Рішення

від 17.11.2023 по справі 160/20980/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 рокуСправа №160/20980/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Позивача: Управління-служби у справах дітей Соборної адміністрації Дніпровської міської ради до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, треті особи-1,2,3,4 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2023р. через систему "Електронний суд" Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Управління-служби у справах дітей Соборної адміністрації Дніпровської міської ради звернувся з адміністративним позовом до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та, з урахуванням виправленого адміністративного позову від 07.09.2023р., просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати випускникам навчальних закладів дітям - сиротам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дітям, позбавленим батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити випускникам навчальних закладів загальної середньої освіти сиротам - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дітям, позбавленим батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, кожному;

- стягнути з відповідача понесені Дніпропетровською обласною прокуратурою судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за інформацією відповідача прокуратурою було встановлено, що у 2022р. загальноосвітні навчальні заклади Соборного району міста Дніпра закінчили 4 випускники із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебували на повному державному утриманні, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , проте, одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів наведеним дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування відповідачем не була виплачена на порушення вимог ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ та є підставою для заявлення даних позовних вимог. В обґрунтування порушення інтересів держави та підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, позивач зазначає, що служба у справах дітей здійснює координацію діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності, розташованих на території відповідної ради, у вирішенні питань захисту дітей; розроблення і здійснення заходів, спрямованих на поліпшення становища і соціального захисту дітей, забезпечення прав, свобод і законних інтересів дітей, усунення причин, що породжують ці явища, а також здійснення контролю за виконанням цих заходів та законодавства щодо соціального захисту дітей, проте, позивач делегованих державою функцій не виконав належним чином, а саме: із заявами до суду в інтересах указаної вище категорії дітей про нарахування та виплату сум одноразової допомоги не звернувся, що, на думку прокурора, вказує на неналежний захист інтересів держави у цій сфері, а також порушених прав таких дітей. При цьому, прокурор вказує на те, що відповідно до п.п. 1.1-1.4 Положення про управління освіти департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, затвердженого наказом директора департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 19.03.2020 р. №60, управління освіти департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради є структурним підрозділом департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі - управління освіти). Управління освіти не має статусу юридичної особи, функціонує у складі департаменту, підзвітне та підконтрольне останньому. Серед функцій департаменту пунктом 4.1.3 Положення передбачено можливість підготовки департаментом пропозицій до проекту бюджету Дніпровської міської територіальної громади щодо фінансування програм розвитку; пунктом 4.1.19 передбачено здійснення організаційних заходів щодо забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я і захисту прав працівників та учнів (вихованців) підприємств, установ, закладів, отже, обов`язок щодо нарахування і виплати даній категорії дітей грошової допомоги покладено саме на Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради як розпорядника бюджетних коштів, так як управління освіти департаменту не є юридичною особою, то відповідачем у даних спірних правовідносинах є саме департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради. Оскільки захист інтересів держави шляхом поновлення прав дітей указаної категорії становить суспільний інтерес, є всі підстави для звернення з даним позовом саме прокурора в інтересах держави з урахуванням приписів ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», а також правової позиції, викладеній у постановах Верховного Суду, наведених у позові (а.с.104-125 том 1).

Ухвалою суду від 18.09.2023р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, залучено до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розгляд даної справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 17.10.2023р. відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, запропоновано відповідачеві протягом 15 календарних днів після отримання цієї ухвали надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України(а.с.209-210 том 1).

17.10.2023р. засобами поштового зв`язку, на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора посилаючись на те, що випускники навчальних закладів із числа дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; прокурором до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів того, що в розумінні вимог Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 р. № 2342-ІУ діти, які зазначені у позовній заяві, є випускниками закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що заклади, які зазначені у позовній заяві є закладами для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що зазначені діти мають безумовне право на отримання цієї грошової допомоги; чинним законодавством України обов`язок по нарахуванню та виплаті відповідної допомоги покладено на навчальні заклади у яких такі діти навчалися, а не на Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, приймаючи до уваги, що до Департаменту ані діти, ані керівники навчальних закладів не зверталися із заявами про виплату відповідної допомоги, станом на теперішній час Кабінетом Міністрів України не затверджено порядку одержання/виплати грошової допомоги, що передбачена частиною 7 ст. 8 Закону № 2342-ІУ, а чине законодавство не передбачає строків її виплати, відсутні правові підстави стверджувати, що Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради допущено протиправну бездіяльність (а.с.239-246 том 1).

Третіми особами письмових пояснень по суті позову станом на 17.11.2023р. суду не надано, докази направлення на адреси третіх осіб позову з додатками та ухвали про відкриття провадження наявні в матеріалах справи (а.с.199,202-208,222-232 том 1).

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, дана адміністративна справа вирішується 17.11.2023р., тобто, у межах строку, визначеного ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» витребувано та опрацьовано інформацію щодо стану додержання вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.25-67,128-170 том 1).

За наслідками проведених заходів Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра були встановлені факти неналежного виконання відповідачем вимог частини 7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005р. №2342-ІУ (далі Закон №2342-ІУ) щодо нарахування та виплати випускникам навчальних закладів у 2022 році з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, зокрема - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: невиплата одноразової грошової допомоги вказаним випускникам, а також не вжиття заходів щодо звернення до суду із заявами про виплату вказаної одноразової допомоги (а.с.25-26,39, 128-129,142, том 1).

Так, згідно інформації Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 02.03.2023р. №2/4-1 у 2022 році закінчили навчання у закладах загальної середньої освіти Дніпровської міської ради, розташованих на території Соборного району міста Дніпра, учні-випускники із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема, 4 випускники, а саме: 1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 4) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується змістом копії наведеного листа (а.с.25-31,128-134 том 1).

Факти того, що наведені особи набули статусу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування підтверджується і наявними у справі копіями рішень виконавчих комітетів Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради, Соборної районної у місті Дніпрі ради, Красногвардійської районної у Місті Дніпропетровську ради (а.с.92-95,195-198 том 1).

Також згідно інформації, яка надана Царичанською селищної радою (копія листа від 06.09.2022р. №1607/08-1), видно, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, продовжили своє навчання, а саме: ОСОБА_2 (вступила до професійного училища у місті Грайц (Німеччина), ОСОБА_3 (Київський політехнічний інститут), ОСОБА_1 (Київський політехнічний інститут), ОСОБА_4 (евакуювалась разом з піклувальником до Польщі) - (а.с.32-35,38,40-42,45,135-139, 141,143-145,148 том 1).

Відповідно до відомостей, які містяться у копії листа Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 02.03.2023р. №2/4-1, видно, що вказаним особам, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили у 2022р. навчання у загальноосвітніх середніх навчальних закладах нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, передбаченої ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ, відповідачем не здійснювалась (а.с.25-26,128-129 том 1).

Відтак, оскільки чинним законодавством України установлено обов`язок відповідача із виплати вказаній вище категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ, після закінчення навчального закладу, проте, такий обов`язок відповідачем не був виконаний, одноразова грошова допомоги наведеним випускникам не була виплачена, керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до суду в інтересах держави з відповідним позовом про визнання вищенаведеної бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно зістаттею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно достатті 52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначаютьсяЗаконом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342-IV(далі - Закон № 2342-IV).

Статтями3,4 Закону №2342-ІУ визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Частиною першоюстатті 8 Закону № 2342-IV встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Відповідно до частини другоїстатті 9 Закону № 2342-IV визначено, що витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Абзацом 16статті 1 Закону № 2342-IVпередбачено, що випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.

Частиною сьомоюстатті 8 Закону № 2342-IVвстановлено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

При цьому, частина сьомастатті 8 Закону № 2342-IVвстановлює обов`язок держави (у даному випадку обов`язок відповідача, якому делеговані повноваження держави) з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні, а відповідно, після закінчення навчання, такі випускники мають право на отримання одноразової грошової допомоги не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Крім того, сам факт випуску з навчального закладу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є підставою для виплати одноразової грошової допомоги таким випускникам в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленого законом.

Так, судом у ході розгляду даної справи було встановлено, що у 2022 році закінчили навчання у закладах загальної середньої освіти Дніпровської міської ради, розташованих на території Соборного району міста Дніпра, учні-випускники із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема, 4 випускники, а саме: 1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 4) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується змістом копії листа Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 02.03.2023р. №2/4-1 (а.с.25-31,128-134 том 1).

Отже, із аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства та встановлених судом обставин у цій справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наведені 4 випускники із числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, після випуску із навчальних закладів, мали право, а, відповідно, повинні були отримати одноразову грошову допомогу не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Разом з тим, відповідач свого обов`язку з виплати вказаним 4 випускникам одноразової грошової допомоги не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку не виконав, що підтверджено інформацією, наведеною у копії листа Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 02.03.2023р. №2/4-1 через неузгодженість положень ч.7 ст.8 Закону № 2342-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1999 року №226 (а.с.25-31,128-134 том 1).

Так, матеріальне забезпечення та зокрема, виплата грошової допомоги регламентуєтьсяпостановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»(далі - Постанова КМУ № 226).

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови КМУ № 226встановлено, що дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом.

Проте, відповідно до частини 2Прикінцевих положень Закону № 2342-IV, закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цимЗаконом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначенийЗаконом, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги, встановленої Постановою КМУ № 226.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 18 вересня 2018 року у справі № 493/407/16-а та від 03 жовтня 2019 року у справі №303/5849/16-а.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та враховуючи, що, оскільки норми Постанови КМУ №226 прийняті до набрання чинності Законом №2342-ІУ та не приведенні у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону №2342-ІУ, згідно якого одноразова грошова допомога підлягає виплаті вищенаведеним 4 випускникам у розмірі шести прожиткових мінімумів.

Також, у даних правовідносинах судом враховується і те, що відповідно достатті 1 Закону України «Про охорону дитинства»забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифікованоПостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний був виплатити вищенаведеним чотирьом випускникам навчальних закладів Соборного району міста Дніпра, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразову грошову допомогу у розмірі, встановленому саме ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ.

Наведене правова позиція також узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 26.05.2020р. у справі №303/5848/16-а, від 04.11.2020р. у справі №303/5842/16-а, які підлягають застосуванню адміністративним судом згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, відповідачем не було вжито жодних заходів з виплати вищевказаної одноразової грошової допомоги вищенаведеним випускникам у розмірі, встановленому ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка призвела до порушення прав і інтересів вищевказаних дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які підлягають відновленню у судовому порядку шляхом визнання вищенаведеної бездіяльності відповідача протиправною.

У відповідності до ч.1 та ч.4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено належними, достатніми і допустимими доказами правомірність і законність бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати вищенаведеним чотирьом випускникам навчальних закладів одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, з урахуванням аналізу вищенаведених чинних норм законодавства, які не спростовані відповідачем будь-якими іншими доказами.

При цьому, не можуть бути покладені в основу даного судового рішення аргументи відповідача, що не нарахування та невиплата одноразової грошової допомоги відбулася не через протиправну бездіяльність відповідача, а через, зокрема, неузгодженість та невідповідність законодавства України, оскільки, по-перше, як уже зазначалось вище, у разі неузгодженості норм чинного законодавства, які регулюють одні і ті ж правовідносини, підлягають застосуванню норми, які носять вищу юридичну силу, тобто, у даному випадку, норми ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ; по-друге, неузгодженість та невідповідність чинного законодавства не можуть бути підставою для порушення прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклуванню з боку держави, які у даному випадку, уособлює в собі відповідач з урахуванням приписів Конституції України та Конвенції про права дитини, які наведені вище.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати вищенаведеним чотирьом випускникам навчальних закладів одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів за критеріями, визначеними ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, суд приходить до висновку, що відповідач, при вчиненні вищенаведеної бездіяльності, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з порушенням вимог ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, допустивши вищенаведену бездіяльність, відповідач порушив права та інтереси позивача та вищенаведених дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківських прав, які підлягають захисту шляхом визнання наведеної бездіяльності протиправною в судовому порядку.

При цьому, слід зазначити, що захист прав дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування підлягає судом за позовом саме керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра з урахуванням повноважень, встановлених ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та вимог ст.131-1 Конституції України з урахуванням того, що судом встановлено, позивач належним чином не виконав своїх повноважень, не вжив заходів до захисту особистих і майнових прав даної категорії дітей, що свідчить про обґрунтованість підстав представництва інтересів таких дітей в суді саме прокурором.

Наведене правова позиція також викладена і у постанові Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, яка застосовується адміністративним судом у даних правовідносинах за ч.5 ст.242 КАС України.

Також, з урахуванням того, що судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати вищенаведеним чотирьом випускникам навчальних закладів одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.7 ст.8 Закону №2342-ІУ у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити випускникам навчальних закладів загальної середньої освіти сиротам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дітям, позбавленим батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, кожному, як похідні позовні вимоги та з урахуванням того, що ефективним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії згідно до повноважень суду, встановлених ст.245 КАС України та ст.13 Конвенції.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, за відсутності витрат позивача (прокурора), пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (понесення таких витрат позивачем суду не надано), судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Позивача: Управління-служби у справах дітей Соборної адміністрації Дніпровської міської ради до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, треті особи-1,2,3,4 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо не нарахування та невиплати випускникам навчальних закладів дітям - сиротам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дітям, позбавленим батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів.

Зобов`язати Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75; код ЄДРПОУ 40506248) нарахувати та виплатити випускникам навчальних закладів загальної середньої освіти сиротам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дітям, позбавленим батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, кожному.

Судові витрати по сплаті судового збору позивача (прокурора) з відповідача не стягуються у відповідності до вимог ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва