Постанова

від 14.03.2024 по справі зпп/320/99/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа №ЗПП/320/99/23

адміністративне провадження № К/990/161/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року (суддя Терлецька О.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року (колегія у складі суддів Собківа Я.М., Сорочка Є.О., Чаку Є.В.)

у справі № ЗПП/320/99/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбо ЛТД» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природнього середовища Виконавчого органу Київської міської ради, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації

про оскарження приписів.

УСТАНОВИВ:

1. У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арбо ЛТД» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Комунальному підприємству "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природнього середовища Виконавчого органу Київської міської ради, Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації вчиняти будь-які дії щодо демонтажу нежитлових будівель, які входять до торгівельного комплексу ТОВ "Арбо ЛТД" та розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:88:093:0032, 8000000000:88:093:0031, 8000000000:88:093:0005 8000000000:88:093:0025 на вул. Довженка, 1, Шевченківського району міста Києва до набрання чинності рішенням у справі за позовом ТОВ "Арбо ЛТД" про оскарження приписів від 05.09.2023 № 2324523; № 2324524; № 2324525; № 2324527; № 2324528; № 2324529; №2324530; № 2324531; № 2324532; № 2324533; № 2324534; № 2324535; № 2324536; №2324537; № 2324538; № 2324539.

2. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.09.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023, задовольнив заяву про забезпечення позову.

3. Суд дійшов висновку, що у даному випадку, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння більшої та безповоротної шкоди правам, свободам та інтересам заявника у вигляді позбавлення гарантованого Конституцією України права власності та унеможливить їх відновлення після демонтажу споруди, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Застосовуючи у даній справі заходи забезпечення позову важливо запобігти настанню ще більших негативних для позивача наслідків та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не порушуючи при цьому, прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів або будь-яких осіб.

4. Департамент територіального контролю м. Києва у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

5. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 800/521/17, постановах Верховного Суду від 14.02.2020 у справі № 826/4679/18, від 07.05.2020 у справі № 640/6315/19 та від 14.02.2022 у справі № 160/10672/21.

6. Зазначає, що забезпечення позову в обраний судом спосіб фактично вирішує спір по суті до постановлення рішення у справі, без дослідження та оцінки доказів і обставин, які стали підставою для вчинення відповідачем оскаржуваних дій / бездіяльності. Заявник не надав, а суди не оцінили будь-які докази, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову.

7. Ухвалою від 17.01.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження.

8. Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відзиві просить задовольнити касаційну скаргу.

9. Покликається на те, що в матеріалах справи відсутні докази завдання позивачу шкоди внаслідок винесення інспектором КП «Київблагоустрій» оскаржуваних приписів.

Згідно п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

На час подачі відзиву на касаційну скаргу Департамент територіального контролю міста Києва не приймав рішення про демонтаж споруд за оскаржуваними приписами та жодних заходів щодо демонтажу не здійснювалось.

Судом вживаються заходи забезпечення позову щодо заборони демонтажу відповідних споруд за відсутності рішення про демонтаж та дій, направлених на демонтаж відповідних споруд.

10. ТОВ «Арбо ЛТД» заперечує проти задоволення касаційної скарги. Покликається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав. Зокрема, невиконання приписів, які оскаржує заявник, щодо надання підтверджуючих документів, можуть слугувати підставою для знесення нежитлових будівель, які входять до торгівельного комплексу ТОВ «Арбо ЛТД». Також заявник наголошує на наявності ознак протиправності приписів.

Невиконання приписів, правомірність яких заперечує заявник, може призвести до вчинення відповідними особами дій щодо знесення нежитлових будівель, яких такі приписи стосуються, а тому можливе вирішення спору у майбутньому на користь заявника, може істотно ускладнити поновлення його порушених прав.

Отже, застосовані судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову є цілком співмірними негативним наслідкам від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

11. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, Суд дійшов такого висновку.

12. Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

13. Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

14. За умовами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

15. Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

16. Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

17. При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

18. Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

19. Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

20. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

21. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

22. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

23. У постанові від 22.12.2022 у справі №640/31815/21 Верховний Суд виснував:

"30. Колегія суддів зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

31. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

32. При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними".

24. Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

25. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

26. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

27. У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

28. Приписами підпункту 13.3.2 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

29. Відповідно до підпункту13.3.3 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва, рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

30. Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

31. Суди попередніх інстанцій встановили, ТОВ "Арбо ЛТД" є власником об`єктів нерухомого майна - нежилих будівель літ. "В", "Г", "Д", "Е", "З", "О", "П", "Р", "С", "Т", "У", "Ф", "X", "Ч", "Ш", за адресою м. Київ, вул. О. Довженка, 1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №25637837 від 15.08.2014.

32. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 345384559 від 05.09.2023 зазначені вище нежитлові будівлі знаходяться на земельній ділянці кадастровий №8000000000:88:093:0032.

33. Зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ "Арбо ЛТД" на підставі договору оренди земельних ділянок від 20.08.2004, продовженого угодою про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельних ділянок від 23.05.2012 (Витяг з Державного реєстру правочинів від 23.05.2012 № 11358085), угодою про поновлення договору оренди земельних ділянок від 30.10.2015, укладеного між ТОВ "Арбо ЛТД" та Київською міською радою, передана на підставі акта приймання-передачі земельних ділянок від 09.09.2004.

34. Наказом Головного управління містобудування та архітектури BO КМР (КМДА) від 22.11.2011 № 632 "Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості у м. Києві" присвоєно об`єкту нерухомого майна (торговельний комплекс із збірно-розбірних конструкцій у складі павільйонів для продажу товарів народного вжитку, кафе з літніми майданчиками) відповідно до сертифікату відповідності Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06 квітня 2010 року № 000003 поштову адресу вул. Довженка Олександра, 1 у Шевченківському районі м. Києва.

35. 05.09.2023 посадовою особою КП «Київблагоустрій» складено приписи №2324523; №2324524; №2324525; №2324527; №2324528; №2324529; №2324530; №2324531; №2324532; №2324533; №2324534; №2324535; №2324536; №2324537; №2324538; №2324539, якими встановлено порушення п. 13.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням КМР від 25.12.2008 № 1051/1051 (у редакції рішення КМР від 28.05.2015 №566/1430) (далі - Правила) Шевченківський район, вул. О.Довженка, 1 у ТОВ "Арбо ЛТД" та запропоновано усунути порушення шляхом надання документації на розміщення тимчасових споруд. А у разі відсутності документації демонтувати тимчасові споруду власними силами строком до 3-х діб.

36. При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суди виходили з того, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння більшої та безповоротної шкоди правам, свободам та інтересам заявника у вигляді позбавлення гарантованого Конституцією України права власності та унеможливить їх відновлення після демонтажу споруди, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

37. Суд не погоджується з такими висновками, оскільки у постанові від 01.06.2022 у справі №380/4273/21 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду виснувала:

"42. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

43. Інститут забезпечення позову направлений на захист прав та інтересів позивача від негативних наслідків рішення суб`єкта владних повноважень, яке оспорюється позивачем.

44. Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

45. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

46. Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

…

48. Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

49. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

50. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

51. З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти".

38. Суд вважає зазначений висновок застосовним і до цієї справи.

39. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій не перевірили доводи та вимоги цієї заяви критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Суди не навели конкретних обставин, які свідчать про намір відповідача провести демонтаж будівель та споруд позивача, а обмежилися лише абстрактним цитування норм закону та усталених правових висновків.

40. Колегія суддів звертає увагу на те, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

41. Проте, вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними з позовними вимогами, оскільки, з урахуванням приписів Правил благоустрою міста Києва, демонтаж відповідних споруд може здійснюватися на підставі рішень, зазначених у пунктах 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил.

42. Натомість у заяві про забезпечення позову відсутні посилання на рішення про демонтаж нежитлових будівель чи вчинення відповідачами дій, направлених на демонтаж відповідних споруд. Відповідні рішення не є предметом позовної вимоги.

43. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим ТОВ «Арбо ЛТД» у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

44. З огляду на вищезазначене, колегія судів доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № ЗПП/320/99/23.

45. Доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статей 150, 151 КАС України знайшли своє підтвердження.

46. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

47. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про неспівмірність застосування заходів забезпечення позову та вважає необхідним скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на їх необґрунтованість.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № ЗПП/320/99/23 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбо ЛТД» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя С.М. Чиркін

Суддя В.М. Шарапа