Постанова

від 22.11.2023 по справі 203/3049/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 203/3049/17

провадження № 61-803св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - житлово-будівельний кооператив № 83 «Таксист»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційними скаргами ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , від імені якої діє адвокат Черкавський Юрій Сергійович, Сірого Ігоря Миколайовича, від імені якого діє адвокат Черкавський Юрій Сергійович, Котуранова Віталія Володимировича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Свистунової О. В., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року житлово-будівельний кооператив № 83 «Таксист» (далі - ЖБК № 83 «Таксист») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив суд стягнути заборгованість з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних збитків у загальному розмірі 201 112,17 грн, а саме: з ОСОБА_1 - 34 659,69 грн; з ОСОБА_7 - 33 264,21 грн; з ОСОБА_8 - 20 155,35 грн; з ОСОБА_9 - 28 678,38 грн; з ОСОБА_3 - 37 142,86 грн; з ОСОБА_6 - 47 211,68 грн.

Уточнена позовна заява ЖБК № 83 «Таксист» мотивована тим, що на його балансі перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 є членами кооперативу і власниками відповідних квартир, яким він регулярно надає житлово-комунальні послуги.

Однак, зазначені особи не оплачують житлово-комунальні послуги, внаслідок чого в них станом на 01 березня 2019 року утворилася заборгованість загальною сумою 164 481,08 грн.

У добровільному порядку зазначені власники квартир заборгованість погасити не бажають, у зв`язку з чим він був вимушений звернувся до суду з позовом.

Також, ЖБК № 83 «Таксист» зазначає, що зверненню з цим позовом передували його звернення до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 із заявами про видачу судових наказів про стягнення з них заборгованості із оплати житлово-комунальних послуг в грудні 2013 року. Після постановлення судом судових наказів вказані боржники звернулися до суду з заявами про їх скасування, в подальшому протягом 2014 року судові накази були судом скасовані та роз`яснено ЖБК № 83 «Таксист» право звернутися до суду з позовом.

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ЖБК № 83 «Таксист», в якому, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з ЖБК № 83 «Таксист» на його користь кошти за надмірно сплачені житлово-комунальні послуги в розмірі 6 788,20 грн.

Уточнена зустрічна позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що він є власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 вважає, що рішення зборів ЖБК № 83 «Таксист» про встановлення відповідних тарифів і порядку оплати житлово-комунальних послуг є незаконним. ЖБК №83 «Таксист» не надало суду належних та допустимих доказів існування заборгованості за надані послуги і періоду її утворення. Протягом періоду, за який ЖБК №83 «Таксист» просить стягнути заборгованість, на зазначені квартири було оформлено субсидію (яка ЖБК не була врахована при зверненні до суду), у зв`язку з чим виникла переплата.

Крім того, квартира АДРЕСА_4 раніше перебувала у власності матері ОСОБА_3 - ОСОБА_9 , що також не було враховано під час обрахування суми заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Протокольною ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудні 2017 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 та об`єднано його з первісним позовом в одне провадження.

У грудні 2018 року ОСОБА_9 звернулася до суду із зустрічним позовом до ЖБК № 83 «Таксист», в якому просила суд стягнути кошти за надмірно сплачені житлово-комунальні послуги в розмірі 8 472,31 грн.

Уточнена зустрічна позовна заява ОСОБА_9 мотивована тим, що вона до 29 вересня 2016 року була власником квартири АДРЕСА_3 . У зв`язку із ненаданням ЖБК № 83 «Таксист» суду належних та допустимих доказів існування в неї заборгованості за надані житлово-комунальні послуги і періоди її утворення, неврахування оформленої житлової субсидії виникла переплата за надані послуги.

Протокольною ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2019 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_9 та об`єднано його з первісним позовом в одне провадження.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2021 року залучено до участі у справі в якості відповідачів за первісним позовом: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як правонаступників ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , як правонаступника ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та ОСОБА_10 , як правонаступника ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2022 року замінено позивача за зустрічним позовом ОСОБА_9 її правонаступником ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року у задоволені позову ЖБК № 83 «Таксист» відмовлено.

У задоволені зустрічних позовів ОСОБА_3 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні первісного та зустрічних позовів, суд першої інстанції виходив із того, що ЖБК № 83 «Таксист» не зазначило природу утворення початкової заборгованості відповідачів та не надало суду належних та допустимих доказів наявності у відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позивач за зустрічними позовами також не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів, із дотриманням принципу їх достатності, порушення відповідачем його прав як споживача житлово-комунальних послуг, зокрема існування переплати за спожиті послуги.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року апеляційну скаргу ЖБК № 83 «Таксист» задоволено частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову ЖБК № 83 «Таксист» та постановлено нове рішення в цій частині.

Позовні вимоги ЖБК № 83 «Таксист» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ЖБК № 83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 16 466,07 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЖБК № 83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 31 085,54 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ЖБК № 83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 40 593,33 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ЖБК № 83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 22 200,22 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ЖБК № 83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 26 648,22 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК № 83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 27 487,70 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У іншій частині позовних вимог ЖБК № 83 «Таксист» відмовлено.

У іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року залишено без змін.

Задовольняючи частково первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовів, суд апеляційної інстанції виходив із того, що нарахування ЖБК № 83 «Таксист» відповідачам коштів за житлово-комунальні послуги відповідають вимогам чинного законодавства, а заперечення відповідачів щодо неврахування субсидій спростовуються наявними в матеріалах прави доказами.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі та спадкоємці відповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 фактично отримували та споживали надані ЖБК № 83 «Таксист» житлово-комунальні послуги, однак несвоєчасно та не в повному обсязі сплачували за них.

Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводи відповідачів про те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати строк позовної давності, оскільки матеріали справи свідчать про те, що відповідачі (спадкодавці відповідачів), у спірний період з липня 2014 року до лютого 2019 року частково виконували свої обов`язки із оплати комунальних послуг, в тому числі в сумах, що перевищували суми нарахування за поточний місяць, що свідчить про визнання відповідачами боргу перед позивачем, тому в силу вимог частини першої статті 264 ЦК України зазначені оплати переривають перебіг позовної давності.

Крім того, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції, чинній впродовж періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість).

ЖБК № 83 «Таксист» на обґрунтування розміру інфляційних втрат та 3 % річних надав суду розрахунок на підтвердження цих вимог, але у цьому розрахунку заявлена щомісячна сума заборгованості не відповідає сумам нарахувань та частковій сплаті відповідачами послуг, що унеможливлює застосування судом наслідків прострочення виконання зобов`язань, передбачених статтею 625 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів

У січні 2023 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року в частині задоволення позовних вимог відносно ОСОБА_4 і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що 05 березня 2018 року між ЖБК № 83 «Таксист» та ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_4 , було підписано акт звірки, відповідно до якого ОСОБА_7 щомісячно сплачувала комунальні послуги, зокрема за період з 01 січня 2014 року до 05 березня 2018 року нею сплачено 26 339,53 грн.

26 квітня 2019 року ЖБК № 83 «Таксист», збільшуючи позовні вимоги, просив суд стягнути з ОСОБА_7 заборгованість у сумі 33 264,21 грн, до якої входить борг за минулі роки з 2014 року до 2017 року та новий борг у розмірі 6 224,98 грн. Однак, суд не звернув увагу, що борг у розмірі 6 224,98 грн сплачено ОСОБА_4 , що підтверджують квитанції від 23 травня 2019 року та від 29 липня 2019 року на суму 6 439,5 грн (т. 6, а. с. 168, 169).

Отже, суд апеляційної інстанції без вказівки на математичні розрахунки та без урахування тих обставин, що зобов`язання виконані, розрахував суму заборгованості не відомо з яких міркувань, оскільки ЖБК № 83 «Таксист» не надало суду відомості, з чого складається розрахунок заборгованості в розмірі 27 039,23 грн і за який період утворилася ця заборгованість.

Також, судом апеляційної невірно зазначено, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Крім того, суд апеляційної інстанції належним чином не повідомляв ОСОБА_4 про місце, дату і час судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Підставою касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 461/10610/16-ц (провадження № 14-108цс19) та у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 рок у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19), від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21), та інших, а також заявник посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

У січні 2023 року ОСОБА_6 , від імені якої діє адвокат Черкавський Ю. С., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_6 і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_6 , від імені якої діє адвокат Черкавський Ю. С., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_6 заборгованості із сплати житлово-комунальних послуг, і що ЖБК № 83 «Таксист», нараховуючи послуги, не враховувало субсидію та пільги.

Також заявник вважає, що суд невірно застосував вимоги статті 267 ЦК України до спірних правовідносин, зокрема щодо пропуску строку позовної давності.

Крім того, судом апеляційної інстанції розглянуто справу за відсутності ОСОБА_6 яка не була належним чином повідомлена про місце, дату і час розгляду справи.

Підставою касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 461/10610/16-ц (провадження № 14-108цс19) та у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 234/8333/16-ц (провадження № 61-42012св18), від 08 травня 2019 року у справі № 2-2581/11 (провадження № 61-21111св18), від 22 січня 2020 року у справі № 759/1958/15-ц (провадження № 61-20707св19), від 02 грудня 2020 року у справі № 617/1322/15-ц (провадження № 61-45185св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 638/15016/14-ц (провадження № 61-18844св19), від 14 грудня 2021 року у справі № 370/1226/15-ц (провадження № 61-6936св21), від 19 січня 2022 року у справі № 325/2132/19 (провадження № 61-6502св21), від 09 лютого 2022 року у справі № 344/11947/20 (провадження № 61-17632св21) та інших, а також заявник посилалася на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

У січні 2023 року ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Черкавський Ю. С., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_3 і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Черкавський Ю. С., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що жодних дій щодо визнання боргу за період з 2009 року до 2014 року та за 2016 рік і 2017 рік ОСОБА_3 та ОСОБА_9 не вчиняли, а сплачували лише поточні платежі за відповідні роки. Суд апеляційної інстанції не зазначив, за які саме періоди начебто відповідачі погашали борг за 2009-2014 роки, тобто суд невірно застосував норми матеріального права та ухвалив рішення на припущеннях, не врахувавши строку позовної давності.

Крім того, судом апеляційної інстанції розглянуто справу за відсутності ОСОБА_3 , який не був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Підставою касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 461/10610/16-ц (провадження № 14-108цс19) та у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 755/13782/15-ц (провадження № 61-4835св20), від 11 листопада 2020 року у справі № 495/639/17 (провадження № 61-3726св19), від 24 лютого 2021 року у справі № 361/8730/15-ц (провадження № 61-17263св20), від 10 березня 2021 року у справі № 761/26280/17 (провадження № 61-15020св20), від 22 вересня 2021 року у справі № 369/9465/20 (провадження № 61-6946св21), від 29 вересня 2021 року у справі № 520/16369/13-ц (провадження № 61-12066св20), від 17 листопада 2021 року у справі № 760/21831/18 (провадження № 61-16283св20), від 24 листопада 2021 року у справі № 753/5990/17 (провадження № 61-16232св20) та інших, а також заявник посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

У квітні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що за період з 16 липня 2014 року до 07 липня 2017 року в ОСОБА_1 відсутня будь-яка заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, що підтверджено платіжними квитанціями за зазначений період. Розрахунок заборгованості, наданий ЖБК № 83 «Таксист», взагалі не містить відомостей про кошти, внесені ОСОБА_1 в рахунок оплати спожитих послуг.

Крім того, судом апеляційної інстанції розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 який не був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Підставою касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 461/10610/16-ц (провадження № 14-108цс19) та у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 203/1235/17 (провадження № 61-35530св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 202/7607/14-ц (провадження № 61-283св19), від 11 листопада 2020 року у справі № 495/639/17 (провадження № 61-3726св19), від 24 березня 2021 року у справі № 211/1971/15-ц (провадження № 61-14285св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 642/8473/14-ц (провадження № 61-4943св20), від 27 квітня 2021 року у справі № 184/104/17 (провадження № 61-5997св20), від 12 травня 2021 року у справі № 216/3765/16-ц (провадження № 61-9765св19), від 11 серпня 2021 року у справі № 567/955/15-ц (провадження № 61-4490св20) та інших, а також заявник посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги

У травні 2023 року ЖБК № 83 «Таксист» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просило суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права

Відзиви на інші касаційні скарги не надходили.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У лютому 2023 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_6 , від імені якої діє адвокат Черкавський Ю. С., залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У лютому 2023 року заявник у встановлений судом строк усунула недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_6 .

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Черкавський Ю. С., залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У лютому 2023 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 .

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У квітні 2023 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

У березні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На балансі ЖБК № 83 «Таксист» перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 є членами кооперативу і власниками відповідних квартир, яким він регулярно надає житлово-комунальні послуги.

Спір між сторонами виник з приводу наявності заборгованості відповідачів перед ЖБК № 83 «Таксист» за житлово-комунальні послуги за період з липня 2014 року до лютого 2019 року включно на загальну суму 164 481,08 грн.

Відповідно до статуту ЖБК № 83 «Таксист» є неприбутковою організацією, яка не має на меті одержання прибутку, здійснює господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними чи юридичними особами. Члени ЖБК та члени їх сімей зобов`язані виконувати вимоги чинного законодавства України та Статуту ЖБК, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК.

Пунктом 12.1 Статуту ЖБК № 83 «Таксист» передбачено, що члени ЖБК та члени їх сім`ї зобов`язані своєчасно і в повному обсязі вносити плату за комунальні та інші послуги.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 є власниками квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_12 (правонаступник ОСОБА_8 ); квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 ; квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_13 ; квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (правонаступники ОСОБА_9 ); квартири АДРЕСА_7 - ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_7 ); квартири АДРЕСА_8 - ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині позовних вимог ЖБК № 83 «Таксист» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в іншій частині не переглядається в касаційному порядку.

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Gurepkav. Ukraine (№ 2)» («Гурепка проти України (№ 2)»), заява № 38789/04).

Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до вимог статті 361 ЦПК України разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи.

Частиною першою статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Так, ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення ЄСПЛ від 03 жовтня 2019 року у справі «Kharcenko v. Ukraine» («Харченко проти України»), заява № 37666/13, § 6, 7).

У справі, яка переглядається, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЖБК № 83 «Таксист» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року. Надано строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження (т. 8, а. с. 24, 26).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року закінчено дії по підготовці справи по апеляційній скарзі ЖБК № 83 «Таксист» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (т. 8, а. с. 26).

Процедура спрощеного провадження включає в себе відкриття апеляційного провадження, про що суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, та надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги з доданими до неї додатками (частина перша статті 359, стаття 361 ЦПК України).

В матеріалах справи міститься супровідний лист від 04 жовтня 2022 року, відповідно до якого сторонам повідомлено, що розгляд апеляційної скарги ЖБК № 83 «Таксист» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року буде проведено в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи - в письмовому провадженні. Разом з цим листом сторонам направлено копію ухвали про відкриття апеляційного провадження з копією апеляційної скарги (т. 8, а. с. 28).

Однак, з матеріалів справи не вбачається, яким чином були направлені зазначені у супровідному листі документи саме відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , оскільки, крім супровідного листа, інших доказів направлення зазначеним відповідачам копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги матеріали справи не містять.

В матеріалах справи відсутні дані про вручення відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 копій ухвали Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року та копій апеляційної скарги.

Отже, на момент перегляду справи в апеляційному порядку апеляційному суду було відомо, що відсутнє підтвердження про вручення відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 копій ухвали Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року та копій апеляційної скарги.

Таким чином, на момент перегляду справи в апеляційному порядку зазначеним відповідачам не було відомо про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЖБК № 83 «Таксист», вони були позбавлені можливості подати відзиви на апеляційну скаргу, тому процедура проведення спрощеного провадження була порушена.

При цьому, згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу ЖБК № 83 «Таксист», не встановив, чи була вона вручена ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , чи були вони повідомлені про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, внаслідок чого позбавив їх можливості надати відзив (зауваження, заперечення) щодо апеляційної скарги, поданої у справі, за якою вони є відповідачами, а апеляційний суд це позбавило обов`язку надати оцінку доводам й обґрунтуванням відзиву, тому суд не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

Верховний Суд констатує, що апеляційний суд мав право розглянути справу у спрощеному позовному провадженні, проте вимоги цивільної процесуальної форми вимагають дотримання процедури проведення спрощеного позовного провадження.

Отже, суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

До подібних по суті висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19 (провадження № 61-3263св20), від 15 вересня 2021 року у справі № 174/814/19 (провадження № 61-18381св20), від 21 червня 2023 року у справі № 201/8059/21 (провадження № 61-11793св22), від 14 вересня 2023 року у справі № 713/1807/22 (провадження № 61-7479св23), від 15 вересня 2023 року у справі № 712/3644/22 (провадження № 61-2015св23).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , від імені якої діє адвокат Черкавський Юрій Сергійович, Сірого Ігоря Миколайовича, від імені якого діє адвокат Черкавський Юрій Сергійович, Котуранова Віталія Володимировича задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року в частині, що стосується задоволення позовних вимог ЖБК № 83 «Таксист» до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник