Рішення

від 06.11.2023 по справі 921/438/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2023 року м. ТернопільСправа № 921/438/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Кульчицької Д.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Тернопільської обласної прокуратури, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код 02910098;

в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3 м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 37977693;

до відповідача: Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство «Тернопільоблагроліс», 46021, м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, буд, 8, ідентифікаційний код 44036764

про: відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 327 013,00 грн.

За участю представників, які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:

-прокуратури: прокурор Куліковська Лілія Богданівна, довіреність № 12-14ВИХ-23 від 05.01.2023;

-позивача: Мартинюк Зеновій Іванович, посвідчення серія ТЕ № 054 від 26.10.2022, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

-відповідача: Процько Ігор Ярославович, адвокат, ордер, серія ВО №1057875 від 14.08.2023.

Суть справи.

Тернопільська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства « Тернопільоблагроліс» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 327 013,00 грн.

Позиція прокуратури.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив охорону та збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, внаслідок чого заподіяно шкоду внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 327 013,00 грн.

При цьому прокуратура послалася на статті 3, 5, 41, 42, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 19, 64, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Позиція позивача.

Відповідно до Листа № 1-1-05-30 від 07.06.2023 який додано до позовної заяви Державна екологічна інспекція у Тернопільській області проінформувала, що за наслідками проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс», уповноваженими особами Інспекції зафіксовано факти порушення вимог природоохоронного законодавства в частині незаконної порубки деревини, що зафіксовано актом перевірки №2/006 від 1102.2022 та повідомила, що зважаючи на наявність незавершеного досудового розслідування, заходи досудового врегулювання спору не вживалися, беручи до уваги відсутність коштів для сплати судового збору, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області не заперечує, щодо розгляду питання вжиття заходів представницького характеру.

Заперечення відповідача.

31.07.2023 від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву № 65 від 31.07.2023 (вх.№6274 від 31.07.2023) по справі №921/438/23, в якому проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, що забезпечення охорони лісу дійсно входить до обов`язків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу, відповідно до норм чинного законодавства України, не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу.

Відповідач зазначав, що підставами притягнення до юридичної відповідальності є наявність складу правопорушення, як такого (фактична підстава) та наявність норми права, що прямо передбачає склад правопорушення та санкцію за його вчинення (нормативна підстава).

У випадку стягнення з постійного лісокористувача (відповідача), за умови незабезпечення ним належної охорони лісу від незаконних порубок, шкоди за вказану бездіяльність у такому ж розмірі (як за незаконну рубку лісу), в наведеній ситуації ця особа, яка фактично буде такою, що відшкодувала шкоду замість іншої, винної особи (яка здійснила рубку лісу), водночас буде позбавлена правової можливості в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України звернутись до винної особи зі зворотною вимогою (регресом) у розмірі виплаченого відшкодування, оскільки підстави відповідальності постійного лісокористувача (відповідача) та особи, визнаної винною у незаконній порубці дерев, будуть різними (відповідальність за неналежну охорону лісу в першому випадку та відповідальність за незаконну рубку лісу у другому), що певною мірою суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, адже розрахований па підставі спеціальних такс розмір шкоди, завданої саме незаконною рубкою лісу, повністю охоплює розмір шкоди за такий вид правопорушення, як незаконна рубка лісу, натомість стягнення такої шкоди з обох осіб (лісокористувача-охоронника та особи, що незаконно здійснила рубку дерев), тобто в подвійному розмірі, по-перше, суперечить загальним принципам притягнення до юридичної відповідальності, по-друге, не передбачено нормами чинного законодавства.

Позивачем не обґрунтовано, які саме заходи охорони лісів не було вчинено відповідачем з метою збереження лісів від незаконних порубок. На підставі викладеного просив в позові відмовити.

Відповідь на відзив прокуратури.

09.08.2023 через канцелярію суду від Тернопільської обласної прокуратури до матеріалів справи надійшла Відповідь на відзив №12-721ВИХ-33, в якій зазначено, що проведення рубки понад установлену в лісорубних квитках кількість дерев та після закінчення установлених у дозволі строків є незаконною. Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, а саме на КП «Підгайціагроліс». Розмір завданої шкоди визначено уповноваженою особою на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». Прокуратура зазначила, що вказаною постановою встановлено не відповідальність, а визначено порядок нарахування шкоди. Ураховуючи наведене у відповіді на відзив та у позовній заяві просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідь на відзив.

14.08.2023 від позивача до матеріалів справи надійшла Відповідь на відзив в порядку ст.166 ГПК України №1-1-21-2044 від 14.08.2023 (вх.№6652), в якій зазначено, що оскільки з врахуванням правової позиції викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 та 19.09.2018 у справах № 909/976/17 та № 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою особою, а навпаки відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів, а тому просив позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Заперечення на відповідь на відзив.

14.08.2023 через канцелярію суду від відповідача до матеріалів справи надійшло Заперечення на відповідь на відзив по справі № 921/438/23 №70 від 14.08.2023 ( вх. №6622 від 14.08.2022), в кому зазначено, що держава отримає подвійне відшкодування шкоди: перше з лісокористувача за незабезпечення належної охорони лісу від незаконних порубок; друге-з особи, визнаної винною у незаконній рубці лісу, що суперечить засадам розумності та справедливості, а також підставам і порядку відшкодування шкоди, що визначені нормами Цивільного кодексу України та Лісового кодексу України. За таких обставин відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рух справи.

Ухвалою від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 24.07.2023 на 15 год. 00 хв.

Ухвалою (протокольна) від 24.07.2023 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 14.08.2023 на 15 год. 30 хв.

Ухвалою (протокольна) від 14.08.2023 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 25.08. 2023 на 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 25.08.2023 продовжено з власної ініціативи строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів - до 04.10. 2023 включно; відкладено підготовче засідання на 04.10.2023 на 09 год. 00 хв.

Ухвалою від 04.10.2023 закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.10.2023 року на 16 год. 00 хв.

Ухвалою (протокольна) від 05.10.2023 повідомлено про оголошення перерви до 06.11.23 на 14 год. 00 хв.

Явка сторін.

В судове засідання з`явився прокурор Куліковська Л. Б. та підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання з`явився представник позивача та підтримав заявлені Тернопільської обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання з`явився представник відповідача, заперечив проти позовних вимог.

Розгляд заяв та клопотань.

Жодних заяв та клопотань від учасників справи не поступило.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).

Господарський процес.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши прокурора, представника позивача та відповідача, встановив наступні обставини.

На підставі звернень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.01.2022 №3.1/74ПГ, наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 07.02.2023 № 24 та відповідного направлення від 07.02.2022 №14 з 08 по 11.02.2022 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в діяльності Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» (надалі - КП «Підгайціагроліс»), код ЄДРПОУ 21152174.

На підставі зазначеного наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 07.02.2023 № 24 та Посвідчення (направлення) від 07.02.2022 №14 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дудою Василем Ігоровичем та ОСОБА_3 за участі т.в.о директора Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» Фанги Любомира Васильовича, проведено обходи кварталів № 20, 21, 26, 30, цього лісництва.

Захід держаного нагляду проводився за участі т.в.о директора «Підгайціагроліс» Фанги Любомира Васильовича.

Під час проведення заходу (лісового обходу) були виявлені факти незаконної рубки дерев на території Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс».

За результатами проведеного заходу складено Акт від 11.02.2022 за № 2/006, в якому зафіксоване наступне.

На ділянці лісу площею 5,5 га у кварталі 26 виділ 8 Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» на підставі лісорубного квитка від 25.08.2021 серія 02 ЛКБ №521548 виданий ПРКСЛП «Підгайцірайагроліс» проведено запроектовану вибіркову санітарну рубку 2021 року. Згідно матеріалів відводу (польової перелікової відомості дерев призначених в рубку та матеріально-грошової лісосіки) у рубку призначено 329 дерев породи «сосна». Строк заготівлі деревини встановлений до 31.12.2021. На час проведення заходу державного нагляду (контролю) акт огляду місць заготівлі деревини не представлено. Рубка завершена, заготовлена деревина вивезена частково. Контрольним суцільним переліком пнів зрізаних дерев обліковано 358 пнів, а саме 328 пнів породи «сосна» (у 184 сухостійних), 14 пнів породи «граб», 6 пнів породи «черешня», 5 пнів породи «клен», 3 пня породи «бук»,2 пня породи «верба» та недоруб 6 дерев породи сосна.

На ділянці лісу площею 3,8 га у кварталі 20 виділ 28.1 Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» на підставі лісорубного квитка від 07.09.2021 серія 02 ЛКБ №521549 виданий ПРКСЛП «Підгайцірайагроліс» проведено запроектовану вибіркову санітарну рубку 2021 року. Згідно матеріалів відводу (польової перелікової відомості дерев призначених в рубку та матеріально-грошової лісосіки) у рубку призначено 184 дерев породи «сосна». Строк заготівлі деревини встановлений до 31.12.2021. На час проведення заходу державного нагляду (контролю) акт огляду місць заготівлі деревини не представлено. Рубка завершена, заготовлена деревина вивезена частково. Контрольним суцільним переліком пнів зрізаних дерев обліковано 248 пнів, а саме 219 пнів породи «сосна» (у тому числі 25 сухостійних), 11 пнів породи «граб», 16 пнів породи «черешня», 1 пень породи «клен», 1 пень породи «береза» та недоруб 9 дерев породи «сосна».

У кварталі 21 виділ 13 виявлено 5 пнів незаконно зрубаних дерев породи «дуб». Продукція зрізаних дерев на місці відсутня. Підприємством дане порушення не фіксувалось.

На ділянці лісу площею 3,5 га у кварталі 30 виділ 17.2 Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» на підставі лісорубного квитка від 03.11.2021 серія ТЕ ЛРК №006901 виданий ПРКСЛП «Підгайцірайагроліс» проведено запроектовану вибіркову санітарну рубку 2021 року. Згідно матеріалів відводу (польової перелікової відомості дерев призначених в рубку та матеріально-грошової лісосіки) у рубку призначено 939 дерев породи «сосна». Строк заготівлі деревини встановлений до 31.12.2021. На час проведення заходу державного нагляду (контролю) акт огляду місць заготівлі деревини не представлено. Рубка завершена, заготовлена деревина вивезена частково. Виявлено 33 дерева призначені в рубку та зрізані після закінчення терміну дії лісорубного квитка, а саме 12.01.2022.

Акт від 11.02.2022 за № 2/006, т.в.о. директора Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» Фангою Л.В. підписано без жодних зауважень та заперечень.

Також, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області складено ряд протоколів про адміністративне правопорушення, якими зафіксовано наступне:

-протокол № 006479 від 08.02.2022, складений відносно ОСОБА_4 , лісника обходу № 8 КП «Підгайціагроліс», яким здійснено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.65 КУпПП за незаконну рубку дерев.

-протокол № 006557 від 09.02.2022, складений відносно ОСОБА_5 , лісника КП «Підгайціагроліс», яким здійснено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.64 КУпПП за порушення встановленого порядку заготівлі деревини.

-протокол № 006556 від 08.02.2022, складений відносно ОСОБА_6 , лісника КП «Підгайціагроліс», яким здійснено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.64 КУпПП за порушення встановленого порядку заготівлі деревини.

Також посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області винесено Постанови №18 від 14.02.2022, №07 від 14.02.2023, № 05 від 14.02.2022 та винесено Постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення № 06 від 14.02.2022, № 19 від 14.02.2022, № 17 від 14.02.2022., оскільки в даних правопорушеннях вбачаються ознаки злочину.

У польових переліскових відомостях, підписаних у тому числі представниками КП «Підгайціагроліс», зафіксоване наступне:

-у кварталі 21, виділі 13 КП «Підгайціагроліс» зрубано 5 дерев породи «дуб»;

-у кварталі 30, виділі 17.2 КП «Підгайціагроліс» зрубано 33 дерев породи «граб», у тому числі один сухостій та два вітровальних;

-у кварталі 26, виділі 8 КП «Підгайціагроліс» зрубано всього 35 дерев, з яких: 3- породи «бук», 14- породи «граб», 5- породи «клен», 2 породи «верба», 6 породи «черешня», 5 сухостійних дерев породи «сосна»;

-у кварталі 20, виділі 28.1 КП «Підгайціагроліс» зрубано всього 64 дерев, з яких: 1- породи «клен», 11 породи «граб», 16 породи.

Надалі, уповноваженим органом контролю, а саме інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області В.І. Дудою проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, незаконною порубкою, зокрема:

-64 дерев у кварталі 20, виділі 28.1 площа 3,8 га КП «Підгайціагроліс», розмір якої становить 68 032,75 гривень.

-30 дерев у кварталі 30, виділі 17.2 площа 3,5 га КП «Підгайціагроліс», розмір якої становить 123 805,54 гривень.

-35 дерев у кварталі 26, виділі 8 площа 5,5 га КП «Підгайціагроліс», розмір якої становить 64 275,01 гривень.

-5 дерев у кварталі 21, виділі 13 КП «Підгайціагроліс», розмір якої становить 70 899,70 гривень.

Навколишньому природному середовищу завдано шкоду у розмірі 327 013,00 гривень.

За цим фактом слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021210000000213 від 28.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

У межах досудового розслідування кримінального провадження № 42021210000000213 проведено судові інженерно-екологічні експертизи.

Згідно з висновком експерта від 04.07.2022 за № СЕ-19/120-22/6090 ЕЛ розмір екологічного збитку (коди), заподіяного внаслідок рубки у кварталі 21 виділі 13 КП «Підгайціагроліс» становить 70 899,70 гривень.

Згідно з висновком експерта від 20.07.2022 за № СЕ-19/120-22/6087 ЕЛ розмір екологічного збитку (коди), заподіяного внаслідок рубки у кварталі 30 виділі 17.2 КП «Підгайціагроліс» становить 123 805,54 гривень.

Згідно з висновком експерта від 16.07.2022 за № СЕ-19/120-22/6089 ЕЛ розмір екологічного збитку (коди), заподіяного внаслідок рубки у кварталі 20 виділі 28.1 КП «Підгайціагроліс» становить 68 032,73 гривень.

Згідно з висновком експерта від 13.07.2022 за № СЕ-19/120-22/6088 ЕЛ розмір екологічного збитку (коди), заподіяного внаслідок рубки у кварталі 26 виділі 8 КП «Підгайціагроліс» становить 64 283,67 гривень.

Встановлено, що згідно з Статутом Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» затвердженим рішенням Тернопільської обласної ради від 26.08.2022 № 551, власником і засновником підприємства є Тернопільська обласна рада, яка здійснює управління підприємством через управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради (п.1.1 Статуту).

Рішенням Тернопільської обласної ради від 26.08.2022 №552 «Про реорганізацію Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» вирішено реорганізувати останнє шляхом його приєднання до Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство «Тернопільоблагроліс» (код ЄДРПОУ 440306764).

Згідно з пунктом 2 цього рішення «Тернопільоблагроліс» є правонаступником усіх прав та зобов`язань приєднаного Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» (код ЄДРПОУ 21152174).

Рішенням Тернопільської обласної ради від 22.03.2023 №736 затверджено передавальний акт передавального балансу, матеріальних цінностей та активів Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс».

Враховуючи, що Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство «Тернопільоблагроліс» є правонаступником усіх прав та обов`язків Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» зазначене стало підставою для звернення прокурора з позовом до відповідача.

Щодо підстав звернення прокуратури з позовом до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Даний позов подано Тернопільською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Тернопільська обласна прокуратура у позові зазначила, що ліси є невід`ємним елементом екосистеми і незаконне вирубування лісового фонду призводить до порушення прав усіх громадян на безпечне довкілля; неналежне виконання відповідачем обов`язків із забезпечення охорони та захисту лісів та допущення незаконної вирубки дерев, що призвело до заподіяння значних збитків, безумовно порушує інтереси держави, вимагає вжиття заходів реагування, тобто становить як державний, так і суспільний інтерес. Таким чином, у зазначеному випадку, за доводами прокурора, наявний як державний, так і суспільний інтерес.

У відповідності до приписів Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №44 від 01.03.2023 (далі Положення), Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

Пунктом 5 частини 2 розділу 2 Положення визначено, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області здійснює державний нагляд (контролю) територіальними органами за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Відповідно до п.9 Положення до функцій Державної екологічної інспекції у Тернопільській області належить пред`явлення претензій про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань що належать до її компетенції, розрахунок їх розміру та звернення до суду з відповідними позовами.

Таким чином, в даному випадку Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є органом, який у даному випадку уповноважений звертатися з позовом з метою захисту порушених інтересів держави.

Тернопільська обласна прокуратура у листі №12-466вих-22 від 02.08.2022, адресованого Державній екологічній інспекції у Тернопільській з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області зазначила про наявність підстав для вжиття заходів відносно КП «Підгайціагроліс» та було запропоновано самостійно вжити заходів для захисту інтересів держави шляхом подання відповідного позову.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області у листі № 1-1-05-30 від 07.06.2023 проінформувала, що за наслідками проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс», уповноваженими особами Інспекції зафіксовано факти порушення вимог природоохоронного законодавства в частині незаконної порубки деревини, що зафіксовано актом перевірки №2/006 від 1102.2022 та повідомила, що зважаючи на наявність незавершеного досудового розслідування, заходи досудового врегулювання спору не вживалися, беручи до уваги відсутність коштів для сплати судового збору, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області не заперечує, щодо розгляду питання вжиття заходів представницького характеру.

Таким чином, не вжиття належних та достатніх заходів компетентним та уповноваженим органом Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, щодо стягнення з відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, свідчить про бездіяльність позивача.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з даним позовом та наявність у прокуратури підстав для представництва інтересів держави в суді при зверненні з даним позовом.

Оцінивши наявні у справі докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За змістом п.1 ч.2 ст.19, ч.1, ч.5 ст.86, ст.90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п.5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов`язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев).

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст.1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1)неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; 2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вину особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями ст.63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

За приписами п.5 ч.1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом п.1 ч.2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, в т.ч., у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 Лісового кодексу України).

Згідно п.2.1. статуту Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс», затвердженого рішенням районної ради від 24.02.2021 № 93 підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони та захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Згідно підпункту 2.2.6 пункту 2.1. предметом діяльності підприємства є зокрема охорона лісів від незаконних порубок, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень.

Пунктом 3.6. Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна, згідно з законодавством.

Відповідно до п. 6.2. Статуту, підприємство зобов`язане виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду агролісгоспу. Однак, факт вчинення вказаного правопорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу відповідачем, який повинен був здійснювати належний комплекс заходів з контролю за спірною територією, де виявлено незаконну вирубку.

Таким чином, наведені обставини у їх сукупності суд вважає належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо відсутності та ненаведені прокурором та позивачем чіткого переліку дій та заходів, які передбачені чинним законодавством, або фактично могли б бути визначені як дійсно достатні для уникнення незаконної порубки дерев сторонніми особами, які міг і повинен був вчинити відповідач і не вчинив, судом не приймаються, оскільки Статутом Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» визначено цілі та обов`язки підприємства з охорони лісу, а відсутність визначеного переліку заходів не звільняє відповідача від необхідності та не спростовує можливості виконання ним комплексу заходів, необхідних і достатніх для виконання покладених на нього обов`язків.

Як встановлено судом вище, Актом від 11.02.2022 за № 2/006 складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а саме під час проведеного заходу (лісового обходу) виявлено факти незаконної рубки дерев на території Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс».

Суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, за приписами ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За змістом ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції Інспекції, в т.ч., належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що акт від 11.02.2022 за № 2/006 містить відомості зазначені у ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також, в цьому акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Отже цей акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Вказаний акт перевірки є чинним, зазначені в акті відомості відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільської обласної ради від 26.08.2022 №552 «Про реорганізацію Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» вирішено реорганізувати останнє шляхом його приєднання до Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство «Тернопільоблагроліс» (код ЄДРПОУ 440306764).

Згідно з пунктом 2 цього рішення «Тернопільоблагроліс» є правонаступником усіх прав та зобов`язань приєднаного Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» (код ЄДРПОУ 21152174).

Таким чином, прокурором доведено, що на відповідних земельних ділянках мала місце незаконна вирубка дерев, що свідчить про протиправність поведінки Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс», правонаступником якого є Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство «Тернопільоблагроліс».

Суд, перевіривши відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, зазначає, що вони здійснені Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заперечення відповідача про відсутність складу деліктного правопорушення, що виключає підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення завданої шкоди, судом відхиляється, з огляду на наступне.

За змістом ч.2 ст.17 Лісового кодексу України спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи надаються у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку.

З положень ч.2 ст.19 цього ж Кодексу слідує, що на постійних лісокористувачів покладений обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів; вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.

В статті 63 Лісового кодексу України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Водночас, згідно із п.5 ст. 64 цього ж Кодексу до основних вимог щодо ведення лісового господарства віднесено обов`язок підприємств, установ, організацій і громадян здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно з ч.1, 2 ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити у встановлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.

Отже, враховуючи вищевикладені норми чинного лісового законодавства, суд дійшов до висновку, що саме на постійних лісокористувачів покладений обов`язок щодо забезпечення організації і захисту лісів з метою збереження та охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як свідчать матеріали справи, незаконна порубка дерев відбулась на території і в межах земельних ділянок, наданих у постійне користування саме Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс». І, як вбачається з матеріалів справи, на сьогодні правонаступником Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Підгайцірайагроліс» є відповідач - Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство «Тернопільоблагроліс» (код ЄДРПОУ 440306764).

Тому, з огляду на все вищевикладене, саме відповідач мав здійснювати комплекс охоронних заходів, спрямованих, зокрема, на збереження лісу від самовільних незаконних порубок.

При цьому, суд приймає до уваги, що охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача. Проте факт самовільної рубки дерев, про що складений акт від 11.02.2022 за № 2/006, свідчить про неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17.

Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22)

Таким чином, Підгаєцьке районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Підгайцірайагроліс» (правонаступником якого є відповідач у справі - Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство «Тернопільоблагроліс») не забезпечило охорону і збереження лісів, допустило їх незаконну порубку, внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 327 013,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та її об`єктивним наслідком - заподіяною шкодою.

Оскільки у спорах про відшкодування шкоди вина відповідача презумується, тому саме відповідач мав довести відсутність його вини у заподіянні шкоди.

Відповідач, заперечуючи проти позову не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності, з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев.

Сам факт відкриття кримінальних проваджень щодо службових осіб Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства «Тернопільоблагроліс» ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) по факту вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконною порубкою дерев, не звільняє від відповідальності відповідача, оскільки господарське правопорушення має свої самостійні елементи, котрі визначаються нормами господарського, в т.ч. природоохоронного законодавства.

Відповідач відсутність своєї вини у заподіянні шкоди не довів.

На підставі усього вищевикладеного, вимоги прокуратури є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Тернопільською обласною прокуратурою за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 4 905 грн. 19 коп. згідно платіжного доручення №1022 від 22.06.2023.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на суму 4 905 грн. 19 коп., на користь Тернопільської обласної прокуратури.

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства «Тернопільоблагроліс», 46021, м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, буд, 8, код ЄДРПОУ 44036764) в користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3 м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 37977693 327 013,00 грн., шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на рахунок: UA538999980333149331000019765, отримувач коштів ГУК у Тернопільській області/тг м.Підгайці/24062100, код отримувача 37977599, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 24062100, "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

3. Стягнути з Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства на користь Тернопільської обласної прокуратури (ідентифікаційний код одержувача 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800 (Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4) 4 905,19 грн. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано: 23 листопада 2023 року.

Суддя С.О. Хома