Ухвала

від 22.11.2023 по справі 522/17087/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

22.11.2023

Справа №522/17087/23

Провадження № 1-кп/522/2778/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі питання щодо призначення до судового розгляду кримінального провадження №42023160000000072 від 16.02.2023 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яськи Біляївський р-н Одеська обл., українця за національністю, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів не судимого, на момент вчинення злочину обіймаючого посаду інспектора сектору протидії домашньому насильству ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні№42023160000000072 від 16.02.2023 року, відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В підготовчому судовому засіданні судом поставлено питання про можливість призначення обвинувального акту у кримінальному провадженні до судового розгляду.

Прокурор наполягав на призначенні обвинувального акту у кримінальному провадженні до судового розгляду.

Обвинувачений тайого захисник проти призначення обвинувального акту у кримінальному провадженні до судового розгляду заперечували.

Під час підготовчого судового засідання адвокат звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта. В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначила, що в обвинувальному акті є наявність ознак «провокації» відносно ОСОБА_3 та не викладення вказаних обставини у обвинувальному акті; відсутності у обвинувальному акті відомостей, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_3 кваліфікуючих ознак ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та викладення відомостей, що особа відповідає критеріям, визначеним у примітки до ст. 369-2 КК; відсутності у обвинувальному акті відомостей, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_3 кваліфікуючих ознак ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: поєднане з вимаганням такої вигоди; відсутність предмету кримінального правопорушення - грошових коштів та розбіжностей у викладені обставин про суму вимагання, помітки купюр та отриманих грошових коштів (10 000, 3 500, 4 000 грн.)

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, а тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Вислухавши сторони, ознайомившись з обвинувальним актом, суд прийшов до висновку що в задоволенні клопотання адвоката слід відмовити, обвинувальний акт - призначити до судового розгляду.

Як вважає суд, обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Обставини, на які посилається захисник як підстави повернення обвинувального акта, на думку суд, підлягають ретельному з`ясуванню та дослідженню в ході судового розгляду, і ніяким чином не свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України.

Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.

Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

За таких обставин суд вважає, що існують достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 було заявлено клопотання про часткове скасування арешту майна, яке було вилучено 05.07.2023 року в ході обшуку автомобіля Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: мобільний телефон IPhone 12 Pro Max IMEI: НОМЕР_2 IME12: НОМЕР_3 зі встановленою сім-картою мобільного оператора Київстар з номером телефону НОМЕР_4 , який поміщено та упаковано в сейф-пакет В2009163, на який накладено арешт ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11.07.23 по справі 947/20232/23.

В обгрунтування поданого клопотання захисник зазначила, що на теперішній час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна, який накладено у ході досудового розлідування (ст. 174 КПК України). Вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_3 , останнім надано доступ правоохоронним органам до інформації у своєму телефоні ще на досудовому розслідуванні. На першочерговому етапі досудового розслідування може і мала необхідність в перевірці змісту інформації у мобільному телефоні. Проте на теперішній час (з урахуванням, що в телефоні не знайдено жодної інформації) відпала необхідність в арешті. В обгрунтування арешту 11.07.23 надана постанова від 05.07.23 про визнання речовим доказом, і мотивація що нібито він може бути використаний як доказ у справі. Посилання сторони обвинувачення на ст. 98 КПК України обмежилось загальними фразами без вказання конкретних підстав та обґрунтувань чому саме ці предмети є або можуть бути речовими доказами.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечував проти скасування арешту з майна.

Вислухавши сторони, ознайомившись з обвинувальним актом, суд прийшов до висновку що в задоволенні клопотання адвоката слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 369-2 КК України прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Тобто санкція статті, яка інкримінується обвинуваченому ОСОБА_3 передбачає конфіскацію майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що вилучене майно має значення речового доказу у кримінальному провадженні, яке може містить в собі інформацію, яка є важливою для повного всебічного з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, а скасування його арешту, може призвести до втрати доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання захисників, не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що захисником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а також те, що в подальшому у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, відпала потреба.

Керуючись ст.ст. 170-174, 291, 314-316, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту - відмовити.

Обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023160000000072 від 16.02.2023 року, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, призначити до судового розгляду на 10 год. 10 хв. 27.11.2023 р., в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси, за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника.

У задоволенні клопотання захисника про часткове скасування і повернення майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: