Постанова

від 23.11.2023 по справі зд/380/7/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа № ЗД/380/7/22

провадження № К/990/9862/23, №К/990/10360/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за заявою ОСОБА_1 до Львівською обласною організацією політичної партії «Українська Галицька Партія», політичної партії «Українська Галицька Партія», третя особа - Львівська обласна територіальна виборча комісія, про забезпечення позову до подання позовної заяви, провадження в якій відкрито за касаційними скаргами:

Політичної партії «Українська Галицька партія» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року (у складі головуючого судді Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року (в складі: головуючого судді - Кухтея Р.В., суддів: Обрізка І.М., Шинкар Т.І.);

адвоката Сікліцького Бориса Віталійовича - представника ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року (в складі: головуючого судді - Кухтея Р.В., суддів: Обрізка І.М., Шинкар Т.І.),

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просив:

зупинити дію рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії «Українська Галицька Партія» щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22.01.2022 (далі - Рішення-1) до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія», політичної партії «Українська Галицька Партія» про визнання протиправними та скасування рішень;

зупинити дію рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» (далі - Політична партія) про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23.01.2022 (далі - Рішення-2) до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія», політичної партії «Українська Галицька Партія» про визнання протиправними та скасування рішень;

заборонити Львівській обласній територіальній виборчій комісії визнавати обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» на підставі рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23.01.2022 до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія», політичної партії «Українська Галицька Партія» про визнання протиправними та скасування рішень.

2.1. В обґрунтування такої заяви заявник зазначав, що він обраний депутатом Львівської обласної ради від Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» на чергових виборах депутатів Львівської обласної ради 25 жовтня 2020 року та відповідно до положень статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження заявника як депутата Львівської обласної ради почалися з дня відкриття першої сесії Львівської обласної ради, а саме з 01 грудня 2020 року, та повинні були закінчитись в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання.

2.2. Заявник зазначав, що 22 січня 2022 року на Конференції Львівської обласної організації партії (далі - Конференція) прийнято рішення про внесення пропозиції Львівською обласною організацією партії щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 ; вказана обставина підтверджується витягом з Протоколу Конференції № 22/01-2022 від 22.91.2022; рішення про внесення пропозиції щодо відкликання позивача надіслано політичній партії «Українська Галицька Партія» для розгляду. Стверджує, що 23 січня 2022 року Політичною радою Партії, яка є вищим керівним органом Партії, прийнято рішення про відкликання за народною ініціативою депутата Партії у Львівській обласні раді ОСОБА_1 , відповідно до внесеної Конференцією пропозиції з підстав, що передбачені п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 37 Закону; вказана обставина підтверджується Протоколом засідання Політичної ради Партії № 23/01-22 від 23.01.2022.

2.3. Заявник вказав, що 24 січня 2022 року Політична партія повідомила Львівську обласну територіальну виборчу комісію про прийняття Рішення про відкликання заявника та вважав, що на момент скликання Конференції, прийняття рішення про внесення пропозиції Львівською обласною організацією партії щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 та рішення про відкликання за народною ініціативою депутата Партії у Львівській обласні раді ОСОБА_1 , були відсутні правові підстави для відкликання заявника, вичерпний перелік яких закріплений у статті 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

2.4. Окрім того, заявник зауважив, що при прийнятті вказаних рішень не були дотримані гарантії прав позивача, що закріплені у статті 48 зазначеного Закону, а тому рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання та рішення про його відкликання є протиправними та порушують права заявника; у зв`язку з цим позивачем до адміністративного суду буде поданий позов про визнання протиправними та скасування вказаних рішень.

2.5. Заявник вказував, що невжиття заходів забезпечення позову у справі може ускладнити виконання рішення суду у цій справі та унеможливити поновлення порушених прав заявника, а у разі визнання обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від відповідача-1 замість заявника, останній не зможе поновити свої повноваження депутата Львівської обласної ради навіть у разі скасування судом спірних рішень; вказував, що спірні рішення, як індивідуальні акти, є очевидно незаконними та такими, що порушують права заявника.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Застосовано заходи забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1

Зупинено дію рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23.01.2022, що оформлено протоколом засідання Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» №23/01-2022 від 23.01.2022, до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. У застосуванні інших заходів забезпечення позову до подання позову відмовлено.

4. Застосовуючи указані заходи забезпечення, суд першої інстанції виходив з того, що подана заявником заява та докази не дозволяють дійти беззаперечного висновку про наявність очевидних ознак протиправності рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька Партія" про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії "Українська Галицька Партія" щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, що є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України; правомірність прийняття рішення Конференцією Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька Партія" про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії "Українська Галицька Партія" щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 з підстав визначених ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" не може бути оцінена при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки буде вирішенням спору по суті без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами.

5. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька Партія" про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії "Українська Галицька Партія" щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька Партія" та політичної партії "Українська Галицька Партія" про визнання протиправними та скасування рішень.

6. Водночас, суд першої інстанції зауважив, що чинне законодавство не передбачає відновлення за особою статусу депутата у випадку, якщо рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата буде визнано протиправним та скасовано судом, як і не передбачає підстав для подальшої втрати статусу іншим депутатом, наступним за черговістю кандидатом у депутати від місцевої організації політичної партії, який буде визнаний обраним депутатом; зазначені правовідносини не є трудовими і не є відносинами з приводу проходження публічної служби, у яких передбачений механізм відновлення порушених прав працівника (службовця) у разі незаконного звільнення.

7. На переконання суду першої інстанції, невжиття заходів забезпечення позову у цьому випадку шляхом зупинення дії індивідуального акта та подальша реалізація Львівською територіальною виборчою комісією рішення Політичної ради УГП про відкликання депутата фракції УГП у Львівській обласній раді ОСОБА_1, взагалі унеможливить виконання рішення суду, унеможливить ефективний захист та унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

8. Суд першої інстанції з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, констатував, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, неможливості ефективного захисту та неможливості поновлення порушених прав, а тому для належного захисту прав заявника достатнім дійшов висновків про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Політичної ради політичної партії "Українська Галицька Партія" про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року, що оформлено Протоколом засідання Політичної ради УГП від 23.01.2022 № 23/01-2022 до набрання законної сили відповідним судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька Партія" та політичної партії "Українська Галицька Партія" про визнання протиправними та скасування рішень.

9. Суд першої інстанції також зауважив, що оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення дії рішення Політичної ради політичної партії "Українська Галицька Партія" про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23.01.2022, то забезпечення позову у спосіб заборони Львівській обласній територіальній виборчій комісії визнавати обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька Партія" на підставі рішення Політичної ради політичної партії "Українська Галицька Партія" про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька Партія" та політичної партії "Українська Галицька Партія" про визнання протиправними та скасування рішень, не є необхідним, відтак у такому способі забезпечення позову суд першої інстанції відмовив.

10. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Політична партія «Українська Галицька Партія» подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати таке судове рішення.

11. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 апеляційну скаргу Політичної партії «Українська Галицька партія» задоволено частково, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 про забезпечення позову до подання позовної заяви змінено в частині обрання виду заходу забезпечення позову, виклавши резолютивну частину судового рішення у наступній редакції:

«Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заборонити Львівській обласній територіальній виборчій комісії (вулиця Винниченка, 18, місто Львів, Львівська область, поштовий індекс - 79008, код 43774073) визнавати обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від Львівської обласної організації Політичної партії «Українська Галицька партія» (вулиця Грюнвальдська, 10 квартира 3, місто Львів, поштовий індекс 79044, код ЄДРПОУ - 4014820) на підставі рішення Політичної партії «Українська Галицька партія» (вулиця Нечуя-Левицького, 17 квартира 4, місто Львів, поштовий індекс 79013, код ЄДРПОУ - 39481037) про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) від 23 січня 2023 року, оформленого протоколом засідання Політичної партії «Українська Галицька партія» від 23 січня 2022 року за №23/01-2022, до набрання законної сили відповідним судовим рішення по даній справі.

У застосуванні інших заходів забезпечення позову до подання позову - відмовити.»

12. Суд апеляційної інстанції не погодився із обраним судом першої інстанції заходом забезпечення позову та зазначив, що саме невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Львівській обласній територіальній виборчій комісії визнавати обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, унеможливить ефективний захист та поновлення порушених (оспорюваних) прав (законних інтересів) позивача за захистом яких такий звернувся до суду.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзиву (заперечень) на них

13. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями у цій справі, Політична партія «Українська Галицька партія» (далі також - касатор-1) звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі №ЗД/380/7/22, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, касатор-1 вказує на:

неправильне застосуванням судами попередніх інстанцій норм процесуального права (п. 7, 19 ст. 4, ч. 1 ст. 151 КАС України) та порушенням норм матеріального права (статті 2 Закону України «Про політичні партії в Україні») в частині помилкових висновків судів, що політична партія та її місцева організація є суб`єктами владних повноважень, а оскаржувані рішення - актами індивідуальної дії в розумінні КАС України;

неправильним застосуванням норм процесуального права (ч. 1-2 ст. 5, ч. 2 ст. 150 КАС України) та порушенням норм матеріального права (ст. 5, ч. 7-9 ст. 41, ст. 46 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад») в частині помилкових висновків судів, що рішення політичної партії та її місцевої організації про відкликання депутата можуть бути оскаржені до адміністративного суду, а їх дію зупинено в порядку, передбаченому КАС України.

неправильним застосуванням норм процесуального права (ч. 4 ст. 151 КАС України) в частині помилкового висновку суду апеляційної інстанції про заборону Львівській територіальній виборчій комісії вчиняти дії з визнання обраним наступного за черговістю депутата.

15. Касатор-1 зазначає, що він є політичною партією, яка згідно статті 2 Закону України «Про політичні партії» є добровільним об`єднанням громадян і не наділена публічно-владними управлінськими функціями, в тому числі на видання (прийняття) актів індивідуальної дії в розумінні п. 19 частини 1 статті 4 КАС України; політична партія не набуває статусу (ознак) суб`єкта владних повноважень відповідно до приписів п. 7 частини 1 статті 4 КАС України; цей спір не відноситься до випадків, визначених у статтях 276-277 КАС України; суд першої інстанції не мав повноважень зупиняти рішення вищого керівного органу політичної партії на підставі п.1 частини 1 статті 151 КАС України тощо.

16. Скаржник також зазначає, що частина 4 статті 151 КАС України визначає, що не допускається забезпечення позову шляхом становлення заборони вчиняти дії, що випливають з рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження у справі, а тому в даному спорі не допускалося забезпечення позову шляхом встановлення заборони Львівській ТВК вчиняти дії.

17. Поряд з цим, касатор-1 також вказує, що вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову не можуть вважатись співмірними та адекватними.

18. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

19. Також, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, адвокат Сікліцький Борис Віталійович - представник ОСОБА_1 (далі також - касатор-2) звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі №ЗД/380/7/22 залишити в силі.

20. Касатор-2 зауважує, що на момент подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 150 КАС України у взаємозв`язку із частинами 7 та 9 статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

21. Представник заявника зазначає про порушення судом апеляційної інстанції статті 295 та частини 3 статті 298 КАС України, оскільки оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 03 лютого 2022 року, а апеляційну скаргу подано 24 листопада 2022 року з пропуском строку на апеляційне оскарження. Заявник вважає, що були відсутні підстави для поновлення Політичній партії «Українська Галицька партія» строку звернення до суду із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції у цій справі, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до статті 352 КАС України.

22. Касатор-2 також зауважує, що частково задовольняючи апеляційну скаргу Політичної партії, суд апеляційної інстанції не обґрунтував в чому саме полягають порушення, допущені судом першої інстанції. Заявник вважає, що оскаржувана постанова не відповідає критеріям, встановленим частинами 1-3 статті 242 КАС України.

23. Окрім вказаного, скаржник також зазначає про відсутність правових підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції та порушення судом апеляційної інстанції статті 317 КАС України, а також частини 1 статті 308 і частини 4 статті 317 КАС України, оскільки судом апеляційної інстанції розглядалась саме апеляційна скарга Політичної партії «Українська Галицька партія».

24. Щодо порушення судом апеляційної інстанції статті 2, частини 1 і 2 статті 151 КАС України, касатор-2 вказує, що застосувавши такий захід забезпечення позову, як зупинення дії вищого керівного органу Політичної партії, суд першої інстанції вжив заходів, спрямованих на збереження існуючого становища заявника до винесення рішення у справі і фактично зберігши за заявником повноваження та статус депутата місцевої ради; такий захід забезпечення позову не спричиняв негативних наслідків для інших осіб тощо. В той же час, як указує скаржник, змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишив заявника без жодного заходу забезпечення позову, фактично їх скасувавши. Додатково касатор-2 зауважує, що в резолютивній частині оскаржуваної постанови йдеться про інше рішення від 23.01.2023, однак заявником оскаржується рішення від 23.01.2022.

25. Касатор-2 також стверджує, що зміна заходу забезпечення позову порушує права та законні інтереси заявника, змінює обсяг прав та обов`язків сторін у спорі до розгляду справи по суті, оскільки фактично призвела до припинення повноважень заявника, як депутата місцевої ради.

26. У відзиві на касаційну скаргу заявника, Політична партія просить її залишити без задоволення.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

27. Касаційна скарга Політичної партії до Верховного Суду надійшла 20.03.2023.

28. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

29. Ухвалою Верховного Суду від 09.05.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Політичної партії «Українська Галицька партія» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі №ЗД/380/7/22 (провадження №К/990/9862/23).

30. Касаційна скарга представника заявника до Верховного Суду надійшла 22.03.2023.

31. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.03.2022 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.

32. Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Сікліцького Бориса Віталійовича представника ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі №ЗД/380/7/22 (провадження №К/990/10360/23).

33. Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2023 відмовлено Сікліцькому Борису Віталійовичу представнику ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі №ЗД/380/7/22 до закінчення касаційного розгляду.

34. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2023 касаційні скарги об`єднано в одне касаційне провадження, а справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

37. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційних скарг та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

38. Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

39. Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві врегульовано положеннями Глави 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.

40. Так, статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

41. Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

42. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

43. Приписами частини другої статті 151 КАС України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

44. Верховний Суд зазначає, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

45. Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

46. Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.

47. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

48. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами

49. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

50. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

51. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

52. Як видно із матеріалів даної справи, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник, зокрема вказував, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити виконання рішення суду та унеможливити поновлення порушених його прав, а у разі визнання обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від відповідача-1 замість заявника, останній не зможе поновити свої повноваження депутата Львівської обласної ради навіть у разі скасування судом спірних рішень.

53. Порядок відкликання депутатів місцевих рад і заміщення депутатів місцевих рад регулюється Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон №93-IV) та Виборчим кодексом України.

54. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку.

55. Відповідно до норм частини дев`ятої статті 38 Закону №93-IV рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції) (абзац перший).

56. Згідно з частиною сьомою статті 41 Закону №93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

57. За правилами частини дев`ятої статті 41 Закону №93-IV на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

58. Як було встановлено судом першої інстанції, Рішення-2 є рішенням вищого керівного органу політичної партії про відкликання заявника за народною ініціативою. З дати його прийняття, а саме з 23 січня 2022 року, повноваження заявника як депутата Львівської обласної ради припинились. Тому Рішення-2 безпосередньо вплинуло на склад органу місцевого самоврядування.

59. Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що чинне законодавство України не передбачає правового механізму відновлення за особою статусу депутата у випадку, якщо рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата буде визнано протиправним і скасовано судом, як і підстав для подальшої втрати статусу іншим депутатом, наступним за черговістю кандидатом у депутати від місцевої організації політичної партії, який буде визнаний обраним депутатом.

60. Центральна виборча комісія у своїх постановах неодноразово звертала увагу на відсутність у законодавстві ефективного механізму поновлення порушених виборчих прав у разі незаконного визнання обраним депутатом місцевої ради.

61. В контексті встановлених обставин у цій справі та висновків судів попередніх інстанцій (які не збігаються), на переконання колегії суддів Верховного Суду правильною є позиція суду першої інстанції (з якою не погодився суд апеляційної інстанції), що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення-2 та подальша реалізація цього рішення вищого керівного органу політичної партії фактично унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, а також ефективний захист та поновлення порушених/оспорюваних прав/законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

62. Вжиття заходів забезпечення позову в обраний судом першої інстанції спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову, такий захід забезпечення позову не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених КАС України. Розгляд справи судом і ухвалення рішення (про задоволення позову), яке буде неможливо виконати, та яке не спричинить ефективного захисту, поновлення порушених прав/інтересів позивача, не буде відповідати завданням та основним засадам адміністративного судочинства, визначеним у статті 2 КАС України.

63. Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23.01.2022, що оформлено протоколом засідання Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» №23/01-2022 від 23.01.2022, до набрання законної сили відповідним судовим рішенням, не змінюють обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, не спричиняють негативних наслідків для інших осіб, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті; такі заходи є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, мають тимчасовий характер - до набрання законної сили рішенням у справі.

64. Застосовуючи заходи забезпечення позову, судом першої інстанції не розглядалося питання протиправності Рішення-2, як підстав для задоволення позову. Правомірність оскаржуваного рішення буде встановлено судом у ході розгляду справи по суті.

65. Верховний Суд відхиляє посилання касатора-1 на висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 761/3540/20 (стосовно того, що політична партіє не є суб`єктом владних повноважень в розумінні положень КАС України), оскільки у такій справі питання про забезпечення позову Судом не вирішувалося, а той факт, що політична партія не є суб`єктом владних повноважень, на чому наголошує касатор-1, не свідчить про неможливість обрання судом такого способу вжиття заходів забезпечення позову як зупинення дії прийнятого політичною партією відповідного рішення, яке є предметом оскарження в іншій адміністративній справі, за наявності відповідних правових підстав.

66. Наведені висновки узгоджуються із висновками, висловленими Верховним Судом у постанові від 21.03.2023 у справі №260/3329/22, де Суд за подібних обставин надавав оцінку застосуванню норм права, що регулюють спірні правовідносини в контексті застосування заходів забезпечення позову, та які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

67. А тому, доводи касаційної скарги Політичної партії «Українська Галицька партія» є необґрунтованими і не знаходять свого підтвердження під час розгляду справи у Верховному Суді.

68. Водночас, доводи і вимоги касаційної скарги заявника є прийнятними, з приводу чого слід зазначити наступне.

69. Відповідно до частин 1-2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

70. Поряд з цим, норми КАС України встановлюють вимоги до форми та змісту судового рішення.

71. Так, пункт 3 частини першої статті 322 КАС України встановлює, що постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

72. Відтак, з аналізу підпунктів б і в указаної норми процесуального закону слідує, що у разі якщо суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, то він повинен належним чином обґрунтувати такі доводи, а перегляд справи (заяви) в суді апеляційної інстанції повинен проводитись в розрізі із аргументами і мотивами, що викладені перш за все в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

73. Тим не менш, межі перегляду судом апеляційної інстанції встановлені статтею 308 КАС України, згідно частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

74. Відповідно до частини 2 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

75. Однак, частково задовольняючи апеляційну скаргу Політичної партії «Українська Галицька партія», суд апеляційної інстанції не обґрунтував, в чому полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Апеляційним судом також не було оцінено жодного із доводів апеляційної скарги Політичної партії, яка, як видно із вимог апеляційної скарги, просила про повне скасування заходів забезпечення позову.

76. Слід також зауважити, що жодний із учасників провадження не заявляв про необхідність зміни застосованого судом першої інстанції заходу забезпечення позову, а прийнявши оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції без належного на це обґрунтування вийшов за межі вимог апеляційної скарги Політичної партії та фактично змінив заходи забезпечення позову в поза процесуальний спосіб, що не може свідчити про законність такого судового рішення.

77. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

78. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

79. Положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

80. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

81. Виходячи із наведеного, перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновків, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, а отже прийнята із порушенням норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції, змінивши резолютивну частину ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, змінив судове рішення, яке відповідало закону.

82. А тому, касаційну скаргу Політичної партії «Українська Галицька партія» слід задовольнити частково, касаційну скаргу адвоката Сікліцького Бориса Віталійовича - представника ОСОБА_1 - задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції - скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі (без змін).

83. З огляду на наведені висновки, Судом не надається оцінка іншим доводам касаційної скарги сторони заявника, зокрема щодо порушення статті 295 КАС України.

84. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи касаційних скарг, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи.

Керуючись статтями 2, 150, 151, 242, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359, Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Політичної партії «Українська Галицька партія» задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу адвоката Сікліцького Бориса Віталійовича - представника ОСОБА_1 задовольнити.

3. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі №ЗД/380/7/22 скасувати.

4. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі №ЗД/380/7/22 залишити в силі (без змін).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду