Постанова

від 23.11.2023 по справі 500/2363/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 500/2363/23 пров. № А/857/15804/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівКоваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРІНВЕСТБУД22» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі за його позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя у І інстанціїМартиць О.І.,

час ухвалення судового рішенняне зазначено,

місце ухвалення судового рішенням. Тернопіль,

дата складення повного тексту рішення 27 липня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРІНВЕСТБУД22» (далі ТОВ «ТЕРІНВЕСТБУД22») звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі ППР) Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі ГУ ДПС) від 19 травня 2023 року №00035160401, яким до товариства за несвоєчасне подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн на підставі . підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України (далі ПК).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі № 500/2363/23, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у задоволенні позову було відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ "ТЕРІНВЕСТБУД22" несвоєчасно подало податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2003 рік, а тому підлягає притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120.1 статті 120 ПК і оспорюване товариством ППР є законним.

У апеляційній скарзі відповідач ТОВ "ТЕРІНВЕСТБУД22" просило скасувати вказане рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов у повному обсязі.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суду першої інстанції не навів обґрунтування свого висновку про відмову у задоволенні позову, а лише навів правові норми.

При цьому суд першої інстанції не врахував, що платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання декларацій, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином та на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Зазначає про порушення відповідачем принципів стабільності податкового законодавств, правової визначеності, законних очікувань, презумпції правомірності рішення платника податків, а також не врахував наявність обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, ТОВ "ТЕРІНВЕСТБУД22" як власник нежитлової нерухомості є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (далі ПНМ).

03 жовтня 2022 позивач оформив право власності на трансформаторну підстанцію загальною площею 46,7 м2 по вул. Сахарова, 9 у м. Тернополі Тернопільської області.

За твердженням позивача 10 березня 2023 року ТОВ "ТЕРІНВЕСТБУД22" подало податкову декларацію з ПНМ від 03 березня 2023 року та розрахунок №1 у частині об`єктів нежитлової нерухомості (додаток 2 до податкової декларації з ПНМ),

3) підтвердження сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

ГУ ДПС провело камеральну перевірку своєчасності подання позивачем податкової декларації з ПНМ за 2023 рік (акт від 01 травня 2023 року №3298/19 00 04 01/44895033) та на підставі її висновків 19 травня 2023 року прийняло ППР №00035160401, яким до ТОВ "ТЕРІНВЕСТБУД22" за несвоєчасне подання декларації з ПНМ за 2023 рік застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн.

ТОВ "ТЕРІНВЕСТБУД22" не погодилося із правомірністю такого рішення контролюючого органу та звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до оцінки доводів позивача про те, що на час винесення оспорюваного рішення контролюючий орган не врахував обставин, що склалися внаслідок поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19) та викликаних цим змін у правовому регулювання можливості притягнення до відповідальності за несвоєчасне подання декларації з ПНМ. При цьому сам факт подання ТОВ "ТЕРІНВЕСТБУД22" декларації з ПНМ за 2023 рік поза межами встановленого законом граничного терміну до 20 лютого 2023 року позивачем фактично не заперечується.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За приписами пункту 120.1 статті 120 ПК неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У відповідності до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, було внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Згідно з пунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що починаючи з 27 травня 2022 року і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо незастосовування штрафних санкцій, зокрема за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовується.

Відтак, платники податків не звільняються від застосування до них штрафних санкцій за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, у тому числі за звітні (податкові) періоди, які припадають до 24 лютого 2022 року, з урахуванням умов, за яких платники у період до припинення або скасування воєнного стану на території України звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання свої податкових обов`язків, визначених підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що оскільки ТОВ "ТЕРІНВЕСТБУД22" несвоєчасно подало податкову декларацію з ПНМ за 2003 рік, то до нього правомірно було застосовано штрафні санкції відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК оспорюваним рішенням ГУ ДПС від 19 травня 2023 року №00035160401 у сумі 340 грн.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, як і визнання наявності в Україні форс-мажорних обставин, без обґрунтування неможливості своєчасного виконання у зв`язку із цим позивачем обов`язку з подання податкової декларації не може безумовно вважатись поважною причиною порушення вимог податкового законодавства та звільнення від передбаченої відповідальності.

Покликання скаржника на порушення відповідачем принципу стабільності податкового законодавства, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки приписами Закону №2260-ІХ зміни до будь-яких елементів податків та зборів не вносилися.

Інші доводи, на які посилається скаржник, на думку апеляційного суду, є надуманими і свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування вимог діючого законодавства.

Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРІНВЕСТБУД22» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі № 500/2363/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. Й. Коваль Н. М. Судова-Хомюк