Рішення

від 14.11.2023 по справі 922/2718/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2023м. ХарківСправа № 922/2718/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ: 02910108) в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ: 23912956), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, м. Харків, 61145; код ЄДРПОУ: 01038594), до Приватного підприємства "Атос-культурне рибне господарство" (вул. Клочківська, буд. 156 А, кв. 33, м. Харків, 61145; код ЄДРПОУ: 36456081) про відновлення становища шляхом звільнення об`єкту водного фонду та земельної ділянки під ним, за участю представників:

прокуратури - Стецюк Т.І.,

позивача - не з`явився,

відповідача - Сайтарли А.П.,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури 23.06.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації, до Приватного підприємства "Атос-культурне рибне господарство", в якій просить суд відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання відповідача звільнити водний об`єкт - Муромське водосховище, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 га; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га; 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га та повернути їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2023 позовну заяву заступника керівника Харківської обласної прокуратури прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2718/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено на стороні позивача Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області.

12.07.2023 до суду надійшли письмові пояснення Харківської обласної військової адміністрації щодо позову заступника керівника Харківської обласної прокуратури, в яких позивач підтримав заявлений позов та зазначив, що спірні земельні ділянки є землями державної форми власності та перебувають у постійному користуванні Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, а повноваження щодо розпорядження такими землями належить ХОВА. Вищевказані обставини унеможливлюють використання спірних земельних ділянок державної власності з боку будь-яких суб`єктів господарювання в комерційних цілях без наявності достатніх на те правових підстав.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 20.07.2023, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на неправильне застосування прокуратурою норм матеріального права, нерозуміння специфіки діяльності ПП "Атос-КРГ" та її правового регулювання. Зокрема, відповідач зазначив, що ПП "Атос-КРГ" має всі передбачені діючим законодавством України дозвільні документи для здійснення діяльності, пов`язаної із промисловим рибальством на Муромському водосховищі. Господарська діяльність ПП "Атос-КРГ" жодним чином не впливає і не обмежує водокористування (загальне та спеціальне) та загальне використання водних біоресурсів на Муромському водосховищі. При цьому, діяльність ПП "Атос-КРГ" не підпадає під правове регулювання Закону України "Про аквакультуру" та не передбачає володіння водним об`єктом та земельною ділянкою під ним (або їх частинами). Для використання земельних ділянок водного фонду для цілей рибальства, яке включає в себе і любительське, і промислове, Закон передбачає лише необхідність в отриманні згоди власника земельної ділянки або погодження землекористувача та не встановлює обов`язкових вимог щодо укладення договору оренди. Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області, у постійному користуванні якого перебувають земельні ділянки водного фонду, розташовані під водним дзеркалом Муромського водосховища, було погоджено використання відповідачем земельних ділянок водного фонду Муромського водосховища для рибальства.

21.08.2023 прокуратурою було надано до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якій прокурор визнав відзив відповідача необґрунтованим та безпідставним, а викладені доводи юридично неспроможними та такими, що ґрунтуються на невірному розумінні норм матеріального права. Прокурор зазначив, що предметом доказування у цій справі є відсутність права використання саме водного об`єкта та земельних ділянок під ним. Обставини отримання відповідачем дозвільних документів на використання водних біоресурсів в предмет доказування в межах даної справи не входять. А надана відповідачем ліцензія свідчить лише про надану можливість здійснення ним діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби, що жодним чином не спростовує доводів прокурора стосовно предмету позову. Використання водосховища для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватися тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.

06.09.2023 до суду надійшли письмові заперечення відповідача на відповідь прокурора на відзив відповідача на позовну заяву. У запереченнях відповідач, зокрема, зазначив, що висновки прокурора суперечать іншим положенням земельного законодавства (ст.149 ЗК України), адже земельна ділянка, яка перебуває у постійному користуванні, може бути передана власником в оренду тільки після її вилучення у постійного землекористувача. Частина 5 статті 59 ЗК України встановлює для рибальства окремий порядок використання земельної ділянки водного фонду, який полягає лише у необхідності отримання згоди власника земельної ділянки або погодження землекористувача. Тобто, для провадження рибальства діючий закон не вимагає від особи отримання земельної ділянки водного фонду в оренду. Згідно з паспортом водного об`єкта - Муромське водосховище є водосховищем комплексного призначення (використовується для зрошення риборозведення), а тому в силу положень ст. 51 ВК України не може бути об`єктом оренди. Водночас, це не свідчить про неможливість здійснення на Муромському водосховищі промислового рибальства. При цьому, ПП "Атос-КРГ" на Муромському водосховищі, крім промислового рибальства, здійснює роботи по біологічній меліорації згідно договору підряду, укладеного з Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області.

10.10.2023 відповідач надав до суду письмові пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, яка полягає у тому, що для здійснення промислового рибальства на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів, до яких відноситься у тому числі і Муромське водосховище, діюче законодавство України не вимагає отримання його в оренду. Відповідач отримав всі передбачені діючим законодавством України документи, необхідні для здійснення промислового рибальства на Муромському водосховищі.

Протокольною ухвалою господарського суду від 21.09.2023 підготовче провадження у справі № 922/2718/23 закрито; розгляд справи по суті призначено на 10.10.2023.

Протокольною ухвалою господарського суду від 10.10.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 14.11.2023 до 14:00.

Після перерви представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував повністю та просив відмовити у його задоволенні.

Представники позивача та третьої особи на стороні позивача у судове засідання не з`явились; про причину неявки суд не повідомили; про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином за допомогою підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС.

Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача та третьої особи на стороні позивача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, суд встановив наступне.

У ході вивчення питання дотримання вимог природоохоронного законодавства на території області Харківською обласною прокуратурою встановлено факт незаконного використання Приватним підприємством "Атос - культурне рибне господарство" (код ЄДРПОУ 36456081) (далі - ПП "Атос-КРГ", відповідач у справі) об`єкту водного фонду - Муромського водосховища, розташованого у Харківському районі Харківської області та земельної ділянки під ним.

Згідно з водогосподарським паспортом, площа водного дзеркала Муромського водосховища становить 4,08 км2, об`єм - 14,08 млн м3, водосховище слугує для цілей зрошення та риборозведення.

Водосховище розташоване на земельних ділянках державної власності з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 га; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га та 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га, що підтверджується, у тому числі, даними Публічної кадастрової карти.

Відповідно до державних актів на право постійного користування серії ЯЯ №305186 від 27.12.2004 на земельну ділянку з кадастровим номером 6325181000:03:003:0001, серії ЯЯ № 805187 від 27.12.2004 на земельну ділянку з кадастровим номером 6325180500:02:015:0001 та серії ЯЯ № 318897 на земельну ділянку з кадастровим номером 6325183500:02:006:0003, вказані земельні ділянки перебувають у постійному користуванні Харківського обласного управління по меліорації і водному господарству Харківського обласного управління водних ресурсів (наразі - Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області).

Вказані обставини підтверджують перебування Муромського водосховища та вищезазначених земельних ділянок (під ним) в державній власності з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.

Прокурор вказує, що, в порушення ст. 125, 126 Земельного кодексу України, Муромське водосховище та розташовані під ним відповідні земельні ділянки (кадастрові номери 6325181000:03:003:0001; 6325180500:02:015:0001; 6325183500:02:006:0003) використовуються ПП "Атос-КРГ" в комерційних цілях з метою ведення рибогосподарської діяльності без будь-яких сплат орендної плати та інших платежів за використання водного об`єкту та землі.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ПП "Атос-КРГ" (код ЄДРПОУ 36456081) зареєстровано 10.06.2009, видами економічної діяльності вказаної юридичної особи є 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) (основний); 03.12 Прісноводне рибальство; 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Разом з цим, ПП "Атос-КРГ" отримано режим рибогосподарської експлуатації цього водосховища та дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) № 11 від 02.04.2018 (закінчив свою дію 01.04.2023), № 97 від 07,12.2018 та № 17 від 09.04.2019 з метою вилову водних живих ресурсів на водосховищі.

Зокрема, 03.07.2009 Державним комітетом рибного господарства України затверджено відповідачу режим рибогосподарської експлуатації (спеціальне товарне рибне господарство) Муромського водосховища Харківського району Харківської області. У подальшому до режиму внесено зміни та доповнення (погоджено 17.11.2016). Строк дії режиму встановлено до 31.12.2027.

Також, Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області 02.04.2018 надано відповідачу дозвіл № 11 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а саме у Муромському водосховищі Харківського району Харківської області, вид спеціального використання - промислове рибальство. Строк дії зазначеного дозволу до 01.04.2023.

В подальшому, Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області 07.12.2018 надано відповідачу дозвіл № 97 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а саме у Муромському водосховищі Харківського району Харківської області, вид спеціального використання - любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову. Строк дії зазначеного дозволу до 06.12.2023.

Крім цього, Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області 09.04.2019 відповідачу надано дозвіл № 17 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а саме у Муромському водосховищі Харківського району Харківської області, вид спеціального використання - вилов старшевікових груп рослиноїдних з метою попередження їх загибелі внаслідок аутоінтоксикації (при резорбції гонад у весняний період із-за відсутності умов для природного нересту у нерестовий період згідно з п.14.5 режиму рибогосподарської експлуатації Муромського водосховища Харківського району Харківської області. Строк дії зазначеного дозволу до 30.06.2024.

Фактичне використання відповідачем Муромського водосховища підтверджується підсумковими актами про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів за 2018-2021 роки, звітами ПП "Атос-КРГ" про обсяги вилову водних біоресурсів та любительському рибальству за 2018-2021 роки, а також листом директора ПП "Атос-КРГ" від 14.12.2022 за № 1412/1 на адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Отже, як зазначає прокурор, вказане підтверджую використання ПП "Атос-КРГ" водного об`єкта (водосховища) і земельної ділянки водного фонду для проведення рибогосподарської діяльності на цьому водному об`єкті без законних на те підстав, у зв`язку з чим прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації, про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання відповідача звільнити водний об`єкт - Муромське водосховище, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 га; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га; 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га та повернути їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.

Заперечуючи проти позову, відповідач наполягає на тому, що для здійснення промислового рибальства на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів, до яких відноситься у тому числі і Муромське водосховище, діюче законодавство України не вимагає отримання його в оренду. Відповідач отримав всі передбачені діючим законодавством України документи, необхідні для здійснення промислового рибальства на Муромському водосховищі.

Суд не погоджується з вказаною правовою позицією відповідача, оскільки законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування. Так, законом не передбачено можливості використання водних біоресурсів без отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в тому числі і земель водного фонду (зокрема під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів. Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

А отже, режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не є та не може бути правовстановлюючим документом, яким надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначає правових підстав користування водним об`єктом.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 806/499/15, від 16.05.2019 у справі №806/3184/18, від 19.11.2019 у справі № 806/1350/15, від 21.03.2019 у справі №923/213/18, від 16.06.2021 у справі № 912/1941/20, від 06.10.2021 у справі №914/1326/16 та ухвалі Вищого спеціалізованого cyдy України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.11.2014 по справі № 616/507/13, а також постановах Східного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 922/4806/21, від 11.05 2023 у справі № 922/986/22.

Водночас, надана відповідачем ліцензія серії АЕ № 195666 від 23.07.2014 свідчить лише про надану можливість здійснення ним діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби, що жодним чином не спростовує доводів прокурора стосовно предмету позову.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля с основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст. 13 Конституції України, земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

Згідно зі ст. 6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина перша ст. 58 Земельного кодексу України, ст. 4 Водного кодексу України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини перша, друга ст. 79 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України, рибогосподарський водний об`єкт - це водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

У ст. 51 Водного кодексу України, якою урегульовано питання користування водними об`єктами на умовах оренди, передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми (частина перша); не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що: використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (ч. 2); водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт (ч. 3); водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства (ч. 4); надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (ч. 5); водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом (ч. 6); умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (ч. 12).

Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру" (ст. 51 Водного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про аквакультуру", аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

У статті 12 зазначеного Закону визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру", рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надасться в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 17 Закону України "Про тваринний світ", спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об`єктами.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів. порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі регулюються Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

У статті 1 цього Закону визначено, зокрема, що водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (ст. 25 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів").

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає, зокрема, промислове рибальство (ч. 1 ст. 27 зазначеного Закону).

За змістом ч. 1 ст. 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", суб`єкт рибного господарства (юридична чи фізична особа, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства) мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Згідно з положеннями ч. 1, 5 ст. 36 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства, відповідно до ст. 53 зазначеного Закону, передбачають, зокрема, пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

Таким чином, законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 923/213/18, від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, від 05.01.2022 у справі №908/2153/20.

Разом із тим, порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством (ст. 85 Водного кодексу України).

За змістом ч. 4-5 ст. 59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею. 122 Земельного кодексу України визначено, зокрема, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1). Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч. 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (ч. 5).

Відповідно до п. 24, яким згідно із Законом України від 28.04.2021 за № 1423-1X доповнено Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що у постійному користуванні державних водогосподарських установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук). З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

В силу внесених до Земельного кодексу України змін та доповнень, землі водного фонду, що перебувають у постійному користуванні у державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, належать до земель державної форми власності.

Таким чином, спірні земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001, 6325181000:03:003:001 та 6325183500:02:006:003 належать до земель державної форми власності та перебувають у постійному користуванні Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, а тому, в силу положень ч.5 ст. 122 Земельного кодексу України, органом, уповноваженим розпоряджатися такими землями, є Харківська обласна державна адміністрація, що на період дії в Україні режиму воєнного стану набула статусу - Харківська обласна військова адміністрація.

Вищевказані обставини унеможливлюють використання спірних земельних ділянок державної власності з боку будь-яких суб`єктів господарювання в комерційних цілях без наявності достатніх на те правових підстав.

Комплексний правовий аналіз статей 1, 25, 27, абз.2 ч.1 ст.34, частин 1, 3 ст. 36, абз.5 ст. 53 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" приводить до висновку, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Законом не передбачено можливості використання водних біоресурсів без отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в тому числі і земель водного фонду (зокрема, і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів.

Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

З огляду на викладене, ані режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водними об`єктами.

Викладений вище висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 806/449/15, від 19.11.2019 у справі № 806/1350/15.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ПП "Атос-КРГ" у своїй господарській діяльності використовує земельні ділянки водного фонду, на яких розташовано водний об`єкт - Муромське водосховище, за відсутності документів, що надають право користування водним об`єктом та земельними ділянками під ним.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі № 923/213/18 зазначив, що водосховище комплексного призначення відповідно до ст. 51 Водного кодексу України не може дути об`єктом оренди і відповідно передане у користування на умовах оренди. Наявність режиму рибогосподарської експлуатації не дає підстави для одноособового використання водного об`єкту та земельної ділянки державної форми власності.

У постанові Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 906/170/20 судом також зроблено висновок, що водосховище комплексного призначення відповідно до ст. 51 Водного кодексу України не може бути об`єктом оренди. Режим рибогосподарської експлуатації та дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не дають підстави для використання водного об`єкта, оскільки не є правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом.

Судом встановлено, що Муромське водосховище є водосховищем комплексного призначення, тому відповідно до положень ч. 1 ст. 51 Водного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у відповідних редакціях) не може бути об`єктом оренди.

Отже, режим рибогосподарської експлуатації Муромського водосховища та дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не дають підстави для використання відповідачем водного об`єкта - Муромського водосховища, оскільки не є правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом.

Використання водосховища для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватися тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із розташованою під ділянкою водного фонду.

Відповідач зазначає про наявність у нього права на використання об`єкту водного фонду - Муромського водосховища та земельних ділянок під ним, посилаючись на лист Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 27.12.2019 № 11-15/1784 та договір на здійснення біологічної меліорації від 15.11.2018.

Однак, дані твердження відповідача не відповідають дійсності та ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні ним норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Згідно зі ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Доказів реєстрації за ПП "Атос-КРГ" права користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 га; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га та 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га, на яких розташоване Муромське водосховище, відповідачем до суду не надано.

Як було зазначено вище, за змістом ст. 51 ВК України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково- дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми, такі об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою, а згідно зі ст. 59 ЗК України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Отже, діяльність, якою займається відповідач на Муромському водосховищі, вимагає надання в користування (оренду) водного об`єкта, який надається лише разом із земельною ділянкою під ним, та згоди власника або землекористувача на використання земельної ділянки. Погодження постійного користувача вимагає також і надання в тимчасове користування прибережної захисної смуги, як це передбачено ч.3 ст. 85 ВК України.

Таким чином, надані відповідачем лист Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 27.12.2019 № 11-15/1784 та договір на здійснення біологічної меліорації від 15.11.2018 не можуть замінювати собою встановленого законом порядку надання водних об`єктів та земельних ділянок в користування (оренду) та жодним чином не свідчать про законність використання відповідачем Муромського водосховища для здійснення своєї комерційної діяльності.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача про недоречність судової практики із розгляду аналогічних спорів, на яку послався у позові прокурор, та вважає, що такі доводи ґрунтуються на довільному тлумачення норм матеріального права, зокрема, ч. 5 ст. 59 ЗК України, що в свою чергу спростовується обставинами, наведеними вище.

Слід зауважити, що судова практика з розгляду подібних спорів (використання водних об`єктів та земельних ділянок під ними без документів, що надають право такого використання) є сформованою та сталою. Окрім зазначеної прокурором у позові судової практики, подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, від 25.01,2022 у справі №908/2153/20, від 22.06.2022 у справі № 902/777/21 та від 19.07.2023 у справі №906/170/20.

За таких обставин, всі викладені відповідачем у відзиві твердження не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в ній доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ст. 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, та визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Обрання способу захисту у кожному конкретному випадку та з огляду та особливості повних правовідносин є законним правом позивача або прокурора.

Нормами ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, наведена норма права передбачає такий спосіб захисту як пред`явлення позову про звільнення зайнятого водного об`єкту разом із землею під ним.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до норм ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (ч. 1); власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2).

За змістом ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти встановлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

При цьому, поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав.

Отже, відповідно до положень ст. 16, 386, 391 ЦК України, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЗК України, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

З урахуванням змісту вищевказаних правових норм, вимога про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом звільнення водного об`єкту разом із зайнятими цим об`єктом земельними ділянками та його повернення у віддання законного власника - є належним способом захисту інтересів держави.

Відповідач здійснює свою рибогосподарську діяльність на спірному водному об`єкті - Муромському водосховищі неправомірно, зокрема, без отримання водного об`єкта та земель водного фонду в користування та без погодження власника земельної ділянки.

За таких обставин, фактичними обставинами неправомірного використання відповідачем водного об`єкта та земельних ділянок під ним підтверджується факт порушення прав держави в особі Харківської обласної військової адміністрації, яка виконує функцію власника спірного водного об`єкта.

Разом з цим, фактичне використання (зайняття) відповідачем водного об`єкта всупереч вимог законодавства, розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, оскільки зазначене водосховище є комплексним та в силу закону не може бути об`єктом оренди.

Подібній висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 906/170/20.

За Конституцією України (стаття 13) земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання є особливо суворими.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Водний кодекс України визначає, що усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

У преамбулі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Користування водним об`єктом із зайнятою ним земельною ділянкою водного фонду всупереч встановленому законодавством порядку суперечить інтересам держави у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів.

Український народ є визначеним Конституцією України суб`єктом права власності на землю, водні та інші природні ресурси в межах території України, рівним в своїх правах перед законом із іншими суб`єктами права власності.

Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. 1, 3, 6-8, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності під час користування землями, водними та іншими природними ресурсами, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме всіх можливих законних способів та засобів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на дане майно.

Отже, правовідносини, пов`язані з користуванням природними ресурсами беззаперечно становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконне користування ними такому суспільному інтересу не відповідає.

З огляду на викладене, враховуючи, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у відновленні законності та вирішення питання щодо повернення державі водного об`єкта та зайнятої земельної ділянки водного фонду, а відповідачем не доведено належними доказами правомірність використання спірного водного об`єкту, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність заявлених прокурором позовних вимог, у зв`язку з чим визнав за необхідне їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання Приватного підприємства "Атос-культурне рибне господарство" (вул. Клочківська, буд. 156 А, кв. 33, м. Харків, 61145; код ЄДРПОУ: 36456081) звільнити водний об`єкт - Муромське водосховище, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками з кадастровими номерами 6325180500:02:015:0001 площею 173,6922 га; 6325181000:03:003:0001 площею 202,3684 га; 6325183500:02:006:0003 площею 70,2156 га та повернути їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ: 23912956) з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, м. Харків, 61145; код ЄДРПОУ: 01038594).

Стягнути з Приватного підприємства "Атос-культурне рибне господарство" (вул. Клочківська, буд. 156 А, кв. 33, м. Харків, 61145; код ЄДРПОУ: 36456081) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ: 02910108) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "23" листопада 2023 р.

СуддяН.М. Кухар