Ухвала

від 28.12.2023 по справі 504/4308/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 504/4308/21

провадження № 61-18300ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гришко Сергій Олександрович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло та Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Улистопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепло та Сервіс» (далі - ТОВ «Тепло та Сервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 173 562,61 грн, інфляційні втрати у розмірі 31 488,21 грн та 3% річних у розмірі 11 596,25 грн, а також понесені судові витрати.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 січня 2023 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Тепло та Сервіс» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 173 562,61 грн, інфляційні втрати у розмірі 31 488,21 грн та 3% річних у розмірі 11 596,25 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

22 грудня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гришка С. О. через систему «Електронний Суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року в указаній справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684, 00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Загальна ціна позову в цій справі становить 216 647,07 грн (173 562,61 + 31 488,21 + 11 596,25), що станом на 01 січня 2023 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства, заявницею не наведено.

Касаційна скарга також містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання в касаційній скарзі на те, що відповідач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, не підтверджують наявність таких випадків у відповідності до положень підпункту «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Заявником не зазначено, в якій саме справі, що перебуває на розгляді в судах, вона позбавлена можливості спростувати обставини, а також в чому полягає така неможливість. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. Тому наведені доводи не обґрунтовані.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

З цього вбачається, що касаційний перегляд судових рішень є екстраординарним, тобто таким, що не відбувається у кожній справі.

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № Я (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], § 230, № 36760/06, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), §37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), §32, від 02 листопада 2006 року, № 29182/03, «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) §29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).

Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справах «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; «Козліца проти Хорватії», § 33; «Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №2611/07 та §54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07, «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), §48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 274, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гришко Сергій Олександрович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло та Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов