Рішення

від 09.11.2023 по справі 915/1875/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року Справа № 915/1875/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) - Гриців А.Г

від відповідача (представник відповідача) - Луців М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРО", оф.304/3, б-р Марії Приймаченко, 1/27, м. Київ, 01042

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3

представник позивача, Гриців Анна Геннадіївна

електронна пошта, зазначена в системі "Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМ КЕПІТЕЛ", оф.7, вул. Пушкінська, буд. 28, Миколаївська область, м. Миколаїв, 54005

електронна пошта, зазначена в системі "Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_5

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6; ІНФОРМАЦІЯ_4

про: стягнення 150 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРО" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.12.2021 (Документ сформований в системі "Електронний суд"), в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМ КЕПІТЕЛ" компенсацію в розмірі 150 000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач на сайті та на сторінках відповідача в соціальних мережах здійснює використання твору, права на який належать позивачу і, таким чином, порушує права позивача на вказаний твір. Оскільки право на розміщення в мережі Інтернет творів (персонажів) є правом позивача, отриманим ним за ліцензійним договором №03/07/17-ВР, і зважаючи на те, що позивач не надавав жодних дозволів (ліцензій) відповідачу на розміщення на сайті відповідача відповідного твору, таким чином вважає, що відповідач вчиняє порушення майнових прав позивача на відповідні твори.

Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву б/н від 28.12.2021 залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.01.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками (позовна заява вих. 22/12/2021-1 від 22.12.2021, підписаною директором Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРО" - Сошиною Ю.О. та додатками до неї, а також довідка Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області від 18.01.2022 про зарахування судового збору.

Ухвалою суду від 01.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 01 березня 2022 року об 10 год. 00 хв.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжений Указами Президента.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 01 березня 2022 року о 10 год. 00 хв., не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 26.01.2023 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 22 лютого 2023 року о 10 год. 30 хв.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у період часу відведеному для підготовчого засідання у даній справі, у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Миколаївська область"), підготовче засідання 22.02.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 22.02.2023 підготовче засідання призначено на 23 березня 2023 року о 10 год. 30 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, підготовче засідання у справі №915/1875/21 призначене на "23" березня 2023 року, о 10 год. 30 хв.- не відбулось.

Ухвалою суду від 03.04.2023 підготовче засідання призначено на 25 квітня 2023 року об 11 год. 00 хв. Ухвалено відповідачу у строк до 13.04.2023 надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Позивачу у строку до 21.04.2023 надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

13 квітня 2023 року відповідач засобами електронного зв`язку надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Відповідач вказує, що позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням, здійсненим Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМ КЕПІТЕЛ" своїх прав як правоволодільця майнових прав на використання на території України об`єкта права інтелектуальної власності - зображень головних персонажів мультиплікаційних (анімаційних) творів із серії "ІНФОРМАЦІЯ_10" - трьох запорізьких козаків: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, і ІНФОРМАЦІЯ_9. Підставою для виникнення такого права зазначає Ліцензійний договір №03/07/17-ВР від 03.07.2017, який укладений між позивачем і Компанією "АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД". При цьому, позивач вказує що саме Компанія "АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД" є власником виключних майнових прав на Твори на підставі Ліцензійного договору №01/14 від 01.04.2014р., укладеного з співвласниками виключних майнових прав на Твори ( ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ) та Компанією "М.Ц. АІР АССЕТС ЛІМІТЕД" (яка пізніше перейменована в Компанію "АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД"). Вказує, що із зазначеними доводами позивача не погоджується, оскільки ліцензійний договір №01/14 від 01.04.2014 не міг бути укладеним з співвласниками в квітні 2014, бо лише 23.12 2014 набрало законної сили рішення суду Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/19860/ 14-ц про визнання ОСОБА_3 співавтором Творів та відповідно визнання Кирича і Дахно Наталі співвласниками Творів. Вказує, що Компанія "АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД" не може бути власником виключних майнових прав на Твори на підставі Ліцензійного договору №01/14 від 01.04.2014, укладеного з співвласниками виключних майнових прав на Твори ( ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ) та Компанією "М.Ц. АІР АССЕТС Л1МІТЕД" (яка пізніше перейменована в Компанію "АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД") оскільки право власності на майнові права виникають на підставі й в порядку, передбаченому статтями 15,16, 31, 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" ст.440 Цивільного кодексу України та має відповідати вимогам статті 33 Закону. Наведені правові норми передбачають перехід прав на підставі договору про передачу (відчуження) майнових прав, та передбачають послідуючу процедуру його реєстрації в спосіб, визначений відповідно до "Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 (далі - Порядок), а це серед іншого означає, що державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір в Україні, здійснюється на підставі так званого авторського договору, типова форма якого наведена у додатку №2 до зазначеного Порядку, але ніяк не на підставі Ліцензійного Договору, про який вказує Позивач. Зазначає, що такий "авторський договір" позивачем до суду не надався. Вказує, що ТОВ "БРЕНД ПРО" є неналежним позивачем.

21 квітня 2023 року позивач через систему "Електронний суд" надав до суду відповідь на відзив в якій зазначає, що авторське право на твори, а саме на зображення трьох запорізьких козаків - ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 виникло у ОСОБА_2 в момент саме створення відповідного товару, а не в момент набрання сили рішенням Дарницького районного суду м.Києва у справі №753/19860/14-ц, як це зазначає відповідач. Зазначає, що оскільки Ліцензійний договір №01/14 від 01.04.2014 не оспорювався в судовому порядку, є чинним та надає компанії «Артнейшн Корпорейшн ЛТД» права на використання товарів (в тому числі дозволяти таке використання третім особам, а також забороняти таке використання) на території всього світу, твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву є безпідставними. Ліцензійний договір № 01/14 від 01.04.2014 передбачає надання Ліцензіату - компанії «АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД» права на використання Твору, в тому числі право надавати третім особам дозвіл на відповідне використання (надавати субліцензії) і право забороняти відповідне використання Твору. В той же час, ліцензія є виключною, а це відповідно до абз.2 ч.3 ст. 1108 ЦК України означає, що відповідна ліцензія видана лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. Саме, зважаючи на тип ліцензії (виключна), Ліцензіата, тобто компанію АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД» вказано власником виключних майнових прав на використання Творів, разом з тим, правовласниками Творів залишаються ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Так, тільки компанія «АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД» може повною мірою реалізовувати права по використанню Твору, в тому числі надавати субліцензії на території всіх країн світу, разом з тим компанія «АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД» не може передати (відчужити), тобто продати, відповідні майнові права, бо їх власником є ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Зазначає, що Субліцензійний договір № 771 від 15 грудня 2014 року укладено між ТОВ «ДЦ УКРАЇНА» та ТОВ «ЛІЦЕНЗІЙНЕ АГЕНТСТВО «УДК» з метою аргументації суми компенсації, вказаної в позовній заяві. Вказує, що і ТОВ «Ліцензійне агентство «УДК», і ТОВ «Агентство «ЮДІСІ», і ТОВ «БРЕНД ПРО» отримали відповідні права від однієї і тієї самої компанії - АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД (що до перейменування мала назву - M.C. Air AssetsLTD). Усі ці компанії так чи інакше пов`язані з компанією «АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД», більше того, засновником і ТОВ «Ліцензійне агентство «УДК», і ТОВ «Агентство «ЮДІСІ» виступала компанія «АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД». «Ланцюжок», про який стверджує Відповідач, є ніяким не ланцюжком, а лише угодами по заміні Сторони, а саме Субліцензіара, за Субліцензійним договором № 771 від 15 грудня 2014 року (це є додаткові угоди до Субліцензійного договору № 771). ТОВ «Ліцензійне агентство «УДК» не передавало права ТОВ «Агентство «ЮДІСІ», а ТОВ «Агентство «ЮДІСІ» не передавало жодних прав ТОВ «БРЕНД ПРО», однак ТОВ «Агентство «ЮДІСІ» стало новим субліцензіаром за вказаним Субліцензійним договором № 771 на підставі договору, укладеного з компанією «АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД», а ТОВ «БРЕНД ПРО», в свою чергу, змінило ТОВ «Агентство «ЮДІСІ», після укладення з компанією «АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД» Ліцензійного договору № 03/07/17-ВР від 03.07.2017. Така зміна Сторони - Субліцензіара за Субліцензійним договором № 771 від 15 грудня 2014 року пов`язана з тим, що відповідні компанії переставали функціонувати у складі групи компаній, внаслідок продажу 100 % часток їх учасників у відповідних компаніях. Вказує, що відповідачем не подано суду доказів на підтвердження правомірності розміщення на своєму Сайті спірного Твору.

Ухвалою суду від 25.04.2023, занесену до протоколу судового засідання підготовче засідання відкладено на 11 травня 2023 року о 14 год. 00 хв.

05 травня 2023 року позивач через систему "Електронний суд" надав до суду додаткові пояснення у справі з приводу судових справ, які стосуються товару (прав на твір), виключні права на використання якого надано компанії Артнейшн Корпорейшн ЛТД за Ліцензійним договором №01/14 від 01.04.2014, учасниками якого є ОСОБА_2 та/або ОСОБА_1 (т.2 а.с.25-29).

Ухвалою суду від 11.05.2023, занесену до протоколу судового засідання, з метою повного та всебічного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд ухвалив здійснити розгляд справи поза межами строку, встановленого статтею 177 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, та відклав підготовче засідання на 31 травня 2023 року об 11 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні 31.05.2023 судом було оголошено перерву до 08 червня 2023 року о 15 год. 00 хв.

Відповідач засобами електронного зв`язку надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі (вх..№7246/23 від 05.06.2023) в якому просить суд на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України зупинити провадження у справі №915/1875/21 до моменту набрання законної сили рішення у справі №753/20620/16-ц.

Позивач через систему "Електронний суд" надав до суду заперечення на клопотання (заяву) (вх.№7409/23 від 08.06.2023) в яких проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Вказує, що рішення у справі №753/20620/16-ц не вплине на права компанії АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШЕН ЛТД за Ліцензійним договором №01/14 від 01.04.2014 та відповідно на права позивача, надані йому за Ліцензійним договором №03/07/17-ВР від 03.07.2017. Вказує, що твором за Авторським договором №Д/1 визначено ілюстрований літературний твір під назвою "Як козаки куліш варили", а також твори образотворчого мистецтва (малюнки козаків), які є невід`ємною частиною анімаційних (мультиплікаційних) фільмів серії "Як козак…". Зазначає, що твір за авторським договором №Д/1 та твір за Ліцензійним договором №01/14 (і відповідно за Ліцензійним договором №03/07/17-ВР) не є тотожними, оскільки поняття "персонаж" є значно ширшим.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, підготовче засідання у справі №915/1875/21 призначене на "08" червня 2023 року, о 15 год. 00 хв. - не відбулось.

Ухвалою суду від 12.06.2023 підготовче засідання призначено на 04 липня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2023 зупинено провадження у справі №915/1875/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №753/20620/16-ц.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРО" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРО" задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2023 про зупинення провадження у справі № 915/1875/21. Матеріали справи № 915/1875/21 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Миколаївської області.

18 вересня 2023 року справа №915/1875/21 повернулась до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 18.09.2023 підготовче засідання призначено на 28.09.2023.

Ухвалою суду від 28.09.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2023.

Ухвалою суду від 19.10.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 09 листопада 2023 року.

У судовому засіданні 09.11.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Державного департаменту інтелектуальної власності про реєстрацію авторського права на твір, було розглянуто заяву ОСОБА_4 (заявка від 21.06.2002 №5872) про реєстрацію авторського права на твір Опис і зображення головних персонажів аудіовізуальних анімаційних (мультиплікаційних) творів із серії «ІНФОРМАЦІЯ_10» - трьох запорізьких козаків: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 (т.1 зв.б. а.с.84).

Відповідно до Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності №5833 про реєстрацію авторського права на твір Опис і зображення головних персонажів аудіовізуальних анімаційних (мультиплікаційних) творів із серії «ІНФОРМАЦІЯ_10» - трьох запорізьких козаків: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9, автором зазначено ОСОБА_4 , дата реєстрації 02 липня 2002 року (а.с.84 т.1).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2009, виданого державним нотаріусом п`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Ковальчук М.В., на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна гр. ОСОБА_4 , 1932 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його донька - ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: - Свідоцтва №5833 від 02.07.2002 про реєстрацію авторського права на твір - Опис і зображення головних персонажів аудіовізуальних анімаційних (мультиплікаційних) творів із серії «ІНФОРМАЦІЯ_10» - трьох запорізьких козаків: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9, - автор ОСОБА_4 .; - Свідоцтво № НОМЕР_1 від 29 листопада 2007 року про реєстрацію права на твір - Літературний сценарій анімаційного фільму «Як козаки у тридев`яте царство ходили», автори: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , що належали померлому згідно повідомлення, виданого Міністерством освіти і науки України Державного департаменту інтелектуальної власності від 16 березня 2010 року за №16-08/1439 (т.1 а.с.90).

У подальшому, рішенням Дарницького районного суду м.Києва у справі №753/19860/14-ц від 11.12.2014, ОСОБА_2 визнано співавтором твору - опис та зображення головних персонажів аудіовізуальних анімаційних (мультиплікаційних) творів із серії «ІНФОРМАЦІЯ_10» - трьох запорізьких козаків: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9. Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частинах право на майнові права співавторів на твір - опис та зображення головних персонажів аудіовізуальних анімаційних (мультиплікаційних) творів із серії «ІНФОРМАЦІЯ_10» - трьох запорізьких козаків: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 (т.1 а.с.91).

01 квітня 2014 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі - ліцензіари) та Компанією «М.Ц.АІР АССЕТС ЛІМІТЕД» (далі - ліцензіат) укладено Ліцензійний договір №01/14, у відповідності до умов якого ним регламентуються правовідносини, пов`язані з наданням виключних майнових авторських прав (невиключної ліцензії) на використання об`єктів права інтелектуальної власності - зображень головних персонажів мультиплікаційних (анімаційних) творів із серії «ІНФОРМАЦІЯ_10» - трьох запорізьких козаків ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 і ІНФОРМАЦІЯ_9 (далі - Твори) (п.1.1 Ліцензійного Договору).

Згідно п.1.2 Ліцензійного договору №01/14, ліцензіари на момент підписання цього договору є співвласниками виключних майнових авторських прав на образотворчі (художні персонажі) , зафіксовані у візуальному ряді аудіовізуальних творів: серія «ІНФОРМАЦІЯ_10» (реж. ОСОБА_6, 1967 - 1995) - ІНФОРМАЦІЯ_7; - ІНФОРМАЦІЯ_8; - ІНФОРМАЦІЯ_9, які в подальшому всі разом іменуються персонажі, а окремо - персонаж.

Згідно п.2.1 Ліцензійного Договору 01/14, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ліцензіар надає ліцензіату виключні майнові авторські права (виключну ліцензію) на використання персонажів, способами, зазначеними в п.2.2 цього Договору, виключне право дозволяти використання персонажів, способами зазначеними у пункті 2.2 даного Договору, і право перешкоджати неправомірному використанню персонажів, способами зазначеними в п.2.2 цього договору (далі - права), а ліцензіат в порядку і в розмірах, визначених у даному договорі, виплачує ліцензіарам винагороду (роялті) за надання прав на персонажі.

Пунктом 2.3 Ліцензійного Договору №01/14 визначено, що ліцензіари надають ліцензіату невиключне право дозволяти використовувати персонажі третім особам, що означає право ліцензіата надавати третім особам (субліцензіатам) субліцензію на використання персонажів, способами, зазначеними в п.2.2 даного Договору.

Згідно п.2.4 Ліцензійного договору №01/14, ліцензіари надають ліцензіату право забороняти неправомірне використання персонажів третім особам способами, передбаченими п.2.2 даного Договору. Ліцензіат має право використовувати як кожен персонаж окремо, так і разом, способами, передбаченими п.2.2 даного договору, на території без обмежень такого використання (щодо кількості продукцій, показів, доступів до продукції і т.п.) (п.2.5 Ліцензійного договору №01/14).

У відповідності до п.2.7 Ліцензійного договору №01/14, територія, на яку надаються права, - територія всіх країн земної кулі без обмежень.

Згідно п.2.9 Ліцензійного договору №01/14, ліцензіари зобов`язуються передати ліцензіату вихідні матеріали у вигляді фотографій, зображень персонажів протягом 5 календарних днів з моменту підписання даного договору. Передача вихідних матеріалів оформлюється актом прийому-передачі вихідних матеріалів, що підписують сторони.

Відповідно до п.3.1 Ліцензійного договору №01/14, ліцензіари гарантують, що вони мають право на надання прав ліцензіату по даному Договору, та Ліцензіату не доведеться одержувати будь-які дозволи (ліцензії) на використання персонажів від третіх осіб. Ліцензіари гарантують, що на момент укладення даного договору права на персонажі (або їх похідні) не відчужені та/або не передані (надані) третім особам, способами передбаченими даним договором, і ліцензіари не будуть відчужувати та/або передавати (надавати) виключні і/або невиключні права на персонажі (або їх похідні) третім особам, способами передбаченими даним договором (п.3.2 Ліцензійного договору №01/14).

Пунктом 3.3 Ліцензійного договору №01/14 визначено, що ліцензіари гарантують, що персонажі в цілому, їх частини та/або їх використання не порушують прав інтелектуальної власності третіх осіб або будь-яких інших прав третіх осіб, не завдають шкоди честі, ділової репутації та гідності третіх осбі, не порушують законодавство України або міжнародні норми.

У відповідності до п.6.1 Ліцензійного договору №01/14, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом 10 років з моменту його підписання.

01 квітня 2014 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі - ліцензіари) та Компанією «М.Ц.АІР АССЕТС ЛІМІТЕД» (далі - ліцензіат) укладено додаток №1 до ліцензійного договору №01/14 від 01.04.2014, відповідно до якого сторони погодили перелік товарів, в оформленні яких використовуються персонажі і/або на які безпосередньо та/або їх упаковки, етикетки, нашивки, бирки в/або інші предмети, які їх містять і/або прикріплені до них, наносяться персонажі (т.1 а.с.96-97).

Між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі - ліцензіари) та Компанією «М.Ц.АІР АССЕТС ЛІМІТЕД» укладено акт приймання - передачі вихідних матеріалів до ліцензійного договору №01/14 від 01.04.2014 (т.1 а.с.98).

05 вересня 2016 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі - ліцензіари) та Компанією «Артнейшн Корпорейшн ЛТД», укладено додаткову угоду №1 до ліцензійного договору №01/14 від 01.04.2014 про наступне: у зв`язку зі зміною найменування ліцензіата сторони домовились за текстом договору, включно з усіма укладеними на цей момент додатками та додатковими угодами до договору, слова «М.Ц.АІР АССЕТС ЛІМІТЕД» вважати заміненими, відповідно, на «Артнейшн Корпорейшн ЛТД» (т.1 а.с.101).

03 липня 2017 року між Компанією «Артнейшн Корпорейшн ЛТД» (ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бренд Про» (ліцензіат) укладено Ліцензійний Договір №03/07/17-ВР (далі - Ліцензійний Договір), відповідно до якого регламентуються правовідносини, пов`язані з наданням невиключних майнових авторських прав (невиключної ліцензії) на використання об`єктів права інтелектуальної власності - зображень головних персонажів мультиплікаційних (анімаційних) творів із серії «ІНФОРМАЦІЯ_10» - трьох запорізьких козаків ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 і ІНФОРМАЦІЯ_9 (далі - Твори) (п.1.1 Ліцензійного Договору).

У відповідності до п.1.2 Ліцензійного Договору, ліцензіар на момент підписання цього Договору є власником виключних майнових авторських прав на твори на підставі Ліцензійного договору №01/14 від 01.04.2014.

Згідно п.2.1 Ліцензійного Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ліцензіар надає ліцензіату невиключні майнові авторські права (невиключну ліцензію) на використання товарів способами, зазначеними в п.2.2 цього Договору, невиключне право дозволяти використання творів способами зазначеними у пункті 2.2 цього Договору, і право перешкоджати неправомірному використанню творів, способами зазначеними в п.2.2 цього договору (далі - права), а ліцензіат в порядку і в розмірах, визначених у даному договорі, виплачує ліцензіату винагороду (роялті) за надання прав.

Способи використання твору: - використання творів на/в різноманітний продукції з ціллю її подальшого розповсюдження будь-якими способами і в будь-якій формі; - використання творів під час пропонування будь-яких послуг, робіт (при наданні послуг, робіт) на будь-яких носіях, в тому числі за допомогою мережі Інтернет; - відтворення творів і доведення їх до загального відома, в тому числі за допомогою мережі Інтернет; - розповсюдження продукції будь-якими способами та у будь-який формі; - використання творів при створенні та розповсюдженні будь-яких рекламних матеріалів; - переробка, адаптація, будь-яка інша зміна творів з метою використання способами, передбаченими цим пунктом Договору; - інші способи використання, передбачені додатками або додатковими угодами до цього Договору (п.2.2 Ліцензійного Договору).

Пунктом 2.3 Ліцензійного Договору визначено, що ліцензіар надає ліцензіату невиключне право дозволяти використовувати твори третім особам, що означає право ліцензіата надавати третім особам (субліцензіатам) субліцензію на використання твору, способами, зазначеними в п.2.2 даного Договору.

Відповідно до п.2.6 Ліцензійного Договору, територія, на яку надаються права - територія України, якщо інше не передбачено Додатками до цього Договору. Права вважаються переданими з моменту підписання даного Договору (п.2.7 Ліцензійного Договору).

Згідно п.2.9 Ліцензійного Договору, відповідно до умов даного Договору ліцензіату не передаються у власність авторські права на твори. Ці права ліцензіат не отримує у володіння або розпорядження, ліцензіат не має права їх продати або здійснити їх відчуження іншим способом.

У відповідності до п.3.1 Ліцензійного Договору, ліцензіар гарантує, що має право на надання прав ліцензіату по даному Договору та ліцензіату не доведеться одержувати будь-які дозволи (ліцензії) на використання творів від третіх осіб.

Пунктом 3.6 Ліцензійного Договору визначено, що сторони гарантують, що на момент укладення цього договору мають всі права і дозволи, свідоцтва, ліцензії тощо, передбачені чинним законодавством, необхідні для укладення даного Договору і належного виконання умов Договору.

Згідно п.4.9 Ліцензійного договору, ліцензіар є власником виключних майнових авторських прав на твори, а тому є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті. Ліцензіар не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) та посередником відносно платежів роялті.

Відповідно до п.5.1 Ліцензійного Договору, ліцензіат зобов`язується надавати ліцензіату звіт про використання/надання прав на використання творів один раз в квартал. При цьому квартал вважається рівним трьом місяцям, а відлік кварталів ведеться з початку року. У разі, якщо строк використання прав на твори з якоїсь причини складає період менше Звітного періоду, то винагорода розраховується пропорційно терміну фактичного використання прав.

У відповідності до п.6.1 Ліцензійного договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 01.04.2024.

Між Компанією «Артнейшн Корпорейшн ЛТД» (ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бренд Про» (ліцензіат) підписано акт приймання - передачі вихідних матеріалів до Ліцензійного договору №03/07/17-ВР від 03.07.2017 (зв.б.а.с.24 т.1).

Так, позивачу стало відомо, що на Інтернет-сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 відповідачем у період з 01.10.2021 року по 27.10.2021 року було здійснено використання Твору, а саме: персонажі мультиплікаційних творів із серії «ІНФОРМАЦІЯ_10» - троє запорізьких козаків: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9, які були розміщені на головній сторінці Сайту. Твір розташовано на яскраво помаранчевому фоні, за спинами Персонажів зображено мішки з золотими монетами, над Персонажами міститься надпис «Перший кредит на перші 16 днів під 0,01%», справа від цього надпису міститься заголовок «Акція «Козацький куш» вигравайте 1000 гривень щодня», а під заголовком було розміщено заявку, де шляхом вибору суми і терміну повернення коштів можна подати запит на отримання позики (т.1 а.с.110).

Також, Твір використано на сторінках відповідача у соціальних мережах Facebook та Instagram, де Твір видозмінено у порівнянні з тим, який розміщено на Сайті, а саме: до Твору - в руки кожного Персонажа домальовано купюри по одній тисячі гривень, а також за пояс у козака ІНФОРМАЦІЯ_9. Над Твором міститься напис «ЗРИВАЙТЕ КОЗАЦЬКИЙ КУШ! 15 000 гривен. Оформлюйте кредит на картку та вигравайте гроші щодня!». У соціальних мережах міститься публікація у формі картинки, у дописі (текстовому полі) до якої вказано таке: «!! Зривайте «Козацький куш»!! До Дня козацтва ми запускаємо мегарозіграш 15 000 гривень, які розділимо між 15 щасливчиками. "Козацький куш" - це шанс як для нових, так і для постійних клієнтів вигравати по 1000 гривень щодня! В акції беруть участь клієнти, які оформлюють кредит на картку в період з 7.10 по 27.10 bit.ly/2MYBEZO. Оголошення результатів відбуватиметься кожного дня на наших сторінках в Facebook та Instagram. Не впускайте цей неймовірний шанс виграти легкі гроші від нашої команди!» (т.1 а.с.111-112).

В матеріалах справи міститься інформацію з веб-архіву - системи «Wayback Machine» в якій вказано що станом на 01.10.2021 та надалі (відповідно до знімків, зроблених відповідною системою) - 03.10.2021, 04.10.2021, 05.10.2021, 06.10.2021, 07.10.2021, 10.10.2021, 11.10.2021, 13.10.2021, 14.10.2021, 15.10.2021, 16.10.2021, 19.10.2021, 20.10.2021, 21.10.2021, 23.10.2021, 24.10.2021, 25.10.2021, 26.10.2021 відповідач використовував Твір на Сайті (т.1 а.с.115-120).

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРО" посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМ КЕПІТЕЛ" майнових авторських прав щодо використання твору (персонажів) шляхом розміщення їх в мережі Інтернет без отримання відповідного дозволу позивача, у зв`язку з чим нарахував та просить стягнути компенсацію у розмірі 150 000,00 грн.

Статтею 16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.15 Цивільного Кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист відновленого, порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення 150 000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Згідно з ч.1 ст.432 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до ст. 16 цього Кодексу.

Статтею 1108 Цивільного Кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідосин) встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об`єкта у зазначеній сфері. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об`єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

Відповідно до ст. 418 Цивільного Кодексу України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст.421 Цивільного Кодексу України, суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до ч.1 ст.424 Цивільного Кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

У відповідності до ч.3 статті 426 Цивільного кодексу України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною 1 статті 433 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, що об`єктами авторського права є твори, а саме літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності.

Майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ч.1 ст.440 ЦК України).

Статтею 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, та інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до правочину або закону.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями ст. 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

У відповідності до ч.1 ст.31 ст.15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право), може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом (частина 2 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Згідно із статтею 441 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача з позовом до суду) використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Статтею 443 Цивільного Кодексу України визначено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 426 Цивільного Кодексу України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені ст.ст. 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені ст.ст. 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст.ст. 21-25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам (п."а" ч.1 ст.50 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Відповідно до п."г" ч.1 ст.52 "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Частиною 2 ст.52 Закону України "Про авторське право" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу (пункт "г").

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРО" посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМ КЕПІТЕЛ" майнових авторських прав щодо використання Твору, а саме: персонажів мультиплікаційних творів із серії «ІНФОРМАЦІЯ_10» - трьох запорізьких козаків: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 шляхом розміщення твору (персонажів) в мережі Інтернет без отримання відповідного дозволу позивача, на підтвердження чого надано роздруківки з головної сторінки Сайту відповідача та його сторінок у соціальних мережах Facebook та Instagram.

Позивачем розраховано суму компенсації на підставі пункту «г» частини 2 статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» як потроєну суму за умисне порушення, а саме 104 469,13 грн. (сума винагороди, яка була б сплачена, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання об`єктів авторського права) х 3 (потроєна сума винагороди за умисне порушення авторського права ТОВ «Бренд Про») = 313 407,39 грн.

На підтвердження суми винагороди, яка була б сплачена, якби порушник (відповідач) звернувся із заявою про надання дозволу на використання об`єктів авторського права, позивачем надано копію субліцензійного договору від 25.12.2014 №771, відповідно до якого ставка роялті складає 6% від ціни продажу одиниці ліцензійної продукції. За результатами продажів відповідної ліцензійної продукції, інформація про які відображена у щоквартальних звітах про роялті, винагорода субліцензіара склала за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 - 82 134,51 грн., за період з 01.04.2019 - 30.06.2019 - 25 858,51 грн., за період з 01.07.2019 - 30.09.2019 - 812,69 грн., за період з 01.10.2019 по 31.12.2019 - 663,42 грн. Так, за 2019 рік розмір винагороди субліцензіара склав 104 469,13 грн.

Позивач зазначив, що керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, зменшив суму компенсації до 150 000, 00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в порушення ст.76, 77 ГПК України не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту звернення із заявою про надання йому дозволу на використання об`єктів авторського права та доказів на укладення відповідного договору на використання твору.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, про порушення відповідачем майнових авторських прав на Твір.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМ КЕПІТЕЛ" (оф.7,

вул. Пушкінська, буд. 28, Миколаївська область, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 41396936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРО" (оф.304/3, б-р Марії Приймаченко, 1/27, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41885310) компенсацію в розмірі 150 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2270, 00 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.11.2023.

Суддя Н.О. Семенчук