Ухвала

від 21.11.2023 по справі 910/15967/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"21" листопада 2023 р. Справа № 910/15967/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від апелянта: не з`явився

від позивача: Журавель Р.О. (довіреність б/н від 03.01.2023)

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третіх осіб: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт"

на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022

у справі № 910/15967/21 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс"

до:

1) товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Каращук Катерина Леонідівна

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державна екологічна інспекція у м. Києві

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна

про визнання недійсним акту та скасування рішення про державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Регіонбудсервіс" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до ТОВ "ВТК Каштан" та ТОВ "Віп Білдінг Трейд" про:

- визнання недійсним акту прийому-передачі додаткового вкладу третьої особи в негрошовій формі до статутного капіталу ТОВ "Віп Білдінг Трейд" від 02.03.2021, підписаного ТОВ "ВТК Каштан" та ТОВ "Віп Білдінг Трейд", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за №№ 581, 582;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57330471 від 27.03.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, позов задоволено.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2023 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Віп Білдінг Трейд" на вказані судові акти.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Аксатоп Еліт" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилався на те, що між ТОВ "Віп Білдінг Трейд", як орендодавцем, та ТОВ "Аксатоп Еліт", як орендарем було укладено договір оренди № 10\-09-2021 від 10.09.2021. Станом на поточну дату існує великий ризик того, що ТОВ "Аксатоп Еліт" може втратити право оренди на частину нежитлових приміщень загальною площею 3 710 кв.м, які розташовані у виробничому корпусі літера "А" цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою м. Київ, пр. Перемоги, буд. 123, внаслідок звернення на це майно стягнення у виконавчому провадженні № 60263842, щоб уникнути втрати орендованих приміщень апелянт 10.05.2023 року перерахував на банківські реквізити приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К.Л. в рахунок погашення боргу ТОВ "ВТК Каштан" по виконавчому провадженню грошові кошти в розмірі 986 442,19 грн (а.с. 159 том 6). Вважаючи, що станом на поточну дату права позивача, як стягувача у виконавчому провадженні, не порушуються спірним актом прийому-передачі додаткового вкладу третьої особи в негрошовій формі до статутного капіталу ТОВ "Віп Білдінг Трейд" від 02.03.2021, то відсутні підстави для визнання недійсним даного правочину та скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер: 57330471 від 27.03.2021.

12.05.2023 від ТОВ "Аксатоп Еліт" надійшла заява про відкликання зазначеної апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 прийнято заяву ТОВ "Аксатоп Еліт" про відкликання апеляційної скарги та повернуто скаржникові апеляційну скаргу ТОВ "Аксатоп Еліт" на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21 з доданими до неї документами.

05.06.2023 ТОВ "Аксатоп Еліт" вдруге звернулося з апеляційною скаргою, у якій просило поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022, рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Підстави звернення з апеляційною скаргою є аналогічними.

09.06.2023 від ТОВ "Регіонбудсервіс" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в яких представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

09.06.2023 від ТОВ "ВКТ Каштан" надійшли заперечення щодо відкриття апеляційного провадження, в яких товариство просило відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Аксатоп Еліт" про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Аксатоп Еліт" на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження відповідно до положень частини 5 статті 272 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційний господарський суд виходив з того, що подана ТОВ "Аксатоп Еліт" апеляційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21, яке вже було переглянуто в апеляційному порядку за скаргою ТОВ "Віп Білдінг Трейд", фактично не містить інших доводів, відмінних від доводів скарги ТОВ "Віп Білдінг Трейд"; на вказаних доводах ґрунтувалася апеляційна скарга ТОВ "Віп Білдінг Трейд", а також вони у повному обсязі були розглянуті та спростовані Північним апеляційним господарським судом у постанові від 31.10.2022.

Постановою Верховного Суду від 28.08.2023 у справі № 910/15967/21 задоволено касаційну скаргу ТОВ "Аксатоп Еліт", скасовано ухвалу апеляційного господарського суду від 21.06.2023 та справу передано до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Скасовуючи вказану ухвалу, Верховним Судом зазначено, що висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на вимогах Закону, оскільки положення статті 272 ГПК України регулюють випадки розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, поданої особою, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи.

Водночас, право особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закріплене у статті 254 ГПК України, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ТОВ "Аксатоп Еліт" на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21, помилково застосував приписи частини 5 статті 272 ГПК України без застосування положень статті 254 цього Кодексу.

Наведене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 254, 272 ГПК України, які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених законом меж розгляду справи судом касаційної інстанції, у зв`язку з чим справу передано до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

19.09.2023 до апеляційного суду від позивача надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Аксатоп Еліт" на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21 та призначено справу до розгляду на 31.10.2023.

06.10.2023 до апеляційного суду від відповідача-1 надійшов відзив, в якому він просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

11.10.2023 до апеляційного суду від позивача надійшов відзив, в якому він просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

30.10.2023 до апеляційного суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 клопотання апелянта було задоволено та відкладено розгляд справи на 21.11.2023.

21.11.2023 до апеляційного суду від апелянта надійшло вдруге клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні, 21.11.2023 колегія суддів заслухавши думку представника позивача, який вже вдруге заперечував у задоволенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, ухвалила таке клопотання залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з приписами п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші

Крім того, статтею 202 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Оскільки, сторони, зокрема і скаржник, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, їх явка не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 202 ГПК України) є правом, а не обов`язком, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 21.11.2023 за відсутності представника апелянта. При цьому, колегія суддів враховує що за клопотанням скаржника від 30.10.2023 слухання справи вже відкладалось.

У судовому засіданні 21.11.2023 позивач просив закрити апеляційне провадження у справі.

Колегія суддів, заслухавши позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, ухвалила закрити апеляційне провадження, з огляду на наступне.

У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

За змістом частин 1 та 2 статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2007 від 11.12.2007).

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або рішення містить судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, що означає, що скаржник має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Водночас, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

А тому в апеляційній скарзі має бути чітко зазначено, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, про які саме та яким чином прослідковується та співвідноситься правовий зв`язок вирішених правовідносин між сторонами з правами, інтересами та (або) обов`язками особи, що не брала участі у цій справі.

Доведення цих обставин покладено на скаржника, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Предметом позовних вимог були вимоги про:

- визнання недійсним акту прийому-передачі додаткового вкладу третьої особи в негрошовій формі до статутного капіталу ТОВ "Віп Білдінг Трейд" від 02.03.2021, підписаного ТОВ "ВТК Каштан" та ТОВ "Віп Білдінг Трейд", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за №№ 581, 582;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57330471 від 27.03.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "ВТК Каштан" є боржником перед ТОВ "Регіонбудсервіс" у виконавчому провадженні № 60263842 від 08.10.2019, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Каращук К.Л. щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 910/15772/17 про стягнення заборгованості. Тим самим, позивач вважав, що має обґрунтоване право на пред`явлення вимог до відповідачів про визнання недійсним акту прийому-передачі додаткового вкладу третьої особи в негрошовій формі до статутного капіталу ТОВ "Віп Білдінг Трейд" від 02.03.2021 та про застосування наслідків його недійсності - скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57330471 від 27.03.2021, оскільки результатом таких дій стало відчуження майна боржника, що призвело до неможливості задоволення вимоги стягувача за рахунок такого майна у виконавчому провадженні № 60263842 від 08.10.2019.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21 позов задоволено.

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, зазначив, що за відсутності здійснення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. відповідних необхідних визначених законом дій, правочин від 02.03.2021 щодо майна боржника - цілісного майнового комплексу розміщеного за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 123, призвів до реєстрації права власності ТОВ "Віп Білдінг Трейд" на вказане майно боржника - ТОВ "ВТК Каштан", що, в свою чергу, призвело до неможливості задоволення вимоги ТОВ "Регіонбудсервіс" як стягувача за рахунок такого майна. Вказав на те, що на підставі підписаного між відповідачем-1 та відповідачем-2 акта прийому-передачі від 02.03.2021, 27.03.2021 за відповідачем-2 було зареєстровано право власності на згаданий цілісний майновий комплекс. Зауважив, що оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України) в цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ТОВ "Аксатоп Еліт" стверджує, що рішення у даній справі стосується його прав та інтересів, оскільки існує великий ризик того, що товариство може втратити право оренди за договором оренди від 10.09.2021, укладеним між відповідачем-2 та ТОВ "Аксатоп Еліт", на частину нежитлових приміщень загальною площею 3 710 кв.м, які розташовані у виробничому корпусі літера "А" цілісного майнового комплексу за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 123, внаслідок звернення стягнення на це майно у виконавчому провадженні № 60263842 від 08.10.2019.

Враховуючи наведене, з метою недопущення втрати права оренди на частину нежитлових приміщень, скаржником перераховано 10.05.2023 на банківські реквізити приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук К.Л., які містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження, в рахунок погашення боргу ТОВ "ВТК Каштан" по виконавчому провадженню, грошові кошти в загальному розмірі 986 442,19 грн (платіжна інструкція № 2 від 10.05.2023; а.с. 159 том 6).

Колегія суддів вважає, безпідставними твердження скаржника, що судове рішення у даній справі стосується його прав та інтересів, оскільки обставин порушення прав та інтересів ТОВ "Аксатоп Еліт" щодо предмета спору апеляційним судом в оскаржуваному рішенні не встановлено.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця, що не тягне за собою припинення права оренди нежитлових приміщень.

При цьому, в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у правовідносинах, що виникли між учасниками цієї справи, а в мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваного рішення не наведено висновків про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Аксатоп Еліт".

Стосовно посилання апелянта на те, що ним в рахунок погашення боргу відповідача-1 по виконавчому провадженню перераховано грошові кошти в загальному розмірі 986 442,19 грн, згідно платіжної інструкції № 2 від 10.05.2023, то такі дії були вчиненні після прийняття судом рішення, а отже станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення заявник не був і не міг бути безпосереднім учасником спірних правовідносин.

Колегія суддів також зазначає, що порушені права, інтереси та (або) обов`язки скаржника мають бути очевидними та безумовними, а не ймовірними або такими, що виникнуть у майбутньому, адже обставини направлені на захист прав, що виникнуть в майбутньому не можуть являтися підставами апеляційного оскарження.

Отже, в даному випадку, особа яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки в апеляційній скарзі не довела того, що рішення у даній справі стосується її прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/22198/17 від 21.04.2021, у справі № 925/1600/16 від 11.01.2021.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 264 ГПК України).

Враховуючи викладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Аксатоп Еліт" на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21 підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 264 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт" на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/15967/21 закрити.

Матеріали справи № 910/15967/21 повернути до господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 24.11.2023

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко