Ухвала
від 22.11.2023 по справі 472/385/23
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 472/385/23

провадження № 61-16024ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вендель Олег Михайлович, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила розірвати договір оренди землі

від 01 вересня 2016 року №18187360, укладений між нею та відповідачем, зобов`язати ОСОБА_2 повернути належну їй на праві власності земельну ділянку та стягнути заборгованіcть за договором оренди.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області

від 19 липня 2023 року позов задоволено, розірвано договір оренди землі від 01 вересня 2016 року № 18187360, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зобов`язано ОСОБА_2 повернути (передати) ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області площею 5,9809 га, кадастровий номер 4821782000:03:000:0326, в стані придатному для цільового використання, стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за орендою за

2021 - 2022 роки в розмірі 8 670,00 грн, інфляційні збитки у зв`язку з простроченням сплати оренди за 2021 та 2022 роки - 1 450,71 грн та три відсотка від простроченої суми за період з 01 січня

2022 року до 04 травня 2023 року - 219,11 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 орендну плату за договором оренди землі від 01 вересня 2016 року № 18187360 за 2022 рік у сумі 4 335 грн, інфляційні втрати - 140,20 грн та три відсотка річних - 44,18 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У іншій частині позову відмовлено.

06 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вендель О. М. подав касаційну скаргу у справі № 472/385/23 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За змістом пунктів 1, 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, а упозовах про розірвання договору найму (оренди) ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ціна позову у розглядуваній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року

(2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже розглядувана справа є малозначною в силу закону.

З огляду на імперативні положення пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України належність справи до категорії малозначних для її учасників була передбачуваною.

Заявник вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для ОСОБА_1 , крім того вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у тому числі не встановлено що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Апеляційний суд вирішив спір за результатами встановлення обставин справи та оцінки доказів наданих сторонами, а доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом.

Натомість встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Позивач не був позбавлений можливості доводити свої вимоги у судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, належність справи до категорії малозначних була передбачуваною, а наявність випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вендель Олег Михайлович, на постанову Миколаївського апеляційного суду

від 11 жовтня 2023 року у цивільній справі № 472/385/23.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.11.2023
Оприлюднено24.11.2023
Номер документу115126766
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —472/385/23

Ухвала від 22.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

Ухвала від 22.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

Постанова від 11.10.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Постанова від 11.10.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Ухвала від 22.08.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Ухвала від 14.08.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Рішення від 19.07.2023

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Чаричанський П. О.

Ухвала від 05.05.2023

Цивільне

Веселинівський районний суд Миколаївської області

Чаричанський П. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні