Ухвала

від 23.11.2023 по справі 360/3186/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 листопада 2023 року

Київ

справа №360/3186/21

адміністративне провадження №К/990/38432/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 360/3186/21 за позовом Дочірнього підприємства «Агропромислова компанія «Украгростар» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

16.11.2023 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд».

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 14.08.2023, повний його текст складено 18.08.2023, відповідно останнім днем його оскарження було 18.09.2023 з урахуванням вихідних днів, проте касаційну скаргу подано лише 16.11.2023, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд її повернув. Наступні касаційні скарги також були повернуті Верховним Судом з мотивів відсутності викладення у них підстав для касаційного оскарження судових рішень. Зазначає, що з урахуванням часу, необхідного для обробки великого масиву документів, що надійшли до електронного кабінету ГУ ДПС, а також того, що 11.11.2023 та 12.11.2023 були вихідними днями, та строку, необхідного для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, касаційна скарга подається у найкоротший строк. У зв`язку з цим скаржник вважає, що дотримання строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду з касаційною скаргою, намагання ГУ ДПС усунути недоліки касаційної скарги та звернутись до суду у найбільш стислі строки після її повернення, можуть бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга подана до суду через підсистему «Електронний суд» 05.09.2023, проте, Верховний Суд ухвалою від 06.09.2023 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цих підставах. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 06.09.2023 о 18:32 год.

Наступні касаційні скарги у цій справі, які подавалися ГУ ДПС 13.09.2023, 05.10.2023, Верховний Суд повернув ухвалами від 27.09.2023, 06.10.2023 визнавши недостатнім наведене у скаргах обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Електронні примірники цих ухвал ГУ ДПС отримало 27.09.2023 о 17:39, 06.10.2023 о 18:33.

Вчетверте касаційну скаргу ГУ ДПС подало до суду через підсистему «Електронний суд» 16.10.2023, однак, Верховний Суд ухвалою від 23.10.2023 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд знову зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Також суд зазначив, що з огляду на зміст судових рішень, суди врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, від 29.04.2021 у справі № 320/6192/19. Однак, скаржник не обґрунтував, у чому полягає неправильність врахування судами такої судової практики. Суд повторно роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цих підставах. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 23.10.2023 о 20:39.

Вп`яте касаційну скаргу ГУ ДПС подало до суду через підсистему «Електронний суд» 02.11.2023, проте, Верховний Суд ухвалою від 06.11.2023 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив, що повторно подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 06.11.2023 о 18:42.

16.11.2023 ГУ ДПС подало касаційну скаргу до суду вшосте, однак, її зміст так і не усуває виявлених судом недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Зміст касаційної скарги є ідентичним до касаційних скарг, які подавалися вчетверте та вп`яте.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Водночас Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

За усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою вшосте, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційна скарга була повернута, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними

Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2023 - не більше 53680 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (22700 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2021 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 2992440,00 грн, відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром, в сумі 22700 грн.

Отже, сума судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 45400 грн (22700 грн х 200 %).

Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС має надати докази сплати судового збору в сумі 36320 грн (45 400 грн х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статей 1-4 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах від 16.01.2018 № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, від 19.09.2023 № 809/2920/14, від 18.09.2023 № 380/17494/21, від 10.09.2020 № 805/3461/16-а, від 04.06.2020 № 1640/3323/18, від 29.11.2021 № 280/1367/20, від 01.12.2021 №400/1646/20, від 06.07.2022 № 815/5551/14, від 19.04.2022 у справі № 816/687/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17.

Однак, як вбачається зі змісту судових рішень, підставою для задоволення позовних вимог став висновок судів про протиправність призначеної відносно позивача перевірки, оскільки наказ про її проведення видано на підставі Постанови КМУ №89, в той час як був чинним і незміненим пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким введено мораторій на проведення відповідної документальної перевірки. Зазначене порушення є істотним і тягне за собою наслідок у вигляді скасування податкових повідомлень-рішень. Обґрунтовуючи свої висновки, суди попередніх інстанцій послалися на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 22.02.2022 (справа №420/12859/21), від 21.02.2020 (справа № 826/17123/18), від 29.04.2021 (справа №320/6192/19).

Тобто, суди попередніх інстанцій не надавали правову оцінку висновкам контролюючого органу по суті виявленого порушення, відповідно, доводи скаржника про неправильне застосування пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статей 1-4 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не мають взаємозв`язку із висновками судів, які стали підставою для задоволення позову.

Водночас у касаційній скарзі містяться доводи про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду від 19.04.2022 у справі № 816/687/16, де Судова палата виснувала, що надання Верховній Раді України повноважень приймати закони (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) означає можливість законодавчого органу на власний розсуд визначати зміст законів, що ним ухвалюються.

Разом з тим, скаржник не обґрунтовує, в чому він вбачає подібність правовідносин у справах № 816/687/16 (яка була предметом розгляду Верховним Судом) і № 360/3186/21 (у якій подано цю касаційну скаргу), а зі змісту постанови Верховного Суду від 19.04.2022 у справі № 816/687/16 не вбачається, що суд вирішував питання застосування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та Постанови КМУ № 89 або наявності/відсутності повноважень у Кабінету Міністрів України на зміну терміну дії мораторію на проведення податкових перевірок.

Отже, приведене скаржником обґрунтування не є достатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС зазначає про наявність підстав для скасування судових рішень, передбачених пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. Разом з тим, зазначений пункт регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Скаржник не зазначає, які саме докази у цій справі залишилися не дослідженими, які обставини такі докази підтверджують. Обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка судом встановленого факту, у зв`язку з чим доводи про надання неправильної оцінки доказам, що наявні у матеріалах справи, не можуть розцінюватися як неповне з`ясування судом обставин у справі.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 360/3186/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко