Рішення

від 23.11.2023 по справі 520/24461/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 р. справа №520/24461/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григоров Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №151 від 22.02.2023р.

Ухвалою суду від 27.09.2023 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Ухвалою суду від 18.10.2023р. позовну заяву залишено без руху з підстав пропущення строків звернення до суду та запропоновано надати заяву про поновлення цього строку.

Ухвалою суду від 06.11.2023р. поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, продовжено розгляд справи та витребувано від відповідача докази, необхідні для розгляду справи.

Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 надала до суду відзив на адміністративний позов, згідно якого позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити. Також, на вимогу суду було надано докази, необхідні для розгляду справи.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, згідно якої він наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідачем до суду було надано заперечення до відповіді на відзив, згідно яких останній підтвердив раніше надану правову позицію, за якою вважав позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного адміністративна справа має достатні та належні докази для здійснення судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин обіймав посаду техніка відділу зберігання технічних засобів служби пального складу ПММ, військове звання - штаб-сержант та проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

10.11.2022р. командиром військової частини НОМЕР_2 було прийнято наказ № 585 "Про проведення щорічної інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів у військовій частині НОМЕР_2 станом на 01 січня 2023 року".

Відповідно до вказаного наказу передбачено в період з 14 листопада по 15 грудня 2022 року організувати проведення щорічної інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів номенклатури служб тилу у військовій частині НОМЕР_2 станом на 01 січня 2023 року, незалежно від їх технічного стану, походження, у тому числі й тих, що знаходяться на зберіганні у недоторканому запасі та переданих суб`єктам господарювання, за місцем знаходження та закріплення за матеріально відповідальними особами.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.11.2022р. № 624 було внесено до наказу № 585 "Про проведення щорічної інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів у військовій частині НОМЕР_2 станом на 01 січня 2023 року" зміни, які стосувалися складу комісії з інвентаризації.

15.01.2023р. комісією з інвентаризації було складено Акт інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів відділу зберігання технічних засобів служби пального військової частини НОМЕР_2 станом на 15 січня 2023 року, згідно якого за підсумками інвентаризації виявлено нестачу технічних засобів служби пального різних видів зберіганні на загальну суму 954257,47 грн., в тому числі: за матеріально-відповідальною особою штаб-сержантом ОСОБА_1 на суму 6 351 506, 26р. (п.5 Акту).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.01.2023р. № 51призначено проведення службового розслідування щодо фактичної нестачі технічного майна служби пального складу пального та мастильних матеріалів відносно ОСОБА_1 .

Підставою визначено нестачу бочок; масляний насос до ТУМ-150 - з шт. (достовірність комплектації перевірити неможливо у зв`язку із відсутністю паспортів, формулярів карток обліку некомплектності); в сховищі № 18 в ПНУ-100/200 відсутні ЗІПи (достовірність комплектації перевірити неможливо у зв`язку із відсутністю паспортів, формулярів карток обліку некомплектності) , в сховищі № 151 на ПГС-240-2 од.ш. № 125186, 131134 відсутні насоси СВН-80- 2 шт., в сховищі № 13Р МНУГ-80- 2 од. с/о № 138, 142, МНУМ -60 - 1 од. с/о № 09 відсутні переривник-розподілювач запалення, генератор, стартер (достовірність комплектації перевірити неможливо у зв`язку із відсутністю паспортів, формулярів карток обліку некомплектності) ; на ПЗП -14 зав. № 967 замінений лічильник ВЖУ-100 на ЛЖ-100 (перевірити достовірність обліковим даним неможливо в зв`язку із відсутністю формуляру); на наявних перекачувальних установках ракетного палива (МНУРГ-75, МНУК-50) відсутні рукава СРГС (достовірність комплектації перевірити неможливо у зв`язку із відсутністю паспортів, формулярів карток обліку некомплектності).

Відповідно до наказу командира військової частини від 13.02.2023р. № 119 терміни службового розслідування було продовжено.

Згідно наданої до матеріалів справи копії Акту службового розслідування (а.с. 38- 69, том 2) зазначено про встановлення попередньо нестачі технічного майна служби пального, зокрема, за ОСОБА_1 на суму 6 351 506, 26 грн.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 вказаного Акту проведеним розслідуванням встановлено, що облік матеріально - технічних засобів в обліково- операційному відділі складу пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 відповідно до бойового розпорядження з логістичного забезпечення ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 25.02.2022р. № 1314/16/11/13 у зв`зку із загрозою захоплення території складу пального та мастильних матеріалів був знищений, що підтверджується актом знищення облікових документів обліково-операційного відділу складу пального та мастильних матеріалів від 25.02.2022р. №1. Робота складу пального та мастильних матеріалів у 2022 році по видачі пального та технічних засобів служби пального військам відбувалась під постійним вогневим впливом противника. Після того, як відпала загроза захоплення противником складу пального та мастильних матеріалів, закінчення гострої фази бойових дій у Харківській області, командуванням частини вживались заходи щодо відновлення обліку та повної перевірки наявності матеріально-технічних засобів складу пального та мастильних матеріалів, зокрема командиром військової частини НОМЕР_2 за низкою наказів призначалось проведення позапланової інвентаризації, інвентаризації станом на 01.07.2022р., щоквартальних перевірок наявності військової техніки та матеріальних засобів, щорічної інвентаризації станом на 01.01.2023р.

Згідно пояснень голови інвентаризаційної комісії ОСОБА_2 інвентаризація озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів відділу зберігання технічних засобів служби пального військової частини НОМЕР_2 станом на 15 січня 2023 року, згідно якого за підсумками інвентаризації виявлено нестачу технічних засобів служби пального різних видів зберіганні на загальну суму 954257,47 грн., проводилась не завжди в присутності матеріально- відповідальних осіб через їх відсутність, майно різних матеріально-відповідальних осіб та різних типів зберігання зберігалось в одному місці, облікові дані ООВ складу ПММ не завжди відповідали бухгалтерським даним та звіряльній відомості військової частини НОМЕР_3 , майно комісією перевірялось фактично, а потім проводилася звірка з картками обліку та книгами обліку матеріально-відповідальних осіб. Через вказані факти він не виключає помилки в проведенні інвентаризації, матеріально-відповідальні особи, за якими виявлено нестачу відмовились від підпису в інвентаризаційних описах, оскільки не погоджувалися з її висновками. Бочки перераховувались загалом, так як вони зберігались хаотично і не було зрозуміло де чиї, тому було прийнято рішення нестачу бочок розподілити рівномірно за відповідальними особами, за якими рахувались бочки.

Оскільки під час проведення розслідування було встановлено факти, які ставлять під сумнів виявлену нестачу майна за деякими позиціями, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 25.01.2023р. № 79 "Про проведення позапланової інвентаризації майна технічних засобів служби пального складу пального та мастильних матеріалів" приписано в період з 25 січня по 12 лютого 2023 року організувати проведення позапланової інвентаризації майна технічних засобів служби пального складу пального та мастильних матеріалів, незалежно від їх технічного стану, походження, в тому числі й тих, що знаходяться на зберіганні, в недоторканому запасі та переданих суб`єктам господарювання, за місцем знаходження та закріплення за матеріально-відповідальними особами.

Згідно наданих до матеріалів справи копій пояснень від 26.01.2023р. позивач вказав, що інвентаризаційна комісія працювала та проводила перерахунок матеріальних засобів в його присутності, за ним є нестача, але в іншому обсязі, ніж це зазначено в інвентаризаційному описі, а саме: в наявності бочки БС-1-200, БС-1-200т/с, ЗІП до шасі КРАЗ 260(АТЗ-9,3, АЦ-10), лічильники ЛЖШ-1000, ШЖУ-40С-6, груп.комплект 2561-А та інше майно, яке визначено як нестача. Також пояснив, що є майно, яке видано іншим військовим частинам, але це не підтверджено документально, оскільки деяка документація була знищена під час обстрілу частини, була пожежа в кабінеті, де зберігалася технічна документація.

Згідно Акту від 17.02.2023р. інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів відділу зберігання технічних засобів служби пального військової частини НОМЕР_2 станом на 17 лютого 2023 року, виявлено нестачу матеріально-технічних засобів на загальну суму 4 180 436,26грн., в тому числі за ОСОБА_1 на суму 3 617 572, 27 грн.

Згідно актів, складених інвентаризаційною комісією (а.с. 33,34,35,36,37 том 2) позивач ОСОБА_1 відмовився від підписання інвентаризаційного опису, інвентаризаційного опису комплектуючих трубопроводу ПМТП 105х150 № 76, інвентаризаційного опису комплектуючих трубопроводу ПМТП 105х150 № 104, відомості наявності бочок сталевих та алюмінієвих.

Згідно наданих до матеріалів справи копій пояснень від 22.02.2023р. позивач вказав, що інвентаризаційною комісією не було враховано карти некомплекту згідно актів списання або відшкодування, які заносились до книги нестачі, які було знищено на підставі відповідного бойового розпорядження 3 1314/16/11/13 ДСК та проведення евакуації в період з 26.02.2022р. по 20.03.2022р. по фактичному відвантаженню майна, записи про які знаходилися у приміщенні відділу, яке було знищено під час обстрілу 21.06.2022р.

На підставі викладеного командиром військової частини НОМЕР_2 видано наказ від 22.02.2023р. № 151 "Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності" , відповідно до якого, враховуючи наявність шкоди, вини осіб в утворенні нестачі, їх протиправної поведінки у зв`язку з виконанням ними службових (трудових) обов`язків щодо повної збереженості ввіреного майна, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою, позивач ОСОБА_1 , в числі інших осіб, підлягає притягненню до повної матеріальної відповідальності, у загальному розмірі 1 453 293, 45 грн.

Згідно пункту 3 вказаного наказу позивача за порушення вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Згідно Акту від 28.02.2023р. про відмову від підпису в Аркушах про ознайомлення з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 22.02.2023р. № 151 "Про результати службового розслідування" та Актом службового розслідування від 22.02.2023р. засвідчено, що ОСОБА_1 ознайомився з наказом від 22.02.2023р. № 151 та з Актом службового розслідування від 22.02.2023р., однак відмовився від особистого підпису на ОСОБА_3 про ознайомлення, обставин відмови не пояснив.

Позивачем на вказаний наказ від 22.02.2023р. № 151 було подано заперечення від 13.03.2023р., згідно яких він просив переглянути Акт інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів відділу зберігання технічних засобів від 17.02.2023р. та наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 22.02.2023р., вжити заходи з виправлення недоліків службового розслідування, скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 22.02.2023р.

Згідно опису вкладення до листа, Інформації щодо стану доставки відправлення ТОВ "Поштова служба "Е-Пост" вказані заперечення вручено відповідачу 28.03.2023р.

Відповідно до рапорту заступника командира частини з морально-психологічного забезпечення- начальника відділення морально-психологічного забезпечення підполковника ОСОБА_4 від 13.03.2023р. було запропоновано внести зміни до наказу командира частини від 22.02.2023р. № 151 "Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності" щодо збільшення розміру сум притягнення винних осіб у заподіянні шкоди внаслідок нестачі технічного майна служби пального, виходячи з даних відомостей визначення залишкової вартості технічного майна служби пального (вхідний від 13.03.2023р. № 569).

Наказом командира військової частини 13.03.2023р. № 196 "Про внесення змін до наказу командира частини від 22.02.2023р. № 151 "Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності" внесено зміни до наказу від 22.02.2023р. № 151, а саме, у розпорядчій частині : у пункті 6 (стосовно ОСОБА_1 ) цифри "1 281 408, 22" замінено цифрами "1 338 703, 30".

Згідно Аркушу ознайомлення з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 13.03.2023р. позивач ОСОБА_1 ознайомився з вказаним наказом.

Як встановлено судом, зміна суми, належної до відшкодування з позивача обумовлена тим, що на вимогу 2 територіального управління внутрішнього аудиту від 01.03.2023р. № 535 відповідачем було проведено повторне визначення вартості втраченого майна служби пального з урахуванням методики, визначеної п. 6 р. ІІ Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, який затверджено наказом Міноборони від 29.03.2021р. № 81. Таким чином, на питання встановлення вини ОСОБА_1 у нестачі майна вказана обставина не впливає, кількість та склад втраченого майна не змінювались.

Доводи сторін полягають в наступному.

Позивач, обгрунтовуючи незаконність оскаржуваного наказу, вказував, що не був вчасно повідомлений про проведення відносно нього службового розслідування, під час якого не було враховано обставини, що 25.02.2022р., після наказу командира військової частини, весь особовий склад військової частини підрозділу НОМЕР_2 залишив розташування військової частини та одночасно знищував відповідну документацію. Як вказує позивач в позовній заяві: далі, 26.02.2022р. був наказ повернутися до військової частини для початку евакуації майна, яке залишилось без будь-якого догляду та опису.

Крім того, позивач вказував, що під час інвентаризації не було належним чином враховано відповідні документи, а саме: карти некомплекту згідно актів списання або відшкодування, які заносилися до книги нестачі. Позивач наполягав, що вказані документи було знищено на підставі бойового розпорядження, про що було зазначено в Акті інвентаризації від 17.02.2023р. Крім того, з 26.02.2022р. по червень 2022р. матеріальні засоби використовувались без документальних нарядів, записи про відповідне майно були знищені під час обстрілу місця зберігання 21.06.2022р. після влучання снаряду в кабінет, в якому зберігалися усі записи про переміщене майно.

З урахуванням наведеного позивач вважав, що перелічені обставини мають ознаки дії непереборної сили, необхідної оборони, крайньої необхідності, виконання наказу або розпорядження командира (начальника), виправданого службовим ризиком, оскільки невжиття цих заходів могли б мати непередбачувані наслідки та могли б спричинити як повну втрату вкрай важливого майна, так і людських життів.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, доводив, що під час проведення інвентаризації майна було виявлено нестачу технічного майна служби пального, зокрема, за матеріально-відповідальною особою - штаб-сержантом ОСОБА_1 . Згідно оскаржуваного наказу його було притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. З наказом від 22.02.2023р. позивач ознайомився, проте засвідчити вказане своїм особистим підписом відмовився. Стосовно проведення евакуації військового майна відповідач вказав, що вона проводилася з відповідним обліком та реєстрацією такого майна, про що було видано відповідний наказ. Під час проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 51 від 17.01.2023р. позивачем 26.01.2023р. надавались письмові пояснення з приводу утворення нестачі військового майна, яке знаходилось на його зберіганні.

Правове регулювання спірних правовідносин полягає в наступному.

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, пов`язаною з професійним здійсненням за дорученням держави особливої суспільно-корисної діяльності, що полягає в захисті і обороні Вітчизни її громадян у складі Збройних Сил України та інших військах, утворених відповідно до чинного законодавства.

Проходження військової служби врегульоване спеціальними законами: Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548 (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ) та Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551 (далі - Дисциплінарний статут).

За приписами ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарні стягнень, порядок накладення та оскарження таких стягнень регламентовано Дисциплінарним статутом.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (ст. 45 Дисциплінарного статуту).

Проведення службового розслідування у Збройних Силах України регламентовано Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міноборони № 608 від 21.11.2017р., зареєстрованим в Мінюсті України 13.12.2017р. за № 1503/31371 (надалі - Порядок).

Згідно п. 7 розділу 1 Порядку, службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Відповідно до Розділу ІІІ Порядку, службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду. Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Згідно Розділу IV Порядку, особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Відповідно до Розділу V Порядку, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Згідно Розділу VI Порядку, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 4 Розділу VI Порядку, якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності регламентовано Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019р. № 160-ІХ (надалі - Закон № 160-ІХ).

Відповідно до ст. 3 Закону № 160-ІХ, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

Згідно частини 1 ст. 6 Закону № 160-ІХ, 1, особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:

1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;

2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;

3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;

4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Згідно частини 2 ст. 8 Закону № 160-ІХ, у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Згідно частин 6,7,8 Закону № 160-ІХ, за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Відповідно до статті 9 Закону № 160-ІХ, 1, завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок:

1) дії непереборної сили;

2) необхідної оборони;

3) крайньої необхідності;

4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження;

5) виправданого службового ризику;

6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус;

7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що в даній справі нестача майна, розмір шкоди в зв`язку з нестачею майна було визначено згідно чинного порядку за наслідками інвентаризації та оцінки вартості такого майна. Визначення наявності та ступеню вини позивача - за матеріалами службового розслідування, з урахуванням того, що він є матеріально-відповідальною особою за збереження переданого йому майна.

Таким чином, в межах заявлених позовних вимог та заперечень проти них, судовим розглядом не підтверджено доводи позивача про відсутність його повідомлення про проведення службового розслідування за фактом нестачі майна та позбавлення його можливості надати відповідні пояснення під час такого розслідування.

За матеріалами справи позивач надав письмові пояснення від 22.02.2023р. після призначення службового розслідування, в яких виклав свої доводи, аналогічні до тих, що ним подано до суду. Так само, 26.01.2023р. ним надавались відповідні пояснення.

Таким чином доводи позовної заяви про те, що позивач довідався про службове розслідування та його результати лише з відповіді на адвокатський запит представника позивача є надуманими та необгрунтованими.

Судом не встановлено з боку відповідача порушень при призначенні та проведенні службового розслідування, за наслідками якого прийнято оскаржуваний в даній справі наказ. Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 відмовився від підписання акту за наслідками службового розслідування та наказу про його результати. Зазначене підтверджено належним актом про відмову у підписанні, складним згідно вимог, зокрема, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України. Підстав для сумнівів щодо достовірності та належності зазначеного доказу у суду не виникає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався правом надати заяви та клопотання під час проведення службового розслідування з питань, які стосуються його проведення. Подання ним заперечень на наказ № 151 від 22.02.2023р. є відмінною за змістом формою захисту права, яка реалізована після завершення службового розслідування. Відносно доводів про наявність форс-мажорних обставин, які виключають вину позивача у нестачі майна, суд виходить з того, що посилання позивача на їх наявність необгрунтовані та не підтверджуються доказами, зібраними у справі.

Так, зокрема, відсутніми є відомості, які вказують на евакуацію майна за наказом командира військової частини без належного документального оформлення. Так само не підтверджується матеріалами справи знищення відповідних документів обліку під час обстрілу військового містечка, який відбувся 21.06.2022р.

Позивачем у позовній заяві, а також заявах по суті справи, наданих до суду, не конкретизовано та не зазначено які ж саме дії ним вчинялись у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, невжиття яких могло б мати непередбачувані наслідки та могли б спричинити як повну втрату вкрай важливого майна, так і людських життів. Судом при розгляді справи наявності таких обставин не встановлено, як і не встановлено наявності наказів командира військової частини, виконання яких позивачем могло б спричинити утворення нестачі матеріальних цінностей.

Стосовно посилань на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1, суд зазначає, що цей лист, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію Російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 29.06.2023р. у справі № 922/999/22.

Згідно приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та наведені норми КАС України, суд дійшов висновку, що відповідачем в повній мірі доведено законність та обгрунтованість оскаржуваного наказу, при ухваленні якого належним чином встановлено наявність шкоди, протиправну поведінку позивача у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням службових обов`язків, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою, а також вину в завданні шкоди.

Зазначене спричиняє висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяД.В. Григоров