Ухвала

від 12.12.2023 по справі 360/3186/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2023 року

Київ

справа № 360/3186/21

адміністративне провадження № К/990/38432/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 360/3186/21 за позовом Дочірнього підприємства «Агропромислова компанія «Украгростар» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

16.11.2023 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд».

Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, оцінивши доводи якого, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. У зв`язку з цим ухвалою від 23.11.2023 Верховний Суд касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у наданий судом строк надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги та уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, повинно бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України.

На виконання вимог цієї ухвали суду 03.12.2023 ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надіслало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження; уточнену касаційну скаргу; платіжну інструкцію про оплату судового збору від 24.11.2023 № 404.

Перевіряючи доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, колегія суддів встановила, що ГУ ДПС не зазначає інших причин його пропуску, крім тих, які суд вже визнав неповажними. Основною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС вважає своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні та подання повторних касаційних скарг без зайвих зволікань. Звертає увагу, що ним сплачено судовий збір у цій справі. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини щодо забезпечення доступу до суду. Додатково звертає увагу на режим функціонування державних органів в умовах воєнного стану. Безпосередніх причин, які унеможливлювали подання касаційної скарги у більш стислий строк, ГУ ДПС так і не зазначає.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів виходить з такого.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Посилання скаржника на обставину введення воєнного стану в Україні і встановлення особливого режим функціонування державних органів в цих умовах воєнного стану є незмістовними, адже касаційна скарга подавалася шість разів протягом 2023 року.

Усталеною є позиція Верховного Суду (зокрема, але не виключно, постанова від 31.01.2023 у справі №520/1265/21) про те, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із введенням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень, які мали місце у період з 18.08.2023 (дата ухвалення постанови апеляційного суду) і до 16.11.2023 (дата подання касаційної скарги вшосте) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

Суд вже зазначав, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали від 23.11.2023, ГУ ДПС так і не обґрунтовує наявності у цій справі поважних причин пропуску строку, враховуючи, що це звернення з касаційною скаргою є шостим, а підставою для повернення попередніх касаційних скарг стало недотримання саме скаржником вимог статей 328 і 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений ГУ ДПС підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Необхідність сплати судового збору при поданні касаційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи касаційні скарги без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до касаційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, оскільки її не можна вважати такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 360/3186/21 за позовом Дочірнього підприємства «Агропромислова компанія «Украгростар» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко