Ухвала

від 20.11.2023 по справі 191/1249/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 191/1249/15-ц

провадження № 61-15448ск23

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марина Аліна Олексіївна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задоволено.

Визнано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення залишено без розгляду.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2022 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 до даного будинку та передачею ключів від будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2022 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення скасовано та направлено справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

26 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марина А. О., надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року та залишити в силі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2022 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування заявник вказує, що вперше касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, подано її представником - адвокатом Тумановим С. Г. в межах строку на касаційне оскарження постанови, однак адвокат належно не виконував свої процесуальні обов`язки, тому ухвалою Верховного Суду 10 квітня 2023 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 дізналась що в провадженні Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться на виконанні виконавче провадження № 72252422 від 24 липня 2023 року, за виконавчим листом № 191/1249/15-ц від 15 березня 2023 року, виданим Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Після чого ОСОБА_1 звернулась до адвоката Туманова С. Г., однак він не став нічого пояснювати.

13 вересня 2023 року ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом Марина А. О., яка, зібравши всі необідні матеріали, подала нову касаційну скаргу.

Вважає, що зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Вивчивши подане заявником клопотання про поновлення строку, касаційний суд вважає, що вказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року

у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Статтею 129 Конституції України, статтею 2 ЦПК України передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи. Зазначене відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Доводи заявника про недобросовісність дій адвоката Туманова С. Г., касаційний суд відхиляє, оскільки адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки, а ОСОБА_1 , яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Касаційний суд також зазначає, що як вбачається з Автоматизованої системи діловодства Верховного Суду у справі № 191/1249/15-ц, копію ухвали від 10 квітня 2023 року ОСОБА_1 отримала 27 березня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Водночас вдруге з касаційною скаргою заявник звернулася лише 26 жовтня 2023 року.

Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказану ухвалу оприлюднено 01 травня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що касаційна скарга, відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для його поновлення.

18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 14 ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Також, відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу.

Вказана касаційна скарга подана фізичною особою, від імені якої діє адвокат, наявність електронного кабінету якого у скарзі не зазначено. Разом з цим, починаючи з 18 жовтня 2023 року наявність у адвоката електронного кабінету, за загальним правилом, є обов`язковою.

Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги представнику, який діє в інтересах заявника необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити відомості про наявність у нього електронного кабінету або існування обставин, зазначених в абзаці 3 частини шостої статті 14 ЦПК України.

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марина Аліна Олексіївна, і надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко