Постанова

від 10.10.2023 по справі 504/4308/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4977/23

Справа № 504/4308/21

Головуючий у першій інстанції Добров П.В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гуденка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Гришко Сергій Олександрович,

на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 січня 2023 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію,

встановив:

В листопаді 2021 року ТОВ «Тепло та Сервіс» звернулось до суду з вказаним вище позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 173 562,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 31 488,21 грн. та 3% річних у розмірі 11 596,25 грн., а також понесені судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Тепло та Сервіс» здійснює діяльність з виробництва та централізованого постачання теплової енергії до житлових будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Відповідачу на праві власності належить приміщення АДРЕСА_3 . Внаслідок несплати відповідачем за спожиту теплову енергію утворилась заборгованість перед ТОВ «Тепло та сервіс», що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 січня 2023 року позов ТОВ «Тепло та Сервіс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Тепло та Сервіс» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 173 562,61 грн, інфляційні втрати у розмірі 31 488,21 грн та 3% річних у розмірі 11 596,25 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник-адвокат Гришко С.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 січня 2023 року скасувати та відмовити у задоволені позову ТОВ «Тепло та Сервіс».

За доводами апеляційної скарги, судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги викладені у відповіді на відзив на позовну заяву доводи позивача, оскільки така була подана суду із порушенням, визначених ЦПК України строків, за відсутності обґрунтування поважності причин їх пропуску. Разом з цим, суд, попри звернення відповідача 13 жовтня 2022 року із клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому часу для підготовки заперечень, не оголосив перерву у підготовчому засіданні, а 20 січня 2023 року розглянув справу по суті. Окрім того, скаржник зауважує, що попри зазначення стороною відповідача у поданих до суду заявах адреси електронної пошти, повідомлення про виклик у судові засідання не направлялись на адресу відповідача. Представник скаржника також зазначив, що ОСОБА_1 теплову енергію від позивача не отримував, приміщення не містить елементів водяного нагріву (батарей) та не використовується за призначенням через відключення від електроживлення, в приміщенні встановлений прилад обліку теплової енергії, покази якого з моменту встановлення є незмінними.

У відзиві на апеляційну скаргу подану відповідачем, ТОВ «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» посилаючись на необґрунтованість доводів скарги відповідача та законність оскаржуваного рішення суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення скаржниката йогопредставника задоводами апеляційноїскарги,пояснення представникапозивача,який заперечувавпроти задоволення апеляційноїскарги,перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає вказаним нормам, виходячи з такого.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 самовільно, без законних на те підстав, здійснив відключення належного йому приміщення від мереж централізованого опалення, в той час як ТОВ «Тепло та сервіс» фактично надавало послуги з теплопостачання у будинок, де знаходиться приміщення відповідача. При цьому відповідач не оплачував цю послугу, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.

Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються статтею 714 ЦК України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

До житлово-комунальних послуг законодавство відносить комунальні послуги: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо (стаття 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Опалення - це підтримка в закритому приміщенні температури, що нормується й необхідне для нормальної життєдіяльності людини, ведення технологічних процесів і інших цілей й має важливе значення для запобігання відволоженню, промерзанню, викривлення будівельних конструкцій.

Центральне опалення - послуга, яка передбачає подачу теплової енергії до кожної квартири для забезпечення опалення приміщень.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Частиною третьою статті 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено основні обов`язки споживача теплової енергії, зокрема своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно зі статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача сплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, та укладення договору передбачений статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

За змістом статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Законодавством не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідача від оплати за фактично надані послуги.

Верховний Суд України, розглядаючи справу № 6-2951цс15 (постанова від 20.04.2016 року) зазначив, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору по надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду від 21 квітня 2020 року у справі №910/7968/19.

Отже відсутність договору, як підстава на безоплатне користування фактично спожитими послугами, не передбачена.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил № 630, які діяли до 02 лютого 2022 року споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Пунктом 26 Правил № 630 передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок), по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Тобто єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26 липня 2019 року № 169 затверджено новий Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Цим Порядком передбачено, що рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від централізованого опалення приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.

Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Рішення власника (співвласників) будівлі, в тому числі житлового будинку, про відключення від централізованого опалення приймається відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від централізованого опалення. Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від централізованого опалення.

Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.

Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від централізованого опалення передається на розгляд Комісії.

Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів.

Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові.

Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від централізованого опалення, з урахуванням рекомендацій Комісії.

Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від централізованого опалення, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно з пунктом 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири С свідчить про надання послуг теплопостачальною компанією. Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15.

Так, як убачається з матеріалів справи відповідно до договору оренди обладнання №03/08/17 від 03 серпня 2017 року ТОВ «МІЛАН-С» передав, а ТОВ «Тепло та Сервіс» прийняв в строкове платне користування три газових котла та будівлю котельні за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 247,6 кв.м., що належить орендодавцю на праві власності.

Наказом директора ТОВ «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» №8 від 13 вересня 2017 року затверджено тарифи в 2017-2018 опалювальному сезоні для будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області №323 від 11 грудня 2018 року встановлено тариф для ТОВ «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» на виробництво та постачання теплової енергії житловим комплексам: ЖК «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ» (вул. Генерала Бочарова, 44, 44А), ЖК «МЕЛОДІЯ» (вул. Генерала Бочарова, 44/6), ЖК «ECO SOLARIS», ЖК «SMART» на теплову енергію.

Відповідно до довідки ОК «Житлово експлуатаційний кооператив «Добробут сервіс» з 01 листопада 2017 року надання послуг з постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Тепло та Сервіс».

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 12 листопада 2021 року, ОСОБА_1 є власником приміщення АДРЕСА_3 .

Як убачається з платіжних квитанцій, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 на якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на квітень 2021 року має заборгованість за оплату спожитої теплової енергії у розмірі 173 562,61 грн.

21 травня 2021 року позивач направив претензію на адресу відповідача щодо погашення суми заборгованості.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне прийняття судом першої інстанції відповіді на відзив на позовну заяву, поданого із пропуском визначеного судом строку, апеляційний суд зауважує про таке.

Відповідно до ч.4 ст. 179 ЦПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

З ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2021 року убачається, що відкриваючи провадження у справі суд першої інстанції визначив, що позивач має право підготувати та направити сторонам та суду відповідь на відзив на позовну заяву не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

З опису вкладення у цінний лист та поштової накладної за номером 6502903504487 , долученої до відзиву на позовну заяву убачається, що цей відзив був направлений відповідачем позивачу 11 лютого 2022 року.

Разом з тим, перевіркою інформації щодо руху відправлення на офіційному сайті АТ «Укрпошта» встановлено, що дані про відправлення за номером 6502903504487 не зареєстровані в системі, відтак встановити час та взагалі факт отримання позивачем такого відправлення з документів, що містяться в матеріалах справи не можливо.

Враховуючи неможливість встановлення дати із якої ч.4 ст. 179 ЦПК України пов`язує відрахування строку на подання відповіді на відзив, апеляційний суд вважає безпідставним твердження скаржника про порушення позивачем строку, визначеного ЦПК України та ухвалою суду першої інстанції.

Щодо посилань скаржника про обов`язок суду першої інстанції оголосити перерву у судовому засідання у випадку подання стороною у справі заяви про відкладення розгляду справи, у зв`язку із потребою у додатковому часі для складання заяви по суті справи, апеляційний суд констатує, що норми ЦПК України не мітять відповідних приписів.

Разом з тим, відповідно до ч.1-5 ст. 127 ЦПК України передбачено процесуальні механізми поновлення та продовження судом процесуального строку. Строк поновлюється судом за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення, про що постановляється ухвала, разом з тим, обов`язковою умовою прийняття судом рішення про поновлення такого строку є вчинення учасником справи процесуальної дії (подання заяви, скарги, документа тощо), щодо якої пропущено строк.

Вказана норма також передбачає можливість продовження такого строку, як за заявою учасника справи, так і за власної ініціативи суду.

Колегія суддів зауважує, що у клопотанні від 13 жовтня 2022 року відповідач не порушував питання щодо продовження йому строку для підготовки заперечень на відповідь на відзив, а лише заявив клопотання про відкладення судового розгляду.

Разом з тим, із довідки складеної секретарем судового засідання убачаться, що 17 жовтня 2023 року відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи був відкладений на 31 березня 2023 року, втім також не відбувся з тих же причин та знову відкладений на 20 січня 2023 року, у якому справа була розглянута по суті позовних вимог.

Відтак, апеляційний суд констатує, що принаймні з часу звернення відповідача до суду із клопотанням про відкладення та до розгляду справи по суті ОСОБА_1 мав більше трьох місяців для підготовки та направлення сторонам та суду заперечень на відзив на позов, однак такий суду так і не направив, як і не звернувся із клопотанням про продовження йому строку для складання таких заперечень.

Враховуючи викладене, а також факт подання відповідачем відзиву на позовну заяву, апеляційний суд вважає, що відповідач скористався передбаченими ст. 43 ЦПК України правами на власний розсуд.

Щодо посилань скаржника на неможливість своєчасної подачі суду першої інстанції заперечень на відповідь на відзив, у зв`язку із направлення адвокатом відповідача запиту, апеляційний суд зауважує, що відповідач такої інформації суду першої інстанції не повідомляв, як і не надавав доказів на її підтвердження. Надаючи ж апеляційному суду доказ направлення відповідного запити електронною поштою 17 жовтня 2022 року відповідач скаржник причин неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції не наводить.

Як безпідставні апеляційний суд відхиляє також і зауваження скаржника про не направлення йому судом першої інстанції повідомлення про виклик у судове засідання на зазначену у заявах по суті справи електрону пошту, звертаючи увагу на те, що адвокат Гришко С.О., який представляв інтереси ОСОБА_1 у суді першої інстанції та здійснює його представництво і у апеляційному суді, з 19 березня 2019 року є зареєстрованим користувачем Єдиної судової інформаційно-комунікаційній системи, отже мав доступу до матеріалів справи №504/4308/21 в підсистемі Електронний суд у власному Електронному Кабінеті, а зокрема і до інформації про дату та час призначення справи до судового розгляду. Факт отримання представником відповідача інформації про дати призначення у справі судового розгляду з підсистеми Електронний суд підтверджує також зазначення ним наступної дати судового засіданні у клопотання про відкладення слухання справи .

Інші доводи апеляційної скарги відповідача за своїм змістом та суттю загалом є запереченнями на позовну заяву ТОВ «Тепло та Сервіс» викладеними у відзиві, які розглянуті судом першої інстанції, та зводяться до суб`єктивного тлумачення норм права, та незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, також фактично зводяться до переоцінки доказів наданої судом першої інстанції без посилення на обставини, які не були враховані судом під час вирішення цієї справи.

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бюрг та інші проти Франції" (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гору проти Греції" N 2) [ВП], § 41" (Gorou v. Greece no.2).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (SeryavinandOthers v. Ukraine) від 10.02.2010 року, заява №4909/04).

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Тепло та Сервіс» з підстав, наведених у змісті оскаржуваного рішення.

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення судом справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, з мотивів наведених у скарзі.

У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Гришко Сергій Олександрович, залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2023 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.А. Коновалова

В.В. Кострицький