Постанова

від 21.11.2023 по справі зпп/320/99/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № ЗПП/320/99/23 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБО ЛТД" до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРБО ЛТД" звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позову до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природнього середовища Виконавчого органу Київської міської ради, Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, шляхом: заборони Комунальному підприємству "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації вчиняти будь-які дії щодо демонтажу нежитлових будівель, які входять до торгівельного комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБО ЛТД" та розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:88:093:0032, 8000000000:88:093:0031, 8000000000:88:093:0005 та 8000000000:88:093:0025 по вулиці Довженка, 1 Шевченківського району міста Києва до набрання чинності рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбо ЛТД" про оскарження приписів від 05.09.2023 №2324523; №2324524; №2324525; №2324527; №2324528; №2324529; №2324530; №2324531; №2324532; №2324533; №2324534; №2324535; №2324536; №2324537; №2324538; №2324539.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року заяву задоволено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

09 листопада 2023 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням обґрунтувань, наведених у заяві, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Арбо ЛТД" є власником об`єктів нерухомого майна - нежилих будівель літ. "В", "Г", "Д", "Е", "З", "О", "П", "Р", "С", "Т", "У", "Ф", "X", "Ч", "Ш", за адресою м. Київ, вул. О. Довженка, 1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №25637837 від 15.08.2014.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 345384559 від 05.09.2023 зазначені вище нежитлові будівлі знаходяться на земельній ділянці кадастровий №8000000000:88:093:0032.

Зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди земельних ділянок від 20.08.2004, продовженого угодою про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельних ділянок від 23.05.2012 (Витяг з Державного реєстру правочинів від 23.05.2012 № 11358085), угодою про поновлення договору оренди земельних ділянок від 30.10.2015, укладеного між ТОВ "Арбо ЛТД" та Київською міською радою, передана на підставі акта приймання-передачі земельних ділянок від 09.09.2004.

Наказом Головного управління містобудування та архітектури BO КМР (КМДА) від 22.11.2011 № 632 "Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості у м. Києві" присвоєно об`єкту нерухомого майна (торговельний комплекс із збірно-розбірних конструкцій у складі павільйонів для продажу товарів народного вжитку, кафе з літніми майданчиками) відповідно до сертифікату відповідності Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06 квітня 2010 року № 000003 поштову адресу вул. Довженка Олександра, 1 у Шевченківському районі м. Києва.

05.09.2023 посадовою особою Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) складено приписи №2324523; №2324524; №2324525; №2324527; №2324528; №2324529; №2324530; №2324531; №2324532; №2324533; №2324534; №2324535; №2324536; №2324537; №2324538; №2324539, якими встановлено порушення п. 13.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням КМР від 25.12.2008 № 1051/1051 (у редакції рішення КМР від 28.05.2015 № 566/1430) (далі - Правила) Шевченківський район, вул. О.Довженка, 1 у ТОВ "Арбо ЛТД" та запропоновано усунути порушення шляхом надання документації на розміщення тимчасових споруд. А у разі відсутності документації демонтувати тимчасові споруди власними силами строком до 3-х діб. У разі невиконання приписів будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

З приводу наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 у справі №826/14303/ 18, від 12.02.2020 у справі №640/17408/19 та від 27.02.2020 у справі №640/16242/19 зазначено, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Слід зауважити, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 640/21870/20.

Так, у постанові Верхового Суду від 30.03.2021 у справі № 420/4037/20 зазначено, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння більшої та безповоротної шкоди правам, свободам та інтересам заявника у вигляді позбавлення гарантованого Конституцією України права власності та унеможливить їх відновлення після демонтажу споруди, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Застосовуючи у даній справі заходи забезпечення позову важливо запобігти настанню ще більших негативних для позивача наслідків та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не порушуючи при цьому, прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів або будь-яких осіб.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.