Рішення

від 23.11.2023 по справі 120/11561/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 листопада 2023 р. Справа № 120/11561/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036 )

до: Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" (вул. Гранітна, 15, с. Губник, Вінницька обл., 24324)

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 69 344 грн. 66 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 69 344, 66 грн., яка складається зі сплати податку на додану вартість в сумі 63 295, 85 грн. (основний платіж - 0 грн., штрафні санкції - 62 893, 25 грн., пеня - 402, 60 грн.); надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти в сумі 11 грн. (основний платіж - 0 грн., штрафні санкції - 11 грн., пеня - 0 грн.); рентної плати за спеціальне використання води в сумі 6 037, 81 грн. (основний платіж - грн., штрафні санкції - 6 037, 81 грн., пеня - 0 грн.) Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати донарахованих позивачем сум грошового зобов`язання. З огляду на те, що наявна заборгованість відповідачем погашена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.08.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.08.2023 року за вх.№50507/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач вказує, що він перебуває в стані припинення відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 26.05.2021 року №1853/5 «Про припинення державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)» шляхом ліквідації та ніякої виробничої діяльності не здійснює. Відповідач зауважує, що кредиторам було повідомлено про прийняття рішення щодо ліквідації та визначено їм строк до 28.07.2021 року для пред`явлення вимог. Вимоги кредиторів, заявлені після спливу строку їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, заявлених вчасно. Відповідач наголошує, що майно належить йому на праві оперативного управління або повного господарського управління і не може бути об`єктом застави. Щодо рентної плати за спеціальне використання води, то відповідач зазначає, що виробничі об`єкти, які здійснювали забір та передачу води, а також водовідведення були передані з балансу підприємства на баланс державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)» з другого кварталу 2021 року. З огляду на викладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

28.08.2023 року за вх.№51088/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Так, позивач вказує, що припинення юридичної особи не є підставою для припинення податкового обов`язку такої особи, а відповідальною особою за погашення податкового боргу є відповідна ліквідаційна комісія. Стосовно заборгованості з рентної плати за спеціальне використання води, то позивач звертає увагу, що така заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, податковим повідомленням-рішенням №0109110407 від 26.12.2022 року. Вказане податкове повідомлення рішення надсилалось відповідачу та не було оскаржено ним в адміністративному чи судовому порядку, а тому набуло статусу узгодженого.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 69 344, 66 грн., яка складається зі сплати податку на додану вартість в сумі 63 295, 85 грн. (основний платіж - 0 грн., штрафні санкції - 62 893, 25 грн., пеня - 402, 60 грн.); надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти в сумі 11 грн. (основний платіж - 0 грн., штрафні санкції - 11 грн., пеня - 0 грн.); рентної плати за спеціальне використання води в сумі 6 037, 81 грн. (основний платіж - грн., штрафні санкції - 6 037, 81 грн., пеня - 0 грн.)

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 26.05.2021 року №1853/5 Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)» припинено шляхом ліквідації.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач з 27.05.2021 року перебуває в стані припинення.

Водночас, позивачем 28.09.2022 року винесено податкове повідомлення-рішення №00/6535/04-07 щодо сплати штрафу в розмірі 62 893, 25 грн. (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яке отримано головою ліквідаційної комісії відповідача.

26.12.2022 року позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0109580407 щодо сплати штрафу в розмірі 14, 23 грн. (надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти) та №0109110407 щодо сплати штрафу в розмірі 6 037, 81 грн. (рентна плата за спецвикористання води).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, доказів їх оскарження не надано.

Також позивачем 22.02.2013 року було сформовано податкову вимогу №41-02 на суму 12 552, 89 грн., яка отримана відповідачем, доказів її оскарження не надано.

Наявність у відповідача податкового боргу підтверджується витягом з облікової картки платника податків, відповідною довідкою станом на 26.07.2023 року, податковими повідомлення-рішеннями від 28.09.2022 рок та від 26.12.2022 року.

У добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не сплатив, відповідно позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

П. 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з положеннями пп. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Водночас ст. 97 ПК України регламентовано порядок погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством.

Згідно п. 97.1 ст.97 ПК України під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 97.2 ст. 97 ПК України у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов`язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Положеннями п. 97.3 ст.97 ПК України передбачено, що у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов`язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв`язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов`язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов`язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

Пп. 97.4.1 п. 97.4 ст. 97 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу стосовно платника податків, який ліквідується, - ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що у разі ліквідації юридичної особи, особою, відповідальною за погашення податкового боргу, є ліквідаційна комісія і таке погашення відбувається у визначеній законом черговості.

Загальні підстави, порядок ліквідації юридичної особи та порядок задоволення вимог кредиторів визначений нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами

Ст. 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 112 ЦК України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, саме після погашення вимог кредиторів першої та другої черги, можуть бути задоволені вимоги позивача про відшкодування заборгованості перед бюджетом зі сплати податків та зборів.

Норми ст. 97 ПК України є спеціальними нормами, які встановлюють особливості погашення податкового боргу у разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством.

Отже, погашення податкового боргу з особливостями, встановленими спеціальною нормою - статтею 97 ПК України, нерозривно пов`язане із прийняттям платником податків рішення про ліквідацію, не пов`язану з банкрутством.

Аналогічну правову позицію щодо застосування ст. 97 ПК України у взаємозв`язку з приписами ст.112 ЦК України у випадку стягнення податкового боргу з особи, яка знаходиться у стані припинення, було висловлено Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 року у справі №826/9711/17.

Суд також зауважує, що стягнення коштів з банківського рахунку, на якому акумулюються кошти підприємства, що ліквідується, призводить до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст.112 ЦК України, що, в свою чергу, порушує приписи ст. 97 ПК України, оскільки стягнення коштів з банківських рахунків відбувається негайно після направлення податковим органом до банківської установи платіжної вимоги, без дотримання порядку черговості задоволення кредиторських вимог.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №822/2730/16.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 69 344 грн. 66 коп.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 26.05.2021 року №1853/5 Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)» припинено шляхом ліквідації.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач з 27.05.2021 року перебуває в стані припинення.

Відтак, відповідач як станом на дату виникнення податкового боргу, так і станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, перебуває у стані припинення.

Отже, оскільки в даному випадку, прийнято рішення про ліквідацію відповідача-платника податків, що не пов`язана з банкрутством, а тому майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України, зокрема, ЦК України.

Оскільки вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів) задовольняються у третю чергу, а позивачем не надано доказів задоволення вимог кредиторів Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" , що відносяться до першої та другої черги, суд доходить висновку, що підстави для стягнення податкового боргу вказаного підприємства відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, та ст. 2, 6, 9, 19, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№39)" про стягнення податкового боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ ВП 44069150 )

Відповідач: ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України" (№39) (вул. Гранітна, 15, с. Губник, Вінницька обл., 24324, 08679586)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 23.11.2023 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна