Постанова

від 21.11.2023 по справі 143/1152/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 143/1152/20

Провадження № 22-ц/801/2245/2023

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко А. В.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Копаничук С. Г., Панасюка О. С.,

з участю секретаря судового засідання: Собцевої А. Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Погребищенської міської ради, на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 23 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Бойка А. В. в залі суду в м. Погребище Вінницької області, повний текст якого складено 02 квітня 2021 року,

у цивільній справі № 143/1152/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Андрушівська сільська рада Погребищенського району Вінницької області про встановлення факту знаходження на утриманні та факту прийняття спадщини,

встановив:

Короткий зміст заяви

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, за участю заінтересованої особи: Андрушівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, про встановлення факту знаходження на утриманні та факту прийняття спадщини.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона з весни 2001 року будучи непрацездатною перебувала на утриманні ОСОБА_2 , отримувала від нього постійну систематичну матеріальну допомогу, яка була для неї основним джерелом доходу до ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 протягом шести місяців вона, як спадкоємиця за законом, прийняла спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, але через відсутність належних підтверджуючих документів перебування на утриманні спадкодавця не може отримати свідоцтво про право на спадщину.

Посилаючись на зазначені обставини, заявниця просила встановити факт її перебування на утриманні ОСОБА_2 з весни 2000 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також встановити факт прийняття нею спадщини після його смерті.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 23 березня 2023 року заяву задоволено.

Встановлено факт знаходження ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 з весни 2000 року по день його смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено факт фактичного прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 з 2000 року по 23.09.2007 перебувала на утриманні ОСОБА_2 як непрацездатна, отримувала від нього постійну систематичну матеріальну допомогу, що була для неї основним джерелом доходу, проживала спільно з ним, тобто заявниця прийняла спадщину, як єдиний спадкоємець за законом, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, іншого порядку встановлення даних фактів законом не передбачено, то заявлені вимоги підлягають до задоволення повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Погребищенської міської ради, 26.10.2023 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що під час ухвалення рішення судом неправильно та неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, унаслідок чого ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення, яке просить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 26.10.2023 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Войтко Ю. Б., Копаничук С. Г., Панасюк О. С.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року поновлено Немирівській окружній прокуратурі Вінницької області строк на апеляційне оскарження рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 23 березня 2021 року, відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ухвали Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2023 року вказану справу призначено до розгляду 21 листопада 2023 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів поданої скарги керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області вказує на те, що існування такого незаконного рішення спричиняє шкоду інтересам держави. Вивченням матеріалів цивільної справи встановлено, що ОСОБА_1 жодних доказів факту перебування її на утриманні ОСОБА_2 , а саме документів, актів, листів ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні, суду не надано. Рішення суду ґрунтоване на показах свідків, якими достеменно не підтверджено факт знаходження ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 . Крім того, відповідно до отриманої інформації Погребищенської міської ради від 23.10.2023 № 02-21/3033 згідно погосподарської книги Андрушівської сільської ради № 6 на 2001 - 2005 роки ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що суперечить висновку суду про проживання ОСОБА_1 з ним з 2000 року. Також в силу положень статей 1264, 1265 ЦК України у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_1 не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, а також що вона проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Згідно з вищевказаною інформацією Погребищенської міської ради ОСОБА_2 проживав з іншою особою ( ОСОБА_3 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому ОСОБА_1 не могла проживати з ним єдиною сім`єю і бути на його утриманні не менш як 5 років. Також відсутні докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним і постійним джерелом її існування. Звертає увагу, що характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Зауважує, що у даному випадку у справі № 143/1152/20 наявний спір про право, оскільки ОСОБА_1 , як вбачається із її заяви, претендує на земельну ділянку частку (пай), яка належала ОСОБА_2 та на даний час перебуває згідно з рішенням Погребищенського районного суду від 30.03.2017 в справі № 143/357/17 у комунальній власності як відумерла спадщина (кадастровий номер ділянки 0523480600:04:002:0043). Також свідченням наявності спору про право є те, що ОСОБА_1 на даний час у Вінницькому апеляційному суді оскаржує рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 30.03.2017 у справі № 143/357/17 про визнання земельної частки (паю) ОСОБА_2 відумерлою спадщиною.

Крім того, судом першої інстанції, у порушення вимог процесуального законодавства, не вирішено питання щодо складу осіб, які мають право брати участь у розгляді справи, і цей недолік не може бути виправлений під час перегляду рішення у суді апеляційної інстанції. До участі у справі не залучено відповідний орган місцевого самоврядування - Погребищенську міську раду, як правонаступника Андрушівської сільської ради, оскільки остання як відповідний орган місцевого самоврядування втратила свої повноваження з 27.11.2020.

Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив.

У судовому засіданні прокурор Гупяк О. В. апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав, а також надала відповідні пояснення.

Представник Погребищенської міської ради направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги апеляційної скарги підтримує.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, заяв чи клопотань не надсилали.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , копією паспорта ОСОБА_1 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , державним актом на право власності на земельну ділянку, довідками виконавчого комітету Андрушівської сільської ради №94, №95 від 08.02.2008 та довідкою виданою лікарем загальної практики сімейної медицини Черв`яковою С. А. , беззаперечно доведено, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_2 з 2000 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого прийняла спадщину за законом, оскільки постійно до дня смерті проживала разом з ним.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до вимог статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним критеріям.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (частини перша третя статті 294 ЦПК України).

Так, заявниками у вказаній категорії справ можуть бути будь-які заінтересовані особи, або особи, визначені законом.

Предметом доказування є:

мета встановлення факту знаходження особи на утриманні;

відсутність можливості встановити факт знаходження особи на утриманні через відповідні організації, органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку);

встановлення факту отримання особою постійної допомоги від померлого, якщо ця допомога була основним джерелом існування;

наявність заробітної плати, стипендії, пенсії у заявника і її співвідношення з доходами особи, якій надається допомога;

непрацездатність заявника.

Такими доказами є:

докази, які підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні);

докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним ї постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, листи та інші документи, які свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника);

довідка житлово-експлуатаційної організації або сільської Ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, але йому у цьому відмовлено (через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні);

документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім`ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення та ін.), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для призначення пенсії;

документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною персоною, не був членом сім`ї спадкодавця, але перебував на утриманні спадкодавця не менш як п`ять років та одержував від спадкодавця матеріальну допомогу, що була для нього єдиним джерелом засобів для існування(копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для оформлення права на спадщину;

копія свідоцтва про смерть годувальника чи повідомлення військкомату;

покази свідків (ЦПК України).

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України установлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення» роз`яснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяви про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним не менше одного року.

За змістом цих норм процесуального права та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у разі звернення особи із заявою про встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення спадщини, суд повинен перевірити докази, надані заявником на підтвердження цього факту, а в разі їх недостатності зібрати додаткові докази.

Так, в матеріалах справи містяться копії довідок виконавчого комітету Андрушівської сільської ради №94, №95 від 08.02.2008, з яких вбачається, що ОСОБА_2 дійсно був прописаний і проживав в АДРЕСА_1 і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його поховання здійснила ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5).

З довідки, виданої лікарем загальної практики сімейної медицини Черв`яковою С. А., без зазначення її дати, слідує, що заявниця ОСОБА_1 хворіє з 2003 року, діагноз: радикулопатія, остеохондроз розповсюджений з вираженим корінцевим синдромом, порушенням функції ходи. Періодично проходить стаціонарне лікування, постійно амбулаторне лікування. Потребує оперативного лікування з приводу хвороби хребта (а.с.17).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 жодних доказів факту перебування її на утриманні ОСОБА_2 , а саме документів, актів, листів ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявниці на утриманні, суду не надано.

Рішення місцевого суду ґрунтується на показах свідків, якими достеменно не підтверджено факт знаходження ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до отриманої інформації Погребищенської міської ради від 23.10.2023 № 02-21/3033, вбачається, що згідно з погосподарською книгою Андрушівської сільської ради № 6 на 2001 - 2005 роки ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що суперечить висновку суду про проживання ОСОБА_1 з ним з 2000 року.

Відповідно до положень статей 1264, 1265 ЦК України у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_1 не менш як п`ять років одержувала від ОСОБА_2 матеріальну допомогу, а також що вона проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з вищевказаною інформацією Погребищенської міської ради ОСОБА_2 проживав з іншою особою ( ОСОБА_3 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому ОСОБА_1 не могла проживати з ним однією сім`єю і бути на його утриманні не менш як 5 років.

У матеріалах справи також відсутні докази, які встановлюють, що надані заявниці матеріальні засоби є основним і постійним джерелом її існування.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 592/17552/18 наголосив «що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Також Верховний Суд зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім 'ї. Основне значення допомоги слід засовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання».

Згідно з інформацією Погребищенської міської ради від 18.10.2023 №02-21/2990, фактів звернення ОСОБА_1 до міської ради з метою отримання довідки для підтвердження факту перебування її на утриманні ОСОБА_2 не встановлені, у судовій справі лише містяться довідки виконавчого комітету Андрушівської сільської ради №94, яка видана ОСОБА_5 про те, що вона похоронила ОСОБА_2 та довідка № 95 від 08.02.2008 про те, що ОСОБА_2 проживав в АДРЕСА_1.

Крім того, заявницею ОСОБА_1 суду не надано жодних доказів встановлення її непрацездатності.

Так, відповідно до Порядку видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність затвердженого Інструкцією про порядок видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 р. за N 1005/6196, статті 69 Основ законодавства України про охорону здоров`я, Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи, який встановлюється Кабінетом Міністрів України постановою від 4 квітня 1994 р. N 221, доказами, які підтверджують факт непрацездатності, є пенсійне посвідчення, висновки медико-соціальної експертизи, чи будь-які інші документи, що можуть підтвердити факт інвалідності та інші письмові докази.

Отже наявна у справі довідка, видана лікарем загальної практики та сімейної медицини Черв`яковою С. А. про те, що ОСОБА_1 хворіє та потребує оперативного лікування, не є належним та допустимим доказом.

Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні, можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023 у справі N 214/1309/21 зазначив, що «при вирішенні питання юрисдикції цієї категорії справ, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду враховує такі мотиви.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Крім того, судом першої інстанції, у порушення вимог процесуального законодавства, не вирішено питання щодо складу осіб, які мають брати участь у розгляді справи, і цей недолік не може бути виправлений під час перегляду рішення у суді апеляційної інстанції.

До участі у справі не залучено відповідний орган місцевого самоврядування - Погребищенську міську раду.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» визначено, що Андрушівську територіальну громаду включено до складу Погребищенської територіальної громади з адміністративним центром в м. Погребище.

Відповідно до п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування» у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади); сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Перше пленарне засідання 1 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради як органу місцевого самоврядування сформованої територіальної громади відбулось 27.11.2020.

З огляду на викладене, Андрушівська сільська рада як відповідний орган місцевого самоврядування втратила свої повноваження з 27.11.2020.

Відповідно до рішення Погребищенської міської ради, прийнятого на 2 сесії 8 скликання, від 15.12.2020 за № 16 «Про початок реорганізації Андрушівської сільської ради шляхом приєднання до Погребищенської міської ради», розпочато процедуру реорганізації сільської ради.

Відтак на час розгляду справи судом та винесення рішення у справі за заявою ОСОБА_1 , повноваження відповідного органу місцевого самоврядування - Андрушівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області були припинені. Правонаступником вказаної сільської ради є Погребищенська міська рада, яку до участі у справі як заінтересовану особу не залучено.

Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 28.11.2020 у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.02.2021 за результатами розгляду справи № 132/3210/19.

Верховний Суд України в постанові Пленуму № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення в цивільній справі» роз`яснив, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Таким чином, у справі визначено неналежну заінтересовану особу. При цьому, таке порушення норм процесуального права не може бути усунуто під час перегляду рішення в апеляційній інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

З огляду на указане, внаслідок неправильного та неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про можливість задоволення заяви ОСОБА_1 .

Безпідставне встановлення факту перебування на утриманні особи та факту прийняття спадщини після смерті особи, порушує вимоги чинного законодавства щодо порядку отримання у власність земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності. Крім того, порушує інтереси територіальної громади, оскільки в подальшому може призвести до виникнення обов`язку щодо надання спірної земельної ділянки із земель комунальної власності, за відсутності права у особи на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Отже доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим в розумінні статті 263 ЦПК України, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені заявлених вимог.

Щодо судових витрат

Відповідно до положень частини тринадцятої статті 141, підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 268,10 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Погребищенської міської ради - задовольнити.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 23 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Андрушівська сільська рада Погребищенського району Вінницької області про встановлення факту знаходження на утриманні та факту прийняття спадщини - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (проживаючої по АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909909, розрахунковий рахунок: НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн 10 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 листопада 2023 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: C. Г. Копаничук

О. С. Панасюк