Рішення

від 16.11.2023 по справі 906/1169/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1169/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Дубенчук М.В. - ордер серії АМ №1022555 від 16.08.2022 (у режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явились;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "АСКО"

до 1) Виконавчого комітету Коростенської міської ради;

2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області;

3) Коростенської міської ради

про визнання дій протиправними, скасування рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "АСКО" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Виконавчого комітету Коростенської міської ради і Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на факт протиправного позбавлення його права на користування земельною ділянкою, наданою йому відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ-15-000006 від 30.11.1994.

В якості правових підстав позову позивач посилається на Конституцію України, положення Закону України "Про Державний земельний кадастр", Закону України "Про державну реєстрацію речових праві на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідні підзаконні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України.

Ухвалою суду від 29.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 03.11.2022 суд залучив Коростенську міську раду до участі у справі в якості відповідача та відклав підготовче засідання.

Ухвалою від 08.12.2022 суд призначив у справі №906/1169/21 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних та земельних експертиз".

Ухвалою суду від 07.08.2023 провадження у справі №906/1169/22 поновлено з стадії підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.09.2023 об 11:30.

Ухвалою суду від 05.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1169/21 до судового розгляду по суті на 31.10.2023 о 10:00.

Ухвалою суду від 01.11.2023 призначено засідання на 16.11.2023 о 15:30.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2023 (у режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідачів у судове засідання 16.11.2023 не з`явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися засобами поштового і електронного зв`язку.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Всі ухвали Господарського суду Житомирської області у справі №906/1169/21 оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua), а тому учасники справи могли ознайомитися з їх текстом, оскільки, були обізнані з судовим розглядом справи, що вбачається з доданих матеріалів.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка представників відповідачів у судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд вважає, що їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

30.11.1994 відповідно до рішення Кожухівської сільської ради від 02.04.1992 Фірмі "АСКО" (правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "АСКО" (позивач)) надано в постійне користування для створення підсобного сільського господарства земельну ділянку загальною площею 51,36 гектарів на територій Чигирівської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області, 156км автошляху Київ-Ковель, та видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-15-000006 (а.с. 20-23, т.1).

Згідно п.1.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "АСКО", затвердженого протоколом учасників товариства №1-10.21 від 06.10.2021 (а.с. 6-17, т.1), створений та зареєстрований 18.12.1991 суб`єкт господарської діяльності з назвою - фірма "АСКО" до найменування якого добавлена назва його організаційно-правової форми в результаті чого повне найменування стало - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АСКО". Таким чином, Фірма "АСКО" та Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АСКО" є одним і тим же суб`єктом господарської діяльності, а відтак установчі, правовстановлюючі та інші документи Фірми "АСКО" належать товариству. При цьому, ідентифікаційний код юридичної особи не змінився (13550564).

Відповідно до довідки Коростенського районного відділу земельних ресурсів №90 від 26.01.2006 згідно даних земельно-кадастрової документації станом на 01.01.2006 за ТОВ фірма "АСКО" обліковується земельна ділянка площею 51,4га, що знаходиться в останнього в постійному користуванні для ведення підсобного сільськогосподарського господарства (а.с. 25, т.1).

Крім того, позивачем у матеріали справи подано лист Головного управління ДПС у Житомирській області №1799/6/06-30-13-05 від 15.02.2021, яким повідомляється, що у ТОВ фірма "АСКО" станом на 09.02.2021 заборгованість по земельному податку з юридичних осіб відсутня (а.с. 26, т.1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (2-ий відповідач) №33-ОТГ від 04.12.2020 Коростенській міській раді Житомирської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2 960,1432га, які розташовані за межами населених пунктів Коростенської міської об`єднаної територіальної громади Житомирської області, згідно з актом приймання-передачі (а.с. 51, т.1).

04.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відповідно до наказу №33-ОТГ від 04.12.2020 передало із державної власності, а Коростенська міська рада Житомирської області прийняла у комунальну власність земельні ділянки на території Коростенської міської об`єднаної територіальної громади згідно з додатком, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність (а.с. 52-58, т.1).

Рішенням Коростенської міської ради (3-ій відповідач) №113 від 24.12.2020 прийнято у комунальну власність Коростенської міської ради 145 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2 960,1432га відповідно до додатку (а.с. 44-50, т.1). Як вбачається з Додатку до даного рішення (п.140), у комунальну власність передано, у тому числі, земельну ділянку Кожухівської сільської ради, сільськогосподарського призначення площею 45,8208га, кадастровий номер 1822382400:04:000:0026.

Як свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №262814397 від 23.06.2021, 08.02.2021 було зареєстровано право комунальної власності за Коростенською міською радою на земельну ділянку площею 45,8208га, кадастровий номер 1822382400:04:000:0026 (а.с. 24, т.1).

Листом Головного управління Держгеокадастру №97-6-0.2-1/60-21 від 26.02.2021 позивачеві на його заяву про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру рекомендовано звернутись до Відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області через Центр надання адміністративних послуг (а.с. 27, т.1).

05.03.2021 позивач звернувся до Відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області через Центр надання адміністративних послуг із заявою №06/03 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру (а.с. 30, т.1).

Рішенням Державного кадастрового реєстратора Відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №РВ-1801607962021 від 13.04.2023 позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (а.с. 32, т.1). Підставою відмови зазначено наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 1822382400:04:000:0026, та роз`яснено, що внести виправлені відомості про власників (користувачів) земельної ділянки, які занесені до Державного земельного кадастру, можливо лише на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

19.04.2021 позивачем на ім`я міського голови м. Коростеня направлена заява №4/04 щодо внесення відповідних змін до Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ-15-000006 в частині правильного зазначення користувачем земельної ділянки площею 51,36га - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АСКО" (а.с. 28, т.1).

Листом №02-17/1295 від 14.05.2021 Виконавчого комітету Коростенської міської ради вказана вище заява позивача залишилась без задоволення (а.с. 29, т.1).

У матеріалах справи міститься Висновок експертів за результатами комісійної судової земельно-технічної експертизи №559/07-2023 від 17.07.2023 (а.с. 11-37, т.2), в якій, експертами, зокрема, зазначено, що виходячи з наданих на дослідження матеріалів, земельна ділянка із кадастровим номером 1822382400:04:000:0026 та земельна ділянка площею 51,3600га перетинаються у площині, в результаті чого утворилася пляма накладання, що має складну багатокутну конфігурацію в розмірі 41,9231га.

Посилаючись на те, що позивача протиправно позбавлено права на користування земельною ділянкою, наданою йому відповідно до Державного акту на направо постійного користування землею серії ЖТ-15-000006 від 30.11.1994, останній звернувся до суду з позовними вимогами про визнання дій Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, Головного Управління Дергеокадастру в Житомирській області протиправними в частині приймання/передачі земельної ділянки загальної площею 45,8208га, кадастровий номер 1822382400:04:000:0026 від Головного Управління Держгеокадастру в Житомирській області до Коростенської міської ради Житомирської області та проведення державної реєстрації права власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно даної земельної ділянки, а також відмови у внесенні відомостей про відмову у внесення відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру, оформленої рішенням №РВ-1801607962021 від 13.04.2021; щодо проведення держаної реєстрації в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку загальною площею 45,8208га, кадастровий номер 1822382400:04:000:0026, а також скасування наказу №33-ОТГ від 04.12.2020 "Про передачу в комунальну власність", рішення Коростенської міської ради №113 від 24.12.2020 "Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну власність" в частині передачі/прийняття земельної ділянки загальною площею 45,8208га, кадастровий номер 1822382400:04:000:0026, та рішення державного кадастрового реєстратора №РВ-1801607962021 від 13.04.2021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ст.4 ЗК України).

Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.1 ст.117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

При цьому, згідно п.1, 2 Положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" (у редакції, чинній станом на час видання 2-им відповідачем Наказу №33-ОТГ від 04.12.2020) Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру доручено забезпечити:

1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності;

2) передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

3) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

4) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 р. документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

5) у разі відмови органів місцевого самоврядування від підписання акта приймання-передачі земельних ділянок, зазначених у підпункті 1 цього пункту, вжиття заходів до включення відповідних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

Крім того, вказаною постановою рекомендовано органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом.

Так, на виконання зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України, Указу Президента України №449 від 15.10.2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", а також ст.15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області Наказом №33-ОТГ від 04.12.2020 Коростенській міській раді Житомирської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2 960,1432га, які розташовані за межами населених пунктів Коростенської міської об`єднаної територіальної громади Житомирської області, згідно з актом приймання-передачі (а.с. 51, т.1), про що судом зазначалося вище.

При цьому, за змістом ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Як судом зазначалося вище, Рішенням Коростенської міської ради №113 від 24.12.2020 на підставі ст.15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, Наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №33-ОТГ від 04.12.2020, ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", прийнято у комунальну власність Коростенської міської ради 145 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2 960,1432га відповідно до додатку (а.с. 44-50, т.1). Як вбачається з Додатку до даного рішення (п.140), у комунальну власність передано, у тому числі, земельну ділянку Кожухівської сільської ради, сільськогосподарського призначення площею 45,8208га, кадастровий номер 1822382400:04:000:0026. 04.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відповідно до наказу №33-ОТГ від 04.12.2020 передало із державної власності, а Коростенська міська рада Житомирської області прийняла у комунальну власність земельні ділянки на території Коростенської міської об`єднаної територіальної громади згідно з додатком, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність (а.с. 52-58, т.1).

Згідно ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №262814397 від 23.06.2021, 08.02.2021 було зареєстровано право комунальної власності за Коростенською міською радою на земельну ділянку площею 45,8208га, кадастровий номер 1822382400:04:000:0026 (а.с. 24, т.1), про що судом зазначалося вище.

При цьому, варто зазначити, що за змістом ч.2 ст.148-1 ЗК України у разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Також, п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду (аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.02.2022 у справі №906/705/19).

Крім того, необхідно зауважити, що за своєю правовою природою право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 ЗК України, у якій (згідно редакції, чинної станом на час державної реєстрації ТОВ фірма "АСКО") наведено вичерпний перелік таких підстав.

Таким чином, припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення юридичної особи (у даній справі - Фірми "АСКО") допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Тобто, наведені положення ЗК України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають (подібна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.02.2022 у справі №906/705/19).

Як судом зазначалося вище, згідно п.1.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "АСКО", затвердженого протоколом учасників товариства №1-10.21 від 06.10.2021 (а.с. 6-17, т.1), створений та зареєстрований 18.12.1991 суб`єкт господарської діяльності з назвою - фірма "АСКО" до найменування якого добавлена назва його організаційно-правової форми в результаті чого повне найменування стало - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АСКО". Таким чином, Фірма "АСКО" та Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АСКО" є одним і тим же суб`єктом господарської діяльності, а відтак установчі, правовстановлюючі та інші документи Фірми "АСКО" належать товариству. При цьому, ідентифікаційний код юридичної особи не змінився (13550564).

З огляду на викладене та з врахуванням змісту Статуту ТОВ фірма "АСКО", позивач як правонаступник Фірми "АСКО" залишається постійним користувачем земельною ділянкою, наданою йому відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ-15-000006 від 30.11.1994.

За приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За змістом ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, підставами для визнання незаконним акта органу державної власності або органу місцевого самоврядування є їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Тобто, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових інтересів, то визнання незаконним такого рішення є способом захисту цивільних прав та інтересів (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №542/1403/17).

При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Виходячи зі змісту ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Отже, враховуючи вищевикладене, зокрема, право постійного користування земельною ділянкою, наданою позивачу відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ-15-000006 від 30.11.1994, права останнього як володільця правом постійного користування спірною земельною (з врахуванням Висновку експертів за результатами комісійної судової земельно-технічної експертизи №559/07-2023 від 17.07.2023), станом на час його звернення з позовною заявою у даній справі, не порушено.

З огляду на зазначене, у тому, числі, вищевикладені обставини та вказані правові норми, суд вважає, що дії 2-го та 3-го відповідачів з передачі-прийняття земельної ділянкою Кожухівської сільської ради, сільськогосподарського призначення площею 45,8208га, кадастровий номер 1822382400:04:000:0026, з державної у комунальну власність, здійснення державної реєстрації права комунальної власності є правочинними, оскільки вчинені відповідно до чинного законодавства та на виконання відповідних розпорядчих підзаконних нормативно-правових актів, відтак, оспорювані акти 2-го та 3-го відповідачів є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною відмови державного кадастрового реєстратора у внесенні відомостей про відмову у внесення відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру, оформленої рішенням №РВ-1801607962021 від 13.04.2021 зі скасуванням останнього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний земельний кадастр" (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час винесення оспорюваного рішення №РВ-1801607962021 від 13.04.2021) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.1 ст.9 Закону України "Про державний земельний кадастр").

За змістом ч.4 ст.9 Закону України "Про державний земельний кадастр" державний кадастровий реєстратор, зокрема, здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.

Згідно п.130 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час винесення оспорюваного рішення №РВ-1801607962021 від 13.04.2021), відомості (зміни до них) про нового власника, користувача земельної ділянки в і д п о в і д н о д о д а н и х п р о з а р е є с т р о в а н і р е ч о в і п р а в а у Д е р ж а в н о м у р е є с т р і р е ч о в и х п р а в н а н е р у х о м е м а й н о вносяться до Поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 113 цього Порядку.

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про державний земельний кадастр", зокрема передбачено, що державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) земельних ділянок, речових прав на них чи розмір плати за користування земельною ділянкою.

Так, як судом зазначалося вище, рішенням Державного кадастрового реєстратора Відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №РВ-1801607962021 від 13.04.2023 позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (а.с. 32, т.1). Підставою відмови зазначено наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 1822382400:04:000:0026, та роз`яснено, що внести виправлені відомості про власників (користувачів) земельної ділянки, які занесені до Державного земельного кадастру, можливо лише на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №РВ-1801607962021 від 13.04.2023, яким оформлено відмову позивачеві у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822382400:04:000:0026, прийнято відповідно вимог чинного законодавства та є правочинним.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.11.23

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу на електронну пошту представника: ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - Виконавчому комітету Коростенської міської ради на електронну пошту: generaldepartment@korosten-rada.gov.ua

4 - Головному управлінню Держгеокадастру в Житомирській області на електронну пошту (через електронний кабінет)

5 - Коростенській міській раді (рек.) - 11500, Житомирська обл., місто Коростень, вул. Грушевського, 22.