Постанова

від 23.11.2023 по справі 557/1235/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 року

м. Рівне

Справа № 557/1235/22

Провадження № 22-ц/4815/997/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С. О.,

суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Мороз А.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Гощанська селищна рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Рівненська обласна державна адміністрація

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 19 червня 2023 року, ухваленого у складі судді Пацко Д.В., дата складання повного тексту рішення 27.06.2023 року,у справі№ 557/1235/22

в с т а н о в и в :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Гощанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Рівненська обласна державна адміністрація про визнання договорів оренди поновленими.

Позов мотивований тим, що 06 квітня 2009 року Гощанська районна державна адміністрація, як орендодавець та Позивач як орендар, уклали договір оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення (далі по тексту Договір), на якій знаходиться ставок за межами населеного пункту с.Липки строком на 10 років. Об`єктом оренди є земельна ділянка площею 13,38 га, із земель запасу водного фонду (ставок) Липківської сільської ради, з них: - водне плесо - 11,91 га; - прибережна захисна смуга - 4 1,466 га, в т. ч. сіножаті - 1,466 га, під гідротехнічними спорудами - 0,004 га. Для риборозведення за рахунок земель запасу водного фонду.

Додатково 14 квітня 2009 року сторони уклали договір оренди водного об`єкта, до складу якого входять водне дзеркало площею 11,91 га середньої глибини водойми - 1,15 м; об`ємом води - 136,97 тис. куб. м. та земляна гребля з водоскидною спорудою. Договір укладено строком на 10 (десять) років.

Договір оренди земельної ділянки та водного об`єкту діяли до 06 квітня 2019 р.

У межах строку, визначеного сторонами у п. 8 розділу 8 Договору оренди землі від 06.04.2009 року, а саме до 15.02.2019 року позивач звернувся до Рівненської ОДА із заявою про поновлення договору оренди землі від 06.04.2009 року.

Істотні умови виписані в Договорі оренди, термін якого закінчувався 06 квітня 2019 року і від яких у належній і допустимій формі позивач не відмовився, а інших пропозицій від Рівненської ОДА та її структурних підрозділів не надходило як і не було повідомлення про відмову у поновленні строку дії договору.

Після закінчення строку дії договору він продовжував користуватися орендованим майном та сплачувати орендну плату, вносив платежі за спеціальне водокористування.

Рішенням Гощанської селищної ради від 08.12.2020 року № 9 земельна ділянка (кадастровий номер 5621284400:03:003:0001) надійшла у власність Гощанської селищної ради, що підтверджую Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, яке відбулося 18.02.2022 року.

Для врегулювання ситуації позивач 14 липня 2022 року звернувся до Гощанської селищної ради із зверненням, щодо сприяння селищної ради у здійсненніпідприємницької діяльності з приводу користування ним ставком.

Проте, відповіді на його лист-звернення він не отримав, а 15 серпня 2022 року, отримав вимогу Гощанської селищної ради оформленої листом № 02-29/2129 від 10.08.2022 року про повернення орендованої земельної ділянки Гощанській селищній раді у місячний термін з дня отримання зазначеного листа.

Просив суд визнати Договір оренди землі від 06 квітня 2009 року, укладений з Рівненською ОДА, поновленим з 06 квітня 2019 року до 06 квітня 2029 року на підставі Додаткової угоди в поданій редакції.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 19 червня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Гощанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Рівненська обласна державна адміністрація, про визнання договорів оренди поновленими відмовлено.

У поданійна рішенняапеляційній скарзіпозивач вказуєна порушеннясудом нормматеріального тапроцесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що до компетенції Гощанської РДА не входить питання визначення вартості земельної ділянки, а висновки комісії носять рекомендаційний характер. Крім того, ним як орендарем дотримано вимоги ст.33 Закону України «Про оренду землі», однак повідомлення від Рівненської ОДА про відмову у продовженні договору оренди не отримував. Земельна ділянка орендодавцем не витребовувалася. Вказує, що додаткова угода про поновлення оренди на новий термін укладена не була, проте він продовжує свою господарську діяльність на орендованій земельній ділянці дотримуючись умов договору оренди, що закінчився, оскільки відбулася мовчазна згода сторін на продовження договору оренди на умовах, що були визначені попереднім договором. Зазначає, що висновок суду про те що між сторонами відсутні будь-які правовідносини стосовно користування спірною земельною ділянкою є помилковим, оскільки відповідач є правонаступником Рівненської ОДА, а зміна власника земельної ділянки не є підставою для припинення права оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК Українипередбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосуваннясудом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Встановлено,що 06.04.2009між Гощанськоюрайонною державноюадміністрацією та ОСОБА_1 (орендар)укладено договіроренди землі,за умовамиякого орендодавецьнадає,а орендарприймає встрокове платнекористування земельнуділянку дляриборозведення,на якійзнаходиться ставокза межаминаселеного пунктус.Липки із внесенням орендної плати.

Земельна ділянка передається в оренду разом з водним плесом 11, 91 га; прибережна захисна смуга 1,466 га, в т.ч. сіножаті 1, 466 га, під гідротехнічними спорудами 0,004 га.

Згідно із п. 8 договору оренди землі договір укладено на десять років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 15, 16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для риборозведення. Цільове призначення земельної ділянки для риборозведення та для сінокосіння.

14.04.2009року міжГощанською районноюдержавною адміністрацією(орендодавець)та ОСОБА_1 (орендар)укладено договіроренди,за умовамиякого орендодавецьнадає,а орендарприймає встрокове платнекористування воднийоб`єкт (ставок)загального користуванняякій знаходитьсяза межаминаселеного пунктус.Липки длярибозаведення із внесенням орендної плати.

За умовами п.п. 7.1. договору оренди водного об`єкта цей договір укладено терміном на десять років починаючи з 06.04.2009.

Право оренди земельної ділянки із запасу водного фонду (ставок) зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 5621284400:03:003:0001 зареєстрована на праві комунальної власності за Гощанською селищної радою 18.02.2022 року реєстраційний номер 2084084856212.

Статтею 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Устатті 19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до пунктів 1, 5, 10, 14 частини першоїстатті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

Застаттею 45 ГПК Українисторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені встатті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннямистатті 20 цього Кодексу(як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинностіГПК Українив редакціїЗакону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих положеннямиЦК України,ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства України, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першоїстатті 20 ГПК України, а також статей4,45цьогоКодексудля визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад сторін правочину та правова природа спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Згідно із частиною першоюстатті 128 ГК Українигромадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно достатті 58 цього Кодексу.

Під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна діяльність) (частини перша та другастатті 3 ГК України).

Тобто для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності ним як фізичною особою-підприємцем на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 червня 2018 року у справі № 922/3204/17 (провадження № 12-133гс18), від 27 серпня 2020 року у справі № 350/874/17 (провадження № 61-31821св18), від 08 листопада 2021 року у справі № 639/1347/20 (провадження № 61-15409св21).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ареєстрований як ФОП з 12.10.2001 року.

Убачається, що спірні правовідносини виникли із земельних відносин, пов`язаних із користуванням земельною ділянкою ФОП для здійснення підприємницької діяльності; який фактично користується земельною ділянкою без належного повідомлення орендодавця про припинення орендних правовідносин.

Дану обставину позивач в судовому засіданні визнав.

Колегія суддів вважає, що спірні правовідносини між сторонами виникли із земельних відносин, пов`язаних із користуванням земельною ділянкою ФОП для здійснення підприємницької діяльності щодо риборозведення та селищною радою саме як суб`єктами господарювання, і цей спір пов`язаний з правом оренди земельної ділянки, яке відповідачем не визнається.

Отже, позовні вимоги стосуються прав та інтересів сторін саме як учасників господарських відносин.

Подібний підхіддо розмежуванняцивільної тагосподарської юрисдикціїза подібнихправовідносин узгоджуютьсяз правовимипозиціями ВеликоїПалати ВерховногоСуду,які буловикладено упостановах,прийнятих післязгаданої вищепостанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від13березня 2018року усправі №306/2004/15-ц(провадження№ 14-39цс18):від 15травня 2019року усправі №686/19389/17(провадження№ 14-42цс19),від 14листопада 2018року усправі №127/2709/16-ц (провадження №14-352цс18).

Оскільки юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу сторін та предмета позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що в силу вимог статті1,12,17 ГПК України, позов має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. (ч.1 ст.256 ЦПК України)

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, суд відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Рівненського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Відповідно до частини першоїстатті 377 ЦПК Українисудове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями255та257цьогоКодексу.

Керуючись ст.255, п.1.256,368,374,377,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Гощанського районногосуду Рівненськоїобласті від19червня 2023року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Гощанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Рівненська обласна державна адміністрація, про визнання договорів оренди поновленими закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 23 листопада 2023 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Ковальчук Н.М.

Боймиструк С.В.