Ухвала

від 22.11.2023 по справі 580/10899/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 листопада 2023 року справа № 580/10899/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/10899/23 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 04061547, вул.Б.Вишневецького 36, 18000, м.Черкаси) про визнання протиправним та нечинним рішень, постановив ухвалу.

17.11.2023 вх.50668/23 представник позивача-адвокат Оржеховська Анна Олександрівна (ордер серії СА №1019641) звернувся до суду з адміністративним позовом, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 06.07.2021 №663 «Про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті м.Черкаси»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради 14.06.2022 №436 «Про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті м.Черкаси».

Додатково просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позові не йдеться про наявність/відсутність електронних кабінетів і позивача та представника позивача - адвоката.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Позивач не зазначає про яке саме порушене право йдеться під час впровадження АСООП, на думку позивача, відповідно до регуляторних актів, проте не обирає спосіб захисту відповідно до п.1 ч.1 ст.5 КАС України з урахуванням особливостей ст. КАС України.

Згідно з частиною другою статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, де буде застосовано цей акт.

Оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, але не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, що втратили чинність.

Верховний суд у справі № 461/7577/16-а висновує: дія нормативно-правового акта є постійною, має тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням.

Верховний суд у справі № 260/20/19 зазначив: юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. До нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово. Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 522/22780/16-а, від 26.11.2019 у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 21.12.2019 у справі № 826/14366/15, від 04.03.2020 № 450/1236/17. Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001. У випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок опублікувати оголошення про це у виданні, в якому вказаний акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Позивач не надає копію оскаржених актів і не зазначає про звернення до виконачого комітету Черкаської міської ради з метою відновлення (у позовній заяві не зазначений зміст і характер порушеного права позивача) яких саме прав ОСОБА_1 . Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову (ч.2 ст.17 КАС України).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Позивач помилково обирає способ захисту щодо протиправності і скасування індивідуального акта (п.23.ч.1.ст.4, п.2 ч.1 ст.5 КАС України), проте обгрунтовує як пасажир громадського транспорту і споживач послуг обробку персональних даних ТОВ «СТТ», ТОВ «Смарт Тикет Технолоджи» (без коду ЄДРПОУ), які не є учасниками справи.

Усупереч вимог ч.1 ст.5 КАС України позивач сформував вимоги без урахування висновків Верховного Суду у справах (№824/399/17-а - суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог; №9901/35/19 - визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло) та рекомендацій: «Як формулювати позовні вимоги та будувати доводи в адміністративних справах» / https://zib.com.ua/ua/157531-yak_formulyuvati_pozovni_vimogi_ta_buduvati_dovodi_v_adminsp.html

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.2, 4 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Додані до позову копії документів належним чином не засвідчені (ч. 2 ст. 94 КАС України, ДСТУ 4163:2020), а саме не зазначено дати засвідчення документів. Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять у тексті супровідного листа, оформлюють перед підписом. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору.

Додатково представник позивача просить стягнути судові витрати, проте доказ сплати судового збору у сумі 1073.60 грн надає лише за одну вимогу немайнового характеру усупереч вимог ч.3 ст.161 КАС України до позову не надає доказ сплати за дві самостійні вимоги, тому належить доплатити 1073.6 грн.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем щодо кожного рішення; надання доказів на підтвердження протиправності рішень відповідача; обґрунтованого клопотання про залучення третіх осіб; доказу доплати судового збору у сумі 1073.60 грн; засвідчених і оформлених додатків до позовної заяви; повідомлення про наявність/відсутність електронного кабінету. У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА