Ухвала

від 21.11.2023 по справі 695/4246/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/4246/23

номер провадження 1-кс/695/1187/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2023 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду

Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

законного володільця майна, тимчасовий доступ до якого просить надати слідчий ОСОБА_5 ,

представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші клопотання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023250370000986 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся з погодженим начальником Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023250370000986 від 01.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161 КК України, про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Золотоніської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250370000986 від 01.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали з Управління СБУ в Черкаській області про те, що ієрей ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на власній сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» систематично розміщував публікації, вміст яких свідчить про умисне порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань.

01 серпня 2023 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250370000986 від 01.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України.

Як зазначено у клопотанні досудовим розслідуванням встановлено, що в діях ієрея ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, релігійної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками».

За результатами проведеного дослідження спеціалістами ІНФОРМАЦІЯ_3 № 975/01-11 від 27.07.2023 встановлено, що матеріали, розміщені в соціальній мережі «Фейсбук» на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_4 » можуть свідчити про наявність у них даних, що своєю сутністю спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, образи почуттів громадян у зв`язку з їх релігійними переконаннями; ідей і поглядів, що підривають довіру і повагу до певного релігійного віросповідання (ПЦУ, УГКЦ), сіють між людей різних релігійних конфесій взаємну недовіру; показують неповноцінність, обмеженість людей конкретного віросповідання, насаджують уявні думки про перевагу тієї чи іншої релігійної конфесії.

25 вересня 2023 року по даному кримінальному провадженні було визнано потерпілою гр. В.

Під час допиту потерпілої ОСОБА_7 встановлено, що з 2020 року вона є прихожанкою Православної церкви України, та з 2022 року вона почала спостерігати, що прихожани та духовенство ІНФОРМАЦІЯ_5 дуже різко висловлюються на адресу вірян їхньої церкви та всіляко намагаються образити і знецінити їхні релігійні почуття. Будучи активним користувачем соціальної мережі «Фейсбук» вона натрапила на сторінку одного зі священнослужителів ІНФОРМАЦІЯ_5 з ім`ям профілю « ОСОБА_8 », де вона побачила дуже багато різноманітних дописів, що стосувалися церкви та релігії. Серед них було щонайменше 5 публікацій, які її надзвичайно обурили та образили як прихожанку Православної церкви. У одному з відео щодо «протистояння біля Лаври» їх називають «новими більшовиками» для яких «Бог і віра - пустий звук». Вона вважає, що навіть поширення подібних відео не личить священнику, адже ті висловлювання, які використовують автори є абсолютно неприйнятними бо принижують гідність усіх вірних їхній церкві, а також створюють зовсім неправдивий та негативний образ ПЦУ який транслюється в маси. Крім того, для неї образливим є той факт, що користувач соціальної мережі опублікував карикатурну фотографію (від 02.04.2023), на якій люди біля Лаври (можливо, прихожани ПЦУ), які зібралися на підтримку їхньої церкви, зображені як чорти. Такими діями особа ймовірно намагалася показати перевагу вірян УПЦ над вірянами ПЦУ, однак, на її думку, подібні речі лише більше розпалюють релігійну ворожнечу між представниками різних конфесій, що в подальшому може призвести до сутичок та конфліктів на релігійному ґрунті. З особою, яка користується вказаною сторінкою у соціальній мережі вона особисто не знайома, однак просить притягнути її до кримінальної відповідальності за образу почуттів представників іншої релігійної конфесії.

02листопада 2023року слідчимсуддею Золотоніськогоміськрайонного судуЧеркаської областівинесено ухвалупро наданнядозволу напроведення обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 , та яке на праві власності належить СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), з метою виявлення та вилучення мобільних телефонів, планшетів, флеш-накопичувачів, CD-DVD дисків, комп`ютерної техніки, які перебувають у користування ОСОБА_5 та можуть в собі містити інформацію щодо вчиненого злочину (фото, відео записи) та інших предметів, які можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані під час кримінального провадження та є доказами по вказаному кримінальному провадженні.

03листопада 2023року вперіод часуз 07год 05хв по10год 55хв,на підставіухвали слідчогосудді Золотоніськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 02.11.2023,слідчим СВЗолотоніського РВПГУНП вЧеркаській області ОСОБА_4 було проведенообшук домоволодінняза адресою: АДРЕСА_2 ,де проживає ОСОБА_5 ,в ходіякого,зокрема буловиявлено тавилучено:комп`ютерний системнийблок чорногокольору,без зовнішніхмаркувань,мобільний телефонмарки «SamsungGalaxy12»,ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ,ІМЕІ 2: НОМЕР_3 в чохлічорного кольоруіз сім-картоюмобільного оператораПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 »№ НОМЕР_4 , мобільний телефонмарки «MeizuМ5с»,ІМЕІ 1: НОМЕР_5 ,ІМЕІ 2: НОМЕР_6 в чохлі чорного кольору.

03листопада 2023року постановоюстаршого слідчогоСВ Золотоніського РВПГУНП вЧеркаській області ОСОБА_4 вилучені речівизнано речовимидоказами у кримінальному провадженні №12023250370000986 від 01.08.2023.

Посилаючись на те, що для отримання в межах даного досудового розслідування інформації, яка має доказове значення для даного кримінального правопорушення виникла необхідність у огляді особистого листування ОСОБА_5 , слідчий за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до суду.

У судовому засіданні слідчий та прокурор на задоволенні клопотання наполягали повністю, посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Законний володілець майна, тимчасовий доступ до якого просить надати слідчий ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання.

Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

При цьому ч. 5 ст. 132 КПК України прямо передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 1 ст. 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно з ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

При цьому ч. 2 ст.160 КПК України встановлено, що у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 162 КПК України до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, віднесено особисте листування особи та інші записи особистого характеру.

Порядок доступу до такої інформації регулюється положеннями ч. 5, 6 ст.163 КПК України, а саме, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; а також доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Отже інформація, доступ до якої просить надати слідчий є інформацією, яка захищена законом, а тому і доступ до неї має бути належним чином мотивований, а необхідність у ньому має стверджуватись належними доказами.

Частиною 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до правових позицій Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 90 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 134 рішення у справі Ванян проти Росії; § 36 рішення у справі Малінінос проти Литви).

Між тим, дослідивши клопотання слідчого, а також, матеріали долучені до клопотання слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором належним чином не мотивовано необхідність отримання доступу до вказаної інформації, не зазначено, яке саме значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні має інформація, доступ до якої просить надати слідчий та можливість використання як доказів відомостей, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цієї інформації.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що слідчий у клопотанні просить надати тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю, з можливістю проведення огляду особистого листування ОСОБА_5 , системний блок та мобільні телефони якого було вилучено в ході проведення обшуку, та на які ухвалою слідчого судді вже накладено арешт.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя також зауважує, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до речей і документів, на відміну від обшуку, огляду, зняття інформації з електронних інформаційних систем і транспортних телекомунікаційних мереж, через які уповноважений суб`єкт може здійснити втручання в особисте листування та отримати доступ до записів особистого характеру, не належить до слідчих дій.

Слідчий суддя вкотре наголошує, що тимчасовий доступ до речей і документів, є заходом забезпечення кримінального провадження, і його первісною метою є забезпечення дієвості кримінального провадження та його убезпечення від потенційного шкідливого впливу.

Згідно з приписами ч.2 ст. 84, п. 1 ч. 2 ст. 99 КПК України, процесуальними джерелами доказів можуть бути носії інформації (у т.ч. комп`ютерні дані). А копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (ч.4 ст.99 КПК України).

Крім того, КПК України передбачає можливість зняття копії інформації, що міститься в електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку без їх вилучення (ч.1 ст.159 КПК України).

Статтею 14 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети. Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження.

Згідно з ст.15 КПК України під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя. Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Інформація про приватне життя особи, отримана в порядку, передбаченому цим Кодексом, не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального провадження. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя, зобов`язаний запобігати розголошенню такої інформації.

Отже, права, охоронювані через гарантування таємниці і невтручання в особисте життя та втілені в засадах кримінального провадження (ст. 14, 15 КПК України), вимагають реальних стримуючих та/або захисних механізмів при втручанні в нього.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 258 КПК України, спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб. Втручанням у приватне спілкування є доступ до його змісту за умов, якщо учасники мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання у приватне спілкування є: 1) аудіо-, відеоконтроль особи; 2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції; 3) зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; 4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Відтак доказів того, що інформація, тимчасовий доступ до якої просить надати слідчий у даному клопотанні не належить до категорії кореспонденції, що коментується ст. 8 ЄКПЛ, і доступ до них можливий не лише на підставі ст. 261, 263 КПК України, слідчому судді прокурором та слідчим не названо та не надано.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з положенням ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Положення ст. 26 КПК України наголошують на тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 в справі № 6-рп/2001, кримінальне судочинство це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Необхідно також зазначити, що слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку компенсувати недоліки роботи слідчого та не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов`язкові передумови для задоволення відповідних клопотань, за органи досудового розслідування, та формально підходити до розгляду таких клопотань, та приймати рішення про задоволення клопотань слідчого.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність наданих доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 131, 132, 159-166, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали проголошено о 08 год 25 хв 24.11.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_9 -Сташинська