Рішення

від 23.11.2023 по справі 597/184/23

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/184/23

Провадження № 2/597/78/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. м.Заліщики

Заліщицький районний суд Тернопільської області у складі: суддя Васильченко В.В.; секретар судового засідання Богдан В.М.; учасники провадження: представниця ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , представник ОСОБА_3 , представник Заліщицької міської ради Савірко Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_4 , в інтересах якої діє представниця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , Заліщицького районного комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду з цим позовом в якому просить: поновити їй строк на звернення до суду з позовною заявою; визнати незаконними дії Заліщицького комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації щодо складення довідки №139 від 12.03.2008 про розрахунок ідеальних часток при проведенні біжучої інвентаризації АДРЕСА_1 ; визнати незаконними та скасувати п.1 рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №91 від 31.03.2008 «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане комітетом Заліщицької міської ради 18.04.2008, на підставі якого 18 квітня 2008 року Заліщицьким районним комунальним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації внесено реєстраційний номер майна 22988723 у Реєстр прав власності на нерухоме майно; визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за всіма співвласниками у рівних долях; вирішити питання про стягнення судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що про наявність рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №91 від 31.03.2008 «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 » стало відомо влітку 2022 року під час розгляду справи Заліщицьким районним судом Тернопільської області, в якій вона виступала третьою особо. Вважає, що цей об`єкт нерухомості - житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 49,6 кв. м. належав всім чотирьом членам сім`ї у рівних частках по 1/4 кожному на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.11.1996, відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України.

Позивач зазначила, що під час розгляду судової справи також дізналася, що співвласником ОСОБА_2 у 2007 році згідно рішення виконкому Заліщицької міської ради від 28.09.2004 за №328 та на підставі акту державної приймальної комісії, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 27.11.2007 за №793 було проведено реконструкцію житлового будинку. У зв`язку з проведенням переоцінки будинковолодіння та дооцінки добудови, мансарди, підвалу, сараю літ. «Б», відмостки та огорожі за співвласником ОСОБА_2 , ідеальні частки в даному будинковолодінні станом на 12.03.2008 становлять: ОСОБА_2 - 79/100 частини, ОСОБА_5 - 7/100 частини, ОСОБА_7 - 7/100 частини, ОСОБА_6 - 7/100 частини.

31 березня 2008 року виконкомом Заліщицької міської ради було прийнято рішення №91, яким на підставі довідки Заліщицького БТІ вирішено оформити право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 і видати свідоцтво про право власності, взамін свідоцтва про право власності на житло виданого Заліщицьким районним БТІ від 27.11.1996 Р№2580, та на підставі акту державної приймальної комісії, затвердженого розпорядженням голови Заліщицької райдержадміністрації №793 від 27.11.2007 на наступні ідеальні долі: ОСОБА_2 - 79/100 частини, ОСОБА_5 - 7/100 частини, ОСОБА_7 - 7/100 частини, ОСОБА_6 - 7/100 частини. На підставі цього рішення 18.04.2008 Виконавчим комітетом Заліщицької міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із зазначенням часток співвласників у вищевказаних розмірах. Заліщицьким районним комунальним госпрозрахунковим БТІ видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССІ №885155 із зазначенням вказаного розміру часток співвласників.

Позивачка вважає, що як довідка, видана Заліщицьким районним комунальним госпрозрахунковим БТІ, так і рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради, свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно є незаконними, оскільки видані з порушенням законодавства та підлягають скасуванню. Звертає увагу, що вона та її мати і сестри як співвласники не подавали жодних заяв до компетентних органів про реконструкцію об`єкту нерухомого майна, дозволу на перерозподіл часток, на зміну статусу об`єкту нерухомості з квартири на будинок, крім того жодного рішення органу місцевого самоврядування чи будь-якого іншого органу про зміну статусу об`єкта нерухомості з квартири на будинок та присвоєння будинку поштової адреси прийнято не було. 14.01.2022 через адвоката Білу У.М. зверталась до Заліщицької міської ради із заявою, в якій просила визнати незаконними та скасувати вищевказані рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради, а також визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане виконавчим комітетом Заліщицької міської ради 18.04.2008, однак, у відповіді від 17.02.2022 на її заяву Заліщицька міська рада повідомила, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання, рекомендувала звернутися до суду для вирішення цього питання.

У зв`язку із цим, позивачка вважає, що єдиним способом захисту її порушених прав є судовий, а тому на підставі ст.16, 368, 369 ЦК України, Інструкції щодо проведення поділу виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за №774/14041, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 22.09.2004за №1243 просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , через канцелярію суду, подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав і зазначив, що заперечує проти того, що позивачка довідалась тільки у влітку 2022 року під час розгляду справи Заліщицьким районним судом Тернопільської області про порушення свого права власності мала можливість дізнатись про вчинення оскаржуваних дій та визнавати їх незаконними і скасовувати в судовому порядку, а отже строки позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання вищевказаних дій незаконними слід відраховувати з 12.03.2008. Рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №91 «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 » винесене 31.03.2008; Оскаржуване свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане виконавчим комітетом Заліщицької міської ради 18.04.2008, а отже починаючи з 31.03.2008 та з 18.04.2008 ОСОБА_4 , мала можливість дізнатись про існування оскаржуваного рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , а отже строки позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання вищевказаних дій незаконними слід відраховувати з 31.03.2008 та з 18.04.2008 відповідно.

Відповідач також звертає увагу суду, що ОСОБА_4 , здійснювала реєстрацію своєї дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 , отже її було відомо про те, що у даному будинковолодінні право власності зареєстровано за ОСОБА_5 - 7 / 100 частини, ОСОБА_7 - 7 / 100 частини, ОСОБА_6 - 7/100 частини, ОСОБА_2 - 79/100 частини на житловий будинок з господарськими будівлями та надмірними спорудами, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18570327 та свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 18.04.2008 на нерухоме майно, видане виконкомом Заліщицької міської ради, оскільки згідно постанови КМУ №265, в ст.35. Для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає: 1) заяву за формою згідно з додатками 2 ,3і8; 2) паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування); 3) свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років), 5) документи, що підтверджують: свідоцтво про право власності.

Також, у відзиві на позовну заяву вказується факт, що позивач весь час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в тому самому будинку, відносно якого виносились оскаржувані рішення, вчинялись оскаржувані дії та видавалось свідоцтво про право власності, а це означає, що вона повинна була знати про проведення реконструкції будинку і як наслідок винесення оскаржуваних рішень та, як співвласник даного будинку отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане виконавчим комітетом Заліщицької міської ради 18.04.2008, в якому зазначені частки всіх співвласників вищевказаного будинку. У висновку виконкому Заліщицької міської ради від 27.09.2004 вказані наступні слова «по заяві ОСОБА_2 , ОСОБА_5 », з чого ми вбачаємо, що Позивачем було в 2004 році подано заяву про проведення у відповідність з чинним законодавством та державними нормами і правилами житловий будинок з проведеними добудовами та надбудовою мансардного поверху на приватній земле ділянці, а отже як наслідок вона очікувала винесення оскаржуваного рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №328 «Про приведення у відповідність чинному законодавству житловий будинок з добудовами та надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 ». винесено Заліщицької міською радою 28.09.2004 та повинна була знати про його існування.

12.04.2023 через канцелярію суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Біла У.М. В позовній заяві третя особа ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Біла У.М. просять суд поновити ОСОБА_6 строк на звернення до суду з позовною заявою; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №328 від 28.09.2004 «Про приведення у відповідність чинному законодавству житловий будинок з добудовами та надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 »; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Заліщицької районної державної адміністрації №793 від 27.07.2007 "Про затвердження акту вводу в експлуатацію приведеного у відповідність до вимог чинного законодавства та державними будівельними нормами реконструйованого житлового будинку»; визнати незаконними дії Заліщицького комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації щодо складення довідки №139 від 12.03.2008 про розрахунок ідеальних часток при проведенні біжучої інвентаризації АДРЕСА_1 ; визнати незаконними та скасувати п. 1 рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №91 від 31.03.2008 «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане комітетом Заліщицької міської ради 18.04.2008, на підставі якого 18 квітня 2008 року Заліщицьким районним комунальним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації внесено реєстраційний номер майна 22988723 у Реєстр прав власності на нерухоме майно; визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за всіма співвласниками у рівних долях; вирішити питання про стягнення судових витрат.

08.05.2023 відповідач ОСОБА_2 , через канцелярію суду, подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги третьої особи ОСОБА_6 не визнав та зазначив, що заперечує проти того, що вона довідалась тільки у влітку 2022 року під час розгляду справи Заліщицьким районним судом Тернопільської області про порушення свого права власності мала можливість дізнатись про вчинення оскаржуваних дій та визнавати їх незаконними і скасовувати в судовому порядку, а отже строки позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання вищевказаних дій незаконними слід відраховувати з 12.03.2008. Рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №91 «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 » винесене 31.03.2008; Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане виконавчим комітетом Заліщицької міської ради 18.04.2008, а отже починаючи з 31.03.2008 та з 18.04.2008 відповідно, ОСОБА_4 мала можливість дізнатись про існування оскаржуваного рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , а отже строки позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання вищевказаних дій незаконними слід відраховувати з 31 березня 2008 року та з 18 квітня 2008 року відповідно.

Відповідач також звертає увагу суду, що ОСОБА_4 , здійснювала реєстрацію своєї дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 , отже її було відомо про те, що у даному будинковолодінні право власності зареєстровано за ОСОБА_5 - 7 / 100 частини, ОСОБА_7 - 7 / 100 частини, ОСОБА_6 - 7 / 100 частини, ОСОБА_2 - 79 / 100 частини на житловий будинок з господарськими будівлями та надмірними спорудами, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18570327 та свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 18.04.2008 на нерухоме майно, видане виконкомом Заліщицької міської ради, оскільки згідно постанови КМУ №265, в ст.35. Для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає: 1) заяву за формою згідно з додатками 2 ,3і8; 2) паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування); 3) свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років), 5) документи, що підтверджують: свідоцтво про право власності.

Також, у відзиві на позовну заяву вказується факт, що вона весь час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в тому самому будинку, відносно якого виносились оскаржувані рішення, вчинялись оскаржувані дії та видавалось свідоцтво про право власності, а це означає, що вона повинна була знати про проведення реконструкції будинку і як наслідок винесення оскаржуваних рішень та, як співвласник даного будинку отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане виконавчим комітетом Заліщицької міської ради 18.04.2008, в якому зазначені частки всіх співвласників вищевказаного будинку. У висновку виконкому Заліщицької міської ради від 27.09.2004 вказані такі слова «по заяві ОСОБА_2 , ОСОБА_5 », з чого ми вбачаємо, що в 2004 році подано заяву про проведення у відповідність з чинним законодавством та державними нормами і правилами житловий будинок з проведеними добудовами та надбудовою мансардного поверху на приватній земле ділянці, а отже як наслідок вона очікувала винесення оскаржуваного рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №328 «Про приведення у відповідність чинному законодавству житловий будинок з добудовами та надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 ». винесено Заліщицької міською радою 28 вересня 2004 року, та повинна була знати про його існування.

02.06.2023 надійшла відповідь на відзив від представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 адвоката Білої У.М., в якій зазначено, що жодних правовстановлюючих документів на право власності на будинок вона ніколи не отримувала, а тому реєстрацію місця проживання у вказаному будинку здійснювала за згодою свого батька, який є співвласником будинку, про те в підтвердження даного факту вона не додає документів, що підтверджують даний факт, та вказує на те що строк зберігання заяв про реєстрацію місця проживання/перебування та додатків до неї в паперовій формі, становить три роки, а тому немає змоги підтвердити перелік документів, які додавались до заяви про реєстрацію місця проживання.

10.05.2023 представником адвокатом Білою У.М. через канцелярію суду було подано клопотання про приєднання доказів, в якій остання просила долучити до матеріалів справи наступні докази: копія відповіді на адвокатський запит №03-23/711 від 10.04.2023; копія довідки форми ОК-5 щодо ОСОБА_4 ; витяг з ЄДРПОУ щодо підприємства з іноземними інвестиціями «Макдональдс Юкрейн ЛТД»; знімок екрану щодо місце розташування представництва «Інсент Фарма»; витяг з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Ренесанс Капітал»; витяг з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Лайфселл»; витяг з ЄДРПОУ щодо ПАТ «Київстар»; витяг з ЄДРПОУ щодо ПАТ «Фарлеп-Інвест»; витяг з ЄДРПОУ щодо ПАД «МХП»; копія відповіді на адвокатський запит № 3256/04/13-23 від 19.04.2023; знімок з екрану із веб-порталу «ДІЯ»; копія адвокатського запиту від 26.04.2023 за № 35; копія відповіді на адвокатський запит № 64 від 05.05.2023; диск із аудіо записом судових засідань у справі № 597/432/22 від 04.10.2022 та від 11.01.2023; докази направлення клопотання сторонам.

Представник Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області надав 06.07.2023 через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, в якому зазначено про незгоду з позовними вимогами ОСОБА_4 , оскільки міська рада під час прийняття рішень діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Позовна заява надійшла на розгляд до Заліщицького районного суду Тернопільської області в січні 2023 року. 25 січня 2023 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Позивачкою усунуто недоліки, викладені в ухвалі суду від 25.01.2023. 14 березня 2023 року ухвалою відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 13.04.2023 о 14 год. 00 хв. Ухвалою суду від 11.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.06.2023 року.

В судовому засідання представник позивачки ОСОБА_4 адвокат Біла У. М. підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Данильчук Н. Б. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили суд відмовити у позові ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском нею позовної давності, а також необґрунтованістю позовних вимог.

Представник відповідача Заліщицьке районне комунальне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації у судове засідання не подав заяву в якій просив відмовити в позові в повному обсязі.

Представник Чортківської районної державної адміністрації Чортківського району Тернопільської області, до суду не з`явився, надіслали заяву в якій просили відмовити в позові в повному обсязі.

Представник Заліщицької міської ради Савірко Б.Ю. просив суд відмовити у заявлених позовах у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно зст. 11 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії заяви 29.11.1996 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулися до органу приватизації Заліщицького БТІ заяву, в якій просили оформити передачу в приватну власність квартиру, яку займають вони разом з членами сім`ї на умовах найму. Просили при оформленні квартири у спільну часткову власність передбачити розподіл долі власності між членами сім`ї у слідкуючому співвідношенні: в рівних долях ОСОБА_2 чоловік, ОСОБА_5 дружина, ОСОБА_7 дочка, ОСОБА_6 - дочка. Повноважним власником квартири визначено ОСОБА_2 .

Відповідно до копії Розпорядження органу приватизації №77 від 27.11.1996 Заліщицького районного бюро технічної інвентаризації, прохання наймача ОСОБА_2 , квартира в якій він мешкає по АДРЕСА_1 . вирішено задовільнити і передати вказану квартиру у приватну спільну власність.

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 27 листопада 1996 року виданого Заліщицьким районним бюро технічної інвентаризації, посвідчено, що квартира яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . Квартира приватизована згідно зЗаконом України «Про приватизацію державного житлового фонду»Загальна площа квартири становить 49,6 кв. м.

На підставі ч.2ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»(в редакції на час виникнення право на приватизації квартири) передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Відповідно дост. 112 ЦК УРСР(що діяла на час набуття права власності на спірну квартиру) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Згідност. 355 ЦК Українимайно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

На підставі цього, судом встановлено, що під час здійснення приватизації квартири по АДРЕСА_1 , в заяві про приватизацію ОСОБА_2 та ОСОБА_5 визначили про бажання приватизації квартири у спільну часткову власність (в рівних долях). У розпорядженні органу приватизації та свідоцтві про право власності на житло не визначено часток власників у спільній власності, у зв`язку з чим фактично ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 набули у приватну спільну часткову власність (по 1/4 частки кожний) квартиру по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.11.1996 року.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Розпорядження голови Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області №793 від 27.11.2007 року було затверджено акт вводу державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію приведеного у відповідність до вимог чинного законодавства та державним будівельним нормам реконструйованого житлового будинку по АДРЕСА_1 , забудовник ОСОБА_2 .

Відповідно до копії акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинківпо АДРЕСА_1 , від 14.07.2007 року вирішено пред`явлений державній приймальній комісії приведений у відповідність з винним законодавством та ДБН реконструйований житловий будинок прийняти до експлуатації.

12.03.2008 Заліщицьке районне комунальне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації видано довідку №139, про те, що при проведенні біжучої інвентаризації по АДРЕСА_1 від 12.03.2008 встановлено наступне: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 є співвласниками даного будинковолодіння на підставі свідоцтва про право власності на житло видане Заліщицьким районним бюро технічної інвентаризації 27.11.1996. Співвласником ОСОБА_2 у 2007 році згідно рішення виконкому Заліщицької міської ради від 28.09.2004 за № 328 та на підставі акту державної приймальної затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 27.11.2007 за №793 було проведено реконструкцію житлового будинку. У зв`язку з проведенням переоцінки будинковолодіння та дооцінки добудови, мансарди, підвалу, сараю літ "Б", відмостки та огорожі за співвласником ОСОБА_2 , ідеальні частки в даному будинковолодінні станом на 12.03.2008 становлять ОСОБА_2 - 79/100 частини, ОСОБА_5 - 7/100 частини, ОСОБА_7 , - 7/100 частини, ОСОБА_6 - 7/100 частини. Тому виникла необхідність у видачі свідоцтва про право власності на будинковолодіння згідно вище наведених часток взамін свідоцтва про право власності на житло виданого Заліщицьким районним бюро технічної інвентаризації 27.11.1996. Довідка видана для пред`явлення в Заліщицьку міську раду.

31.03.2008 виконавчим комітетом Заліщицької міської ради прийнято рішення № 9 «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 », яким вирішено оформити право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 і видати свідоцтво про право власності, взамін свідоцтва про право, власності на житло виданого Заліщицьким районним бюро технічної інвентаризації від 27.11.1996 року № 2580, та на підставі акту державної приймальної комісії, затвердженого розпорядженням голови Заліщицької райдержадміністрації N793 від 27.11.2007 р. на наступні ідеальні долі: ОСОБА_2 - 79 / 100 частини, ОСОБА_5 - 7 / 100 частини, ОСОБА_7 , - 7 / 100 частини, ОСОБА_6 - 7 / 100 частини. Рішення виконкому від 28.11.2007 року N454 Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 - скасувати, як таке, що прийнято передчасно. Заліщицькому БТІ провести державну реєстрацію будинку і виготовити необхідні документи.

18.04.2008 виконавчим комітетом Заліщицької міської ради Тернопільської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , відповідно до якого будинок, житловий з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_6 7/100 частки, ОСОБА_7 7/100 частки, ОСОБА_5 7/100 частки, ОСОБА_2 , 79/100 частки. Опис об`єкта: загальна площа 182,6 кв.м., житлова площа 43,0 кв.м., житловий будинок з підвалом та мансардою, А, 182,6 кв.м., сарай, Б, 4,4 кв.м., відмостка, 1, 36.0 кв.м., огорожа, 2, 39,6 кв.м. Копія свідоцтва наявна в матеріалах справи.

18.04.2008 реєстратором Заліщицьке районне комунальне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 7/100 частки, ОСОБА_7 7/100 частки, ОСОБА_5 7/100 частки, ОСОБА_2 , 79/100 частки на житловий будинок з господарськими будівлями та надмірними спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею (реєстраційний номер 22988723), про що видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18570327. Підставою реєстрації права власності зазначено - свідоцтво про право власності / НОМЕР_1 / 18.04.2008 на нерухоме майно видане виконкомом Заліщицької міської ради. Копія витягу наявна в матеріалах справи.

Під час розгляду справи суд врахував, що позивачка в цьому судовому провадженні звернулася за захистом своїх прав як співвласник нерухомого майна.

Щодо правового статусу спільного домоволодіння суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованого Законом України від 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зіст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Устатті 13 Конституції Українизакріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні положення містяться уст. 319 ЦК України.

Власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов`язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує дотримання принципу забезпечення балансу між інтересами власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктів власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, усього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власника з боку держави, фізичної чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Особи користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення й не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Проте, реалізуючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Згідно із ч. 1ст. 356 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Кожен співвласник має право вимагати від інших передання йому у володіння та користування конкретної частини спільного майна, що відповідає його частці у праві власності (ч. 3ст. 358 ЦК України). При цьому право спільної часткової власності, безумовно, не припиняється. Це право може припинитися для співвласника за його волею у разі поділу спільного майна (ст. 367 ЦК України), виділу з нього частки (ст. 364 ЦК України) або шляхом розпорядження співвласником своєю часткою (ст.361,362 ЦК України).

Юридична доля поліпшень, зроблених одним із співвласників у спільному майні, підлягає визначенню згідно із положеннями ч. 3-5ст. 357 ЦК України, за змістом яких співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Співвласник наділений правом вимагати збільшення своєї частки за обов`язкової наявності таких чотирьох умов: 1) поліпшення спільного майна не можна відокремити від спільного об`єкта. При цьому мається на увазі не технічна неможливість відокремлення поліпшень від речі, а неможливість відокремлення їх без пошкодження або істотного знецінення речі. Якщо виходити із змісту ч. 1ст. 187 ЦК України, нерозривний зв`язок поліпшень з річчю має місце у тому випадку, коли відділення поліпшень має наслідком пошкодження або істотне знецінення безпосередньо основної речі, від якої були відокремлені поліпшення, а не самих поліпшень; 2) поліпшення зроблені за кошти цього співвласника, без залучення коштів інших співвласників. Якщо кошти, за рахунок яких були зроблені поліпшення, не належать співвласнику, поліпшення вважатимуться майном, набутим ним без достатньої правової підстави (глава 83 ЦК України); 3) поліпшення були зроблені за згодою всіх інших співвласників; 4) при здійсненні поліпшень було додержано порядок використання спільного майна, тобто загальні засади володіння та користування спільним майном, визначені законом, а також умови володіння та користування спільним майном у відповідності з домовленістю між співвласниками.

У разі якщо співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди зробив у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, він набуває право власності на таку добудову (прибудову) виключно, якщо це не порушує прав інших співвласників.

Правила ч.3 ст.357 ЦК Українистосуються випадків, коли внаслідок здійснених поліпшень спільного майна співвласник вимагає від інших співвласників збільшення своєї частки у цьому майні. Такі поліпшення повинні стосуватися як частки співвласника, який бажає збільшення його частки, так і іншого (інших) співвласника (співвласників) спільного майна. При цьому обов`язковим для такого збільшення є дотримання співвласником передумов, визначених цією статтею, зокрема таких: поліпшення спільного майна не можна відокремити поліпшення, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Якщо ж поліпшення здійснено тільки у частці одного співвласника шляхом добудови (прибудови) та не стосуються інших часток у спільному майні, то застосовуються положення ч.4 ст.357 ЦК України, відповідно до яких не відбувається зміна розміру часток співвласників у спільному майні та не вимагається обов`язкової згоди інших співвласників на таку перебудову за умови, що вона не порушує їхніх прав та здійснена із дотриманням встановленого законом порядку.

УЦК Українивстановлюються особливі правила щодо добудови (прибудови), здійсненої одним із співвласників житлового будинку, іншої будівлі або споруди.

Така добудова (прибудова) не є об`єктом права спільної власності і жодним чином не впливає на розмір часток, а стає об`єктом права власності лише того співвласника, який її зробив, за таких умов: 1) добудова (прибудова) зроблена за рахунок лише цього співвласника, а не інших співвласників; 2) добудова (прибудова) здійснена у встановленому законом порядку, що є необхідною передумовою для державної реєстрації права на нерухоме майно і набуття права власності на нього (абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України); 3) добудова (прибудова) не порушує прав інших співвласників, наприклад, не створює для них перешкод у користуванні майном, яке вони здійснюють згідно з домовленістю між собою (ч.2 ст.358 ЦК України).

Суд вважає,що жоднихпорушень приреконструкції,що сталопричиною збільшенню відповідача ОСОБА_2 частки вбудинку здійсненоне було,оскільки позивачбув забудовником,здійснив реконструкцію,перебудову тадобудову перерахуваласьйого частка. Також, стороною позивача не наведено жодних аргументованих та чітких тверджень, а також посилань на чинне законодавство, які б нам говорили про те, що оскаржувані рішення та дії є незаконними та з яких підстав вони повинні бути скасовані.

На підставі п. 3.1. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна розрахунок часток у спільній власності на об`єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об`єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у право встановлювальних документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних право встановлювальних документів. На підставі заяв, зазначених у вищевказаному пункті Інструкції госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації проводить біжучу інвентаризацію, під час якої визначає, які зміни були проведені під час реконструкції житлового будинку, та в разі виявлення виникнення змін в частках права власності видається нове свідоцтво про право власності в котрому зазначаються нові частки усіх співвласників.

Суд вирішив відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог: визнати незаконними дії Заліщицького комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації щодо складення довідки №139 від 12.03.2008 про розрахунок ідеальних часток при проведенні біжучої інвентаризації АДРЕСА_1 ; визнати незаконними та скасувати п. 1 рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №91 від 31.03.2008 «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане комітетом Заліщицької міської ради 18.04.2008, на підставі якого 18.04.2008 Заліщицьким районним комунальним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації внесено реєстраційний номер майна 22988723 у Реєстр прав власності на нерухоме майно; визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за всіма співвласниками у рівних долях; оскільки визнання незаконними та скасування цих документів не є неналежним способом захисту та позивачем не доведено, що дані дії були з порушеннями.

Суд вирішив відмовити третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №328 від 28.09.2004 «Про приведення у відповідність чинному законодавству житловий будинок з добудовами та надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 »; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Заліщицької районної державної адміністрації №793 від 27.07.2007 "Про затвердження акту вводу в експлуатацію приведеного у відповідність до вимог чинного законодавства та державними будівельними нормами реконструйованого житлового будинку»; визнати незаконними дії Заліщицького комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації щодо складення довідки №139 від 12.03.2008 про розрахунок ідеальних часток при проведенні біжучої інвентаризації АДРЕСА_1 ; визнати незаконними та скасувати п. 1 рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №91 від 31.03.2008 «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане комітетом Заліщицької міської ради 18.04.2008, на підставі якого 18.04.2008 Заліщицьким районним комунальним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації внесено реєстраційний номер майна 22988723 у Реєстр прав власності на нерухоме майно; визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за всіма співвласниками у рівних долях; оскільки визнання незаконними та скасування цих документів не є неналежним способом захисту, оскільки не доведено, що дані дії були з порушеннями.

Зазначене узгоджується з позицією викладену в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №756/4120/16-ц, провадження № 61-7721св20 (ЄДРСРУ № 95439413), згідно якої визначено наступне.

Згідно зіст. 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.Статтею 328 ЦКвстановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1ст. 321 ЦК України).

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюютьсяЗаконом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»і Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженимПостановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127(даліПорядок).

Згідно пункту 6 Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Пунктом 9 Порядку визначено, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору.

Видача свідоцтва про право власності передбачена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868(в редакції чинній на момент видачі спірних свідоцтв), що визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, в пункті 24 якого встановлено, що у випадках, встановлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Суть державної реєстрації правофіційне визнання й підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

З огляду на викладене, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто свідоцтво про право власності не породжує виникнення у власника відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Таким чином, для скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу на підставі якого було видано вказане свідоцтво. Вказане кореспондується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 27.06.2018 року № 925/797/17; від 05.02.2020 року № 904/750/19; від 06.05.2020 року у справі № 120/4617/18-а; від 27.05.2020 року № 442/2771/17 (ЄДРСРУ № 89675420); від 16.09.2020 року № 278/657/18 (ЄДРСРУ № 91854991).

Належним способом захисту, а отже, і позовними вимогами, має бути скасування та/або визнання недійсним рішення органу, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності та/або укладено відповідний правочин.

Крім того, відповідно до положеньглави 29 ЦК Україниспособами захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння; витребування майна від добросовісного набувача; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном; визнання права власності; визнання незаконним правового акта, що порушує право власності; відшкодування шкоди, завданої власникові земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель у зв`язку із зниженням їх цінності.

Таким чином, діючим цивільним законодавством передбачено захист права власності виключно шляхом визнання незаконним та скасування правового акта, що порушує право власності, а не виданих на підставі нього документів, витягів, довідок тощо.

Щодо строків позовної давності, то суд виходить з наступного.

Позивачка та третя особа, стверджують про те, що про порушення свого права вони довідалась тільки у літку 2022 року, під час розгляду справи в Заліщицькому районному суді Тернопільської області, де вона була третьою особою. На підтвердження цього, не надають суду жодних доказів про те, що вони не знала і не здогадувалась про існування оскаржуваних рішень, свідоцтва, але просить поновити її строк, обов`язок доказування пропущеного строку покладається на особу яка заявляє про її поновлення .

Відповідно дост. 256 ЦК Українивизначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідност.257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

На підставіст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (пункт 5).

Статтею 267 ЦК Українивизначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої ст.4 ЦПК України від 01.12.2004 №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першійстатті 4 Цивільного процесуального кодексу Українита інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 17.02.2021 у справі № 278/765/18 (провадження № 61-2416св20) зазначено, що "у постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-75цс15 вказано, що "формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. 15,16,20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18) вказано, що "можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті15,16,20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналізстатті 261 ЦК Українидає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суди дійшли правильного висновку, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленогостаттями 32-38 ГПК України(в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (провадження №14-456цс18) зазначено, що "позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не встановлює, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними. Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити і від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 січня 2020 року у справі № 910/20564/16, на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зазначено, що "за змістомстатті 261 ЦК Українипочаток перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд".

Враховуючи викладене, суд встановив, що оскаржуване позивачкою рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради № 91 було прийнято 31.03.2008 року. Позивачка і третя особа не дали докази того, що про оскаржуване рішення їм не було відомо, чи вони не були ознайомленні з ним в матеріалах справи відсутні.

Позивачка ОСОБА_4 , здійснювала реєстрацію своєї дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 , отже її було відомо про те, що у даному будинковолодінні право власності зареєстровано за ОСОБА_5 - 7 / 100 частини, ОСОБА_7 - 7 / 100 частини, ОСОБА_6 - 7 / 100 частини, ОСОБА_2 - 79 / 100 частини на житловий будинок з господарськими будівлями та надмірними спорудами, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18570327 та свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 18.04.2008 на нерухоме майно, видане виконкомом Заліщицької міської ради, оскільки згідно постанови КМУ №265, в ст.35. Для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає:1)заяву за формою згідно здодатками 2,3і8; 2) паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування); 3) свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років), 5) документи, що підтверджують: свідоцтво про право власності.

Варто також взяти до уваги той факт, що Позивачка, весь час зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , тобто в тому самому будинку, відносно якого виносились оскаржувані рішення, вчинялись оскаржувані дії та видавалось свідоцтво про право власності, а це означає, що вона повинна була знати про проведення реконструкції будинку і як наслідок винесення оскаржуваних рішень та, як співвласник даного будинку отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане виконавчим комітетом Заліщицької міської ради 18 квітня 2008 року, в якому зазначені частки всіх співвласників вищевказаного будинку.

ОСОБА_6 здійснювала зняття себе з реєстрації 23.08.2011 та здійснювала свою реєстрацію (прописку) 11.01.2013 по АДРЕСА_1 , отже її було відомо про те, що у даному будинковолодінні право власності зареєстровано за ОСОБА_5 - 7/100 частини, ОСОБА_7 - 7/100 частини, ОСОБА_6 - 7/100 частини, ОСОБА_2 - 79/100 частини на житловий будинок з господарськими будівлями та надмірними спорудами, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18570327 та свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 18.04.2008 на нерухоме майно, видане виконкомом Заліщицької міської ради, оскільки згідно постанови КМУ №265, в ст.35. Для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає: 1)заяву за формою згідно здодатками 2,3і8; 2)паспортний документособи абодовідку прозвернення зазахистом вУкраїні (дляосіб,які реєструютьмісце перебування); 5)документи,що підтверджують: свідоцтво про право власності.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав поновлення позивачці та треті особі строк позовної давності для подачі позовної заяви, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивачка не могла звернутись за захистом своїх порушених прав до суду в межах трирічного строку з моменту прийняття оскаржуваного рішення. Стосовно визнання права власності на майно, за всіма співвласниками, то вважаю що ця вимога взагалі порушує, ст.13 ЦПК України, оскільки ОСОБА_7 , ні ОСОБА_6 не вправі ставити питання про визнання права власності за третіми особами та те, що ОСОБА_9 вже відмовлено у позові по тому самому факту за пропуском строку звернення до суду.

Частиною четвертоюст. 10 ЦПК Україниіст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", від 18.07.2006 року № 63566/00, § 23).

На підставі ст.16, 368, 369 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Заліщицького районного комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, Заліщицької міської ради, Чортківської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, - залишити без задоволення.

Цивільний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , Заліщицького районного комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, Заліщицької міської ради, Чортківської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. Якщо буде подано апеляційну скаргу, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Інформація про учасників процесу:

Позивачка: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Представниця: Біла Уляна Михайлівна, АДРЕСА_4 ;

Відповідач 1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 ;

Відповідач 2: Заліщицьке районне комунальне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації, вул. С. Бандери, 36, м. Заліщики, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48601;

Відповідач 3: Заліщицька міська рада, вул. С. Бандери, 15-Б, м. Заліщики, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48601;

Відповідач 4: Чортківська районна державна адміністрація, вул.. Т. Шевченка, 23, м. Чортків, 48500, код ЄДРПОУ 04058427;

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_6 , АДРЕСА_3 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 24.11.2023.

Суддя Віталій ВАСИЛЬЧЕНКО