Ухвала

від 21.11.2023 по справі 372/4634/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4634/23

Провадження № 2-з-85/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до Обухівського районного суду Київської області, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 22582220,75 грн. матеріальної шкоди, завдану внаслідок пошкодження та знищення майна, 2435468,76 грн. втраченої економічної вигоди, моральної шкоди в розмірі 350000 грн., судові витрати.

21.11.2023 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій зазначив, що після звернення з даним позовом до суду ОСОБА_2 намагається відчужити належне йому майно, а також вчинити дії, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. На підтвердження даних обставин позивачем долучено до заяви про забезпечення позову інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав від 10.10.2023 року, відповідно до якої 07.09.2023 року ОСОБА_2 передав в іпотеку ОСОБА_3 наступне нерухоме майно: 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:118:0005, розміром 0,1039 га; нежилі приміщення № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в ілт А), загальною площею 21,8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 57) (в ілт А), загальною площею 28,9 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2 .

Таким чином, позивач просив накласти арешт на належне ОСОБА_2 майно, а саме: 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:118:0005, розміром 0,1039 га та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; нежилі приміщення № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21,8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 , та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 57) (в літ. А), загальною площею 28,9 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2 , та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; земельну ділянку з кадастровим номером 7123785500:02:001:0495, розміром 0,3743 га, у Черкаській обл., Смілянський р-н, с/рада Носачівська та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; накласти арешт на 1/2 частину садового будинку (літ. Б), загальною площею 397,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; квартиру загальною площею 39,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; транспортний засіб Porsche Panamera, коричневого кольору, 2013 року випуску, та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного транспортного засобу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином, учасники справи до судового засідання не викликалися.

Відповідно до пункт1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтовував її можливістю передчасного відчуження майна відповідачем до закінчення розгляду цієї справи, що може мати наслідком істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду про стягнення коштів.

Як слідує з наданої позивачем довідки від 10.10.2023 року № 349777966 із Державного реєстру речових прав, 07.09.2023 року ОСОБА_2 передав в іпотеку 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:118:0005, розміром 0,1039 га; нежилі приміщення № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21,8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 ,; нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 57) (в літ. А), загальною площею 28,9 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Судом прийнято до уваги, що ціна пред`явленого позову становить 25367689,51 грн., з якої 22582220,75 грн. завдана майнова шкода, у той час як загальна вартість майна відповідача, арешт на яке просив накласти позивач, становить близько 7256452,10 грн.

Доказів протилежного, зокрема, неспівмірності вартості майна відповідача, відносно заявлених позовних вимог, матеріали справи не містять.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження та який триває до визначення подальшої долі відповідного майна. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

При цьому, застосування такого способу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежить право реалізувати вказане майно третім особам.

До того ж, як зауважував Європейський суд з прав людини у рішенні від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008, вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес. Дана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19.

Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Відповідно до частини 7 статті 153 ЦПК України про забезпечення позову або відмову у забезпеченні суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 7 статті 153 ЦПК України про забезпечення позову або відмову у забезпеченні суд постановляє ухвалу.

Крім того, суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме лише накладення арешту на майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача та завдання йому збитків.

Керуючись статтями 149, 152, 153, 258, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди задовольнити.

З метою забезпечення позову накласти арешт на належне ОСОБА_2 майно, а саме: на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:118:0005, розміром 0,1039 га та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; нежилі приміщення № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21,8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 , та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 57) (в літ. А), загальною площею 28,9 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2 , та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; земельну ділянку з кадастровим номером 7123785500:02:001:0495, розміром 0,3743 га, у Черкаській обл., Смілянський р-н, с/рада Носачівська та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; накласти арешт на 1/2 частину садового будинку (літ. Б), загальною площею 397,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; квартиру загальною площею 39,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; транспортний засіб Porsche Panamera, коричневого кольору, 2013 року випуску, та заборонити вчиняти дії щодо відчуження зазначеного транспортного засобу.

Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути пред`явлено до виконання протягом трьох років.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Т.Г. Сташків