Постанова

від 23.09.2024 по справі 520/24461/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 р.Справа № 520/24461/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., повний текст складено 23.11.23 по справі № 520/24461/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №151 від 22.02.2023р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 р в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу , вважає його незаконним та необґрунтованим. В обґрунтування апеляційної скарги вказує , що під час проведення службового розслідування та інвентаризації жодним чином не було враховано проведену евакуацію військового майна в період з 26.02.2022 по 15.03.2022, під час якої було здійснено фактичне відвантаження майна, що зазначено в акті інвентаризації. Так, відповідно до наказу командира частини було здійснено евакуацію майна, в тому числі нафтопродуктів. Така видача майна відбувалась під керівництвом начальника складу ОСОБА_2 . Записи про відповідне майно були знищенні під час обстрілу місця зберігання 21.06.2022 після влучання снаряду в кабінет, в якому і зберігалися усі записи про переміщене майно. До того ж, після події, що сталася 21.06.2022, труби (ПМТП- 150. ГІМТ- 150) та інше майно використовувалось для облаштування бліндажів та на інші потреби без відома та участі штаб- сержанта ОСОБА_1 , оскільки неодноразово в цей період він був у службових відрядженнях. Вважає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини справи, зокрема ті обставини, які могли б підтвердити зазначені в позовній заяві особи, а саме: майор ОСОБА_3 , лейтенант ОСОБА_4 , лейтенант ОСОБА_5 , лейтенант ОСОБА_6 штаб- сержант ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_8 . Вищезазначені особи жодним чином не були залучені до службового розслідування та не мали змоги надати відповідні пояснення щодо вищевказаної обставини. Під час проведення службового розслідування та інвентаризації належним чином не було враховано карти некомплекту згідно актів списання або відшкодування, які заносились до книги нестачі. Дані документи були знищенні на підставі бойового розпорядження, про що було зазначено в Акті інвентаризації від 17.02.2023. Але, всупереч зазначену в акті, дана обставина не знайшла належного відображення при прийнятті рішення та відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №151 від 22.02.2023. Починаючи з 26 лютого 2022 року по червень 2022 року окрім видачі майна, виконуючи розпорядження керівників, також здійснювався ремонт та технічне обслуговування автомобільної та спеціальної техніки на що також використовувались матеріальні засоби ( патрубки, ремкомплекти до вузлів, агрегати тощо), без відповідних документальних нарядів, а тільки робились записи про використання. Відповідні обставини не були враховані належним чином при прийнятті рішення за результатами службового розслідування та відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №151 від 22.02.2023. Вищезазначені обставини відбувались під час повномасштабного вторгнення та містять ознаки дії непереборної сили, необхідної оборони, крайньої необхідності, виконання наказу або розпорядження командира (начальника), виправданого службового ризику, оскільки невжиття цих заходів могли б мати непередбачувані наслідки та могли б спричинити як повну втрату вкрай важливого майна так і людських життів. Згідно пункту 2 Положення № 243/95-ВР відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. Так, не дотримання відповідачем вимог Дисциплінарного статуту, Інструкції № 82, Положення № 243/95-ВР (порушення процедури проведення службового розслідування, не встановлено всіх обставин події), призвело до прийняття відповідачем не правильного за своїм змістом наказу, яке є протиправним та підлягає скасуванню в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. Однак, незважаючи на всі ці дії, суд першої інстанції, відмовивши у надані позивачем усних пояснень та відповідно розглянувши справу у спрощеному провадженні, не дослідивши всі матеріали службового розслідування та обставини, що йому передували. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023, прийняте нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №151 від 22.02.2023.

Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає , що судом першої інстанції встановлені всі обставини справи, всебічно досліджені докази і обґрунтовано відхилені вимоги позивача. Так, судом першої інстанції встановлено, що військова частина НОМЕР_1 провела зазначені розслідування, якими встановлено суми нестачі технічних засобів служби пального, відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міноборони України від 21.11.2017 №608 . Просить суд залишити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року в адміністративній справі № 520/24461/23 в силі, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

В додаткових поясненнях, наданих до суду, позивач зазначає , що в рішенні суду першої інстанції зазначається, що позивач не скористався правом надати заяви та клопотання під час проведення службового розслідування з питань, які стосуються його проведення. Однак, матеріали справи містять докази того, що позивач надавав відповідні усні заперечення та пояснення та відповідно надавав додаткові письмові пояснення, де звертав увагу на важливі обставини справи. Звертає увагу , що у відповідних поясненнях та зауваженнях було зазначено, що під час проведення службового розслідування та інвентаризації, жодним чином не було враховано проведену евакуацію військового майна в період з 26.02.2022 по 15.03.2022, під час якої було здійснено фактичне відвантаження майна, що зазначено в акті інвентаризації. Відповідно до наказу командира частини було здійснено евакуацію майна, в тому числі нафтопродуктів, а записи про відповідне майно були знищенні під час обстрілу місця зберігання. Труби (ПМТП- 150, ПМТ- 150) та інше майно використовувалось для облаштування бліндажів та на інші потреби без відома та участі штаб- сержанта ОСОБА_1 . Судом першої інстанції при розгляді справи не встановлено наявності наказів командира військової частини, виконання яких позивачем могло б спричинити утворення нестачі матеріальних цінностей. Також, зазначає , що під час проведення службового розслідування та інвентаризації належним чином не було враховано карти некомплекту згідно актів списання або відшкодування, які заносились до книги нестачі. Як зазначалось в позовній заяві та поясненнях штаб- сержанта ОСОБА_1 дані документи були знищенні на підставі бойового розпорядження, про що було зазначено в Акті інвентаризації від 17.02.2023.Більше того, починаючи з 26 лютого 2022 року по червень 2022 року окрім видачі майна, виконуючи розпорядження керівників, здійснювався ремонт та технічне обслуговування автомобільної та спеціальної техніки на що також використовувались матеріальні асоби ( патрубки, ремкомплекти до вузлів, агрегати тощо, без відповідних документальних нарядів, а тільки робились записи про використання. Також, не було враховано проведену евакуацію військового майна в період з 26.02.2022 по 15.03.2022, під час якої було здійснено фактичне відвантаження майна, в тому числі нафтопродуктів , що зазначено в акті інвентаризації. Така видача майна відбувалась під керівництвом начальника складу ОСОБА_2 . Записи про відповідне майно були знищенні під час обстрілу місця зберігання 21.06.2022 . Вказані обставини залишились поза увагою як під час службового розслідування та під час розгляду справи судом першої інстанції .

В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав свої заперечення проти задоволення апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача ,пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено , що ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин обіймав посаду техніка відділу зберігання технічних засобів служби пального складу ПММ, військове звання - штаб-сержант та проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

10.11.2022р. командиром військової частини НОМЕР_1 було прийнято наказ № 585 "Про проведення щорічної інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів у військовій частині НОМЕР_1 станом на 01 січня 2023 року".

Відповідно до вказаного наказу передбачено в період з 14 листопада по 15 грудня 2022 року організувати проведення щорічної інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів номенклатури служб тилу у військовій частині НОМЕР_1 станом на 01 січня 2023 року, незалежно від їх технічного стану, походження, у тому числі й тих, що знаходяться на зберіганні у недоторканому запасі та переданих суб`єктам господарювання, за місцем знаходження та закріплення за матеріально відповідальними особами.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2022р. № 624 було внесено до наказу № 585 "Про проведення щорічної інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів у військовій частині НОМЕР_1 станом на 01 січня 2023 року" зміни, які стосувалися складу комісії з інвентаризації.

15.01.2023р. комісією з інвентаризації було складено Акт інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів відділу зберігання технічних засобів служби пального військової частини НОМЕР_1 станом на 15 січня 2023 року, згідно якого за підсумками інвентаризації виявлено нестачу технічних засобів служби пального різних видів зберіганні на загальну суму 954257,47 грн., в тому числі: за матеріально-відповідальною особою штаб-сержантом ОСОБА_1 на суму 6 351 506, 26р. (п.5 Акту).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.01.2023р. № 51призначено проведення службового розслідування щодо фактичної нестачі технічного майна служби пального складу пального та мастильних матеріалів відносно ОСОБА_1 .

Підставою визначено нестачу бочок; масляний насос до ТУМ-150 - з шт. (достовірність комплектації перевірити неможливо у зв`язку із відсутністю паспортів, формулярів карток обліку некомплектності); в сховищі № НОМЕР_2 в ПНУ-100/200 відсутні ЗІПи (достовірність комплектації перевірити неможливо у зв`язку із відсутністю паспортів, формулярів карток обліку некомплектності) , в сховищі № НОМЕР_3 на ПГС-240-2 од.ш. № 125186, 131134 відсутні насоси СВН-80- 2 шт., в сховищі № 13Р МНУГ-80- 2 од. с/о № 138, 142, МНУМ -60 - 1 од. с/о № 09 відсутні переривник-розподілювач запалення, генератор, стартер (достовірність комплектації перевірити неможливо у зв`язку із відсутністю паспортів, формулярів карток обліку некомплектності) ; на ПЗП -14 зав. № 967 замінений лічильник ВЖУ-100 на ЛЖ-100 (перевірити достовірність обліковим даним неможливо в зв`язку із відсутністю формуляру); на наявних перекачувальних установках ракетного палива (МНУРГ-75, МНУК-50) відсутні рукава СРГС (достовірність комплектації перевірити неможливо у зв`язку із відсутністю паспортів, формулярів карток обліку некомплектності).

Відповідно до наказу командира військової частини від 13.02.2023р. № 119 терміни службового розслідування було продовжено.

Згідно наданої до матеріалів справи копії Акту службового розслідування (а.с. 38- 69, том 2) зазначено про встановлення попередньо нестачі технічного майна служби пального, зокрема, за ОСОБА_1 на суму 6 351 506, 26 грн.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 вказаного Акту проведеним розслідуванням встановлено, що облік матеріально - технічних засобів в обліково- операційному відділі складу пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 відповідно до бойового розпорядження з логістичного забезпечення ОК "СХІД" від 25.02.2022р. № 1314/16/11/13 у зв`язку із загрозою захоплення території складу пального та мастильних матеріалів був знищений, що підтверджується актом знищення облікових документів обліково-операційного відділу складу пального та мастильних матеріалів від 25.02.2022р. №1. Робота складу пального та мастильних матеріалів у 2022 році по видачі пального та технічних засобів служби пального військам відбувалась під постійним вогневим впливом противника. Після того, як відпала загроза захоплення противником складу пального та мастильних матеріалів, закінчення гострої фази бойових дій у Харківській області, командуванням частини вживались заходи щодо відновлення обліку та повної перевірки наявності матеріально-технічних засобів складу пального та мастильних матеріалів, зокрема командиром військової частини НОМЕР_1 за низкою наказів призначалось проведення позапланової інвентаризації, інвентаризації станом на 01.07.2022р., щоквартальних перевірок наявності військової техніки та матеріальних засобів, щорічної інвентаризації станом на 01.01.2023р.

Згідно пояснень голови інвентаризаційної комісії ОСОБА_9 інвентаризація озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів відділу зберігання технічних засобів служби пального військової частини НОМЕР_1 станом на 15 січня 2023 року, згідно якого за підсумками інвентаризації виявлено нестачу технічних засобів служби пального різних видів зберіганні на загальну суму 954257,47 грн., проводилась не завжди в присутності матеріально- відповідальних осіб через їх відсутність, майно різних матеріально-відповідальних осіб та різних типів зберігання зберігалось в одному місці, облікові дані ООВ складу ПММ не завжди відповідали бухгалтерським даним та звіряльній відомості військової частини НОМЕР_4 , майно комісією перевірялось фактично, а потім проводилася звірка з картками обліку та книгами обліку матеріально-відповідальних осіб. Через вказані факти він не виключає помилки в проведенні інвентаризації, матеріально-відповідальні особи, за якими виявлено нестачу відмовились від підпису в інвентаризаційних описах, оскільки не погоджувалися з її висновками. Бочки перераховувались загалом, так як вони зберігались хаотично і не було зрозуміло де чиї, тому було прийнято рішення нестачу бочок розподілити рівномірно за відповідальними особами, за якими рахувались бочки.

Оскільки під час проведення розслідування було встановлено факти, які ставлять під сумнів виявлену нестачу майна за деякими позиціями, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2023р. № 79 "Про проведення позапланової інвентаризації майна технічних засобів служби пального складу пального та мастильних матеріалів" приписано в період з 25 січня по 12 лютого 2023 року організувати проведення позапланової інвентаризації майна технічних засобів служби пального складу пального та мастильних матеріалів, незалежно від їх технічного стану, походження, в тому числі й тих, що знаходяться на зберіганні, в недоторканому запасі та переданих суб`єктам господарювання, за місцем знаходження та закріплення за матеріально-відповідальними особами.

Згідно наданих до матеріалів справи копій пояснень від 26.01.2023р. позивач вказав, що інвентаризаційна комісія працювала та проводила перерахунок матеріальних засобів в його присутності, за ним є нестача, але в іншому обсязі, ніж це зазначено в інвентаризаційному описі, а саме: в наявності бочки БС-1-200, БС-1-200т/с, ЗІП до шасі КРАЗ 260(АТЗ-9,3, АЦ-10), лічильники ЛЖШ-1000, ШЖУ-40С-6, груп.комплект 2561-А та інше майно, яке визначено як нестача. Також пояснив, що є майно, яке видано іншим військовим частинам, але це не підтверджено документально, оскільки деяка документація була знищена під час обстрілу частини, була пожежа в кабінеті, де зберігалася технічна документація.

Згідно Акту від 17.02.2023р. інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів відділу зберігання технічних засобів служби пального військової частини НОМЕР_1 станом на 17 лютого 2023 року, виявлено нестачу матеріально-технічних засобів на загальну суму 4 180 436,26грн., в тому числі за ОСОБА_1 на суму 3 617 572, 27 грн.

Згідно актів, складених інвентаризаційною комісією (а.с. 33,34,35,36,37 том 2) позивач ОСОБА_1 відмовився від підписання інвентаризаційного опису, інвентаризаційного опису комплектуючих трубопроводу ПМТП 105х150 № 76, інвентаризаційного опису комплектуючих трубопроводу ПМТП 105х150 № 104, відомості наявності бочок сталевих та алюмінієвих.

Згідно наданих до матеріалів справи копій пояснень від 22.02.2023р. позивач вказав, що інвентаризаційною комісією не було враховано карти некомплекту згідно актів списання або відшкодування, які заносились до книги нестачі, які було знищено на підставі відповідного бойового розпорядження 3 1314/16/11/13 ДСК та проведення евакуації в період з 26.02.2022р. по 20.03.2022р. по фактичному відвантаженню майна, записи про які знаходилися у приміщенні відділу, яке було знищено під час обстрілу 21.06.2022р.

На підставі викладеного командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 22.02.2023р. № 151 "Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності" , відповідно до якого, враховуючи наявність шкоди, вини осіб в утворенні нестачі, їх протиправної поведінки у зв`язку з виконанням ними службових (трудових) обов`язків щодо повної збереженості ввіреного майна, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою, позивач ОСОБА_1 , в числі інших осіб, підлягає притягненню до повної матеріальної відповідальності, у загальному розмірі 1 453 293, 45 грн.

Згідно пункту 3 вказаного наказу позивача за порушення вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Згідно Акту від 28.02.2023р. про відмову від підпису в Аркушах про ознайомлення з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.02.2023р. № 151 "Про результати службового розслідування" та Актом службового розслідування від 22.02.2023р. засвідчено, що ОСОБА_1 ознайомився з наказом від 22.02.2023р. № 151 та з Актом службового розслідування від 22.02.2023р., однак відмовився від особистого підпису на Аркушах про ознайомлення, обставин відмови не пояснив.

Позивачем на вказаний наказ від 22.02.2023р. № 151 було подано заперечення від 13.03.2023р., згідно яких він просив переглянути Акт інвентаризації озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів відділу зберігання технічних засобів від 17.02.2023р. та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 22.02.2023р., вжити заходи з виправлення недоліків службового розслідування, скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 22.02.2023р.

Згідно опису вкладення до листа, Інформації щодо стану доставки відправлення ТОВ "Поштова служба "Е-Пост" вказані заперечення вручено відповідачу 28.03.2023р.

Відповідно до рапорту заступника командира частини з морально-психологічного забезпечення- начальника відділення морально-психологічного забезпечення підполковника ОСОБА_10 від 13.03.2023р. було запропоновано внести зміни до наказу командира частини від 22.02.2023р. № 151 "Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності" щодо збільшення розміру сум притягнення винних осіб у заподіянні шкоди внаслідок нестачі технічного майна служби пального, виходячи з даних відомостей визначення залишкової вартості технічного майна служби пального (вхідний від 13.03.2023р. № 569).

Наказом командира військової частини від 13.03.2023р. № 196 "Про внесення змін до наказу командира частини від 22.02.2023р. № 151 "Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності" внесено зміни до наказу від 22.02.2023р. № 151, а саме, у розпорядчій частині : у пункті 6 (стосовно ОСОБА_1 ) цифри "1 281 408, 22" замінено цифрами "1 338 703, 30".

Згідно Аркушу ознайомлення з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2023р. позивач ОСОБА_1 ознайомився з вказаним наказом.

Як встановлено судом, зміна суми, належної до відшкодування з позивача обумовлена тим, що на вимогу 2 територіального управління внутрішнього аудиту від 01.03.2023р. № 535 відповідачем було проведено повторне визначення вартості втраченого майна служби пального з урахуванням методики, визначеної п. 6 р. ІІ Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, який затверджено наказом Міноборони від 29.03.2021р. № 81. Таким чином, на питання встановлення вини ОСОБА_1 у нестачі майна вказана обставина не впливає, кількість та склад втраченого майна не змінювались.

Позивач , не погодившись з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №151 від 22.02.2023р., звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем в повній мірі доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного наказу, при ухваленні якого належним чином встановлено наявність шкоди, протиправну поведінку позивача у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням службових обов`язків, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і заданою шкодою, а також вину в завданні шкоди.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту).

Згідно зі статтями 26, 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

В той же час, підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України від 03.10.2019 № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-IX).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 160-IX пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Частиною першою та другою статті 3 Закону № 160-IX встановлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірни рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Положеннями статті 6 Закону № 160-ІХ, визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди, а саме в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

У силу вимог статті 7 Закону № 160-ІХ, розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

У статті 8 Закону № 160-ІХ, зазначено, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виконавською дисципліною є належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями функціональних обов`язків (посадових інструкцій), наказів Міністерства оборони України, доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин).

Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Розділу III Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Пунктом 3 розділу ІV Порядку передбачено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Відповідно до пунктів 1-4 розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності (пункти 1, 2 розділу VI Порядку).

Тобто, для притягнення військовослужбовця до повної матеріальної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дій чи бездіяльності, та з якою метою завдано шкоду або збитки. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку військовослужбовця та його ставлення до виконання службових обов`язків.

Наявність причинного зв`язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди, вина саме у заподіянні шкоди, які згідно вимог Закону №160-ІХ є обов`язковими і необхідними умовами притягнення до повної матеріальної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача про наявність підстав для притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності ґрунтуються на матеріалах службового розслідування, під час якого було встановлено, що внаслідок невиконання позивачем своїх обов`язків по знанню номенклатури матеріальних засобів, які зберігаються на складі, слідкуванні за їх комплектністю, наявністю та якісним станом, виконання правил приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, не допущення випадків псування та нестач, приймання та видавання матеріальні засоби за встановленими документами, ведення кількісного та якісного обліку матеріальних засобів, що знаходяться на складі, посадових обов`язків щодо надійного зберігання майна, що знаходяться в їх сховищах на відповідальному, зберіганні, недопущення нестач майна служби пального в процесі зберігання, що призвело до незабезпечення збереження військового майна , порушення ним вимог Статуту, виявлено нестачу військового майна суму (стосовно ОСОБА_1 ) , з урахуванням наказу від 13.03.2023р. № 196 "Про внесення змін до наказу командира частини від 22.02.2023р. № 151 "Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності" , у розмірі 1 338 703, 30грн.

Однак, у спірному наказі, виданому відповідачем, жодним чином не зазначено, які саме дії позивача привели до виникнення нестачі військового майна. Також, службовим розслідуванням не встановлено можливих мети та мотиву вчиненого позивачем (на думку відповідача) правопорушення, внаслідок якого державі було завдано шкоди.

Колегія суддів звертає увагу, що оскільки йдеться про застосування юридичної відповідальності, то відповідачем мав би бути доведений склад правопорушення.

Відповідачем не доведена протиправна поведінка позивача, наявність причинного зв`язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди, вина саме позивача у заподіянні шкоди, які згідно вимог Закону №160-ІХ є обов`язковими і необхідними умовами притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності.

Службовим розслідуванням не було встановлено прямого причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням позивачем обов`язків військової служби, а формальне посилання відповідача на те, що позивач обіймав посаду техніка відділу зберігання технічних засобів служби пального складу пального та мастильних матеріалів та був відповідальним за зберігання матеріальних засобів, що надійшли до військової частини, не може бути належним та допустимим доказом притягнення до повної матеріальної відповідальності.

Акт службового розслідування та спірний наказ не містить висновків, які саме дії позивача призвели до нестачі технічних засобів служби пального та мастильних матеріалів, не встановлено мети та мотиву вчинених позивачем дій, і чи внаслідок саме його дій державі було завдано шкоди у розмірі 1 338 703, 30грн., оскільки обставина щодо проведення в період з 25.01. по 17.02.2023 повторної інвентаризації матеріальних засобів відділу зберігання технічних засобів складу пального та мастильних матеріалів та складання інвентаризаційних описів , з якими ознайомлено відповідальних осіб, не свідчить про завдання позивачем збитків державі умисно чи з необережності.

В рамках судового розгляду, відповідачем, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, не доведено, що під час проведення службового розслідування та притягнення позивача до матеріальної відповідальності було встановлено обставину щодо протиправної поведінки позивача, наявності причинного зв`язку між такою протиправною поведінкою і настанням матеріальної шкоди в розмірі 1 338 703, 30грн грн, вина саме ОСОБА_1 у заподіяній шкоді, що є обов`язковими і необхідними умовами притягнення до повної матеріальної відповідальності.

Як акт службового розслідування, так і наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 22.02.2023 №151 містять аналогічні посилання на обставини , які слугували притягненню ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності.

До суду апеляційної інстанції відповідачем надано витяг з Аудиторського звіту від 27.03.2023 № 535/30/1, в якому відображені наступні події :

« Дослідженням наданих до перевірки попередніх матеріалів Інвентаризацій ПММ і спецрідин встановлено, що складом внутрішньо- перевірочних комісій в/ч НОМЕР_1 , в дослідженому періоді в порушення вимог п.пЛ0.3.6 Положення про військове господарство №300 щомісячні планові перевірки паливно - мастильних матеріалів не проводились, до перевірки надані лише матеріали річної інвентаризацій за 2021 рік та інвентаризації за серпень місяць 2022 року. Як зазначив голова ВПК майор ОСОБА_11 , інвентаризація майна номенклатури служби ПММ проводилась щомісячно, проте документальні результати були знищені відповідно до бойового розпорядження 3 ЛОГІСТИЧНОГО забезпечення ОК СХІД від 25.02.2022 року №1314/16/11/13, а інвентаризація у період з 20.04.2021 по 20.09.2022, у зв`язку з інтенсивністю ведення бойових дій та періодичними обстрілами містечка №108 - не проводилась. Довідково: документально зафіксовані 19-ть обстрілів військового містечка № НОМЕР_5 з боку противника у період з лютого по серпень 2022 року. Разом з тим, під час прийому справ та посади начальника складу пального та мастильних матеріалів відповідно до наказу командира частини від 05.12.2022 року №653 було виявлено нестачу технічного майна служби пального на загальну суму 11 026 983,65 грн. Проте, матеріально-відповідальні особи заперечили результати роботи комісії та відмовились підписувати інвентаризаційні описи, обґрунтовуючи свою відмову не якісною роботою комісії. Одночасно, аудитом було встановлено невідповідність визначення комісією залишковою вартості майна, якого не вистачає, про що було повідомлено командуванню частини. Враховуючи вищевикладене, під час аудиту на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 13.02.2023 №119, було повторно перевірено фактичну наявність матеріальних засобів номенклатури служби ПММ станом на 17.02.2023. За результатами повторної інвентаризації складу пального було виявлено нестачу матеріальних технічних засобів служби пального на загальну суму 1 797,65 тис. грн. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.01.2023 №51 (зі змінами, внесеними наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2023 №172), до матеріальної відповідальності притягнуті 4-ри матеріально-відповідальні особи на вказану суму. Стосовно вказаної нестачі штаб-сержантом ОСОБА_1 було вказано, що відповідно до усного наказу підполковника ОСОБА_12 зазначене в інвентаризаційних описах майно якого не вистачає, видавалося в Інші військові частини, про що може підтвердити ст. лейтенант ОСОБА_13 , ст. лейтенант ОСОБА_14 та лейтенант ОСОБА_15 , а у зв`язку з веденням бойових дій та постійними обстрілами військового містечка № НОМЕР_5 можливості оформлювати видаткові документи не було. Старший лейтенант ОСОБА_13 , лейтенант ОСОБА_15 та ст. лейтенант Медведський не заперечували, що вони залучалися для завантаження технічного майна, проте не можуть вказати номенклатури, найменування, кількості майна та подальший його рух. Щодо нестачі труб п`ятої категорії штаб-сержант ОСОБА_1 зазначив, що згідно усного наказу п/п-ка ОСОБА_12 , вони використовувались для будівництва заборів, огорож периметру технічної території та для перекриття навісів та сховищ. Необхідно зауважити, що під час перерахунку наявності труб різних марок було встановлено, що 530 штук труб були використані не за призначенням. Так, матеріально-відповідальною особою штаб-сержантом ОСОБА_1 на території військового містечка № НОМЕР_5 були представлені фортифікаційні споруди, які були побудовані у тому числі із труб ІІ категорії. Як зазначив штаб-сержант ОСОБА_1 , зазначені труби були використані підполковником ОСОБА_16 для побудови фортифікаційних споруд, витяжок та димоходів, його усні зауваження щодо нецільового використання труб були проігноровані, крім того, ним стосовно не законного використання труб було повідомлено начальника складу пального підполковника ОСОБА_12 , проте жодних дій ним не приймалося, його зауваження не враховувались. В свою чергу п/п-к ОСОБА_16 зазначив, що відповідно до розпорядження начальника Генерального штабу ЗСУ про заборону розміщення особового складу в казармах, спорудах та приміщеннях на відкритих майданчиках, враховуючи постійні обстріли військового містечка та на виконання розпорядження ГШ ЗСУ, було узгоджено з начальником складу пального підполковником ОСОБА_12 та прийнято рішення щодо будівництва фортифікаційних споруд, для чого було задіяно 450 шт. труб. Також було зазначено, що командуванням в/ч НОМЕР_1 неодноразово були надіслані запити на адреси начальника Тилу командування Сил логістики ЗСУ, керівника сил оборони Харкова, а також голови Харківської обласної військової адміністрації з приводу забезпечення в/ч НОМЕР_1 матеріалами для побудови фортифікаційних споруд, проте жодне звернення не було погоджено. Враховуючи вищезазначене, під час аудиту вказані труби були перераховані ВПК та вказані в інвентаризаційних описах як такі, що є в наявності, проте аудитом зроблений висновок, що зазначені труби використовувались не за призначенням, а їхній рух та оформлення порушували вимоги Інструкції з обліку військового майна 440, що в свою чергу створює передумови до їх втрати та передчасного приведення до непридатного стану. Станом на день закінчення аудиту фортифікаційні споруди розібрані не були, труби на склад не повернуті, рішення не прийнято. Матеріально відповідальною особою працівником ЗС України ОСОБА_17 , в якої також були встановлені нестачі ТЗ СП під час інвентаризації, надала пояснення, що у 2022 року у зв`язку з постійними обстрілами військового містечка, підполковником ОСОБА_16 , було наданий наказ залишити територію військового містечка всім працівникам та до наступного розпорядження перебувати у безпечному місті. В подальшому, в травні 2022 року згідно наказу майора ОСОБА_18 працівники складу приступили до виконання своїх обов`язків. По прибутті нею були виявлені відкриті склади, замки були зірвані, про що було негайно зроблена доповідь по команді та особисто проведена інвентаризацію майна за результатами якої була встановлена нестача майна. Після доповіді стосовно відсутності майна майору ОСОБА_18 будь-яких дій стосовно нестачі майна з боку керівництва складу пального не приймалось. В свою чергу, майор ОСОБА_18 зазначив, що згідно усного розпорядження підполковника ОСОБА_19 дійсно працівникам ЗСУ був наданий дозвіл покинути місця служби та до першого розпорядження перебувати в небезпечному місті, а в кінці травня 2022 року вони продовжили виконувати свої обов`язки на військовому містечку № НОМЕР_5 . Майор ОСОБА_18 також не заперечував, що начальники сховищ зверталися до нього щодо відсутності майна на закріплених за ними складах, про що ним була зроблена доповідь п/п-ку ОСОБА_12 , але будь-які заходи щодо встановлення кількості відсутнього майна посадовими особами складу пального не проводились. Окремо слід зазначити, що згідно вимог Закону України про матеріальну відповідальність військовослужбовців, розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами. За результатами службового розслідування, які були оголошені наказом командира військової частини НОМЕР_6 від 17.01.2023 № 51, з врахуванням зносу військового майна були притягнуті до матеріальної відповідальності 4-ри матеріально-відповідальні особи на загальну суму 1 453,29 тис. грн, а матеріали службового розслідування щодо встановленої нестачі передано до Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері за вихідним від 24.02.2023.№596. В той же час, дослідженням матеріалів інвентаризації та службового розслідування встановлено, що комісією, яка проводила визначення залишкової вартості військового майна, якого не вистачає, результати роботи якої також оголошені у наказі командира військової частини НОМЕР_7 від 17.01.2023 № 51, в порушення п. 6 розділу її Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, який затверджений наказом Міноборони від 29.03.2021 № 81, визначення залишкової вартості втраченого майна служби пального проводилось без врахування вимог Методик визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та Інших військових формувань, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.1998 № 759. Внаслідок цього, до майна, яке було на зберіганні та обліковувалось І та II категорії як ПЗ та НЗ Центру, застосовувався коефіцієнт, розрахований для цього майна як для такого, що перебувало в експлуатації впродовж тривалого часу (від 6-ті до 30-ті років). З метою усунення встановлених недоліків, на адресу військової частини НОМЕР_1 Управлінням направлений запит від 01.03.2023 №535/313, на підставі якого командиром частини від 02.03.2023 №172 було призначено повторне визначення вартості втраченого майна. За результатами повторного проведення розрахунку залишкової вартості майна, якого не вистачає, встановлено, що загальна сума втрат становила 1 797,65 тис. гривень, у зв`язку із чим наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2023 №172 були внесені відповідні зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.01.2023 № 51 та повідомлено правоохоронні органи. Висновок: Внаслідок не впровадження всіх заходів контролю, які спрямовані на закріплення відповідальності за збереження і використання майна, для зменшення ризиків його втрати чи неправильного використання, не вжиття керівним складом складу пального заходів реагування на відомі їм факти нестачі майна, у військовій частині НОМЕР_1 допущені випадки нестачі та можливого псування активів, а також допущені порушення, внаслідок реагування на які тільки під час дійсного аудиту були попереджені можливі втрати активів.».

Також, відповідач в додаткових поясненнях вказує , що Технічні паспорти та формуляри з номерами шасі та спеціального обладнання, на яких відсутні комплектуючі (насоси, рукава, стартери, генератори) з картками некомплекту на вироби, які входять до складу обладнання МНУМ-60, МНУГ-80, МНУРГ-75, МНУК-50, ТУМ- 150 були переміщенні до військової частини НОМЕР_8 на підставі бойового розпорядження №370/ПУ/8082дск від 21.12.2023 року у зв`язку із розосередженням військово-технічних засобів служби пального військової частини НОМЕР_1 . Наряди на видачу майна в період 01.02.2022 по 01.04.2022 з перепустками на право ввозу та вивозу майна в період з 01.02.2022 по 01.04.2022 у військовій частині НОМЕР_1 відсутні.

Вищевказаним обставинами та обставинам щодо не проведення щомісячної інвентаризації, інтенсивності ведення бойових дій і періодичності обстрілу містечка , видачі майна в інші частини і неможливості оформлення видаткових документів, використання матеріалів для будівництва фортифікації тощо, викладеним в аудиторському звіті , які існували на момент проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 та були відомі, безпідставно не надано належної оцінки при проведенні службового розслідування та такі не враховані при формуванні висновку службового розслідування.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що акт службового розслідування від 22.02.2023 та самі матеріали розслідування, не містять належних та допустимих доказів про те, що саме з вини ОСОБА_1 державі було завдано збитки у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків щодо не впровадження всіх заходів контролю, які спрямовані на закріплення відповідальності за збереження і використання майна, для зменшення ризиків його втрати чи неправильного використання, не вжиття керівним складом складу пального заходів реагування на відомі їм факти нестачі майна, у військовій частині НОМЕР_1 допущені випадки нестачі та можливого псування активів на суму 1 338 703, 30грн., при цьому, на переконання колегії суддів, не впровадження всіх заходів контролю, які спрямовані на закріплення відповідальності за збереження і використання майна, для зменшення ризиків його втрати чи неправильного використання, не вжиття керівним складом складу пального заходів реагування на відомі їм факти нестачі майна, не може доводити факт завдання збитків, адже не встановлено прямого причинно-наслідкового зв`язку між даними обставинами, які б давали чітко встановити та констатувати завдання такими діями/бездіяльність відповідальної особи - позивачем збитків військовому майну/Державі.

Наявна в матеріалах справи копія довідки про вартісну оцінку шкоди (а.с.83-85 т. 2) свідчить, що оцінка розміру шкоди також здійснена без врахування всіх можливих обставин щодо не проведення щомісячної інвентаризації, інтенсивності ведення бойових дій і періодичності обстрілу містечка , видачі майна в інші частини і неможливості оформлення видаткових документів, використання матеріалів для будівництва фортифікації тощо , які наведені в аудиторському звіті від 27.03.2023 .

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу.

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут ЗСУ)

Відповідно до статті 16 Статуту ВСУ кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

За визначенням, наведеним у статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

За змістом статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83 - 95 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Статтею 83 цього Статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Стаття 51 Дисциплінарного статуту визначає види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на сержантів (старшин) (крім військовослужбовців строкової військової служби), одним з яких є попередження про неповну службову відповідність.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч. 2 ст. 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

З вищевикладеного вбачається, що військова дисципліна ґрунтується, зокрема на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, проте суд наголошує, що будь-яке порушення військової та/або виконавчої дисципліни повинно бути доведеним, обґрунтованим, повинно бути враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

Відповідно до змісту спірного наказу від 22.02.2023 №151 (т. 1 а.с. 8) пунктом 3 позивачу оголошено попередження про неповну службову відповідність.

Колегія суддів наголошує, що заходи реагування у виді дисциплінарного стягнення є результатом встановлення істини у певній події, яка порушує вимоги дисципліни або належності виконання покладених на особу обов`язків з проходження служби. Такі заходи мають на меті попередити особу про необхідність дотримання встановлених до неї вимог, а також про можливість застосування більш суворого дисциплінарного стягнення у випадку повторних порушень дисципліни, що повинно спонукати службовця належним чином виконувати свої обов`язки та попередити, що усі наступні порушення не будуть залишені поза увагою.

З огляду на вищевикладене, судом не встановлено в яких діях позивача вбачаються ознаки порушення виконавської дисципліни. Посилання у наказі від 22.02.2023 №151 на порушення позивачем вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є загальними та неконкретизованими, адже з їх викладу неможливо встановити, які саме службові обов`язки не виконав позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищенаведене , з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України , колегія суддів вважає, що висновок в/ч НОМЕР_1 про заподіяння саме ОСОБА_1 державі шкоди, у зв`язку із чим він має нести повну матеріальну відповідальність, є недоведеним та ґрунтується на припущеннях , тому наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №151 від 22.02.2023р "Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності " в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність та до матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з його вини шкоди .

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин.

Отже судом першої інстанції зроблено неправомірний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 по справі № 520/24461/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №151 від 22.02.2023р "Про результати службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної та матеріальної відповідальності " в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність та до матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з його вини шкоди .

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий Повний текст постанови складено 30.09.2024 року