантаження.

Також відповідач зазначив, що послуги з перевезення вантажу надавалися в прямому міжнародному сполученні третій особі Lubelski Wegiel «Bogdanka» із станції Jaszczow (Ящув) Польща до станції призначення - Гуменці регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» для вантажоотримувача - Акціонерного товариства "Подільський цемент". На станції Замость-Бортатиче Польща вантаж - вугілля кам`яне було перевантажено та на станції Ізов передано для перевезення Акціонерному товариству "Українська залізниця". Тобто, Укрзалізниця не приймала вантаж до перевезення від вантажовідправника, не брала участі ані в перевірці вагонів при навантаженні на станції Ящув Польща, ані при перезавантажуванні вагонів в інші вагони, що не належать перевізнику, на станції Замость-Бортатиче Республіка Польща та відповідно, не повинна нести відповідальність за недостачу вантажу, оскільки сама вантажовідправник приймав рішення щодо технічної придатності вагонів для перевезення вугілля.

Крім того, на переконання скаржника, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення безпідставно застосовував норми Статуту залізниць України та Правил приймання вантажів до перевезення, оскільки зобов`язання за цим перевезенням виникають виключно з умов УМВС.

Насамкінець скаржник вказав на пропуск позивачем строку позовної давності за накладною №02375 (вагон №54751003).

Також у тексті апеляційної скарги викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 апеляційну скаргу у справі №910/4415/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі №910/4415/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 задоволено заяву скаржника та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 у справі №910/4415/23, зупинено дію оскаржуваного рішення, справу призначено до розгляду на 21.11.2023 та встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

03.11.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За твердженнями скаржника, відповідач взяв на себе відповідальність за збереження вантажу під час його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а також підтвердив, що саме він несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу. Надані відповідачем акти загальної форми ГУ-106 не є належними та допустимими доказами, оскільки складені з порушенням порядку та не були додатками до комерційних актів, в яких встановлено недостачу по накладних.

У призначене засідання суду 21.11.2023 з`явилися представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представники скаржника вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечував проти доводів скарги, просив суд відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що 30.06.2020 між Акціонерним товариством «Подільський цемент» (замовник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №00293091/2020-0001, шляхом підписання заяви про прийняття пропозиції укладення договору, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях, у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 договору).

06.10.2021 між Акціонерним товариством «Подільський цемент» (покупець) та Lubelski Wegiel «Bogdanka» S.A. (продавець) укладено договір №CW2312437/840/SW/RHR/2012, предметом якого є продаж та доставка енергетичного вугілля продавцем покупцю в асортименті, за класами та якісними параметрами, а також у кількості та на умовах, визначених у договорі, в період з моменту укладення по 31.12.2022. (п. 1. договору).

За повідомленням сторін, перевезення вугілля здійснювалося зі станції Ящув Польща до станції Гуменці Південно-Західної залізниці з перевантаженням вагонів на станції Замость-Бортатиче Польща.

Так, на станції Замость-Бортатиче вантаж - вугілля кам`яне було перевантажено представником відправника - ХДС Транспорт Гжегож Незгода у вагони №№63837546, 58063199, 56041031, 55329346, 62199567, 50064591, 61078242, 59955146, 62008321, 59955450, 54751003, 56299969, 61606323, 61017208 за накладними №№01986, 01924, 01987, 02375, 01927 та передано для перевезення Товариству з обмеженою відповідальністю «ПКП ЛХС», а в подальшому за передавальною відомістю - Акціонерному товариству «Українська залізниця».

На станції Здолбунів Львівської залізниці проведено перевірку маси вантажу та за результатами зважування виявлено, що нетто вантажу менше даних, зазначених в перевізних документах, в результаті чого були складені акти загальної форми.

На станції Тернопіль при комісійному огляді та зважуванні вантажу підтверджено факт нестачі вантажу, про що складено комерційні акти: №360004/7 від 28.09.2022; №350002/30 від 22.05.2022; №350002/31 від 22.05.2022; №350002/32 від 22.05.2022; №360004/6 від 24.05.2022; №360004/16 від 21.12.2021; №350002/33 від 22.05.2022; №350002/34 від 22.05.2022.

Так, зі змісту комерційного акту №360004/7 від 28.09.2022, складеного на станції Тернопіль Львівської залізниці слідує, що на підставі акту загальної форми №4506 від 23.05.2022 на станції Здолбунів Львівської залізниці проведено контрольне комісійне зважування вагона №63837546. Відповідно до документа значиться вантаж вугілля кам`яне, без упаковки, спосіб визначення маси відправником на вагонній статичній вазі, брутто - тара з документами 23400 кг, нетто 67700 кг. В дійсності виявилося: вантаж вугілля кам`яне, без упаковки, брутто - 83500 кг, тара з документами - 23400 кг, нетто - 60100 кг, що менше документа на 7600 кг завантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 200 мм, в середній частині вагона смугами нанесено маркування вапном. Просипання вантажу немає. Нестача вантажу у вагоні поміститися могла. Вказаний комерційний акт підписаний представниками позивача та відповідача.

Зі змісту комерційного акту №350002/30 від 22.05.2022, складеного на станції Здолбунів Львівської залізниці, вбачається, що при комісійному зважуванні вагона №58063199 на підставі акта загальної форми №8208 від 22.05.2022 за документами значиться вантаж вугілля кам`яне 0-20 мм, насипом, брутто не зазначено, тара 23700 кг, нетто 67000 кг, а в дійсності виявлено: вантаж вугілля кам`яне 0-20 мм, брутто 72700 кг, тара 23700 кг за документами, нетто 49000 кг, недостача на противагу документам 18000 кг. При повторному переважуванні недостача вантажу в кількості 18000 кг підтвердилася. Нестача вантажу у вагоні поміститися могла. Інформація про маркування вантажу в документах не зазначена, на поверхні вантажу маркування відсутнє. Від лівого борту вагону над 1-2 розвантажувальними люками кратер розміром 3800*1500 мм до підлоги вагону, над 6-7 розвантажувальними люками кратер розміром 1200*1600*1400 мм. З лівої сторони в 2 розвантажувальному люці отвір-пошкодження шириною 150 мм, довжиною 200 мм. В 6 розвантажувальному люці щілина шириною 50 мм на всю довжину люка. Нещільне прилягання люка до проміжної балки, просипання вантажу через щілини в люках. Просипання вантажу усунено, щілини закриті ганчірками. Вагон технічно справний, складено акт ГУ-106 №11 від 22.05.2022. Вказаний комерційний акт підписаний представниками позивача та відповідача.

Зі змісту комерційного акту №350002/31 від 22.05.2022, складеного на станції Здолбунів Львівської залізниці, вбачається, що при комісійному зважуванні вагона №56041031 на підставі акта загальної форми №8207 від 22.05.2022 за документами значиться вантаж вугілля кам`яне 0-20 мм, насипом, брутто не зазначено, тара 23800 кг, нетто 68000 кг, а в дійсності виявлено: вантаж вугілля кам`яне 0-20 мм, брутто 84450 кг, тара 23800 кг за документами, нетто 60650 кг, недостача на противагу документам 7350 кг. При повторному переважуванні недостача вантажу в кількості 7350 кг підтвердилася. Нестача вантажу у вагоні поміститися могла. Інформація про маркування вантажу в документах не зазначена, на поверхні вантажу маркування відсутнє. Від лівого борту вагону над 1-2 розвантажувальними люками кратер розміром 3800*1500 мм до підлоги вагону, над 6-7 розвантажувальними люками кратер розміром 2300*1600 мм. З лівої сторони в 2 розвантажувальному люці отвір-пошкодження шириною 30 мм, довжиною 200 мм. В 6 розвантажувальному люці щілина шириною 50 мм на всю довжину люка. Нещільне прилягання люка до проміжної балки, просипання вантажу через щілини в люках. Просипання вантажу усунено, щілини закриті ганчірками. Вагон технічно справний, складено акт ГУ-106 №14 від 22.05.2022. Вказаний комерційний акт підписаний представниками позивача та відповідача.

Зі змісту комерційного акту №350002/32 від 22.05.2022, складеного на станції Здолбунів Львівської залізниці, вбачається, що при комісійному зважуванні вагона №55329346 на підставі акта загальної форми №8206 від 22.05.2022 за документами значиться вантаж вугілля кам`яне 0-20 мм, насипом, брутто не зазначено, тара 23350 кг, нетто 68000 кг, а в дійсності виявлено: вантаж вугілля кам`яне 0-20 мм, брутто 70950 кг, тара 23350 кг за документами, нетто 47600 кг, недостача на противагу документам 20400 кг. При повторному переважуванні недостача вантажу в кількості 20400 кг підтвердилася. Нестача вантажу у вагоні поміститися могла. Інформація про маркування вантажу в документах не зазначена, на поверхні вантажу маркування відсутнє. Від лівого борту вагону над 2-3 розвантажувальними люками кратер розміром 2300*1700 мм до підлоги вагону, над 6-7 розвантажувальними люками кратер розміром 1800*2200 мм. З правої сторони в 3 розвантажувальному люці щілина шириною 25 мм, довжиною 300 мм. Нещільне прилягання люка до проміжної балки. З правої сторони в 7 розвантажувальному люці щілина шириною 60 мм, довжиною 1000 мм. Нещільне прилягання люка до проміжної балки, просипання вантажу через щілини в люках. Просипання вантажу усунено, щілини закриті ганчірками. Вагон прибув технічно справним, складено акт ГУ-106 №12 від 22.05.2022. Вказаний комерційний акт підписаний представниками позивача та відповідача.

Зі змісту комерційного акту №360004/6 від 24.05.2022, складеного на станції Тернопіль Львівської залізниці, вбачається, що на підставі телеграфних повідомлень №№1755, 1756, 1757, 1758, 1760, 1762 від 23.05.2022 та актів загальної форми ст. Тернопіль №№35, 36, 37, 38, 39, 40 від 24.05.2022 проведено контрольне комісійне зважування вагонів. За документом: вантаж вугілля кам`яне без упаковки, у вагоні №62199567 тара - 23000 кг, нетто - 67800 кг, в дійсності виявилось: вантаж вугілля кам`яне, брутто-87750 кг, тара за документами - 23000 кг, нетто - 64750 кг, що менше документа на 3050 кг, заглиблення вантажу розмірами 2000 мм х 1500 мм х 1000 мм. У вагоні №50064591 тара - 23400 кг, нетто - 66800 кг, в дійсності виявилося брутто -77350 кг, тара - 23400 кг, нетто - 53950 кг, що менше документа на 12850 кг, заглиблення розмірами: 1500 мм х 1500 мм х 1000 мм. У вагоні №61078242 тара - 23400 кг, нетто - 67800 кг, в дійсності виявилось: брутто - 85550 кг, тара - 23400 кг, нетто - 62150 кг, що менше документа на 5650 кг, заглиблення розмірами: 2000 мм х 2000 мм х 1000 мм, у вагоні №59955146 тара - 23600 кг, нетто - 67800 кг, в дійсності виявилось брутто - 84450 кг, тара - 23600 кг, нетто - 60850 кг, що менше документа на 6950 кг, завантаження нижче бортів 250 мм, розмірами: 3000 мм х 2000 мм х 2000 мм. У вагоні №62008321 тара - 23000 кг, нетто - 66300 кг, в дійсності виявилось брутто - 82300 кг, тара - 23000 кг, нетто - 59300 кг, що менше документа на 7000 кг, заглиблення розмірами 2000 мм х 1200 мм х 2000 мм. У вагоні №59955450 :тара - 23600 кг, нетто - 66200 кг, в дійсності виявилось брутто - 79050 кг, тара - 23600 кг, нетто - 55450 кг, що менше документа на 10750 кг, заглиблення нижче бортів 2000 мм х 2000 мм х 1000 мм.

Також в акті зазначено, що при огляді потягу №3034 виявлено у вагонах заглиблення і просипання вантажу в різних місцях, різних розмірів.

Зі змісту комерційного акту №360004/16 від 21.12.2021, складеного на станції Тернопіль Львівської залізниці, вбачається, що при комісійному зважуванні вагона №54751003 на підставі акта загальної форми №5553 від 20.12.2021 за документами значиться вантаж вугілля кам`яне, насипом, брутто не зазначено, тара 23500 кг, нетто 68000 кг, а в дійсності виявлено: брутто 85250 кг, тара 23500 кг за документами, нетто 61750 кг, недостача на противагу документам 6250 кг. Вагон технічно несправний, про що складено акт загальної форми ВУ-23 9411 від 20.12.2021, а також акт про технічний стан вагону ГУ-106 від 21.12.2021. Над 7 розвантажувальним люком кратер розміром 2000*2100*1800 мм, а також нещільне прилягання розвантажувального люка 150 мм з правої сторони по ходу потяга. Просипання вантажу усунено. Вказаний комерційний акт підписаний представниками позивача та відповідача.

Зі змісту комерційного акту №350002/33 від 22.05.2022, складеного на станції Здолбунів Львівської залізниці, вбачається, що при комісійному зважуванні вагона №56299969 на підставі акта загальної форми №8203 від 22.05.2022 за документами значиться вантаж вугілля кам`яне 0-20 мм, насипом, брутто не зазначено, тара 22500 кг, нетто 66100 кг, а в дійсності виявлено: вугілля кам`яне 0-20 мм, насипом, брутто 85050 кг, тара 22500 кг за документами, нетто 62550 кг, недостача на противагу документам 3550 кг. При повторному переважуванні недостача вантажу в кількості 3550 кг підтвердилася. Нестача вантажу у вагоні поміститися могла. Інформація про маркування вантажу в документах не зазначена, на поверхні вантажу маркування відсутнє. Від заднього борта вагону кратер розміром 1600*1400*800 мм. З лівої сторони в 7 розвантажувальному люці щілина шириною 20 мм та довжиною 100 мм. Нещільне прилягання люка до шкворневої балки, просипання вантажу через щілини в люках. Просипання вантажу усунено, щілини закриті ганчірками. Вагон прибув технічно справним, складено акт ГУ-106 №13 від 22.05.2022. Вказаний комерційний акт підписаний представниками позивача та відповідача.

Зі змісту комерційного акту №350002/34 від 22.05.2022, складеного на станції Здолбунів Львівської залізниці, вбачається, що при комісійному зважуванні вагона №61606323 на підставі акта загальної форми №8204 від 22.05.2022 за документами значиться вантаж вугілля кам`яне 0-20 мм, насипом, брутто не зазначено, тара 23600 кг, нетто 67400 кг, а в дійсності виявлено: вугілля кам`яне 0-20 мм, насипом, брутто 85200 кг, тара 23600 кг за документами, нетто 61600 кг, недостача на противагу документам 5800 кг. При повторному переважуванні недостача вантажу в кількості 5800 кг підтвердилася. Нестача вантажу у вагоні поміститися могла. Інформація про маркування вантажу в документах не зазначена, на поверхні вантажу маркування відсутнє. Від лівого борту вагона над 5-6-7 розвантажувальними люками кратер розміром 1100*2800 мм до підлоги. З лівої сторони в 5 розвантажувальному люці щілина шириною 20 мм та довжиною 300 мм. Нещільне прилягання люка до проміжної балки, просипання вантажу через щілини в люках. Просипання вантажу усунено, щілини закриті ганчірками. Вагон прибув технічно справним, складено акт ГУ-106 №15 від 22.05.2022. Вказаний комерційний акт підписаний представниками позивача та відповідача.

За розрахунками позивача загальна вартість недостачі у спірних вагонах становить 55127,74 польських злотих, що еквівалентно 482676,44 грн.

Так, вартість 1 тонни відвантаженого вугілля по накладній №01986 становить 523,6 польських злотих (згідно інвойсу №FEX/189/z/22 від 19.05.2022, сертифікату якості №045.KD.4611.13-19.2022.3504 від 23.05.2022 та коригуючого інвойсу №FEX/K/141/z/22 від 24.05.2022), по накладній №01924 - 532,4 польських злотих (згідно інвойсу №FEX/186/z/22 від 17.05.2022, сертифікату якості №045 KD.4611.13-13.2022 від 19.05.2022, коригуючого інвойсу №FEX/K/138/z/22 від 19.05.2022), по накладній №01987 - 523,6 польських злотих (згідно інвойсу №FEX/189/z/22 від 19.05.2022, сертифікату якості №045KD.4611.13-19.2022.3504 від 23.05.2022, коригуючого інвойсу №FEX/K/141/z/22 від 24.05.2022), по накладній №02375 - 351,79 польських злотих (згідно інвойсу №FEX/408/z/21 від 11.12.2021, сертифікату якості №045.KD.4611.36-6.2021.7295 від 14.12.2021, коригуючого інвойсу №FEX/K/316/z/21 від 14.12.2021), по накладній №01927 - 523,6 польських злотих (згідно інвойсу №FEX/187/z/22 від 17.05.2022, сертифікату якості №045.KD.4611.13-15.2022.3409 від 19.05.2022, коригуючого інвойсу №FEX/K/139/z/22 від 19.05.2022).

З метою оплати вартості недопоставленого товару позивач звертався до Акціонерного товариства «Українська залізниця» з претензіями №16-173 від 16.08.2022, №16-70 від 16.08.2022, №16-172 від 16.08.2022, №16-180 від 16.08.2022, №16-171 від 16.08.2022.

Відповідач надав відповіді на претензії №ЦМЮ-16/52 від 15.02.2023, №ЦМЮ-16/49 від 08.02.2023, №ЦМЮ-16/51 від 13.02.2023, №ЦМЮ-15/78 від 03.03.2023, №ЦМЮ-16/67 від 03.03.2023, якими відмовлено в задоволенні претензій. Відповідно до відповіді №ЦМЮ-15/78 від 03.03.2023 претензію задоволено частково.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача збитки у вигляді недостачі поставленого вантажу на суму 470660,00 грн.

Відповідач в свою чергу заперечує проти позовних вимог, стверджуючи про відсутність вини залізниці у виникненні недостачі вантажу та відсутність обов`язку з відшкодування спірної суми фактичних збитків. Відповідач наполягає, що насправді мало місце просипання дрібних часток вантажу під час руху вагону через невжиття відправником необхідних заходів, спрямованих на запобігання втраті вантажу на шляху прямування, на підтвердження чого додав до матеріалів справи акти про технічний стан вагону.

Таким чином, причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача збитків у зв`язку з втратою прийнятого ним до перевезення вантажу.

За результатами розгляду спору Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність прямого та безпосереднього зв`язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 470660,00 грн, які поніс позивач в результаті нестачі вантажу (кам`яного вугілля).

Проте колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Так, одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками, згідно ч. 2 цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст. 224 ГК України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; 2) наявність збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) наявність вини порушника зобов`язання, тобто особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Положеннями ч. 5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України, визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

За правилами п. 4 Статуту перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Як підтверджується матеріалами справи, перевезення вантажу за спірними накладними №№01986, 01924, 01987, 02375, 01927 здійснювалось у міжнародному сполученні, зі станції відправлення Ящув Польської залізниці до станції призначення Гуменці регіональної філії «Південно-західна залізниця» на адресу Акціонерного товариства "Подільський цемент" (позивача).

Отже, до спірних правовідносин застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, надалі - УМВС). Цією Угодою встановлюється пряме міжнародне залізничне сполучення для здійснення перевезення вантажів між залізничними дорогами, в тому числі Польщі та України (ст. 1 УМВС).

У відповідності до §1 ст. 3 УМВС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.

Згідно з §1, 3 та 5 ст. 14 УМВС у відповідності до договору перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти вантаж відправника до станції призначення по маршруту, визначеному відправником та договірним перевізником, та видати його отримувачу. Укладення договору перевезення підтверджується накладною. Кожний наступний перевізник, який приймає вантаж до перевезення разом із накладною, вступає в договір перевезення та приймає на себе відповідні зобов`язання.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 ЦК України).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно з §1, 2 ст. 37 УМВС перевізник несе відповідальність перед відправником або отримувачем, виключно в межах договору перевезення, в порядку і в межах встановлених цією Угодою. Перевізник несе відповідальність за втрату, недостачу, пошкодження вантажу з моменту прийняття його до перевозки і до моменту видачі. Обставини, що можуть бути підставою для відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування, пошкодження, засвідчуються комерційними актами.

Суд встановив, що по прибуттю вантажу на станцію призначення було виявлено нестачу вугілля кам`яного, про що було складено комерційні акти №360004/7 від 28.09.2022, №350002/30 від 22.05.2022, №350002/31 від 22.05.2022, №350002/32 від 22.05.2022, №360004/6 від 24.05.2022, №360004/16 від 21.12.2021, №350002/33 від 22.05.2022, №350002/34 від 22.05.2022.

З комерційних актів №350002/30 від 22.05.2022, №350002/31 від 22.05.2022, №350002/32 від 22.05.2022, №360004/6 від 24.05.2022, №350002/33 від 22.05.2022 та №350002/34 від 22.05.2022 вбачається, що під час огляду вагонів встановлено просипання вантажу на рами вагонів і колісні пари та не прилягання розвантажувальних люків до шеленгових листів, внаслідок чого утворилися зазори різних розмірів. При цьому вказано, що вагони прибули технічно справними, що відображено в актах загальної форми.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України є належними та допустимими доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних, фактичній масі вантажу, який перевозився.

Заперечуючи наявність своєї вини у незабезпеченні схоронності переданого йому вантажу, відповідач зазначає, що в розділі 15 актів детально описані обставини, за яких виявлена незбереженість вантажу, а також обставини, які могли бути її причиною, зокрема, зазначено про наявність слідів просипання вантажу через щілини в люках тощо.

Згідно з актами форми ГУ-106 №№8-13 від 23.05.2023 про технічний стан вагону у технічному відношенні вагони є справними, утім, зафіксовано нещільне прилягання розвантажувального люка до шеленгового листа. Вантажовідправник міг бачити, але не вжив заходів щодо запобігання втрат вантажу.

Суд апеляційної інстанції приймає подані відповідачем акти про технічний стан вагона в якості належних доказів у справі, оскільки акти складені у відповідності до норм законодавства, а інформація про їх складення відображена в комерційних актах. А тому є безпідставними твердження позивача про необізнаність з фактом їх складення. Також є хибними доводи позивача про неналежність даних актів з огляду на невручення їх примірників вантажоотримувачу, позаяк акт про технічний стан вагона складається в двох примірниках, перший з яких додається до комерційного акта, а другий залишається на станції (п. 15 Правил складання актів).

Досліджуючи питання наявності/відсутності вини Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в недостачі вантажу, колегія суддів встановила, що відповідач не приймав участі в перевірці вагонів при навантаженні на станції Ящув та при перевантажуванні вагонів на станції Замость-Бортатиче Республіка Польща.

Вагони, що перевозилися, було завантажено вугіллям на станції Ящув та перезавантажено на станції Замость-Бортатиче Республіка Польща засобами вантажовідправника Lubelski Wegiel «Bogdanka» (представником відправника - ХДС Транспорт Гжегож Незгода), про що зазначено в графі 20 залізничних накладних.

Пунктом 5.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом унормовано, що сторона, що залучила третю особу до виконання свого зобов`язання за договором, несе перед іншою стороною відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань цією третьою стороною, як за свої власні. Відповідні положення містяться також в §1 ст. 38 УМВС.

Відповідно до положень ст. 19 УМВС завантаження вантажу має здійснюватися в технічно справні вагони, придатні для перевезення відповідного вантажу та очищені вагони. Особа, що здійснює навантаження, несе відповідальність за визначення придатності вагону для перевезення певного вантажу, дотримання технічних вимог з розміщення та кріплення вантажів у вагонах, а також за всі наслідки незадовільного навантаження.

Умови розміщення вантажів, які перевозяться навалом або насипом у напіввагонах, встановлено главою 14 додатку 3 до УМВС «Технічні умови розміщення та кріплення вантажів».

Згідно п. 2 «Підготовка вагону під навантаження» глави 14 додатку 3 до УМВС, конструктивні зазори кузова вагону, які можуть стати причиною втрати вантажу, мають бути закладеними з середини вагону. Спосіб закладення зазорів повинен забезпечити збереження вагону, можливість відновлення початкового працездатного стану вагону після перевезення вантажу та не вносити зміни в конструкцію вагону.

Пунктом 5 додатку 1 до УМВС «Правила перевезень вантажів» унормовано, що на відкритому рухомому складі, а також у контейнерах відкритого типу дозволяється перевозити вантажі за умови, що такий спосіб перевезення передбачено національним законодавством. Можливість перевезення на відкритому рухомому складі вантажів, які містять дрібні фракції, визначається відправником. При перевозці вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів, для попередження просипання вантажу через конструктивні зазори вагона, видування дрібних часток вантажу під час перевезення, а також висипання вантажу у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою").

Згідно п. 6.4 Правила перевезень вантажів УМВС, вантаж, що перевозиться навалом або насипом у вагонах відкритого типу, перевізник приймає до перевозки, перевіряючи рівномірність поверхні вантажу та відсутність заглиблень у вантажі.

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеними положеннями УМВС придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом або не придатний в комерційному відношенні вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

З аналізу положень §1 ст. 16 УМВС та пп. 3, 4, 7 §2 ст. 39 УМВС слідує, що залізниця звільняється від відповідальності за часткову втрату вантажу у випадку, коли навантаження проводилося вантажовідправником.

Матеріалами справи підтверджується, що вагони №№58063199, 56041031, 55329346, 62199567, 50064591, 61078242, 59955146, 62008321, 59955450, 56299969, 61606323 прибули до пункту видачі вантажу в технічно справному вигляді, що підтверджується актами про технічний стан вагону. Інформація про технічну справність зазначених вагонів відображена також в комерційних актах №350002/30 від 22.05.2022, №350002/31 від 22.05.2022, №350002/32 від 22.05.2022, №360004/6 від 24.05.2022, №350002/33 від 22.05.2022 та №350002/34 від 22.05.2022.

Згідно перевізних документів до перевезення залізничним транспортом було надано вугілля кам`яне насипом з розміром часток 0-20 мм, тобто вантаж практично представляв золу.

Таким чином, враховуючи наведені норми права, саме на відправника покладалися оцінка придатності вагону на можливість транспортування у ньому вантажу, що містить дрібні фракції, а також вжиття додаткових заходів щодо виключення втрат вантажу на шляху прямування. Однак вантажовідправником не було вжито відповідних заходів, в результаті чого відбулася втрата вантажу під час перевезення.

За таких підстав колегія суддів вважає, що комерційні акти №350002/30 від 22.05.2022, №350002/31 від 22.05.2022, №350002/32 від 22.05.2022, №360004/6 від 24.05.2022, №350002/33 від 22.05.2022, №350002/34 від 22.05.2022 та акт про технічний стан вагону свідчать, що зафіксована нестача вантажу вірогідно мала місце через його просипання на шляху прямування у зв`язку з невжиттям вантажовідправником жодних заходів як з метою перевірки придатності вагону для перевезення вантажу, котрий містить дрібні франції, так і спрямованих на виключення його втрати на шляху прямування, як про це стверджує відповідач.

Натомість, сам по собі факт складання комерційних актів, яким аргументує свою вимогу позивач, не є беззаперечним свідченням того, що нестача вантажу виникла саме з вини перевізника, як і не виключає відповідальності вантажовідправника у тій частині, у якій вона покладається на нього відповідно до УМВС.

Про відповідальність вантажовідправника за визначення придатності вагонів для перевезення конкретного вантажу, дотримання технічних вимог по розміщенню та кріплення вантажу в вагонах, а також за всі наслідки незадовільного навантаження зазначено також і у відповідях Польської залізниці на претензії Акціонерного товариства «Укрзалізниця» щодо відшкодування вартості втраченого вантажу під час перевезення.

Окрім того відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків і згідно комерційного акту №360004/7 від 28.09.2022, оскільки комісією при огляді встановлено, що завантаження у вагоні було рівномірне, нижче бортів на 200 мм, в середній частині вагона смугами нанесено маркування, тобто були відсутні ознаки втрати вантажу та ознаки про доступ до ватажу, тоді як залізниця не несе відповідальності за невідповідність маси вантажу зазначеній у перевізних документах з фактичною масою поставленого вантажу.

Також на відповідача не можуть бути покладені і збитки вантажоотримувача внаслідок втрати вантажу під час перевезення вагоном №54751003 (комерційний акт №360004/16 від 21.12.2021), оскільки вказаний вагон не є власністю відповідача, та у технічному відношення вагон був несправний для перевезення такого виду вантажу (нещільне прилягання 7 розвантажувального люка по всій довжині, люк прогнутий 150 мм). А відтак вантажовідправник міг до навантаження бачити відповідну несправність вагону та відмовитися від його навантаження. При цьому під час перевезення вантажу відповідачем було відремонтовано вагон та направлено на станцію призначення.

За наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Поряд з цим Північний апеляційний господарський суд акцентує, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

У даному випадку суд апеляційної інстанції звертається до категорії стандарту доказування та зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності судова колегія вважає, що надані відповідачем докази в підтвердження відсутності його вини у втраті вантажу, що перевозився, є більш вірогідними ніж докази надані позивачем, в підтвердження понесених збитків. Втім наведеного суд першої інстанції не врахував та не звернув увагу на відомості стосовно непридатності вагонів, у яких містилися щілини, зазори тощо, для перевезення кам`яного вугілля з фракцією 0-20 мм. У зв`язку з цим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі без належного дослідження обставин непридатності вагонів для перевезення певного вантажу визнаються передчасними. Відтак, в цій частині є обґрунтованими доводи скаржника.

Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання скаржника на невірність застосування до спірних правовідносин Статуту залізниць України, оскільки умовами УМВС передбачено, що при відсутності відповідних положень в даній Угоді застосовується національне законодавство тієї сторони, в якій уповноважена особа реалізує свої права. Також положеннями Статуту визначаються правила перевезень по території України, по якій прямував спірний вантаж.

Зважаючи на встановлені судом обставини, з урахуванням наведених норми законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не з`ясувавши в повному обсязі обставин, що мають значення для справи, дійшов помилкового висновку про порушення саме скаржником правил перевезення вантажу, яке зумовило втрату вантажу, оскільки, в даному випадку, відсутня вина залізниці у виникненні нестачі вантажу, позаяк саме вантажовідправник не вжив всіх належних та необхідних заходів для запобіганню втрати вантажу. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, питання щодо пропуску позивачем строків позовної давності за накладною №02375 (вагон №54751003) не вирішується.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є не з`ясування обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 у справі №910/4415/23, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі, судовий збір, що був сплачений учасниками справи у зв`язку з розглядом справи в місцевому господарському суді та суді апеляційної інстанції, згідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 у справі №910/4415/23 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Подільський цемент" відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Подільський цемент" (32325, Хмельницька обл., Камянець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Хмельницьке Шосе, 1-А, код ЄДРПОУ 00293091) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 10589,85 грн (десять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень вісімдесят п`ять копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.11.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов