Ухвала

від 20.11.2023 по справі 914/139/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.11.2023 Справа № 914/139/23

За позовом: Заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова, м. Львів,

до відповідача 1: Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив ЛеоКар, м. Львів,

про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації прав

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Альховської І.Б.

Представники cторін:

від прокуратури: Леонтьєва Наталія Теодорівна

від відповідача 1: Барда Юрій Михайлович представник

від відповідача 2: Семків Василь Васильович - представник

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позов Заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова до Львівської міської ради та до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив ЛеоКар про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації прав.

Ухвалою суду від 09.01.2023 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2023.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 23.10.2023 оголошено перерву у розгляді справи по суті до 20.11.2023.

У судове засідання, яке відбулося 20.11.2023, прокурор з`явився, заперечив щодо клопотання відповідача 2 про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі.

У судове засідання, 20.11.2023, представник відповідача 1 з`явився, заперечив щодо поданого відповідачем 2 клопотання про зупинення, просив відмовити у задоволенні.

Представник відповідача 2 в судове засідання з`явився, просив задоволити клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного суду справи № 925/1133/18.

Розглянувши клопотання представника відповідача 2 щодо повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 914/139/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного суду справи № 925/1133/18, суд зазначає наступне.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради; Приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі судом ухвалено - справу № 925/1133/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у зазначеній справі передати на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Вказаною ухвалою Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави. Прокурор при зверненні з позовом у справі № 908/1664/19 вказав, що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

Виходячи з наведеного, а також зважаючи на обґрунтування прокурором порушення інтересів держави і заявлення прокурором позову про визнання незаконним і скасування рішення цього органу колегія Касаційного господарського суду дійшла висновків про відсутність у прокурора обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами 3 і ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У зв`язку з цим, колегія суддів у справі № 925/1133/18 вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», і, з огляду на розгляд судами значної кількості аналогічних справ (за предметом спору та суб`єктним складом), з метою формування єдиної правозастосовної практики, для вирішення питання щодо наявності чи навпаки, відсутності підстав для відступу від висновків у справі з подібних правовідносин, передала справу № 925/1133/18 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Перед касаційним судом у цій справі постало питання щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України при вирішенні спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу або оренди, укладених на підставі цих рішень, та про повернення земельних ділянок цим органам як одному із відповідачів.

Господарські суди різних інстанцій, у тому числі й Велика Палата Верховного Суду, сформували у подібних правовідносинах досить суперечливу, а подекуди й взаємовиключну практику щодо наявності/відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, визначено прокурором як одного з відповідачів, чим власне і обґрунтовується прокурором відсутність такого органу у межах розгляду цієї справи. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, підсумував коло питань, які, становлять виключну правову проблему у контексті позовів прокурора.

Такі проблемні питання, на думку судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, можна було би логічно і правильно систематизувати, якщо би Велика Палата Верховного Суду сформулювала прості та зрозумілі правила, які б, з одного боку, не були обтяжливими для прокурора, а з другого боку, не призводили би до порушення Закону України "Про прокуратуру" та господарського процесу.

Зокрема, у випадку, коли прокурор здійснює захист інтересів держави лише у разі, якщо компетентний орган відсутній або відмовляється (активно або пасивно) здійснювати захист. Якщо компетентний орган існує, один або навіть декілька, то достатньо повідомити орган, в інтересах якого прокурор буде звертатися до суду, про стверджуване порушення.

Ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради; Приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі судом ухвалено - справу № 925/1133/18 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023, справу № 925/1133/18 прийнято до розгляду

З огляду на необхідність встановлення обставин наявності повноважень прокурора на звернення до суду та самостійного представництва інтересів держави, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, відповідач 2 вважає за необхідне повернутись у розгляді справи № 914/139/23 у підготовче провадження та зупинити провадження у справі № 914/139/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 925/1133/18 Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Статтею 177 ГПК України визначено завдання підготовчого провадження. Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з приписами статті 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

У статті 182 ГПК України зазначено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до матеріалів справи, в обґрунтування наявності підстав до вжиття заходів представницького характеру прокурор зазначив про те, що відповідач 1 Львівська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, однак, з врахуванням визначених прокурором предмета і підстав позову, Львівська міська рада може бути лише відповідачем.

З огляду на відсутність будь-якого іншого органу з повноваженнями щодо захисту інтересів держави або територіальної громади у спірних правовідносинах, прокурор вказав про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви до господарського суду у цій справі.

З наведеного суд дійшов висновків про те, що правовідносини у справі № 914/139/23 та справі № 925/1133/18 є подібними за суб`єктним складом учасників та наведеними прокурором підставами здійснення представницьких функцій шляхом подання позовної заяви до господарського суду і самостійного представництва інтересів держави в суді.

Згідно з ч. 3 ст. 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1- 31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

У той же час, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Приписами п.11 ч.1 ст.229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 917/14/20.

Ухвалою суду від 31.07.2023 підготовче провадження у справі № 914/139/23 закрито та призначено справу до розгляду по суті. Здійснивши аналіз матеріалів справи, у суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті відповідно до статті 195 ГПК України.

Отже, для здійснення ефективного правосуддя та з огляду на необхідність встановлення обставин наявності повноважень прокурора на звернення до суду та самостійного представництва інтересів держави, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, суд вважає за можливе повернутись на стадію підготовчого провадження та зупинити провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18,

При цьому, суд звертає увагу на те, що главою 6 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Разом з тим, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, оскільки стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18 та 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, а також в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Зважаючи на наведене вище, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача 1 та відповідача 2 дійшов висновків про наявність правових підстав для повернення розгляду справи № 914/139/23 на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 914/139/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 2, 15, 43, 177, 182, 183, 195, 228, 229, 234, 235 ГПК України, суд,

ухвалив:

1. Повернутися до розгляду справи № 914/139/23 у підготовчому провадженні.

2. Зупинити провадження у справі № 914/139/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

3. Зобов`язати прокурора та учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

4. Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строки та порядку, визначеному ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Манюк П.Т.