Постанова

від 23.11.2023 по справі 460/18241/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 рокуСправа № 460/18241/23 пров. № А/857/15342/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Фермерського господарства «Прикордонник - Ю» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року (суддя Гудима Н.С., м. Рівне), -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Головне управління ДПС у Рівненській області (далі Головне управління) звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства «Прикордонник - Ю» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року позов було повернуто.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги вказує, що відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва внесені до реєстру є офіційним і достатнім підтвердженням наявності у відповідної особи повноважень вчиняти дії від юридичної особи на засадах самопредставництва.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву підписано особою, яка не підтвердила повноважень діяти у справі за правилами самопредставництва суб`єкта владних повноважень, тобто не надала підтвердження того, що згідно із законом, статутом чи трудовим договором (контрактом) уповноважена діяти від імені позивача та одночасно особою, посадове становище якої не вказано.

Такі висновки суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з не правильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.

За правилами пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС суд своєю ухвалою повертає позовну заяву, якщо таку подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовну заяву від імені Головного управління підписала Р. Сірак.

На підтвердження повноважень на підписання позову додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі також Реєстр), згідно з якого ОСОБА_1 має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, діє виключно в судах без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відкликання апеляційних, касаційних скарг.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі Закон № 755-IV), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру.

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону №755-IV ).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону №755-IV, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Проаналізувавши наведені положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність або відсутність відповідного запису у вказаному реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності або відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Таким чином, повноваження представника позивача, зокрема, щодо підписання позовної заяви, відображені у наданому суду витягу з Реєстру.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про необхідність застосування положень пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

Керуючись статтями 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний