Постанова

від 23.11.2023 по справі 340/1743/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 340/1743/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року (суддя Науменко В.В.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради щодо відмови позивачу у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 за заявою від 21.03.2023; зобов`язати Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 та видати позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 14.12.2022 набув власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3510100000:04:046:0121, в межах згідно з планом розташування за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу, посвідченого нотаріально та зареєстрованим за № 1128.

В Договорі від 14.12.2022 викладені характеристики земельної ділянки: вид цільового призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія землі житлової та громадської забудови; форма власності приватна.

Також нотаріусом 14.12.2022 внесені відповідні відомості щодо ОСОБА_1 , як власника зазначеної земельної ділянки, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

ОСОБА_1 21.03.2023 звернувся до Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:04:046:0121, за результатом розгляду якого Управління 24.03.2023 повідомило заявника про відмову в наданні будівельного паспорта з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Також листом від 24.03.2023 за № 23-466 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до Плану зонування територій міста Кіровограда (Кропивницького), затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 № 2456, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 віднесена до зони ТР-2 магістральних вулиць, майданів (у межах червоних ліній) та зони Р-1 об`єктів природно-заповідного фонду. Згідно з Генеральним планом міста Кіровограда (Кропивницького), затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 12.09.2000 № 627, розташована на території лісопарків.

ОСОБА_1 вважає таку відмову протиправною, зазначає, що спірна земельна ділянка сформована та передана у власність з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та для ведення садівництва на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 18.11.2008 № 1636 і саме з цим цільовим призначення позивачем була придбана земельна ділянка, тобто зміна цільового призначення цієї земельної ділянки не здійснювалася. Отже, відповідач неправомірно перешкоджає позивачу, як власнику земельної ділянки, реалізувати свої право на її забудову.

Також в апеляційній скарзі позивач зазначає, що рішення Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 № 2456 не узгоджується з рішенням Кіровоградської міської ради від 18.11.2008 № 1636. При цьому з 2013 року орган місцевого самоврядування не вчинив жодних дій щодо викупу спірної земельної ділянки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Згідно зі ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 № 2456 земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 віднесена до зони ТР-2 магістральних вулиць, майданів (у межах червоних ліній) та зони Р-1 об`єктів природно-заповідного фонду, а рішенням Кіровоградської міської ради від 12.09.2000 № 627 ця земельна ділянка розташована на території лісопарків.

Статтею 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено обов`язковість дотримання вимог містобудівної документації.

Приписами статті 16 названого Закону встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган місцевого самоврядування не позбавлений права на внесення змін до містобудівної документації.

Відтак, доводи апелянта, що рішення Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 № 2456 не узгоджується з рішенням Кіровоградської міської ради від 18.11.2008 № 1636, не мають під собою правового підґрунтя.

Натомість, як зазначено вище, стаття 39 Земельного кодексу України встановлює, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

На момент оформлення договору купівлі-продажу від 14.12.2022 існували як План зонування територій міста Кіровограда (Кропивницького), затверджений рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 № 2456, так і Генеральний план міста Кіровограда (Кропивницького), затверджений рішенням Кіровоградської міської ради від 12.09.2000 № 627.

Як вірно зауважує апелянт, ці рішення не є предметом оскарження в даній справі, доказів їх скасування позивачем не надано, а тому, в силу приписів статті 39 Земельного кодексу України, використання земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:04:046:0121, має здійснюватися відповідно до названих рішень.

При цьому не є обґрунтованими доводи апелянта, що внаслідок відмови в наданні будівельного паспорта порушують права ОСОБА_1 на реалізацію права власності на земельну ділянку, адже відповідно до ст. 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

В свою чергу, статтею 46-1 Земельного кодексу України визначено, що землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та положеннями про ці території, об`єкти.

Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено заборону на будівництво споруд на території природних заповідників.

Відтак, відмова відповідача в наданні будівельного паспорта на будівництво ОСОБА_1 житлового будинку на земельній ділянці, кадастровий номер 3510100000:04:046:0121, яка відповідно до Плану зонування територій міста Кіровограда (Кропивницького), затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 № 2456, віднесена до зони Р-1 об`єкти природно-заповідного фонду, ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в адміністративній справі № 340/1743/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 23 листопада 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 23 листопада 2023 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова