Ухвала

від 13.02.2024 по справі 203/3049/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 203/3049/17

провадження № 61-2091ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Житлово-будівельний кооператив № 83 «Таксист» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суд від 09 січня 2024 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 83 «Таксист» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу № 83 «Таксист» про стягнення надмірно сплачених грошей за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Житлово-будівельний кооператив № 83 «Таксист» (далі - ЖБК № 83 «Таксист») звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість з урахуванням 3 % річних та інфляційних збитків у загальному розмірі 201 112,17 грн, а саме: з ОСОБА_1 - 34 659,69 грн; з ОСОБА_7 - 33 264,21 грн; з ОСОБА_8 - 20 155,35 грн; з ОСОБА_9 - 28 678,38 грн; з ОСОБА_3 - 37 142,86 грн; з ОСОБА_6 - 47 211,68 грн.

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь кошти за надмірно сплачені житлово-комунальні послуги в розмірі 6 788,20 грн.

У грудні 2018 року ОСОБА_9 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь кошти за надмірно сплачені житлово-комунальні послуги в розмірі 8 472,31 грн.

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 18 травня 2022 року замінив позивача за зустрічним позовом ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її правонаступником ОСОБА_3 .

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 03 серпня 2022 року в задоволені позову ЖБК № 83 «Таксист» відмовив. В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_3 відмовив.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 15 грудня 2022 року апеляційну скаргу ЖБК № 83 «Таксист» задовольнив частково. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року скасував в частині відмови у задоволенні первісного позову ЖБК № 83 «Таксист» та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув на користь ЖБК № 83 «Таксист» заборгованість за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_5 в розмірі 16 466,07 грн; з ОСОБА_3 в розмірі 31 085,54 грн; з ОСОБА_6 в розмірі 40 593,33 грн; солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 22 200,22 грн; з ОСОБА_4 в розмірі 26 648,22 грн; з ОСОБА_1 в розмірі 27 487,70 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 22 листопада 2023 року касаційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Черкавський Ю. С., ОСОБА_1 задовольнив. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року в частині задоволення позовних вимог ЖБК № 83 «Таксист» до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 09 січня 2024 року апеляційну скаргу ЖБК № 83 «Таксист» залишив без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2022 року - без змін.

08 лютого 2024 року ЖБК № 83 «Таксист» подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суд від 09 січня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов ЖБК № 83 «Таксист» задовольнити; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.

Ціна позову в цій справі за первісним та зустрічними позовами загалом становить 216 372,68 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З цього вбачається, що касаційний перегляд судових рішень є екстраординарним, тобто таким, що не відбувається у кожній справі.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], § 230, № 36760/06, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), § 37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), § 32, від 02 листопада 2006 року, № 29182/03, «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).

Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справах «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; «Козліца проти Хорватії», § 33; «Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07, «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Разом із цим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житлово-будівельний кооператив № 83 «Таксист» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суд від 09 січня 2024 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 83 «Таксист» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу № 83 «Таксист» про стягнення надмірно сплачених грошей за житлово-комунальні послуги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов