Ухвала

від 23.11.2023 по справі 917/721/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

23 листопада 2023 року м. Харків Справа № 917/721/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Мосієнка Олександра Вікторовича, м. Кременчук, Полтавська область,

на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023, ухвалене в приміщенні Господарського суду Полтавської області у м. Полтава, повний текст якого складений 09.08.2023 (суддя Сірош Д.М.),

у справі №917/721/23

за позовом: Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук, Полтавська область,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Мосієнка Олександра Вікторовича, м.Кременчук, Полтавська область,

про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Мосієнка О.В. на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 21653,02грн безпідставно збережених коштів за період з 22.02.2016 до 20.04.2023 та 2684,00 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, 12.09.2023 ФОП Мосієнко О.В. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23 скасувати та в задоволенні позову відмовити. Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 апеляційну скаргу ФОП Мосієнко О.В. на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23 залишено без руху. Встановлено ФОП Мосієнко О.В. десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено, що наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга ФОП Мосієнка О.В. на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23 подана з порушенням ч.ч. 2,3 ст. 260 ГПК України, а саме: без доказів сплати судового збору та з пропуском строку на апеляційне оскарження без належного обґрунтування підстав такого пропуску.

На виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №917/721/23 від ФОП Мосієнка О.В. надійшла заява про усунення недоліків, в якій містяться докази сплати судового збору та клопотання про поновлення пропущеного строку.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги ФОП Мосієнко О.В. на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23 та заяву про усунення недоліків, судова колегія зазначає про таке.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення у справі №917/721/23 ухвалено та підписано 09.08.2023.

Отже, строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23 спливає 29.08.2023.

Відповідно до інформації АТ "Укрпошта", що міститься на поштовому конверті, в якому до суду надіслана апеляційна скарга, судом встановлено, що поштове відправлення передано до пересилання 12.09.2023.

Тобто, ФОП Мосієнко О.В. звернувся з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) Суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 ст. 6 Конвенції.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23 відповідач зазначає, що справа розглядалася в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, про текст рішення від 09.08.2023 відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 11.09.2023. На підставі викладеного апелянта вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

В той же час, з матеріалів справи судом встановлено, що під час розгляду справи судом першої інстанції інтереси відповідача представляв представник адвокат Олійник Лілія Михайлівна на підставі ордера від 25.05.2023 серії ВІ №1147065.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України (в редакції, чинній станом на дату ухвалення рішення) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з ч. 7 ст. 6 ГПК України (в редакції, чинній станом на дату ухвалення рішення) особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (в редакції, чинній станом на дату ухвалення рішення), передбачено, що офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа судом апеляційної інстанції встановлено, що копія рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23 надіслана до електронного кабінету представника відповідача адвоката Олійник Л.М. 15.08.2023 о 02:10 годині.

Положеннями п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України (в редакції, чинній станом на дату ухвалення рішення) визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 242 ГПК України).

В клопотанні про поновлення пропущеного строку, що надійшло до суду на усунення недоліків апеляційної скарги відповідач зазначає, що справа розглядалася в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, про текст рішення від 09.08.2023 він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 08.09.2023. Копію рішення суду не отримував взагалі.

У той час як, цю ж інформацію відповідач вказував у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, доданому до апеляційної скарги, та зазначав, що з текстом рішення суду першої інстанції ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень 11.09.2023.

Доказів, які б підтверджували, з якої ж таки дати відповідачу стало відомо про ухвалення оскаржуваного рішення, апелянтом до суду не надано.

ФОП Мосієнко О.В. зазначає, що 14.07.2023 між ним та адвокатом Олійник Л.М. було укладено додаткову угоду від 14.07.2023, якою розірвано договір № 67 від 25.05.2023 про надання правничої допомоги.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію додаткової угоди про розірвання договору на надання професійної правничої допомоги № 67 від 25.05.2023 та копію акту приймання - передачі наданих правничих послуг №67 від 14.07.2023 згідно з договором про надання правової допомоги №67 від 25.05.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ніяким чином не повідомив суд першої інстанції про те, що адвокат Олійник Л.М. вже більше не здійснює представництво його інтересів у Господарському суді Полтавської обалсті.

Більш того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до матеріалів справи 11.09.2023 через підсистему "Електронний суд" адвокат Олійник Л.М. звернулася до суду першої інстанції з заявою про видачу копії судового рішення нарочно. У цій заяві представник відповідача вказав про те, що 09.08.2023 Господарський суд Полтавської області розглянув справу та проголосив повний текст рішення. Такі обставини свідчать про обізнаність представника відповідача щодо того, що рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/721/23 ухвалене 09.08.2023.

До цієї ж заяви адвокат Олійник Л.М. додає сформований в підсистемі "Електронний суд" ордер на надання правничої (правової) допомоги від 14.08.2023.

Крім того, з матеріалів апеляційної скарги судом апеляційної інстанції встановлено, що заявником апеляційної скарги зазначено електронну пошту як засіб зв`язку: lilijaolejnik2017@gmail.com та номер контактного телефону. Такі ж електронна адреса та номер контактного телефону зазначені адвокатом Олійник Л.М. у відзиві на позовну заяву від 02.06.2023, заяві про видачу копії судового рішення від 11.09.2023.

Зазначені обставини свідчать про існування між адвокатом Олійник Л.М. та відповідачем правовідносин з представництва інтересів відповідача станом як на 14.08.2023, так і на 11.09.2023, а також на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою.

За приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З інформації на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23 оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.08.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112719652), а отже скаржник не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом цього рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України"). На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 3 ст. 74 ГПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Проте, апелянтом не надано доказів, які б свідчили про існування обєктивних непереборних обставин, які б завадили відповідачу звернутися з апеляційною скаргою в межах встановленого законом строку.

Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008) (п. 47 рішення).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25, Серія А № 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Як свідчать матеріали справи, відповідач був належним чином повідомлений про ухвалення рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23 ще 15.08.2023.

Як встановлено судом, скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не наведено жодних об`єктивних, непереборних та таких, що не залежали б від поведінки самого учасника справи, обставин.

Таким чином, доводи, наведені в обґрунтування наявності поважних причин щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, не є достатніми для відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, та може призвести до порушення основоположного принципу правової визначеності, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову ФОП Мосієнку О.В. у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23.

Керуючись ст.ст. 119, 232, 234, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю Мосієнку Олександру Вікторовичу у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 у справі №917/721/23.

Додаток на адресу скаржника: апеляційна скарга на 9 аркушах та поштовий конверт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза