Рішення

від 20.11.2023 по справі 910/13187/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/13187/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Логістик», м. Київ

про стягнення 75 657,36 грн,

Представники сторін:

від позивача: Юхименко С.Ю.;

від відповідача: Галя Є.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПрАТ «УПСК»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Логістик» (далі - ТзОВ «ЮГ-Логістик»/відповідач) про стягнення 75 657,36 грн - безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач помилково сплатив на користь відповідача страхове відшкодування, розмір якого перевищує ліміт відповідальності, передбачений договором АР/9046088 від 02.11.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.08.2023 позовну заяву ПрАТ «УПСК» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.

11.09.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.09.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.10.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли: відзив на позовну заяву, клопотання про витребування у позивача додаткових доказів та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Зокрема, у відзиві на позовну заяву ТзОВ «ЮГ-Логістик» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 09.09.2021 було пошкоджено два транспортні засоби відповідача. На підставі поданих відповідачем документів, позивач сплатив на його користь страхове відшкодування у сумі 130 000,00 грн за шкоду, заподіяну транспортному засобу «MAN ТGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та страхове відшкодування у сумі 75 657,36 грн за шкоду, завдану транспортному засобу напівпричепу «Wielton NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого відсутні підстави для повернення грошових коштів у сумі 75 657,36 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.10.2023 у задоволенні клопотання ТзОВ «ЮГ-Логістик» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовив, при цьому, постановив здійснювати розгляд справи №910/13187/23 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, відповідно призначив судове засідання на 20.11.2023, а також витребував у ПрАТ «УПСК» належним чином завірені копії: звітів про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісних транспортних засобів ТЗ «MAN ТGX 18.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Wielton NW3», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок настання страхового випадку, а саме дорожньо-транспортної пригоди від 09.09.2021 на а/д М-07-Київ-Ковель-Ягодин за участю ТЗ «Mazda A6», державний номерний знак НОМЕР_3 , та ТЗ «MAN ТGX 18.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Wielton NW3», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності ТзОВ «ЮГ-Логістик».

09.11.2023 до канцелярії суду від позивача надійшли копії документів на виконання вимог ухвали суду від 19.10.2023 та відповідь на відзив.

20.11.2023 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Зокрема, представник ПрАТ «УПСК» позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник ТзОВ «ЮГ-Логістик» проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.2020 між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - страховик) та ОСОБА_1 укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/9046088, яким застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mazda A6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за заподіяну шкоду третім особам.

Згідно з умовами полісу № АР/9046088, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 09.09.2021 о 07 год. 19 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mazda A6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись на 64 км +172 метри автодороги «Київ-Ковель» у напрямку м. Ковеля поблизу с. Загальці Бучанського району Київської області, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, рухався зі швидкістю 92 км/год, не впорався із керуванням транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «MAN ТGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом марки «Wielton NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у напрямку м. Києва, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ТзОВ «ЮГ-Логістик» є власником транспортного засобу «MAN ТGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом марки «Wielton NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 відповідно.

10.09.2021 ТзОВ «ЮГ-Логістик» звернулося до ПрАТ «УПСК» із заявами про страхове відшкодування транспортного засобу «MAN ТGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «Wielton NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до звіту №400.23ESOS_-231103-270343 від 21.09.2021 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «MAN ТGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у результаті пошкодження складає 253 138,87 грн.

Згідно зі звітом №68-D/12/85 від 17.09.2021 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Wielton NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 75 657,36 грн.

08.06.2022 позивачем складено страховий акт №175/037/015119/21/1 про сплату ТзОВ «ЮГ-Логістик» страхового відшкодування у сумі 130 000,00 грн, у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу «MAN ТGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до цього страхового акту, платіжним дорученням № 25022 від 08.06.2022 позивачем сплачено на користь відповідача страхове відшкодування у сумі 130 000,00 грн.

Крім того, 10.08.2022 позивачем також складено страховий акт №175/037/015117/21/1 про сплату ТзОВ «ЮГ-Логістик» страхового відшкодування у сумі 75 657,36 грн, внаслідок пошкодження транспортного засобу «Wielton NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до цього страхового акту, платіжним дорученням № 26093 від 10.08.2022 позивач сплатив на користь відповідача страхове відшкодування у сумі 75 657,36 грн.

Позивач зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 09.09.2021, ПрАТ «УПСК» сплатило страхове відшкодування на користь ТзОВ «ЮГ-Логістик» у загальній сумі 205 657,36 грн, що перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «УПСК» за полісом №АР/9046088, відтак, кошти у сумі 75 657,36 грн підлягають стягненню із відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), як безпідставно набуті.

03.07.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 1727/03 від 29.06.2023 про повернення сплачених грошових коштів у сумі 75 657,36 грн.

ТзОВ «ЮГ-Логістик» претензію отримало 10.07.2023, проте залишило її без задоволення.

За таких обставин, ПрАТ «УПСК» звернулося до суду із цим позовом про стягнення із ТзОВ «ЮГ-Логістик» безпідставно набутих грошових коштів у сумі 75 657,36 грн.

Відповідач, у свою чергу, зазначає, що оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 09.09.2021 пошкоджено два транспортні засоби, які належать ТзОВ «ЮГ-Логістик», відповідно позивачем вірно сплачено два страхових відшкодування на користь відповідача за кожний пошкоджений транспортний засіб окремо. При цьому, ТзОВ «ЮГ-Логістик» вказує, що до правовідносин, які склалися між сторонами, не застосовуються положення ст. 1212 ЦК України, оскільки ці платежі сплачені позивачем добровільно.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначені нормами глави 83 ЦК України.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом частини 1 статті 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Частина 3 статті 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов`язання однією із сторін: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15, та Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі № 910/13814/17.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору (постанова Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/5027/18).

Так, згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з умовами ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mazda A6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована у позивача за полісом АР/9046088, відповідно до умов якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну третім особам, становить 130 000,00 грн.

За змістом ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом вище встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 09.09.2021 за участю транспортного засобу Mazda A6, реєстраційний номер НОМЕР_3 та транспортного засобу «MAN ТGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із спеціалізованим причепом марки «Wielton NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать ТзОВ «ЮГ-Логістик», транспортні засоби отримали механічні пошкодження та відповідно останньому завдано матеріальної шкоди.

Так, для визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «MAN ТGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом марки «Wielton NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивач звернувся до оцінювачів для надання відповідних звітів.

Судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «MAN ТGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження складає 253 138,87 грн, а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Wielton NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 75 657,36 грн.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування (ч. 4 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, в тому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, з наведеного випливає, що у результаті пошкодження транспортних засобів ТзОВ «ЮГ-Логістик», загальна вартість відновлювального ремонту яких становить 328 796,23 грн (253 138,87 грн + 75 657,36 грн), у позивача виник обов`язок сплатити на користь потерпілої особи, тобто відповідача, страхову суму у межах ліміту відповідальності у розмірі 130 000,00 грн, яка передбачена полісом АР/9046088.

Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач сплатив на користь ТзОВ «ЮГ-Логістик» страхове відшкодування у сумі 130 000,00 грн за відновлювальний ремонт транспортного засобу «MAN ТGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 та 75 657,36 грн за відновлювальний ремонт транспортного засобу «Wielton NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у загальній сумі 205 657,36 грн, що у свою чергу перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «УПСК» за полісом № АР/9046088, а тому суд погоджується із доводами позивача, що 75 657,36 грн є фактично безпідставно набутими відповідачем коштами.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи встановлене вище, дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги ПрАТ «УПСК» про стягнення із ТзОВ «ЮГ-Логістик» на підставі ст. 1212 ЦК України сплачених коштів у розмірі 75 657,36 грн, що має наслідком задоволення позову.

При цьому, суд звертає увагу ТзОВ «ЮГ-Логістик» на положення статті 1194 ЦК України, а саме, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст.1194 ЦК - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги №1/05 від 21.05.2019, укладений між ПрАТ «УПСК» та адвокатським бюро «Юхименко та партнери», додаткову угоду № 4 від 21.05.2023 до цього договору, акт про надання правової допомоги № 200 від 11.08.2023 до договору про надання правової допомоги №1/05 від 21.05.2019, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг складає 6 500,00 грн, платіжну інструкцію №162223771 від 11.08.2023 про оплату наданої правової допомоги у розмірі 6 500,00 грн.

Отже, із наведеного вбачається, що позивачем надано суду належні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у межах цієї справи у розмірі 6 500,00 грн, що має наслідком задоволення цієї вимоги.

Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Логістик» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21, офіс 406; ідентифікаційний код 38727807) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 40; ідентифікаційний код 20602681) безпідставно набуті кошти у розмірі 75 657 (сімдесят п`ять тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн 36 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 23.11.2023.

Суддя В.В. Бондарчук