КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/6768/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Науменка В.В.
при секретарі судового засідання Бабіч О.В.,
за участі:
представників позивача Пороло М.М., Крисько І.В.
представника відповідача Момот О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ГРОУ» (вул. Соборна, 26, смт. Нова Прага, Кіровоградська обл., 28042, ЄДРПОУ 30229766) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Пороло М.М., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00027640902 від 28.04.2023 року, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 1 статті 128.1 Податкового кодексу України було застосовано штрафні санкції в сумі 40000 грн.;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00027650902 від 28.04.2023 року яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абзацу одинадцятого частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виборів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» було застосовано штрафних санкцій у сумі 3459892 грн. (три мільйони чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні) 36 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, висновки податкового органу щодо наявності порушень вимог податкового законодавства є помилковими. Зокрема, позивач наполягає, що місце відпуску пального обладнане витратоміром-лічильником та рівнеміром-лічильником, які повірені належним чином. Крім цього, зазначає, що позивач має діючу ліцензію на право реалізації пального, форма якої не передбачає наявності додатків, а відтак висновки податкового органу щодо відсутності зазначеного у додатку до ліцензії РРО є безпідставними.
Ухвалою судді від 18.08.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків (а.с. 33).
У встановлений судом строк позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з доказами сплати судового збору (а.с. 36-37).
Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд і вирішення справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, сторонам роз`яснено порядок та строки вчинення процесуальних дій, призначено підготовче засідання на 29.09.2023 (а.с. 39).
19.09.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач позов не визнає. Зазначає, що податковим органом було проведено фактичну перевірку позивача та виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства, що стало підставою для винесення відповідних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, відповідач наголосив, що позивачем не обладнано акцизний склад витратоміром-лічильником та рівнеміром-лічильником, а роздрібна торгівля пальним відбувається через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Вважає податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведеної перевірки, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.
У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі (а.с. 47-50).
Позивач правом надання відповіді на відзив не скористався.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Пороло М.М. позов підтримав, просив його задовольнити.
Зазначив, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним отримана позивачем 05.07.2019, тобто до внесення змін у Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які мали місце 20.09.2019 та встановлювали новий порядок видачі таких ліцензій, який передбачав наявність додатків, у яких, серед іншого, мав зазначатись перелік реєстраторів розрахункових операцій. Оскільки ліцензія позивачем була отримана до внесення зазначених змін до Закону, позивач разом з ліцензією не отримував жодних додатків, а отже не мав можливості вносити до них відомості щодо РРО. Наголосив, що РРО був у встановленому Законом порядку введений в експлуатацію, облікований відповідачем, а отже операції, здійснені за його допомогою, не можуть вважатися такими, що проведені з порушенням вимог чинного законодавства.
Щодо інших порушень, виявлених під час перевірки, вказав, що на момент проведення перевірки витратомір-лічильник вже був повірений, а щодо попереднього періоду зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 така повірка під час дії воєнного стану була необов`язкова. Щодо відсутності рівнеміра-лічильника, наголосив, що такий прилад є невід`ємною частиною резервуара для скрапленого газу, зазначений у паспорті на резервуар, а отже був у наявності.
Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача Крисько І.В. (директор ПП «Гроу») позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтримав доводи, викладені у позовній заяві та ті, що озвучені адвокатом Пороло М.М.
Повідомив суду, що висновки податкового органу щодо відсутності рівнеміра-лічильника є такими, що не відповідають дійсності, оскільки такий прилад увесь час був розміщений на резервуарі, а на даний час, на вимогу податкового органу, вже замінений на електронний. Водночас погодився, що такий прилад не був повірений.
Позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала.
Зазначила, що повірка витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників відповідно до встановлених норм повинна проводитись не рідше, ніж один раз на рік. Водночас, повірка газороздавальної колонки (яка у даному випадку є витратоміром) проводилась 30.09.2019 року, а потім лише 09.01.2023 року. Тобто з жовтня 2020 року по 08.01.2023 року така колонка не повірялась, доказів протилежного під час перевірки надано не було. Наголосила, що Постанова КМУ від 05.04.2022 №412 стосується лише випадків, коли дата повірки припадає на строк дії воєнного стану в Україні, проте у даному випадку така повірка мали бути проведена задовго до введення в Україні воєнного стану ще у 2020 році. Крім цього, будь-яких доказів проведення повірки рівнеміра-лічильника перевіряючим також надано не було.
Що стосується зазначення РРО у додатку до ліцензії, наголосила, що це прямо передбачено законом, а тому позивач мав звернутись до компетентного органу для заміни ліценції та таку, що має актуальну форму, зокрема має додатки, у який позивач мав зазначити дані щодо РРО.
Отже, вважає виявлені під час проведеної перевірки порушення доведеними, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення правомірними.
У задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «ГРОУ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 12.03.1999, перебуває на обліку як платник податків (а.с. 7-8).
Основним видом економічної діяльності є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
ПП «Гроу» також має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, термін дії з 05.07.2019 по 05.07.2024 (а.с. 12).
Також судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у період часу з 14.03.2023 по 23.03.2023 проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу пального.
Перевірка проводилась за період діяльності з 01.01.2022 по 14.03.2023, за наслідками якої складено Акт №1944/11-28-09-02/30229766 від 23.03.2023 (а.с. 18-22).
Згідно висновків зазначеної перевірки, викладених у Акті, податковим органом встановлено наступні порушення з боку позивача:
-В період з 01.01.2022 по 08.01.2023 необладнання витратоміром-лічильником, чим порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України;
-В період з 01.01.2022 по 08.01.2023 необладнання рівнеміром-лічильником, чим порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України;
-Роздрібна торгівля скрапленим газом через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ч. 39 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (а.с. 21-22).
До вказаного Акту позивачем подано заперечення від 12.04.2023 за №12, у якому позивач звертав увагу на помилковість висновків податкового органу (а.с. 60).
Протоколом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 21.04.2023 відповідачем розглянуто подані позивачем заперечення, за наслідками чого порушення, викладені в Акті №1944/11-28-09-02/30229766 від 23.03.2023, залишені без змін (а.с. 63-65).
На підставі Акту №1944/11-28-09-02/30229766 від 23.03.2023 податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
-№00027640902 від 28.04.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 40000,00 грн. (а.с. 66);
-№00027650902 від 28.04.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3459892,36 грн. (а.с. 68).
Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивачем ініційовано розгляд даної справи у Кіровоградському окружному адміністративному суді.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 230.1 статті 230 ПК України, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Відповідно до п.п. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 ПК України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Відповідно до матеріалів справи, позивач є розпорядником акцизного складу за адресою: вул. Бульварна, 43-1, м. Олександрія, Кіровоградська область, де згідно з наявною документацією розташована 1 ємність для скрапленого газу місткістю 4,85 м.куб., 1 витратомір (газороздавальна колонка ММ «Petro-Primus LPG-1-U», серійний номер 0705011) та 1 рівнемір-лічильник «Rochester».
Відповідно до даних проведеної перевірки, повірка газороздавальної колонки ММ «Petro-Primus LPG-1-U», серійний номер 0705011, проводилась 30.09.2019 та 09.01.2023. Доказів про інші дати проведення повірки зазначеної газороздавальної колонки матеріали справи не містять.
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13.10.2016 №1747, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 за №1417/29547, міжповірочні інтервали паливороздавальних колонок для заправки автомобілів, у тому числі скрапленим газом, складають 1 рік.
Отже, суд приходить до висновку, що чергова повірка газороздавальної колонки ММ «Petro-Primus LPG-1-U», серійний номер 0705011 мала бути проведена не пізніше 30.09.2020 року. У той же час, така повірка позивачем була проведена лише 09.01.2023 року, тобто з порушенням встановлених законом норм.
Таким чином, оскільки перевірка податковим органом проводилась за період діяльності з 01.01.2022 по 14.03.2023, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення з боку позивача пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України в частині необладнання витратоміром-лічильником акцизного складу за період з 01.01.2022 по 08.01.2023.
Суд не приймає посилання позивача на Постанову КМ України №412 від 05.04.2022 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану», якою встановлювалось, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Так, аналіз зазначеної Постанови свідчить про те, що нею регулюються відносини щодо повірки вимірювальної техніки лише за умови, якщо строк такої повірки закінчується у період дії воєнного стану та протягом місяця після його закінчення.
В даному випадку, як встановлено судом, строк повірки газороздавальної колонки ММ «Petro-Primus LPG-1-U», серійний номер 0705011, закінчувався 30.09.2020, тобто задовго до оголошення воєнного стану в Україні, що мало місце 24.02.2022 року.
Отже, положення Постанови КМ України №412 від 05.04.2022 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Що стосується висновків податкового органу про відсутність рівнеміра-лічильника на акцизному складі позивача, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про проведення позивачем повірки рівнеміра «Rochester», яким згідно наявної документації був обладнаний резервуар зі скрапленим газом на акцизному складі позивача.
Суд також звертає увагу, що представник позивача Крисько І.В. у судовому засіданні 07.11.2023 повідомив суду про те, що вказаний рівнемір дійсно не був повірений у встановленому порядку.
Як вже зазначалось судом, підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України встановлено, що у разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Отже за встановлених обставин суд погоджується з висновком податкового органу про те, що у період з 01.01.2022 по 08.01.2023 акцизний склад позивача не був обладнаний витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, чим порушено пп. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230 ПК України, що в свою чергу свідчить про правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення №00027640902 від 28.04.2023.
Таким чином, позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Що стосується виявлених податковим органом порушень щодо використання контрольно-касового апарату, не зазначеного у додатку до ліцензії, суд зазначає наступне.
Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно з ст.7 Закону № 265/95-ВР, порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, реєстрації і ведення реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі на період відсутності зв`язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) та операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 1 глави 2 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016, № 547 (далі - Порядок №547) визначено, що реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
Відповідно до пункту 4 глави 2 розділу 2 Порядку №547, для реєстрації РРО суб`єкт господарювання або представник суб`єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою N 1-РРО (далі - реєстраційна заява). Представник суб`єкта господарювання може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження.
Згідно з п.10 глави 2 розділу 2 Порядку №547, у разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС. У день резервування фіскального номера РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДПС надсилає до ЦСО інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою N 2-РРО (далі - довідка про резервування фіскального номера) (додаток 2) засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов`язкових реквізитів електронних документів. Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом трьох робочих днів з дати її надсилання до ЦСО.
Відповідно до п.14 глави 2 розділу 2 Порядку №547, завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО. У разі не надіслання зазначених документів у строк, визначений пунктом 13 цієї глави, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування. Про таке скасування ДПС не пізніше наступного робочого дня інформує відповідний ЦСО, який зобов`язаний не розпочинати, або припинити, або скасувати процедуру введення в експлуатацію РРО. Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб`єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою N 3-РРО (додаток 3) (далі - реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі. Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
Згідно з п.15 глави 2 розділу 2 Порядку №547, контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.
Пунктом 4 глави 4 розділу 2 Порядку №547 визначено, що посадова особа контролюючого органу протягом п`яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та надає (надсилає) суб`єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
Згідно з п.4 розділу 3 Порядку №547, на території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Відповідно до Реєстраційного посвідчення №2894 від 28.11.2022 позивач зареєстрував РРО 461 АЗС РОS Mini, фіскальний номер 3001029415, заводський номер TN80081634, у ГУ ДПС у Кіровоградській області (а.с. 62-зворот).
Отже, позивач дотримався вимог Порядку №547 щодо реєстрації РРО, що також підтверджується відсутністю встановлених перевіркою порушень під час такої реєстрації, як і порушень, допущених позивачем при його використанні.
Відповідачем вказані факти не заперечуються, проте наголошується, що позивач у період часу з 29.11.2022 по 13.03.2023 використовував РРО АЗС РОS Mini, фіскальний номер 3001029415, заводський номер TN80081634, який не був вписаний у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, через який проводив реалізацію скрапленого газу на загальну суму 1729946,18 гривень, чим порушив вимоги ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Судом встановлено, що Законом України від 20.09.2019 № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" (далі - Закон № 128-IX), зокрема, частини тридцять четверту - тридцять шосту статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" викладено в такій редакції:
"У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій".
Отже, з часу набрання чинності Закону №128-IX - 01.08.2020, у суб`єктів господарювання виник обов`язок щодо відображення даних у додатку до ліцензії, відповідно до ч.37 ст.15 (на даний час ч.38) Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон № 481/95-ВР).
Водночас, суд звертає увагу, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним №11260314201900168 позивачем отримана 05.07.2019, тобто до набрання чинності Закону №128-IX, а її форма і зміст відповідали вимогам, затвердженим Наказом Державної регуляторної служби України Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №781/38 від 14.07.2015, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №848/27293 від 15.07.2015, що не передбачали наявність додатків до такої ліцензії (а.с. 12).
Отже суд погоджується з доводами позивача, що на час отримання зазначеної ліцензії законодавством не передбачалось отримання додатків до неї, у яких би зазначалась інформація щодо РРО.
Суд не приймає посилання відповідача на частини 54, 55 статті 15 Закону №481 щодо обов`язку позивача замінити наявну у нього ліцензію на таку, що оформлена на новому бланку, та, як наслідок, внести відповідні дані до додатку, виходячи з наступного.
Так, вказаними нормами Закону передбачено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.
Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку, що умовами для виникнення обов`язку у суб`єкта господарювання для звернення із заявою у порядку ч. 54 ст. 15 Закону №481 є зміна відомостей, зазначених у такій ліцензії.
Водночас, відповідачем не роз`яснено, які саме зміни у відомостях, зазначених у ліцензії №11260314201900168 відбулись та коли саме.
Суд наголошує, що зміна РРО на АЗС РОS Mini, фіскальний номер 3001029415, заводський номер TN80081634, що мало місце 28.11.2022, не може свідчити про настання змін у розумінні ч. 54 ст. 15 Закону №481, оскільки попередній контрольно-касовий апарат також не був зазначений у вищезгаданій ліцензії.
Отже зазначена подія не потягнула за собою жодних змін у відомостях, зазначених у ліцензії №11260314201900168, що виключає виникнення у позивача обов`язку звертатись із заявою до органу, що видав ліцензію, у порядку, передбаченому ч. 54 статті 15 Закону №481.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність допущених позивачем порушень вимог Закону №481 у частині зазначення у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним переліку електронних контрольно-касових апаратів та інформації про них, а отже позивач не має нести відповідальність за таке порушення, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення №00027650902 від 28.04.2023.
Таким чином, позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00027650902 від 28.04.2023 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено 2 позовні вимоги: на суму 40000 грн. (сплачено судовий збір 2684 грн.) та на суму 3459892,36 грн. (сплачено судовий збір 26840,00 грн), з яких задоволено лише одну - на суму 3459892,36 грн.
Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 26840,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Приватного підприємства «ГРОУ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДПС у Кіровоградській області 28.04.2023 №00027650902.
Стягнути на користь Приватного підприємства «ГРОУ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26840,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 17 листопада 2023 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 27.11.2023 |
Номер документу | 115141004 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
В.В. НАУМЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні