Рішення

від 23.11.2023 по справі 280/7759/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 листопада 2023 року Справа № 280/7759/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройтранс» (69120, м. Запоріжжя, вул. Богдана Завади, буд. 22, кв. 72)

доДержавної служби України безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8)

провизнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройтранс» (далі - позивач) до Державної служби України безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті Державною службою України з безпеки на транспорті Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області начальником Романенко А. Ю. (код 39816845) постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу: від 28.08.2023 № ПШ 009742 відповідно до акту від 27.07.2023 № АР 003876, якою на ТОВ «Спецстройтранс» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000,00 грн.; від 28.08.2023 № ПШ 009743, відповідно до акту від 27.07.2023 № АР 004191, якою на ТОВ «СПЕЦСТРОЙТРАНС» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000,00 грн.; від 28.08.2023 № ПШ 009744 відповідно до акту від 27.07.2023 № АР 004224, якою на ТОВ «Спецстройтранс» накладено адміністративне господарський штраф у розмірі 51 000,00 грн.

Крім того, просить суд витребувати докази та допитати свідків.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваних постанов, виданих відповідачем, до набрання законної сили рішення суду у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт відповідачем встановлено перевезення ТОВ «Спецстройтранс» вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, у зв`язку із чим винесено оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Однак, позивач із даними постановами не погоджується та зазначає, що зважування автомобілів не здійснювалось, а вага визначалася на підставі відомостей з товарно-транспортних накладних. Проте, на думку позивача, такі дані не можуть вважатися достовірними. Також, автомобільна дорога Кам`янське Світлогірське, індекс Т-04-30, є дорогою загального користування державного значення, а не дорогою місцевого значення, як зазначено в актах. Крім того, відповідач про розгляд справи його не повідомляв, чим позбавив позивача права бути присутнім на даному розгляді, подавати відповідні докази, висловити заперечення. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.09.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройтранс» про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 21.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/7759/23; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та про виклик та допит свідків відмовлено; зобов`язано відповідача надати до суду докази зважування транспортних засобів позивача під час проведення перевірки 27.07.2023 (довідки, акти), а також докази запрошення позивача на розгляд справ про порушення (за наявності).

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 06.10.2023 № 44013) посилається на те, що законодавством не передбачено обов`язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації. Зазначає, що згідно з п. 26 постанови Кабінету Міністрів України № 1567 відповідачем направлено позивачу запрошення від 16.08.2023 № 62466/26/24-23 на 28.08.2023 на розгляд справи про порушення транспортного законодавства, яке зафіксоване актами перевірки від 27.07.2023 № АР003876, від 27.07.2023 № АР004191, від 27.07.2023 № АР004224. Факт направлення запрошення підтверджується реєстром на відправлення рекомендованих листів зі штампом Укрпошти від 17.08.2023 та фіскальним чеком від 17.08.2023. Відповідно до п. 27 Порядку № 1567 справу про порушення розглянуто 28.08.2023 за наявними матеріалами. За результатом розгляду стосовно позивача винесено оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Таким чином, вважає оскаржувані постанови правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецстройтранс» (код ЄДРПОУ 41423550) зареєстроване в якості юридичної особи.

27.07.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акти № 003876, № 004224, № 004191.

Відповідно до висновків актів перевірки перевізник здійснював перевезення вантажу із перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків. Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

28.08.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті стосовно суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройтранс» винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 009742, № ПШ 009744, № ПШ 009743 за допущення перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків, відповідальність за що передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Кожною із вказаних постанов на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000,00 грн.

Не погодившись з даними постановами, ТОВ «Спецстройтранс» звернулося до суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: зокрема, фактичної маси, яка для двовісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом та трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісним бо трьохвісним напівпричепом складає 40 т. для доріг державного значення, 24 т. для доріг місцевого значення.

В силу пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок №1567; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок № 879; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням пункту 2 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. (п. 16 Порядку № 879).

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. (п. 20 Порядку № 879).

Учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством. (п. 37 Порядку № 879).

Відповідно до частини 14 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон №2344-III; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Укртрансбезпека та її територіальні органи наділені повноваженнями здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та наявності у перевізників, водіїв документів, передбачених законодавством.

В той же час, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Предметом спору у даній справі є правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм на 30 %.

Матеріалами справи, а саме актами проведення перевірки, актами про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів підтверджується, що позивачем дійсно 27.07.2023 здійснювалося перевезення вантажів з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм на 30 %, що установлено органом Укртрансбезпеки за результатами документального габаритно-вагового контролю. Відповідно до цих результатів вагові параметри транспортного засобу позивача перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дає підстави вважати ці транспортні засоби великоваговими.

При цьому, суд відхиляє покликання позивача на те, що зважування автомобілів не здійснювалось, а отже такі дані не можуть вважатися достовірними, оскільки в даному випадку здійснювався документальний габаритно-ваговий контроль, що дозволяється приписами Порядку № 879 і не свідчить про неправильне визначення загальної маси транспортного засобу з вантажем.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 даної статті).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення. Встановлений частиною 2 статті 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову.

Разом із тим, позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що він здійснював перевезення вантажів 27.07.2023 без перевищення встановлених габаритно-вагових норм.

Покликання позивача на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт суд також відхиляє з огляду на наступне.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

Приписами пунктів 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Судом установлено, що позивачу за його місцезнаходженням засобами поштового зв`язку направлялося запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 16.08.2023 № 62466/26/24-23 на 28.08.2023.

Як встановлено судом з відкритих відомостей з вебсайту Укрпошти, відправлення № 0600039611055 направлено товариству 17.08.2023, а отримано ним 16.09.2023. Проте, та обставина, що позивач тривалий час не отримував кореспонденцію, не свідчить про неналежне повідомлення його про розгляд справи. Отже, доводи позивача в даній частині не підтверджуються наявними у справі доказами.

Покликання позивача на те, що автомобільна дорога Кам`янське Світлогірське, індекс Т-04-30, є дорогою загального користування державного значення, а не дорогою місцевого значення, суд відхиляє та зазначає, що перевірка проводилася на ділянці дороги: Дніпропетровська область, 1 км а/д Т-04-30, смт Кринички. Однак, дана ділянка є дорогою саме місцевого значення, що підтверджується наданими відповідачем доказами.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силі частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного у сукупності суд доходить висновку про правомірність постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.08.2023 № ПШ 009742, № ПШ 009744, № ПШ 009743, винесених відповідачем, та відсутність підстав для їх скасування. Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройтранс» задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовної заяви розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройтранс» (69120, м. Запоріжжя, вул. Богдана Завади, буд. 22, кв. 72; код ЄДРПОУ 41423550) до Державної служби України безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8) про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 23.11.2023.

Суддя Ю.П. Бойченко